Корисні ресурси
| Підтримайте українську енциклопедію! Розмістіть нашу кнопку у себе на сайті: |
 |
Довідник
Анаклаза
Анаклаза (гр. аnaklasis – надлам, надрив) – прийом фоностилістики, що створює ефект скандування розривом складів, подовженням звуків. »
Анадиплоза
Анадиплоза (гр. anadiplosis – здвоєння) – фігура, що поєднує одним словом чи конструкцією передню строфу (чи речення) з наступною. »
Амфіболія
Амфіболія (гр. amphibolia – двозначність) – структури, що допускають двозначне тлумачення: ходити довго не міг; чи не сон це? Амфіболія розуміється як стилістичний ефект загадковості або як недогляд, який можна усунути перебудовою речення. »
Ампліфікація
Ампліфікація (лат. amplificatio, від amplificio – поширюю, збільшую) – прийом традиційної риторики, що полягає у зумисному нагромадженні кількох схожих означень для підсилення певного явища: Любиму Вітчизну толптати не дам кривавим, підступним і злим ворогам (М. Бажан). »
Алогізм
Алогізм (від гр. а – префікс, що означає заперечення, відсутність і logiomos – судження, вислів) – несумiснiсть, яка поpоджується невiдповiднiстю гpаматичного pуху мови значеннєвому (стiл спить). »
Акцент
Акцент (від лат. аccentus – наголос) – особливості вимови, що зумовлені специфікою артикуляційної бази рідної мови і виявляються у мовленні нерідною мовою. »
Актуалізація
Актуалізація (лат. aktualis – діяльний) – реалізація можливостей мовних одиниць відповідно до стилістичної мети спілкування: семантико-стилістичне наголошення, змістове виокремлення мовних одиниць за несподіваними мовними зв’язками. »
Активний словник
Активний словник (лат. аctivus – діяльний) – запас слів, які мовець не тільки розуміє, але й практично використовує в усній та писемній мові. »
Адгортація
Адгортація (лат. аdhortatio – заохочення) – те саме, що й протропа. »
Адаптація
Адаптація (лат. adaptatio – пристосування) – пристосування тексту до можливостей сприймання читача. »