Заболотний Данило Кирилович
28.ХІІ.1866, с. Чоботарка, тепер с. Заболотне Вінницької обл. — 15.ХІІ.1929, Київ

 
Мікробіолог і епідеміолог, академік Академії наук СРСР (1929), академік Академії наук України (1922), президент Всеукраїнської академії наук (1928-1929).

1891 року закінчив природничий факультет Новоросійського і 1894 року медичний факультет Київського університету.

З 1897 р. брав участь у відрядженнях для вивчення чуми і холери в Індію, Аравію, Китай, Персії. У 1898 р. працював в Інституті Пастера в Парижі. У 1898 організував в Петербурзькому жіночому медичному інституті першу в Росії кафедру бактеріологіі (завідував нею до 1928). У 1922 році на базі медичного факультету Новоросійського (в Одесі) університету створив Одеський медичний інститут і став його першим ректором. Організував у цьому університеті першу в світі кафедру епідеміології. Керував Санітарно-епідеміологічною комісією Головного військово-санітарного управління Червоної Армії, був членом Вченої медичної ради Наркомздоров'я, організатором курсів військових і цивільних лікарів-епідеміологов. У 1928-1929 роках — президент Всеукраїнської академії наук і директор створеного за його ініціативою Українського інституту епідеміології і мікробіології (нині Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України). Один із засновників Міжнародного товариства мікробіологів.

Наукові праці присвячено вивченню чуми, холери, сифілісу, газової гангрени, дифтерії, черевного й висипного тифів, дизентерії. Докладно дослідив збудника і переносників чуми, форми хвороби, працював над виготовленням протичумних вакцин та сироваток. Створив наукову школу.

Президією Академії наук України засновано премію ім. Д. К. Заболотного. Його ім'я присвоєно Інституту мікробіології і вірусології НАН України.

Джерело інформації: dic.academic.ru
[Last accessed 11.01.2009]

Підгот. О. Азарова


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua