ХТО РОЗСУДИТЬ СЕПАРАТИСТІВ?
Справжньою міні-сенсацією нинішніх політичних дебатів під час сесії Генеральної Асамблеї ООН стало «соломонове рішення» щодо активізації сепаратистських рухів по всьому світу. Нагадаємо: старт цьому процесу дало проголошення 17 лютого 2008 року незалежності Косова. Заявка цієї другої албанської держави в Європі на вступ до Організації Об’єднаних Націй цілком очікувано не пройшла селекції в Раді Безпеки ООН.

Очевидно, те саме спіткає Абхазію та Південну Осетію, незалежність яких поки що визнали тільки Росія та Нікарагуа. Варто зазначити, що під час обговорення «сепаратистських питань» поблизу штаб-квартири ООН у Нью-Йорку відбувалися демонстрації прихильників незалежності Тибету, тамільської держави Таміл Ілам, яка понад двадцять п’ять років воює із Шрі-Ланкою за незалежність, басків, вірмен з Нагірного Карабаху, придністровців та інших менш «розрекламованих» рухів за самовизначення. Усі вони наголошували на тому, що події останніх років, пов’язані з визнанням незалежності Косова від Сербії, Східного Тимору від Індонезії, дають їм підстави сподіватися на застосування цього універсального стандарту і в їхньому випадку.
Утім, нинішня сесія Генеральної Асамблеї ООН ухвалила рішення стосовно врегулювання суперечки про тлумачення діаметральних принципів міжнародного права. Мова про повагу суверенітету та територіальної цілісності національних держав, з одного боку, та визнання права націй на самовизначення — з другого. Зокрема, Сербія домоглася 77 голосів на свою підтримку, коли шість країн на чолі зі США проголосували проти, а 74 країни утрималися під час голосування з питання про спрямування позову до Міжнародного суду в Гаазі з приводу незаконності визнання незалежності Косова.
Сусідні країни Македонія та Чорногорія днями визнали незалежність Косова. Офіційним мотивом затвердження рішення було бажання унормувати кордони з цією новою державою та налагодити співпрацю з НАТО. Таким чином, сербська дипломатія так і не перемогла: практика розгляду справ у Міжнародному суді в Гаазі свідчить, що там зазвичай ухвалюють «компромісні» рішення. Не можна також заперечувати факту політичного тиску на цей орган. Як інакше можна розцінювати недавнє рішення нобелевського комітету, відповідно до якого фінський дипломат Марті Ахтісаарі за реалізацію свого плану надання незалежності Косову отримав премію миру. На жаль, конфлікт між територіальною цілісністю та правом на самовизначення не має однозначного вирішення, яке могло б задовольнити обидві протиборні сторони. Залишається лише визнати нову історичну реальність.

також у паперовій версії читайте:

---