Вогонь Чорнобиля

26 квітня 1986 року, через 90 років після того, як видатний француз, нобелівський лауреат Антуан Анрі Беккерель відкрив радіоактивність урану, в Україні на Чорнобильській атомній електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу. Ця чорна дата, що позначає одну з найтяжчих трагедій в історії українського народу, провела у людській свідомості болісну межу, яка розділяє наше життя на до - і післячорнобильське. Ще й сьогодні, через дев'ятнадцять років з тієї квітневої ночі, коли в небо над Прип'ятью піднявся шар радіаційного полум'я, ми не можемо сповна оцінити, чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки: це - назавжди. А щоб вагоміше усвідомити масштаби радіоактивного викиду, представимо, що атомна бомба скинута на Хіросіму, важила чотири з половиною тонни. Зруйнований реактор четвертого енергоблоку на Чорнобильській станції викинув в атмосферу еквівалент десяти хиросимських бомб плюс сімдесят тонн палива і близько семисот тонн радіоактивного реакторного графіту.

На долю українського народу, що, здавалося пройшов усіма колами пекла, випало ще одне жорстоке випробування. І так вже ведеться в цьому світі, що в годину великого лиха, у час смертельної небезпеки на передній край боротьби стають найвідважніші. До першої шеренги сміливців вогонь Чорнобиля покликав пожежників, які безстрашно ступили в самісінький епіцентр вибуху. В надзвичайних умовах, небезпечних рівнях радіації, пожежники, які брали участь у ліквідації наслідків, проявили мужність, рішучість, справжній героїзм і ціною власного життя і здоров'я врятували світ від катастрофи. Зійшли на висоту з позначкою "ПОДВИГ". Смерть вибирає кращих. Нагадаю їх прізвища. Це начальники караулів Кібенок В.М., Правик В.П., пожежні Ващук М.В., Ігнатенко В.І., Титенок М.І., Тишура В.І.. Самому старшому з хлопців було всього 26 років. Всі вони посмертно нагороджені вищими нагородами Радянського Союзу, а потім і України. Ця трагедія є болючою історією нашого народу та держави і залишається важкою спадщиною для майбутніх поколінь. Для людей всього світу Чорнобиль став символом мужності і патріотизму, боротьби і перемоги над ядерним монстром, який вийшов з-під її контролю.

Дорогою ціною довелось сплатити і Чернігівщині за приборкання мирного атома. 251 населений пункт 7-ми районів нашої області стали радіоактивно забрудненими. 227 тисяч чоловік постраждали від наслідків аварії, серед них більше 161 тис. дітей, понад 1500 інвалідів, більше 13 тис. ліквідаторів, 1,8 тис. евакуйованих та переселенців.

Від пожежної охорони Чернігівщини у ліквідації аварії брали участь 343 чоловіки. Вже через годину до місця події виїхала пожежна автодрабина під керівництвом начальника караулу ВПЧ-6 міста Чернігова старшого лейтенанта внутрішньої служби Володимира Козела, а також вантажний автомобіль з вогнегасним порошком. А 27 квітня 23 співробітника пожежної охорони та три одиниці пожежної техніки включили до складу регіонального зведеного загону, який був створений на базі об'єднання "Хімволокно". Цей загін відбув для виконання завдань по ліквідації наслідків аварії до білоруського міста Брагін.

2 травня у Чернігові був сформований зведений загін пожежної охорони області. Очолив його (тоді) підполковник внутрішньої служби І.О.Дрижак. Керівником штабу призначили В.М.Вишняка, а начальниками 4-х зведених частин загону стали А.І.Григоренко, Б.Я.Герштейн, О.В.Дасюк та Д.О.Михайленко. До складу загону увійшли 192 пожежники з обласного центру, Прилук, Мени та багатьох інших населених пунктів області. Особовому складу довелося виконувати дуже складну і потрібну роботу - це, насамперед, охорона самої станції та прилеглих територій від пожеж, дезактивація техніки, яка використовувалася в зоні підвищеної радіації, консервація станції і самого пошкодженого реактора 4-го енергоблоку, відкачку води з-під реактора, а також інші спеціальні заходи. Неподалік від Прип'яті брали безпосередню участь у гасінні лісу, який називався "рудим" після викиду радіації.

Хочеться відзначити групу на той час ще капітана внутрішньої служби Анатолія Івановича Григоренко, до складу якої добровільно увійшли старший лейтенант внутрішньої служби Юрій Білик, лейтенант внутрішньої служби Георгій Прядко, молодший лейтенант внутрішньої служби Геннадій Бібік, сержанти внутрішньої служби Володимир Кубрак і Сергій Тишик, молодший сержант внутрішньої служби Петро Кислий. Вони першими виконували завдання по відкачці води в зоні пошкодженого реактора. Всіх їх було нагороджено медаллю "За трудовую доблесть".

Безумовно, люди знали, на що йшли, знали чим ризикують, але вони знали і інше: хто ж це зробить, якщо не вони. Від їх злагоджених дій, професіоналізму залежав успіх багатьох операцій, проведених безпосередньо тут, біля зруйнованого реактора і на території, що прилягає до нього. Незважаючи на те, що 70% пожежників Чернігівського зведеного загону отримали дозу опромінювання більше допустимої, втрачали свідомість безпосередньо на бойових позиціях, проте ніхто з них не відступив назад. Взагалі дії пожежників Чернігівщини отримали високу оцінку з боку держави та МВС, 42 працівника пожежної охорони області було відзначено нагородами.

На превеликий жаль, багатьох наших земляків не оминуло полум'я Чорнобиля. Дуже рано пішли з життя начальник загону №2 по охороні Новозаводського району міста Чернігова Григоренко А.І., заступник начальника Менської пожежної частини Анцигін О.І., старший інспектор цієї ж частини Чичкан М.В., водій Ріпкинської пожежної частини Гордієнко В.С., пожежний Березнянської пожежної частини Доценко В.І., начальники пожежних частин №1 та №4 м. Чернігова Шишкін В.Б. та Резнєв М.І., начальник варти Ріпкинської пожежної частини Жук В.І., командир відділення пожежної частини смт. Замглай Ріпкинського р-ну Тимошенко В.А., пожежний Любечської пожежної частни Ріпкинського р-ну Коваленко М.І., а також Олександр Жигловський, Олександр Кедровський, Віктор Коз'яков.

Вічна їм пам'ять та непроминальна вдячність, доземний уклін тим, хто вижив і донині несе в собі жахливі карби Чорнобильської катастрофи.

Щоб зберегти народну шану, як подяку всім чернігівцям за стійкість і мужність, проявлені під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на базі пожежно-технічної виставки Головного управління МНС України в Чернігівській області створена музейна експозиція "Чорнобиль". Співробітники виставки зібрали і продовжують збирати фактичний матеріал, який достатньо повно і об'єктивно розкриває діяльність всіх служб у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ця музейна експозиція увіковічує пам'ять тих людей, хто ризикуючи власним життям та здоров'ям приборкував наслідки Чорнобильської трагедії. У 2000 році біля фасаду ГУ МНС України в Чернігівській області відкрито "Меморіал пам'яті".

На честь пожежника-ліквідатора А.І. Григоренка у жовтні 2003 року названо одну з нових вулиць обласного центру і встановлено тут меморіальний камінь. Також його пам'яті присвячуються щорічні обласні змагання з пожежно-прикладного спорту та назва самостійної Державної пожежної частини №2 м. Чернігова.

Спливатимуть роки, поволі стиратимуться сліди Чорнобильської катастрофи, і лише пам'ять ще не раз повертатиме нас до подій весни 1986 року. Саме вона є рушієм людського поступу й оберегом найвищих моральних цінностей.