Потім, оскільки був одним з організаторів, я поїхав до палаток з гуртами, що мали виступати ввечері на рок-фесті “Бойківська Ватра”. Там я познайомився з учасниками гурту Sмарагда: з Олександром, та Романом. З розмови взяв багато цікавого для себе: про те як живеться молодим, але перспективним гуртам на Україні. Загалом після обіду було багато біганини: по вирішенні технічних, та адміністративних  питань. Десь після четвертої гурти почали налаштовувати свій інструмент, та робити саунд-чек. Частина публіки, що ще ні разу не бувала на рок-концертах, не розуміла чому 10 хвилин гупає тільки одни барабан, а потім музикант замість того щоб співати говорить комусь дивні слова типу: “мене немає в моніторі”. Потім цілий тиждень, деякі люди казали що “перша група нефайно виступила” :) Майже в сьомій веселий львівський КВН-ник Віталій Новосад розпочав концерт. Відкривала його Sмарагда. Хлопці, навіть без саунд-чеку (на них часу не вистачило) зіграли дуже добре. Невелика група неформальної місцевої молоді відразу почала “відриватись”, але більша частина ще спокійно спостерігали що буде далі. Після них виступили місцеві Горяни-Бойки. Поміж виступами, поки музиканти підключали свої інструменти виступали брейкери, та танцювальна група “Резонанс” із Самбора. Дівчата з  “Резонансу” дуже класно виступали, особливо під “Весну” ВеВе. А потім були – Русичі. Це було щось. Я не очікував від них такого  ефектного виступу. Дуже драйвово, і весело. Танцювали всі – і старше покоління і молодь. Народні пісні, виконані у стилі фанк, або реггі – сприймались дуже добре. Ефектна солістка – Людмила Мазур була надзвичайно чарівною на сцені. Потім виступала Говерла з Борислава. У них щось сталося з гітаристом, і він не зміг виступати, тому соліст мусів і грати і співати. Можливо саме тому їхній виступ видався не таким хорошим, яким я його очікував. Після цього був САД. Тут пішов український хеві-метал. Десь в цей час з різних боків п’яні почали лізти через огорожі на сцену. Міліція, яка тихенько сиділа в куточку нарешті розворушилась. Найбільше з їхньогоо виступу запам’ятався “Гімн Українців”. Опісля виступили Червоноградці DE?СЕНС. Спочатку пішли більш ліричні пісні, і публіка мала можливість трохи відпочити після “важкого” попереднього виступу. Потім була “Любов Чорнобильска”, з козирним гітарним соло, була чудова “Війна”, яку я чомусь не чув у Зашкові. Виступили дуже добре. І нарешті хед-лайнери: Тінь Сонця – цього виступу я очікував пів-року, і недаремно. Щоб послухати їх вживу вартує чекати і більше. Таких відчутів, як після Тіні Сонця я ще немав. Надзвичайна музика, надзвичайні слова, надзвичайна харизма всіх учасників просто завоювала публіку. Дикі Гуси, Козаки, Пісня Чугайстра – вживу – це щось. На кінець їхнього виступу запалала ватра, що додало ще більшого ефекту. Концерт настільки всім сподобався, що публіка не хотіла розходитись. Один з львівських організаторів – Андріан Кліщ бачучи що неформали  так просто не відступлять попросив включити звукорежисера щось із Рамштайну, щоб люди заспокоїлись. Я думав що це так, жартома, але все було всерйоз. Німецького хард-року наші гори ще не чули. Публіка повалила на сцену і всі почали дружно “танцювати”, цікаво що і деякі учасники Тінь Сонця також долучились до публіки, отож завершення вийло непогане.

По завершенні ми поїхали в місто обідати. Після живого концерту ресторанна пластмасова іоніка сприймалась як якась монофонічна мобілка. Хоча в тому ж таки ресторані ми непогано посиділи із Русичами, та Sмарагдою. До палаток приїхали аж в четвертій ночі. Частина пішла спати, а частина жарила шашлики та співала пісні. Було здалеку чути, в яких палатках живуть музиканти. Я прокинувся в дев’ятій. Sмарагда вже поїхала, казали що їм настільки тут сподобалось, що вони лягли на асфальт і не хотіли нікуди йти. Більшість ще спала, а частина дальше сиділи біля вогню. Я також трохи посидів, послухав Курта із Говерли, який на акустичній гітарі біля вогнища сприймався краще ніж з електро на сцені. Поспілкувались із Богданом Нікіруєм з Русичів. Який дивився за порядком цілу ніч, коли всі стомлені організатори вже спали. Він запросив нас на фестиваль U.Rock-3, що відбудеться 18 серпня на Затоці, біля Одеси. Коли проснулись Тінь Сонця, я попросив поставити автографи на їхньому альбомі. Тепер – це найцінніша пам’ятка з фестивалю. Дуже жаль що потім сіли батарейки у фотіку і ми не зробил ні однієї фотки з гуртами, але наступного року ми це не упустим (натяк зрозуміли ;)