Один день із життя політика
Він прокинувся о 6-й ранку, та не тому, що спізнювався на роботу, а через неприємне відчуття – на вчорашніх посиденьках у друга по фракції остання пляшка коньяку була зайвою. Телефонує покоївці, аби та приготувала йому сніданок. Її немає, він же забув, що вчора опівночі, коли повернувся додому п’яний в дошку – погарячкував, зчинив скандал і вигнав її з роботи… Дружини теж не було, вона ще два дні тому поїхала у відрядження. Якби ж він знав, що насправді вона на іншому кінці міста у молодого коханця… Та він і не дуже довіряв їй, бо колись вже запідозрив її у зраді з водієм… Зрештою, йому начхати, тому що він теж не пасе задніх. У гуртожитках декількох університетів він теж має дівчат, яких, час від часу, возить за місто на шашлик…
Зателефонував колега: „Здравствуй, как ты?”. Він: „Да ничего… Хреново мне?!”. Колега: „Ну ладно… Ты это, собирайся… дело есть по-поводу земли. В два часа, у Толика”
Набирає водія, щоб через 30 хвилин чекав біля будинку. Приймає душ, одягається. Ще раз вилаявся на адресу звільненої покоївки, яка, як йому здається, погано випрасувала його улюблену рожеву краватку…
„Николай!” – виходячи із будинку звертається до садівника, – „Да накорми же ты наконец эту скотину, целую ночь спать не давала!!!”. Водій вже чекає. Сідає до автівки під пильним оком сусіда, що йде на автобусну зупинку…
У дорозі викурив 5 цигарок. Водія явно дратують безкінечні телефонні розмови свого боса, але така його робота – робити свою справу професійно, а головне – мовчки. Та й сам водій прекрасно розуміє, що повертатися у своє „забите” село йому не сильно кортить – зарплата хороша, є де спати і з ким спати, бо йому, водієві, також час від часу перепадає молоде студентське тіло…
На роботу спізнився на 1,5 години, хоча у таких як він, поняття „спізнився” – немає. Ненормований робочий день. Секретарка „Лєночка”, як він її називає, як завжди зустрічає свого шефа із посмішкою у всі 32, за що вона йому дуже вдячна. Так, так, вона теж колись була його коханкою… Всі ж бо добре розуміють, що коли тебе – вродливу, доглянуту, беруть на подібну роботу, то не лише за те, що закінчила Київський Університет ім. Драгоманова із червоним дипломом, а й за те, що вмієш добре прогинатися, як в прямому так і переносному значенні… Рано чи пізно ваш секретар, опиниться у вашому ліжку…
Зателефонувала дружина: „Масик, буду завтра. Встретишь меня?”. Після ствердної відповіді чоловіка, кладе слухавку і продовжує ніжитись у ліжку коханця…
Часом, на протязі так званої роботи, він міркує про життя. Про те, що після армії він був високим, підтягнутим чоловіком і не мав відбою від жінок, а сьогодні, і він це теж добре розуміє, гроші та впливова посада, із натяжкою компенсують йому його обвислий живіт, простатит та погано працююче серце… „Хробаки” совісті, прокрадаються до його споживацького нутра і „нагадують” йому про момент у житті, коли він пообіцяв своїй матері, яка пережила голодомор та війну: „Бути чесним та справедливим!”…
Спогади розганяє чашка кави, приготовлена Лєночкою. Він попросив її навідати його дітей у школі і проконтролювала видачу „зразкових” атестатів… Лєночка зробить це із радістю, бо їй лестить вирішувати питання швидко та без проблем. Навіть у випадку, коли це проблеми іншої людини. А заодно заскочить до подруги та похвалиться новими досягненнями „секретутної” справи.
…У дорозі до друга, із яким назначена зустріч, прозвучав постріл, другий, а потім і третій. Дві кулі влучили у бічну стійку авта, третя пробила скло і застрягла у пасажирському сидінні… Крик, лайка, міліція. Розбірками займуться інші люди. Водієві, за сумісництвом і охоронцю, наляканим тоном наказав: „Вези в церковь…!”. У храмі людей не було. Зустрів „свого” попа і тремтячою рукою простягнув 400 $: „Скажи Богу – спасибо и сделай всё так как надо!”
…Увечері, після зустрічі із колегою, обідом у ресторані та посиденьками із друзями, довго розмірковував, хто і чому хотів його вбити. Він знав, що це не випадковість, бо були речі, через які, замах виправдовував себе. Він боявся, що таке може повторитися… Боявся смерті, бо неодноразово був свідком, коли тіло, йому подібних, лежало у калюжі крові, а краватка, як висолоплений язик забитої скотини спадала через плече…
…Повія приїхала швидко, бо вона із тих, які ніколи не запізнюються на свою роботу. Вони удвох повечеряли, а він, зрозуміло, виливав їй душу про те, як його хотіли сьогодні позбавити життя. Розповідав про роботу, дружину, дітей. З таким самим успіхом він міг поговорити „по душам” із однією зі своїх студенток, але добре розумів, що лише повія буде довго і терпляче його слухати, терпіти його скривлену фізіономію а в кінці-кінців – віддасться йому за першого ж його прохання… Правда, тільки на деяку мить, бо навіть секс не приносить йому задоволення через його простатит…
Да это набор тестов,что-то вроде Галки Галкиной-каков вопрос-таков ответ.Вы,кстати,не мешаете.
Москалю, я знову нічого не зрозумів.
dfybik bnhe plkj
Идея “Павлушки”мной позаимствована.Сказку рассказывал нам наш отец,ему-его дедушка-в общем,начало этой истории во тьме веков.Эпиграф мной воспроизведен дословно-один к одному,пролог-перепев сказки,а дальше стопроцентно мое-если вслушаться,заметно.
Теперь причина моей просьбы-детсво мое и моих сестер- братьев прошло не то что в докомпьютерную эру,скорее в веке каменном-отец был лесником,в школу мы ездили на лошадке,а в дошкольном возрасте сказка эта была для нас многим-или всем в часы вечерние.
Конечно,своим сыновьям я рассказывал,что помнилось,собственно,и батя мой помнил не больше,говорил только,что длинное было повествование-но мои отроки уже пользовались телеками-видиками,жили хоть в небольшом,но городе-особым спросом товар этот не пользовался.Потому мне и интересна реакция именно такого человека,как Ваш сын-У меня внучка есть,но она со мной не разговаривает,вернее,я ее не понимаю-гукает да укает.Так что-если не затруднит.
Ошибочка вышла-Первые тридцать слов из т.н. “Эпиграфа”-далее по тексту.
И все таки попробуйте сынуле вашему “Павлушку” прочесть,первые десятка два сточек,т.н.”Пролог”,мне очень важно знать реакцию ребенка.Зачем-объясню.
Северинович!Старина!Какими судьбами?Знал бы-посмел бы разве?
А что пузом что-то прикрыто,факт.Очень функциональное пузо.
Трудотерапию не практикуете?Я бы мог ещё чего написать…
Карóчи, я так понял, тут на фото мой “Квадрат” пузом прикрыт… Так что ли?
То 127 (ещё более удивленным голосом) Да нет, в общем-то; это – не наши методы. Но пара-тройка сеансов лечения, думаю, не повредит. Электричеством.
=========SUPREMUS-REALISMUS==========
В последний безмятежный мирный год,Когда Ильич балдел в Женеве,Царь Николай третировал народ,Пан Казимир в студио,бывшем хлеве,Не то,чтоб плакал,но весьма грустил-По поводу упадка всяких сил.Рука тряслась,и колер не ложился,
И в пятый раз,взгляд в штофы уперив
Вдруг понял мэтр-да нет же там ни капли,Как смысла в том,что до сих пор творил.
В каких цветах такое озаренье
На полотне он мог запечатлеть?
Тем более из фарб -ну хоть ты тресни
-Один в наличке был аспидный цвет.
Никто и ломаный не даст на опохмелку,Хозяин выселить к чертям ко всем грозит-
Вздохнул Малевич,очи подняв к Верху-
Попил рассолу,принялся творить.
-
Велик наш Бог!Ужель кого полюбит-
Он сможет убедить подлунный мир:
“То,что не смог Я объяснить вам,люди,Вам объяснит Великий Казимир”,
-
Прошли года,и сколь не извивался-Шедевры-”древки с девушкой”творил-
Каким он был,таким он и остался-Прям,как аршин,как Веня,терпелив.
=====
Один без струн скрипачит увертюры
(Заметьте,без “фанеры” и понта),
Другой,когда уж холодом подуло,
“Квадрат” рисует с чистого листа.
Увы,такая правда нашей жизни-
Пресна и скучна,как там не крути-
На норму новую,иную,можно выйти
Лишь после ночью выпитых пяти.
-
И вот те раз-нашелся покупатель,то ли небритый,то ли во хмелю–
Очнулся утром-Надо же! Поди ты!-
Но раз платил-то уж и оценил.
Не сознаваться ж,что ты лох-дебил?
-Списал на рамку кучу ассигнаций Приплюсовав туда картежный долг,Вот так и родилась она,сенсация.
Нормально,Элли,даже сверх,только проблема у меня на ровном месте-Зинченко меня в убийстве Степана Бандеры уличил и в посягательстве на честь Лоры-не больше,но и никак не меньше.
Половину обвинений я признаю-проигрывать тоже уметь надо,но судить за намерения-увольте.Так что сказка будет минут через двадцать,мне дела надо в порядок привести,потому как если человека можно убить словом,то жить мне осталось недолго,а то и того меньше.Жуть.
Ко всем нижеперечисленным мной Вашим достоинствам добавю ещё наблюдательность и доброту-Рядом с “Пузом” Эльдар смотрится-ну,в общем,личико бутерброда просит,факт.Ясно,в кого сынок пошел.
-
Со сказкой для Вас не всё так просто-Есть уже у меня дама сердца,которой я подвиги свои посвящать обязан.Вниманием своим она меня не балует,но и не откажется добровольно от такого экспоната в своей коллекции.Хищница и собственница.Если разрешит,то о квадрате я бы с удовольствием-надо ж наконец объяснить человечеству,что за этим черным-пречерным прячется.
И кому я буду посвящение писать-”упсу”,что-ли?Простите,но не всё пока прекрасно в одном знакомом мне человеке.
Син таку кількість букв не подужає ще
з картинками простіше.
Зздається, час запитати – а для мене казку напишете? Про Квадрат наприклад чи там про чудіща якого…
Так диви колективними зусиллями настрочимо коментів Ельдару на смачний бутерброд
Бить будете?
(с известным изумлением в голосе): “Да..Вы – серьёзный случай…”
Можно,я Вам здесь отвечу?Там ,где Вы вопрос задали,он так и висит,крайний-а рядом,чуть повыше-такая гадость-не ходите туда больше.
Попал случайно на эти блоги,печатать на машинке учился.Когда уйду-только последним-и то,если узнаю,как Вас мама называет,Да,ну как же я-как Ваш сынок на мою сказку реагирует?
А уж что прикольный я-факт-в компании меня после третьей сразу бить начинают,даже не ждут,когда я говорить начну.
Да Вы же понимаете-раз я “Москаль”,то кто у меня может быть в приятелях?
Обещал я Девушке сказку.Обо всем другом она сама догадалась,такой молодец!
Ну ревную немного,так вертится ж их сколько вокруг,подозрительних мне с утра самого.
Вообще-то влез я в эти блоги как кот Матроскин-с целью научиться на машинке печатать.Не знал даже,деревня,что фамилию здесь без ЗАГСА и бесплатно поменять можно.Теперь вот жду,когда полюбят меня,чудище лесное.Я почему ведь раньше злой был?Не было у меня велосипеда-а теперь мне и не нужен он-куда отсюда ехать,дальше в смысле?
Бачите, наобіцяли дівчині “большую и чистую любовь”, прийшла…, а Ви…, то тепер виконуйте, а то жінки дуже мстиві.
Ось уже і перша ластівка. До речі, там Вас шукають на іншому блозі, про жінок.
ш-и-з-о-ф-р-е-н-і-я
А Вы думаете – это заслуга автора?
Поздравляю! Небольшая статье о лице сегодняшнего политика – а на сколько комментариев вдохновила! Да ещё и в стихотворной форме!
Понятно,”Невиноватая я,он сам пришел!”
Прямо из Вены через Амстердам.
Вы,Лора,не помощником ли,консультантом у народного работаете?Обычно там дают столь же исчерпывающие ответы.
Имею опыт.
============ЭПИЛОГ—————-
-
-
(Що далі-Буде?)
Мо,прийде дама з волосами,
Уложеними кренделями
Й банан на вишню поміня-
Чи може вепр який з болота
Яєць натопче там,сявота
(курячих,звісно.не своїх),
Мнє всє до лампочки,конєшно-
Мнє,головне,щоб незалежним
Як щас і ранє,в годи прєжні
Мене почитували всі-
-
Щоб міг я тим хоча б гордитись
Шо не в якомусь тама Сіті,
А в нашом скромному селі
Бардак-бордєль ми развєлі-
(бо маєм право-демократи),
Й з любої церкви нам начхати,
Який там папа приїжджа-
У нас свої пріорітєти-
Одна українська газета,Помєсна церква-УПеЦа-
І єсть возможность за граніцей
Расєйськой мове обучитись-
Случись чого-не мордой в грязь
З любим неруським об*яснявсь.
-
З галицьким поділить городи,
Із КеКеПою на межі-
Такою-Друг пущай заходить,
А остальні—
Пішли ви всі-од Сяну-й прямо по росі,
Чомусь обучитесь в Європах
(не будем риму тут шукать),
Залишитесь?Та ради Бога!
А ні -простить Росія-Мать,
Котору,скільки би не дулись,
Не вдасться дурням розірвать!
“То Ви вже й Фрейда привели”
———
Абиж то я була хоч знайома з цим Фрейдом! А то так, тільки обіцяла в сни приходити.
ок
Прошу Вас-не торопитесь уходить,праздник только начинается.
Вы такая милая и непосредственная-прямо единственная в этом роде.
Скажу по секрету-когда Лора от меня откажется-я Вас защищать буду.Да что там буду-Всегда Готов!-пусть только тронут.
Ох,Лоро!Як ми домовлялись?
-За кляксу,що я там вчинив
Де хитрий Ганс тенета плів,
А,Ви,наївна,так старались
В тенета тії угодить-
-Взамін Вам казку сочинить я підрядився,нерозумний-
То Ви вже й Фрейда привели,напевно,вже й напрасували
Сорочку,ширшу,ніж шальвари-без гудзиків,та з рукавами(щоб до землі не діставали,їх модно за спиной в*язать)?
_А все проклята буква “Ять”-
Недаром мудрий із мудрейших(в любом строю которий перший)
Ту букву вчасно відмінив.
-
А казка?Що ж,напевно,буде!
Де ХВЕДЯ? Брате,виручай!
Бо я вже майже ісписався(на провокацію піддався)
-Но ми ж не можем отступать?Налєво,вправо й буква”Ять”-шоб чого хуже не сказать.
-
Тепер мене тут обвиняють,
Що в історичному труді
Буцім проводив паралелі,
Потім погнув їх,як сам знав-
І тим Лорейлі якогось клопоту завдав.
О,Господи!Коли б я знав,
Чим чя історія скінчиться-
Чи вирвуть з грядки,як бур*ян
-Чи зовсім виженуть із стада?
-
Pe.eS.Зігмунде!Ну-не нада!
Я Вас укотрий раз впізнав-
Змій-іскуситель трьохличинний,
Та Ваші шанси-повний ноль,
Хоч за граніцєй Ви
живєтє
І в нашому большом болоте
Ещє достатьньо молодцов
Прекрасних духом і ліцом.
-
P.P.S/-І єслі музу я назначив-то ізвініть меня прошу-
Я так цю справу не лишу.
То ж остайомся ми друззями-Які там щоти мєжду нами?
ЭПИЛОГ
…уже в который раз, чуть ранее назначенного времени, появляется доктор Фрейд, известнейший австрийский психиатр.:))))))) Сегодня – непростой день. Доктор несколько невнимательно осматривает свой кабинет; подходит к окну и смотрит на улицу. Несмотря на очень яркое солнце, лето – уже почти на исходе…Под двери его практики, там, внизу подъезжает какой-то очень дорогой автомобиль. В автомобиле – Собака и Рак; последний – за рулем, в очень модных очках. Докор переводит взгляд на настенные часы. С минуты на минуту ожидается прибытие самих Параски (заведующей отделом классического западного искусства в Министерстве Культуры) и мэра Ужгорода – Неборака…Совершенно неожиданно, разрушив тишину тихой уютной улочки городского центра визгом тормозов, паркуется высоквая бронированная машина. Из неё в сопровождении охраны выходит сам Залiзна Маска (!!!), вынужденный постоянно носить железную маску. Егo истинного, в недалеком прошлом ещё не тронутого печалью власти лица сейчас уже просто не узнать!.. (”И это – несмотря на буквальный героизм врачей!” – отмечает про себя доктор…) Сегодня – особый день. Сегодняшние пациенты знаменитого психотерапевта – из очень сложных; уже Г-О-Д-А-М-И эти господа страдают полным отсутствием мечтаний… Доктор Фрейд раскрывает свою рабочую тетрадь и ещё раз пробегает глазами свои рабочие записи по этой группе. Ага, вот: – “Знакомство – даже весьма беглое! – с Западом наложило на психику всех больных сильнейший отпечаток, что проявляется в различных психозах. а также в весьма странных поведенческих установках…Особого внимания заслуживает…”…
…Снизу уже доносятся голоса поднимающихся по лестнице людей; в них (голосах) – слышится некоторое возбуждение…Раздается стук в дверь кабинета. Сеанс терапии начинается…
(Не “скопированное”; навеянное…э…комментариями!; любые совпадения в именах и описанных событиях носят случайный характер. Посвящается всем: как москалям, так и не москалям!).
ЧАСТЬ ПЕРВАЯ (ОНА ЖЕ – ПОСЛЕДНЯЯ)
…Бiжать Собака з Небораком, з баблом, торбиною та раком
В Америку… Шукати долi! Грошей хотять знайти там, у полi!..
А з ними разом ще: Параска, два дрюки й Залiзна Маска!
Бiжать за мрiями, друзяки!..I Україна їм – до …..и!
Вони не хочуть бидлом бути – а хочуть iмiджу набути!
В шикарних авто роз’їжджати i себе паном вiдчувати…
Щоб супeрмодно одягатись! Майном своїм що б вiдрiзнятись!
Щоб повернувшися додому побудувать собi хороми!
Багатим бути cepeд бiдних i….рiвним бути помiж гiдних!
Що б хати в них були багатi та що б було Б-А-Г-А-Т-С-Т-В-О в хатi….
…Набивши салом чемодани, долають гори i паркани
В портянках, шапках i в’єтнамках! З варенням соковитим (в банках!)
Бiжать полями i долами, провулками i майданáми!
Покривши спини чемоданом, бiжать, неначе басурмани!..
Обидва дрюки памагають – вони по сраках в них “гуляють”!..
Що б друзiв бiг – нестримним був i що б ….емоцiй вiн набув!!!…..
…Бiжать в Америку вони!… Мов безпонтовi пацани!..
Ну-ну. Продовжуйте далі, хоч наші погляди на історичні події діаметрально протилежні.
==============ЧАСТЬ 5===============
Давно не бачила Сула
Такого дива і кіна-
Неначе вовсі не війна,А все порушилось моментом-
Лиш в сірих буднях позументом
Жокей собачий весь свєрка,
Глаза позичивши в Сірка.
То десь сусіда він погудить,то десь когось за щось осудить,
То от як щоб не те колись
то нині б класно нажились.
-
Коли б не кляті москалі
То зцеї нашої землі
Могли б врожаїв шість на рік-
Таких,що загубили б лік
Зерну і м*ясу й молоку-
І свині(прямо на току)
Зерно би там і поїдали,
А тому б з них знімали сало
Також по шість разів на рік-
Але знайшовся чоловік,
Сказать точніше-мо людина,
А може просто в юбці чорт-
Рога завиті кренделями,
Та правду кажучи(між нами)-
Ніхто не знав,що між ногами_
Тому судить об єйном полє
Оставим тим,хто бліже боле.
============ЧАСТЬ 4=================
Пройшло п*ять років і ще десять-
Уже павло,як янкі чеше-
“Єс”,дебіт-кредіт”,всє “о кєй”,в больших чинах і при наградах-
Но чувствує-чого-то надо
В болоті жизнєнном мінять-
позаяк годи-то летять,
А хутірець в саду вишневім
Зовсім не те,що город левів
І не мать руських городів
Й не Хоружівка поготів.
-
Охотно дід давав совєти-Одно условіе при етом-
“Коли нечаяно помру,щоби труну оббив китайкой.
І в кажду полную луну
Від Феньки чарку самогону
Носив під хрест-і не одну!
Жениться треба на принцесі
А як король віддасть кінці
До тебе прибіжать гінці-
Ти ж,не міняючись в лиці,
Скажи-”Зав*яли,подлєці-
Я балотуюсь в президенти!
Монахія-то єсть фігня-
Другоє на повєсткє дня!”
А Конституцію підправиш,на третій строк себе оставиш
Коли ж в райцентрі нєт принцеси,
Женися хоч на стюардесі-
Тут главне,шоб хапала баба
Шо нада і чого не нада-
Опсля вже розберетесь,
Шо в торбі єс,а шо не єс.
-
І шо ти думаєш-принцеса,
Котра насправді стюардеса,
Яких там спонсорів знайшла
За гроші люду навела
(Майданів п*ять,а може й восім),
Лупила в бочки-барабани
І мавпин харч-гнилі банани
На прапор волі підняла.
Лорочка,наивный Вы человечек-как же Эльдар обидится-Дальше будет и о пузе,и о политике-и ,вообще,блогерам от комментов платят,я так думаю.Но Вы не ответили-читаете все или первые строчки?
===========часть 4=============
Так, ще, до речі, щодо спорідненості мов там у пана Зінченка є моя відповідь Вам. Ви певно її не читали, в іншому випадку не написали б про три букви.
А Эльдар не обидится, что не по теме у нас беседа? Или в конце-концов это окажется пузатый политик? Пока я не понимаю о ком идёт речь.
===========ЧАСТЬ 3================
Порахувать мав Паша дині,
Що дід зірвав на десятині-
Й рахунок в книгу занести
Щоб часикам отак к п*яти
Дід міг отправиться з товаром
На ярмарок, в Лихі Санжари.
-
Але ж тих динь було багато-
До того ж ще морока клята-
На пальцях міг до десяти-
А далі-Господи,прости!
-
На ранок дід сказав”О,Боже”-
Це ж діло зовсім вже негоже-
На сщєт валютного фондА
В Гарвард поїдеш ти,балда.
Там на бугалтера вакансій
Відкрився утром в морган-вранці-
Сорока звістку принесла-
Якраз для нашого осла.
-
Поможем салом і медком-
Та й зупинімося на том.
-
А там-хоть кончений дурак
З дипломом ти і так і так
У нашій смузі степовій
Гешефтик матимеш тут свій.
Америка ж,свиня такая-Вона сама тебе спіймає,
Як буде що у тебе взять,
Ти ж для початку вивчи “Ять”
Та що,куди і як складать.
Вы невнимательны,я часто перехожу на украинский.Вообще,мой родной язык-суржик.
А если серъезно,то между мовой и языком вся разница в трех буквах-гораздо больше людей не понимающих этой истины.
Впрочем,меня интересует другое-стоит продолжать жизнеописание героя или Вы попрежнему читаете только первые три строчки?
Вибачте,
я, мабуть, перед цим йому відповідала. Але це ж не Ви писали. Ви так не володієте українською, щоб так писати треба думати українською.
Конечно,не МАМАЯ и Не Москаля-Ваше,ЛОРа,я себе еще напишу.
Так це ж не Ваше.
===========ЧАСТЬ2===========
Ганя Павлуха на баштані
Прокляту птицю та циганів
Та двічі в день-в схід-захід сонця
Зорить з горища у віконце
Чи не йде лях на них війною,
Чи не москаль там,за Сулою
Війська свої на них веде-
Та так ще дещо-се та те.
-
Вже місяць служить тут Павлуха-
Заткнув дід воском внукам вуха,
бо торохтить у торохтьоло,
Аж виляски ідуть навколо,
Той,хто мєчту свою дитячу
Змінив на службу чю собачу.
=
==========ЧАСТЬ 1===========
Послухав дід та й каже-Хлопче,
Воно,конєшно,в опчєм вопщє
В Амерікє й пчьола живєть,
Но потому,шо мед несєть.
-
-А так за за морем та без грошей
З*їдять тебе тамошні воші-
Якусь там Кет,чи може Клєр
Зводить в Макдональс,напримєр,
-
Та й до вітру сходить,казали,
Потрібні також там доляри.
-
-Зостанься тут на якусь днину,
Заробиш грубу копійчину,
А як пчьола заляже спати
То можеш далі мандрувати.
-
Контракт підписаний був вскорі_
Шуршали миші у коморі
І жаби квакали в ставку,
І ясен місяць на ту пору
Всю ніч шукав когось в садку.
===========ПРОЛОГ==============
Та в пса була друга морока-
Хоч степ навкруг і був широкий,
Та зустрічались хутірці-
А в хуторах,як всім відомо,
Собак по тридцять коло дому.
А ті,угледівши Барбоса Та ясно ж всім,що тут знялося- Барбос загриззя із Рябком Тай покотилися клубком. -Не втримався в сідлі Павлушка Побігла носом в нього юшка- Барбос від чвари,як від грому Помчав з торбиною додому. Ну що тут діять небораці? Неподалік в садку побачив Як сивий дід,аж міллю битий Онуків вчить чогось робити. Та там же вулики!То ж мед! А он стоїть велосипед, Хоча воно і без мотора Але ж проти собаки фора- Та й путь в Америку узнать У діда враз–Як дважди п*ять!
Та не кажіть
соррі, утворюється фан клуб
Час вшиватись 
Отакої! Епіграф є, і навіть дуже великий, а твору нема.
Ну от, я знала, що є ще порох в порохівниці, не дивлячись на Ваш вік – 205. Просто чудово! Чекаю продовження.
Отакої, пару днів не читаєш коменти – а тут таке!!! Приєднуюсь до Лориної пропозиції – хлопці, пишіть блоги. Ельдар з Женькою відпочивають, не кажучи про інших
=========ЭПИГРАФ=======================
-В селі Веселій Гаківниці Жила Неталка-удовиця І мала та вдовиця Дев*ятилітьнього хлопчину На ймення син її Павлушка На вдачу-добрий ледацюжка Щоб школярем йому не бути Надумав з дому він чкурнути- Брехав йому якийсь Хома, Що шкіл в Америці нема.
Всі школярі ідуть до школи- Павлушка лагодиться в путь Із хижки тягне він свитину Через плече чіпля торбину В торбині хліб та ковбаса Замість коня сідлає пса Скакнув на пса-в стремена ноги Дернув острогами Барбоса На хату глянув він іскоса: -Прощайте всі-,Якщо не вмру То ще й додому поверну! Павлушка поганяє пса І на все горло галаса -Катай,Барбосе,щоб доночі До Америки доскочить В америці попоіси– Одріжу хліба й ковбаси!
То 89 В 6-ой стр. сверху читать -”неба”!
…Четверг, сегодня, 21.30…Положив скрещенные ноги на перила веранды он молчаливо сливается глазами с темно-синей гладью Северного Моря… Солнце довольно медленно садится за горизонт… Оно безнадежно тонет в водной массе с каким-то фатализмом сообщая – “Завтра я вернусь…”. Острые носки замшевых туфель уже совсем неразличимы на фоне внезапно ставшего таким свинцово-черным небом… Где-то там, в неимоверном далеке, в слабых отблесках этого прохладного августовского неба, угадываются неясные очертания его музы…
Чому ж розпочинати? Це буде продовженням вашої творчої діяльності. Хочеться щось почитати свіженька, а тут нічого нема, або нудне і графоманське. Одна надія на Вас.
Дякую вам, Лоро, за добрi слова! Проте (за усiєї поваги до полiтика в цiй замiтцi!) буде ця казка тут дещо недоречною. Зачекаймо на вiдповiдну замiтку – от тодi й … Kазка, авжеж, має буде життерадiсною, iз шасливим кiнцeм – тож усiх, що їх оголошено в розшук таки затримають, долар коштуватимe 1 – 1.5 гр., а всi заробiтчани щасливо й весело повернуться додому!.. А починатися вона, можливо, буде чимось на кшталт “…На город постепенно опускалась зловещая ночь… Как всегда, элегантная, она уверенно и по деловому высаживалась из своего служебного автомобиля. Сдержанно поправив рукой прическу и холодно поприветствовав охрану (ну и т.д.)…”
)))))))))
P.S. Щодо блогу: розпочинати iз ним менi, дiдусевi, на 205-ому роцi життя – це вже…
Сочиню я Вам сказку,возможно в стихах.И обязательно на украинской мове,и обязательно с продолжением-и без черновиков,учтите-сочинил-и в тираж.
Первый транш получите утром,так что можете отдохнуть пока.
Я хотіла казку продовжити, а Ви поставили велику кляксу і тепер нема де писати. Хотіла б думати, що я нікому голову не морочу.
Не морочте Гансу голову-сказок о выборах будет много-по количеству кандидатов+одна-От ЦИК.Тогда и похихикаем.
Тоді, будь ласка, придумайте казочку про наступні президентські вибори. І якщо Ви казкар, чому нема Вашого блогу? Я б з задоволенням почитала.
(дуже скромно) Ні, я – лише казкар…
І не сумнівайтеся! Чого лише ця таємнича посмiшка варта (див. фото)! Скiльки харизми – Мона Лiза “отдихає”!..
В усе вірю, але що він став провидцем… Тут мене беруть сумніви. Це якраз те, що за гроші не купиш.
От бачите як казки бувальщиною стають! Так, наприкiнцi кiнцiв, зважаючи на його заслуги при дворах (як скотному, так i королiвському) та неабиякий дар провидця, поховали його в пiдземiллi замку (там, на Грушевського,5!…). От i спить вiн там, хоча люди подейкують що це – до пори! Бо завдяки своєму даровi вiн бачить все що в країнi коїться й ОБОВ’ЯЗКОВО прокинеться, якщо над неї нависне смертельна загроза: щось на кшталт призначення мером столицi iнопланетянина, розподiлу проржавілих кораблiв чорноморського флоту, прийняття депутатами Ради широких соцiальних програм пiдвщення добробуту населення, тощо…
Так это же не сказка, это – быль. Былина о новом богатыре – большом борове Хольгере. Есть даже свидетели видавшие женщину, которая “чухала йому пузо”. От тільки навряд чи він хрюкав при цьому, тому що “одолевали его мысли тяжкие, о грехах своих вольных и каре возможной”.
на превеликий жаль описана чиста правда
о це і жахливо
але ми знову дружно підемо на вибори, оберемо достойних (за розміром пуза) і знову будемо дивуватися, а де ж це вони взялися
И да, и нет! В сказке, немного посложнее было. Карочи, был ему тот сон вещим! Уже проснувшись на все том же скотном дворе, дождался он вечера и незаметно улизнул за хуторскую изгородь – даже пес ничего не заметил! Всеми правдами и неправдами, питаясь одними желудями в лесу, добрался-таки до королевского дворца и там, рассказав какие-то басни об ученой свинье, пришелся ко двору – в прямом смысле! И пошло-поехало! Боров защитил докторскую и, сделав при дворе блестящую карьеру, стал придворным ученым-академиком и главным советником короля. В общем, жизнь пошла у него – только позавидуешь! Делай все, что захочешь! А потом… Ну, в общем, сдали его… Причем свои же – сам Главный Свинопас (он же Пахан). (Видать, прогнило что-то в Датском Королевстве!). Пришлось бедолаге, сташив у старьевщика тельняшку (с дырой на животе) и бескозырку, беспонтово податься в бега. Называясь отставным матросом, поколесил он по белу свету! Но так и вернулся на круги своя – на старый хозяйский хутор. Но и это не спасло… Взяли его его-же бывшие “друзья” – быки (несмотря на “дружбу”!). Хозяйка заливалась горючими слезами – “Ах, непоседа ты наш! Как же мы теперь, без тебя!..”. А осенью его порезали…Опять-же, быки. Вот такая (грустная) сказка!..
Прийшла наймичка та й каже: “Чого розхрюкалась, свиня? Зараз їз тебе смачної ковбаси наробимо.” Закололи кабанчика, котрий вважав себе Хольгером (бачте, йому не подобалось бути просто Гришою, чи Васьою), наробили ковбаси та й з”їли Хольгера. А інші свині зрозуміли, що багато мріяти – собі шкодити, а треба поменше їсти, щоб пузо сильно не росло і під ніж не попасти.
(Продолжение)
рядом с кроватью. На конверте были большие сургучевые печати с гербовой короной и просто значилось “Борову Хольгеру – от Датского Короля”! Вмиг вскочив с кровати и просто сгорая от любопытства, боров открыл конверт и по складам начал читать письмо: “Почтенный Хольгер! Учитывая твой огромный природный дар, его королевское величество король Дании приглашает тебя к себе на службу, в королевский дворец”…И подпись “Его величество король Дании”… Да, именно вот так там все и было – ни словом больше, ни словом меньше!..От витиеватых завитушек букв, королевского герба и печатей у борова просто перехватило дух и зарябило в глазах! Уж не сон ли это? Он ещё раз протер свои маленькие глазки, ущипнул себя за огромное брюхо. Письмо не исчезало! Ну и дела, доложу я вам, читатели, по секрету! Мысли в голове борова запрыгали: “Меня, свинью – и во дворец!…Буду теперь ездить в карете, носить сапоги и мундир с золочеными пуговицами! У самого короля – на службе! Да ведь о таком свинопасе только мечтать можно! И во сне такого не увидишь!..Да, это тебе не скотный двор с быками!”… От восторга боров зажмурился и в его голове замелькали картинки одна другой сказочнее: золоченное обеденное корыто, карета со всадниками, молодые свинки – одна прекраснее другой!..Но – время шло, и прийдя в чувство, он хозяйским тоном вызвал прислугу……..”
Отрывок из новой сказки “Придворный боров”.
“…На скотном дворе богатого хуторянина, сладко растянувшись в сочной луже рядом с хлевом мирно дремал боров Хольгер, лениво разглядывая одним глазом все происходящее вокруг. О чем-то болтали у корыта с отходами с хозяйского стола свинки с поросятами, чинно прогуливались солидные быки, дружбы которых он время от времени заискивающе добивался, гордо восседал у ворот хозяйский сторожевой пес…Солнце светило прямо в необъятное брюхо борова и у него, в общем-то, было мало причин для недовольства жизнью – ведь есть, пить и спать он мог сколько угодно. Но…
С пригорка, на которой шапкой был надет этот хутор со скотным двором, открывался прекрасный вид на далекий, за лесами, город с его королевским дворцом с башнями с золочеными куполами, а по дороге, весело вьющейся там, внизу, среди лугов и полей, время от времени проезжали кареты. Кареты сопровождали всадники в мундирах – то была охрана…
В голове борова медленно роились разные мысли. Корыто все ещё манило его, но уже не так сильно, как раньше. Да и сам скотный двор с его хлевом и быками уже не казался ему таким интересным!.. Хотелось чего-то бóльшего! В хозяйский дом борова не пускали, хотя он иногда и заглядывал украдкой в открытую дверь…Ах, какие вкусные запахи всяких домашних яств доносились. бывало, оттуда! Ведь верно говорят: лучшее – враг хорошего! Боров был далеко не глуп и к тому же обладал чутким слухом – бывало, подкравшись к полуоткрытому окну, он слушал сказки о королях, замках и каретах, которые хозяйская жена читала ребенку перед сном. Эх, прокатиться бы хоть раз, вот так, в карете, запряженной четырьмя лошадьми!..
Солнце поднималось все выше и глазки борова медленно закрывались уже в который раз погружая его в самую любимую часть его житья-бытья – сладкий сон. Вот тогда-то, во сне, он и мог вовсю помечтать! А надо вам сказать, что мечтал наш боров любил представляя себя ни больше, ни меньше, как богатым хозяином хутора!………….
……Пробившиеся в окно ласковые лучи утреннего солнца осветили розовый пятак Хольгера и он начал просыпаться. Лениво протерев уже полураскрывшиеся глазки, он вдруг увидел конверт, заботливо положенный прислугой на столик рядом с крова
Трястя такому політику в пупа. Такий не рватеме свого пупа нам на добро, благополуччя.
Бачите, який розбiг думок – вiд “сократа” до “поросятка”! А… може, це просто….ПОРОСЯ!? З такими вщерть замисленими очима… Така собi паця…в полiтицi! Авторе! Пiдкажiть!
Ого, це треба мати дуже добре розвинену фантазію.
Я тільки помітила, що депутат на кабанчика схожий. Вдягають же зараз на своїх домашніх улюбленців одежу, от і на цього кабанчика вдягли, а пузо кабанчика так і просить, щоб його почухали, а він потім захрюкає. 
(Почервонiвши; трохи нiяково): “Цiлком мате рацiю – авжеж, “поверхово”… (Переводить розмову в iнше русло – за темою замiтки): “А ви… помiтили це трете око (”око мудрiстi”!) посеред високого чола цього депутата на фото в замiтцi Ельдара? Якщо уважно придивитися? Бодай, автор не однiєї глибоко наукової роботи! Оце ще б Ельдаровi – та й висвiтити! Й читачам було б цiкавше: мовляв, ач яки в нас депутати – не тiльки за народ вболiвають, а ще й з головою свою товарищують!
Можна і Рахман!
Вибачаюсь: не Рахман, а САРАХМАН.
Кр-р-рсота!. От тут і стало зрозумілим, з тільки якими жінками Ельдар може спілкуватися .Жаль, що контингент на Окружній, очевидно, не носить з собою портативних ноутбуків.Браво, Рахман! А що ти ще вимірюєш?Чи у тебе виміряють? Посоромився писати таке жінці, її не знаючи.Одним словом, барахло ти, Рахман.
Ельдаре, мене шокує така вульгарність з твого боку.
Ви ж знаєте, що чоловіки люблять піськами мірятися… А у Вашій присутності – й поготів. Ви їм вже пробачайте такі слабкощі…
Ельдаре, Ви, я маю надію, на мене не ображаєтесь, що постмени забули основну тему?
Я в 46 коменті їм нагадувала про це. Що до жінки, на жаль, я тут залишилася єдина. Жінки бояться писати, тому що чоловіки тут дуже агресивні.
Лоро, Ви харизматична жінка
Ви, мабуть, єдина тут жінка на яку так бурхливо реагують чоловіки
Щось мені підказує, що “поверхово”, а не “поверхньово”. Чи я помиляюся? А взагалі, якщо зауваження зроблене з добрим серцем, це відчувається і образи немає ніякої.
Але стиль Ваш мені знайомий. Знаєте, як співається: “я милого знаю по походке”. Чи Ви тут вперше?
Так, можливо дещо поверхньово “пробiг” по коментах. Авжеж, виправляти когось – з погляду на те що й сам АБСОЛЮТНО не досконалий! – невдячна справа. Дещо рiзало вуха, то й вiдреагував досить спонтанно. (Адже для цього й коменти, згоднi?) Проте – в рамках правил (если уж в частности…)
Та у мене до Вас немає ніяких претензій. Слово, до речі, мені відоме давно.
На 47. У кого спорідненість? Ви що, мене не зрозуміли? Я не люблю коли люди під номерами, під кодами і таке інше.
Перед тем,как на свою дурную голову я написал эту злополучную методу,я в РАГУ.ЛИ заглядывал-и только.Больше не буду,чесслово.
Будь ласка, будьте уважні, там кома стоїть.
Множество мнений по возникновению этих названий.Я склоняюсь к тюрскому варианту-300 лет с монголами как и триста лет с русскими след оставили.Вот название рек в нашей местности -Ёвсуг,Ковсуг,деркул,Айдар,Бишконь,Торец,непонятные совершенно названия балок и лесов,понятно,откуда.Жене привет,от Москаля-земляки как-никак.
То 32 Лора! Слово “Метод”, в общем-то, мужского рода…
——–
Якщо бути вже таким прискіпливим, то я можу сказати:”а в частности?”. І ще, я не зрозуміла, чому Ви мені зробили зауваження, я не Москалю, це ж він в 31 пості написав: “если по Вашей арифметической методе произвести расчет”? Хотіли зі мною поспілкуватися? Будь ласка! Тільки на іншу тему, граматику терпіти не можу ще з школи. Ви зараз подумали: воно й видно. Так-так, видно.
Між іншим, жінка в мене-кацапка.А я для неї-хохол (хахол).Пояснюю їй походження цих слів (може й не правильно, але інших не знаю), а саме:
Хохлом росіяни називають українців за оселедець (хохол), а українці росіян називають кацапами за борідку (як у цапа). От і все.
Анекдот в тему:
Объявили Путин-Медведев Россию унитарной державой-и вот выходят россияне на акции протеста,транспаранты несут:”ВЕРНИТЕ ФЕДЕРАЦИЮ!”,корреспондент спрашивает у крайнего мужика,почему протестуете?
Ответ: -Я на знаю,кто такой Федя,но рацию мужику пускай вернут!
-
Так что в расчете,Хведя- не бойся меня обидеть,я понятливый,тебе можно.
К тому же за мной никогда не заржавеет,если что.
Вообще у нас принято называть друг друга москалем или хохлом,если скажут-У него жена хохлушка,это значит,что у человека в семье порядок и в доме достаток,вот “кацап”-это только в своем кругу,в порядке дружеской подковырки.Важен подтекст.И,конечно”Ради красного словца не пожалею и отца”
Між іншим, після слова”Ось” потрібно все ж таки ставити кому, а то я не зрозумів суть фрази.Прошу не гніватися: просто ” когда коту делать нечего, то он…”.Це я про себе.Як там москаль(боже збав, не той , що під ніком, а кацап) міг би сказати: ” Вообще -то я человек принципиальный, но не дебил”.Ще раз прошу пардону.
Уводят,прямо из под носа уводят,москалюги.
Ударный слог в слове “Мéтод” не меняет своего места при его склонении ни в русском, ни в укр. языках. Т.е., и для родительного падежа, как в случае в п.44, он – первый. (На “е”). Кстати, это же слово, “метод”, а не “теорема” -(т.к. она – “утверждение”!) и подходит в точности для описания того, что вы собирались сделать в п.32(без последних 4-х слов).
НІхто нас не підслуховує-звичайна спорідненість душ.
Нечасто,але трапляється.
У мене таке враження, наче нашу розмову хтось підслуховує. Отой, котрий під номером.
А Хведя молодець, так і сказав: “Ось, я, Хведя.” Взагалі, граматика – це не по темі, тому, панове, не перейматеся дурницями.
А до чого тут українська мова? У нас розмова йшла російською.
А слово “метода” с ударением на “о”?
Да хоть среднего с пристройкой,лучше,чем в грязи ковыряться.
Давно предлагаю о видах на картошку поговорить.
Десь побачила баба, як танцюють фокстрот, та й каже діду:”Послухай, старий.Ми з тобою прожили вже 70 років, а до цього часу не знали, що те,чим ми займалися в клуні, коли були молодими, називається ФОКСТРОТ. Я до чого веду. Іменнико МЕТОД-чоловічого роду.В українській мові іменника МЕТОДА немає, а є МЕТОДИКА-іменник жіночого роду.
Возможно,мой родной разговорный-суржик,”Рагули” вместе с Веркой Сердючкой отдыхают.На первом этапе достаточно,чтобы мы понимали друг друга.
А проблемами языка пусть ученые занимаются,наше дело их кормить и одергивать вовремя.
То 39. “Українською рівноціннi як…”!
На українській рівноцінне Як “метод” так і “метода”.
Невже такі дрібниці можуть мати значення?Головне,щоб співрозмовники правильно розуміли один одного.
Стараннями окремих “свідомитів-”мовознавців” з діаспори(діяспори!)і не зовсім розумних доморощених ми ледь не втратили еталон мови,офіційно його не існує,здається,але якщо брати за основу те,що використовувалось при написанні українських книг до 85 року,то проблеми не існує.Проблема в зарозумілості новоявлених”щирих українців”,що за будь яку ціну прагнуть поставити свого воза поперед загальноукраінського коня.
Попытки же третирования русского языка в Украине-глупость несусветная,даже преступление чистой воды-лишить будущие поколения того,что само упало нам в руки-одного из пяти официально признанных мировых языков-можно рассматривать как дурь,а можно как стремление создать касту людей второсортных,уж поверьте,их дети русский язык будут знать в полном объеме.Как ни странно это прозвучит,но надо объявить мораторий на мовни пытання ,народ мудрее и честнее наших дстойныкив,разберется.
Одного мертвого языка-латыни,вполне достаточно,в консервации мовы смысла нет,и не получится-заимствования у соседей были и будут-ума-разума только не “позычиш”.
То 32 Лора! Слово “Метод”, в общем-то, мужского рода…
Революционная ситуация возникает непрогнозируемо,вне зависимости от желания или нежелания кого бы то ни было,дальше фанатики организовывают и направляют,а уж плодами революции пользуются проходимцы всех мастей-почти дословно,кто сказал,не помню.Разины-Пугачевы нынче пеших и конных не собирают-работают группами по несколько человек,грабят банки и всех имеющих устраивающую их сумму-иногда это стоимость бутылки самогона,так что поэтизировать их не стоит.По Ленину в целом согласен,хотя эксперимент и был преждевременным,но зарубку оставил-можно жить разноплеменным сообществом без резни и унижений по национальному признаку,и если бы не войны и не постоянная угроза войн жить можно было прекрасно.Потому и сковыривают пигмеи памятники Ильичу,чтобы свое ничтожество не так в глаза бросалось.
А в общем любая революция сталкивает человечество с эволюционного пути развития,потом приходится долго и больно туда возвращаться-тусовка на Майдане не в счет,обычный спектакль,черт знает сколько времени еще тянуться будет.
Генофонд,банк спермы и тому подобные определения рассматривать можно,но проще согласиться с тем,что бытие определяет сознание человека,по большому счету человек активизируется в добывании пищи и топлива при их недостатке,живущий у молочной реки с кисельными берегами коров разводить не будет,будет культивировать собственную лень.
А чтобы не оставить без внимания Ваш последний абзац,еще этот молочно-кисельный абориген будет настойчиво мечтать о золотой рыбке,которую он рано или поздно в этой же реке поймает.
За многие годы был уничтожен генофонд свободолюбивых,смелых,справидливых людей.На нынешнем этапе народ,это быдло,жующее то,что ему кинет хозяин.А барин кидает огрызки со стола. Обслюнявленная кость,упавшая на землю,моментом хватается холопами,которые рвут друг друга на части.
Кто мне может сказать,а был ли случай,в новой истории этого гос-ва,когда простой холоп порвал на части товарища,который с пузом сверху на фото,за то,что тот унизил,оскорбил…. его,его семью?Те пули,которые просвистели мимо новоукраинца,это пули его братана по бизнесу.
Политики,разных мастей,когда касается общих бабок,будут покравать,помогать друг другу,хоть красные,хоть помаранчевые.Это аксиома жизни.Народ у нас труслив и алчен.Что вояки УПА,что комуняки…Так,шушера.Нет сегодня таких как Разин,Пугачев,Ленин,-который за смерть своего брата отомстил так,что колбасило всех десятилетие.Вот это я понимаю настоящий мужик,который заслуживает уважения.Все подобные свиньи,описаные автором,были уничтожены,или бежали за бугор.
Народишко должен сопеть в две дырочки,глотать слюну,и тихой завистью наблюдать за шикарной жизнью вышестоящих.
О!Немножко Вы опоздали с уточнениями возраста,но поступили очень правильно-асоциативно мысля я к восемнадцати плюсую семь без хвостика,получаю,так,это будет двадцать четыре-Ваш возраст,милая незнакомка.
А теперь представьте,если бы я начал считать то же самое,-Даже продолжать не хочу на ночь глядя,жуть.
А за будущее сына все равно не волнуйтесь,уж,как минимум инженером мужик будет.И то хлеб.
Странно,почему никто не спрашивает о значении кабалистических знаков в тексте № 25 ?
Будет первая теорема в арифметике.И правильно-чем арифметика хуже алгебры или геометрии?Даже лучше,допустим,схлопотал двойку-и в отличие от той же алгебры понятно за что,без доказательств.
-Озадачили Вы меня,Лора:”В наших спорах…”-да разве я могу позволить себе спорить с женщиной?Я женат достаточно долго для того,чтобы усвоить прописные истины в общении полов.Так что если захотите внедрить в мое сознание неважно что-диктуйте смело,всё будет записано и принято к исполнению.Неуклонному и беспощадному.
Что я неуклюжий Вы уже знаете,гуманитарные науки мне всегда давались трудно-однажды по (догадались,по чем?)я семнадцать букв из алфавита забыл,представляете?!Доставляюсь домой,мне вопрос”Где зарплата??”-что я мог ответить,ограниченный в возможностях?Правильно,ответил исходя из того набора литер,что имел.Получил ответ сковородкой-с тех пор у меня рецидивы и случаются-употребляю слова-Эльдар не все знает,уж простите в очередной раз.ЛАДЫ?
москалю: IQ тут значення не має, це здається називається асоціативне мислення (якщо по-умному), асоціація моя, дивилися картинку з синулькою разом – малий реготав – йому скоро сім
Конечно я обратила внимание на Ваш 8 комент. Я еще тогда подумала: не пузо на кнопках, а рубашка. Но потом мне это даже понравилось. В самом деле, “пузо на кнопках” – звучит. И у меня к Вам просьба, в наших спорах не употреблять слова негативного значения, типа, “растолмачивать” и тому подобные. И еще, я не знала, что у меня уже есть свои методы в арифметике. Неровен час так и теорему открою, она будет называться: “Нахождение угла и границ человеческого зла относительно прожитых лет по арифметической методе Лоры”.
Вам не терпится поймать Москаля на нескромности?Поймали,признаю.
Но все таки просмотрите мой №8-Ведь все-таки именно я первый обратил внимание на пузо,а на центральную часть полотна-пуп,внимания не обратил.Логично,уровень интеллекта сынаУПС мой превышает.Ну и что?Ведь возраст сына УПС,если по Вашей арифметической методе произвести расчет вполне может быть пенсионным,причем по возрасту-почему он не может быть умнее Москаля?Тем более,что в сомнительных блогах сын-мужик не засвечивается-а это несомненный признак ума недюжинного.
Еще вопросы есть?Рад буду растолмачить,завсегда.
А что же тогда значит эта фраза: “но если уж я не догадался…”?
Электрик,если хотите-инженер-электрик.Уровень этот самый я как раз оценивать и не брался-Вы как всегда,не очень внимательны.
Что касается Малевича,который в первую очередь квадрат,то здесь вообще все просто-сейчас я и Вас научу-смотрите не отвлекаясь долго,сколько выдерживают глаза и ноги на творение мэтра и когда прямые линии начинают изгибаться,а радикальный черный цвет заиграет всеми цветами радуги-быстро,чтобы не забыть,записываете впечатления.Всё.Можете пользоваться.
Рекомендую почитати статтю С.Бурлаченка і О.Фіделя в останньому номері “2000″,В (Держава) за 7-13 серпня (стор.1,6-7) “Почему пукачей не ищут в Белоруссии?”.
А ви вірите, що біля Таращі знайшли тіло Гонгадзе і що стільки років шукали Пукача? Була велика афера спецслужб (де розроблена, не потрібно догадуватися), щоб викинути Кучму і привести до влади свого ставленика. А Пукач (а можливо і справжній Гонгадзе-адже мати не признала, що то тіло Георгія)був просто законсервований до потрібного часу. Зараз якраз такий час і настав якраз напередодні приїзду Байдена.Арестувати потрідно не Кучму і Литвина, як вимагають бютівці, а Юща і Тимошенко.Вони знають , чому.Боятися Пукача треба ім, а не Кучмі і Литвину.А плівки Мельниенко-фуфло. А справа Пукача розсиплеться.А там, можливо. і Гіві знайдеться десь в США.
Нагадайте, а то я забула, хто Ви по професії, що можете “навскидку” оцінити рівеньIQ? І знайомі з творчістю Малевича, чи тільки знаєте прізвище?
Ребенок прав-похоже на тоннель(переход)в иной мир(измерение).Ждет Вашего сына слава Малевича.Даже не берусь навскидку уровень IQ jghtltkbnm jght определить,но если уж я не догадался…
Все Ваши коменты для меня…новое.То,что Вы не поняли:
Пошел охотник на охоту,глядь,а он с бодуна зонтик вместо ружья взял.Конечно,Мэрфи был прав-медведь ждать себя не заставил:-Рра-а.
Поднял мужик зонтик,прицелился бурому меж глаз-БА-бах,и мишка с пулей в сердце остался без ужина и вообще без каких-либо желаний.
Оказывается,помощник охотника забывчивому шефу ружьецо нес.И не терялся-как всегда.
Вау, інсайт! Головне не текст і навіть не пузо, головне – це ПУП … Мій син згоден)))
Забыла написать, что мой 21 комент для Вас.
1.Вот те на! Меня обвиняли в невнимательности, а сами не поняли почему меня на арифметику потянуло. 2. Почему-то мне казалось, что у Вас с логикой все в порядке, а то у многих здесь действительно полный провал. Помощники-консультанты нужды для того, чтобы их консультировали во всех сферах жизнедеятельности человека и социума. В отличии от здешних писак-комментаторов, депутаты считают, что они не во всем компетентны, чтобы выносить приговор в виде закона. 3. А вот по поводу усиления функции детопроизводства я не поняла. У нас ведь типичная картина – одна семья рождает одно чадо. Или это только функция усиливается, которая не плодоносит, а так, для самореализации.
Что Вас на арифметику потянуло?Интересней о разнице в возрасте в повторных браках и феномене усиления функции детопроизводства уже в геометрической прогрессии по сравнению с количеством прожитых лет.И вопрос,вытекающий из вышеизложенного-зачем депутатам-бездельникам(С бездельниками все согласны?)помощники,они же консультанты?Я логики не вижу.
Шановный “i.лuxoбop”, запомните себе (и передайте друзьям, ежеле пожелаете): Эльдар Сарахман – ЧЕСНЫЙ ПАРЕНЬ, и нефиг мазать его грязью по, как минимум, 2 причинам:
1. Он ничего никому не навязывает и никого не пиарит;
2. Если Вам правда глаза режет, то это ваша личная трагедия.
Так что вы, … пузатые, если уж зарезали Г.Гонгадзе, то это еще не есть повод, чтоб вы гордились. Чесных пацанов на Украине хватает – всех не перережите.
И еще, помните простую истину: Если вы плюнете на украинский народ (что вы давно и успешно делаете), то народ утрётся, но если народ на вас плюнет, то вы все утонете.
Цікаво, а який середній вік наших політиків, десь близько 60 років? 2009-60=1949 (рік народження політика). Жінка могла його народити в середньому в 30 років. Припустимо, що це її друга чи третя дитина, а можливо і перша, не так важливо. 1949-30=1919 (рік народження матері). Висновок: в 1932-33 роках їй було (1932-1919) 13-14 років. А коли вже вона ті слова казала синові, автор не уточнює, я так думаю, коли ще була жива. Задача для якого класу? А декому вона не підсилу і в зрілому віці, і з вищою овітою. Парадокс! Невже наша вища освіта не додає розуму, а вік – мудрості?
Цікаво, а скільки років було його матері, коли вона переживала голодомор (я не кажу про війну), що про це пам”ятає? Ах,да!Це ж не історичний опус.Вибачаюсь.А отаку фігню міг би написати хто-небудь із бувших секретарів комс.організацій,про те, як вони поставляли так званих комсом. активісток слюнявим комун.бонзам,які
вимагали не якихос там хортів, а
сисястих і жопастих.
Ну если вы не “второпалы”,то откуда ж лихобору знать?
Яку це таку думку я намагаюся комусь нав’язати? Щось я не зовсім второпав…
На 13. А можливо це талант б”є фонтаном?
Ти диви, як хлопчина розписався! Ціле літо без упину строче сюди, як заправний злостивець припасені анонімки на порядних людей.
А може, то і не “хлопчина”, а… ціла бригада писаків трудиться у поті чола: щоб патрати українську дійсність і нав’язувати свою (чи наперед визначену Замовником?) думку. А ім’я-нік – то тілько личина…
Найбільше вразило те, що “хробаки совісті” і слово, дане колись мамі “бути чесним та справедливим” інколи бентежать отаких пузанів… Але ж ми, українці дивна нація. Нас можна дурити, як дітей. Політики усі живуть так, а ми ними зачаровуємося, ми готові з братом посваритися через якогось політичного покидька… Навіть не усвідомлюючи, що нами користуються, як “молодим студентським тілом” чи вуличною дівкою…
puzo skoro repne
Є сенс. І великий. Не одного обмануло, принизило, задушило по дорозі до “високого” становища пузо, яке не знає ні міри, ні праці. Навіть найдовший день має кінець. Всьому є межа.
Чтобы добится такого положения,не только простата выскочит,но и геморой откроется.Корабкаясь на верх,забудь о любви,настоящей дружбе,жалости и сострадания к ближнему…,ну и всякой другой хренотени.Вот тогда может и станешь тем,на кого с злой завистью смотрит сосед.А порядочным место в нашем мире,-в глубокой жоппе.Народ богатых ненавидит,так за что богатым любить народ?А статья,молодого человека у которого полно интузиазма,инергии и обостренное чувство справедливости,которое с возрастом и положением проходит, возвращает во времена Горбачева.Вспоминаю эти подобные детские забавы с сарказмом.Поверь автор,в Европе теже дяди,таже хрень,только сбоку.И ничего не изменится.И обсасывать,то что река впадает в море,не имеет смысла.
А мне пузо понравилось.
На кнопках.Шик.
Автор описав життя про яке він мріе.
“Українська” мрія.
что хотел сказать автор этим произведением?
Відмінна стаття!
: „Скажи Богу – спасибо и сделай всё так как надо!”
Одна ця фраза вказує на всю їхню моральну убогість.
—-
Оце чудово!
нічого не второпала, якось занадто по-чоловічому
Добре написано! Але чи не за багато сексу? І довірлива повія якось виглядить не правдоподібно.