Меджліс підтримає Тимошенко без НАТО і ЧФ?

Рішення національного з’їзду кримськотатарського народу (курултаю) — не підтримувати конкретного кандидата в першому турі президентських виборів можна було б назвати історичним. І хоча у зверненні курултаю до співвітчизників і міститься заклик голосувати за кандидатів, які обстоюють європейський та євроатлантичний вибір України, по суті, вперше маємо справу з визнанням лідерами меджлісу права кримських татар на вільне голосування. Визнанням, зауважимо, вимушеним і багато в чому умовним.

Проте варто нагадати, що впродовж майже двох десятиліть курултай незмінно, хоча й у формі рекомендації, визначав, за кого мають віддати голоси кримські татари. І багато років їхнє волевиявлення було масовим і відповідним рекомендації курултаю-меджлісу. Настільки, що в побут увійшла приказка про те, що кримські татари — це не національність, а партійність. Будь-який відступ від волі курултаю наражався на сувору відповідь, гнівно засуджували аж до оголошення відступників ворогами народу, а опозиція керівникам меджлісу придушувалася.

Але вже напередодні президентських виборів 2004 року стало зрозуміло, що єдності в народі щодо виконання рекомендацій курултаю-меджлісу немає. Причин цього кілька, але серед головних — падіння авторитету меджлісу і природна інтеграція репатріантів у всі сфери життя, включаючи партійно-політичну та бізнесову. Останнє породило незалежні від керівництва меджлісу (або такі, що намагалися незалежними стати) групи впливу та групи інтересів. Інтеграція успішно проникла й у тіньовий сектор кримської економіки, а тому поява комерційних самозахоплень (під виглядом боротьби за права співвітчизників на ділянку рідної землі) особливо боляче била по авторитету меджлісу. З одного боку, цей процес ним уже не контролювався, а з іншого — всі камінці обвинувачень опоненти жбурляли саме в бік меджлісу. А тим часом основна маса репатріантів уже давно не була народом, що бореться, перейшовши у статус мирного населення, а протестні акції, організовувані меджлісом, і політичні вимоги, мало зрозумілі простим людям, мали дедалі меншу підтримку.

Попросту кажучи, якби в минулі вихідні курултай не дав співвітчизникам добро на вільне волевиявлення, воно б і так відбулося. Тим часом мало хто сумнівається, що в другому турі меджліс закличе співвітчизників голосувати за Юлію Тимошенко. І не просто закличе.

«У першому турі ми нікому не будемо перешкоджати чи заперечувати їхній вибір, — каже заступник голови меджлісу Рефат Чубаров. — Але в другому буде жорстка реалізація рішення меджлісу про підтримку конкретного кандидата, і цим процесом ми керуватимемо».

Водночас цілком прогнозованим можна вважати й те, що вже в першому турі більшість кримськотатарських виборців проголосують саме за Юлію Тимошенко. Заступник голови меджлісу Ільмі Умеров вважає, що Ю.Тимошенко отримає не менше 70 відсотків голосів його співвітчизників, 15—20 відсотків можуть відійти В.Ющенкові, ще 10 розділять між собою інші кандидати. При цьому, на думку Умерова, за Віктора Януковича проголосує не більше ніж три відсотки репатріантів.

Лідер кримських бютівців народний депутат Андрій Сенченко рішення курултаю і зовсім називає завуальованою підтримкою Юлії Тимошенко. Правда, пояснює це своєрідно: «Алегорично рішення курултаю — це заклик голосувати за Юлію Тимошенко, оскільки інших демократичних кандидатів, про яких ідеться у зверненні з’їзду, на сьогодні немає».

Але якщо все так очевидно, то навіщо ж відкладати цю підтримку в довгу шухляду і розважати виборців затяжними ритуальними іграми? Адже напередодні з’їзду меджліс розіслав листи дев’ятьом «найсерйознішим», за словами М.Джемілєва, кандидатам у президенти. У них містилися анкетні запитання про шляхи вирішення не тільки проблем суто кримськотатарських, а й питання зовнішньої політики України — можливість вступу в НАТО без референдуму, строк базування ЧФ, євроінтеграція тощо. «На сьогодні від жодного з кандидатів відповіді не отримано, — повідомив у своїй доповіді на з’їзді Мустафа Джемілєв. — А один із дуже шанованих мною кандидатів, ім’я якого я не хотів би тут озвучувати, навіть сказав: «Там такі запитання, що навряд чи хтось із кандидатів вам відповість. Треба домовлятися приватно...»

Проте в день відкриття курултаю надійшли звернення від президента і прем’єра. Віктор Андрійович коротко привітав зібрання і нагадав, що дав доручення ГПУ і СБУ «розглянути питання про відкриття кримінальної справи за фактом насильницького виселення кримських татар та інших етносів» у 1944 році.

Юлія Володимирівна, крім привітання з’їзду, надіслала також лист Мустафі Джемілєву на трьох сторінках. Окремі місця варто процитувати.

«Насамперед хочу подякувати вам за теплі слова привітання на мою адресу та адресу нашої команди. Щиро запрошую вас і весь кримськотатарський народ стати її частиною не тільки заради перемоги на президентських виборах, і це найголовніше, а в ім’я спільної розбудови нашої держави на благо Українського народу», — йдеться в листі прем’єр-міністра. Ю.Тимошенко обіцяє, що робота з облаштування репатріантів, сприяння відродженню та розвитку кримськотатарської мови та культури триватиме. Для цього в бюджеті 2010 року буде передбачено суму, не меншу, ніж у поточному році, тобто — 53,3 млн. гривень. А з поліпшенням економічної ситуації передбачається збільшити її до 150 млн. гривень на рік.

Дещо з обіцяного при зустрічі з Мустафою Джемілєвим Юлія Тимошенко вже виконала — проект закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, який був розроблений і поданий Кабміном без урахування думки меджлісу, уже відкликано з ВР «для доопрацювання», повідомляється в листі.

З питання якнайшвидшого виведення з Криму Чорноморського флоту РФ Юлія Володимирівна відповіла чесно, але чемно: «Міжнародні відносини нашої держави з іншими країнами, зокрема нашими найближчими сусідами, на моє глибоке переконання, має грунтуватися на принципах партнерства, взаємної вигоди та взаємоповаги відповідно до Конституції України та українського законодавства. Це стосується, зокрема, питання перебування ЧФ РФ на території України».

І — широкий запрошувальний жест до початку переговорів по суті: «Користуючись випадком, хочу запевнити вас, що політична сила, яку я очолюю, з радістю готова бачити у своїх лавах представників кримськотатарського народу і підтримувати на майбутніх місцевих та парламентських виборах його авторитетних діячів».

Напевно, слід нагадати, що за три останні виборчі кампанії — дві парламентські та президентську — за кримськими татарами міцно закріпилася прописка електорату Віктора Ющенка. Під час виборів-2004 Віктор Ющенко здобув у Криму 15,4% голосів підтримки. В абсолютних цифрах це 178 755 виборців. І 108 тисяч із них, наполягав меджліс, це голоси кримських татар. При цьому ніхто не рахував, скільки голосів, і не тільки в Криму, втратив кандидат Ющенко, а потім і «НУ—НС» «завдяки» технологіям опонентів: «Ющенко — президент кримських татар» або «У випадку перемоги помаранчевих кримські татари отримують національну автономію».

При цьому правда життя полягає в тому, що Віктор Ющенко не став президентом кримських татар. Жодну з обіцянок не було виконано, а створена Леонідом Кучмою Рада представників кримськотатарського народу, яка активно працювала при президенті України, за роки каденції
В.Ющенка збиралася... один раз.

Проте рішення про відкладену підтримку кандидатури Юлії Тимошенко багато хто пояснює якимись моральними зобов’язаннями М.Джемілєва щодо В.Ющенка. Але, вочевидь, є більш життєве пояснення відкладеного вибору лідерів меджлісу. По-перше, результативних переговорів із конкретними умовами ще не було. По-друге, є проблема взаємостосунків із кримським штабом кандидата Тимошенко.

Під час парламентських кампаній 2006-го і 2007 року меджліс і місцеві прибічники Ю.Тимошенко вели публічну й жорстку боротьбу за голоси кримських татар. Меджліс відстоював свою монополію, а БЮТ приростав голосами репатріантів, незадоволених політикою меджлісу і Віктора Ющенка. Поблизу біло-сердечних наметів, встановлених у місцях компактного проживання кримських татар, доходило до сутичок, а потоки взаємних обвинувачень лилися в інформпросторі на радість Партії регіонів. Образа не минула. І під час зустрічі з Юлією Тимошенко напередодні курултаю Мустафа Джемілєв не змарнував можливості розповісти про особливості своїх стосунків із кримськими лідерами БЮТ і навіть заявив, що в разі підтримки її кандидатури меджліс створить свій штаб.

Рефат Чубаров підтверджує: після першого туру меджліс самостійно працюватиме для перемоги підтриманого кандидата. «Хочете називати це штабом, — будь ласка. Ми працюватимемо в середовищі кримських татар. І, як розумієте, ми вже маємо усталені і форми, і методи, і тільки нам притаманні специфічні види роз’яснювальної роботи. Причому ні на яке фінансування ми не розраховуємо. Гроші потрібні тим, хто не має підтримки серед людей. Ми її маємо».

Андрій Сенченко нічого екстраординарного в існуванні паралельного штабу не бачить — у кожного свої завдання. При цьому зауважує, що «значна кількість кримських татар» уже активно працює для перемоги Ю.Тимошенко. «Ми «закрили» своїми представниками практично всі ділянки в Криму. І люди працюють не за гроші. Усі, хто має намір балотуватися в місцеві ради за підтримки нашої політичної сили, повинні себе показати в роботі на президентських виборах. Тому люди на місцях залучають своїх родичів і друзів. І серед них дуже багато кримських татар».

Одним словом, до перемоги — окремими колонами. А як перемогу (якщо вона буде) ділитимуть — іще почуємо. При всіх складнощах отримання такого союзника, Юлія Володимирівна матиме кілька плюсів. Найочевидніший — збільшення як мінімум удвічі кількості голосів кримських виборців на свою підтримку. Останній результат БЮТ у 2007 році по Криму становив 6,93 відсотка.

Тактика Юлії Тимошенко до другого туру відома: вона закликає всі демократичні сили об’єднатися навколо себе. Юлія Володимирівна полюбляє символи, і союз із кримськими татарами дає їх безліч. Її, можна сказати, підтримав цілий народ, який пройшов величезний шлях у боротьбі за права людини, і народ, який був і є головною опорою української державності в Криму.

Особистий плюс — це вчорашній електорат Віктора Ющенка, який не справдив очікувань кримських татар. Особливо цінний плюс напередодні другого туру і далі: кримські татари — досвідчені й загартовані бійці протестних акцій, з якими жодна «Пора» не зрівняється. А попереду — ще стільки виборів...