|
||||||||
|
||||||||
|
| АЛТУ |
|
Члени АЛТУ |
|
Турбізнес України |
|
Проекти |
|
Законодавство |
|
Посилання |
|
Контакти |
|
|
|
|
|
Україна може торгувати... ландшафтамиЗеленому туризму криза не страшна. Якщо Верховна Рада не замінить його «агротуризмом» Ще десять років тому зеленим туризмом в Україні майже ніхто не займався, а нині на відпочинок у сільській місцевості запрошують 37 садиб у семи регіонах країни. У Спілці сприяння сільському зеленому туризму переконані, що такий показник для нас досить успішний. Приміром, у Швейцарії працює близько 80 зелених садиб, а розвиток сільського туризму тут почався набагато раніше. В умовах фінансової кризи зелений туризм в Україні може отримати новий поштовх для розвитку, адже багато людей заради економії обиратиме для відпочинку Карпати чи Полісся, а не поїздки за кордон. Також цього року у нас стартує проект Європейського Союзу щодо розвитку сільської місцевості, серед іншого й зеленого туризму, при вступі України до СОТ. Однак усі напрацювання може звести нанівець законопроект «Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність», який нещодавно Міністерство аграрної політики подало на розгляд до Верховної Ради, вважають у Спілці сприяння зеленому туризму України. Замість розвитку сільського туризму закон пропонує займатися агротуризмом. Що це таке і чим загрожує власникам зелених садиб, «Дню» розповів голова Спілки сприяння сільському зеленому туризму Володимир ВАСИЛЬЄВ.
ДЕ Є КУРИ ТА ГОРОД — ТАМ Є СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ?
— Пане Володимире, наскільки відповідає законопроект тій ситуації, яка склалася у сфері сільського туризму?
— Він не відповідає європейській практиці та практиці самої України. Всесвітня туристична організація рекомендує державам світу впроваджувати ідею та філософію сільського туризму, тобто реалізацію відпочинку у сільській місцевості, незалежно від того, селянське, фермерське чи інше домогосподарство надаватиме відповідні послуги. Ця ж організація не заперечує і рекомендує в рамках загального бренду «сільський туризм» підтримувати його складові — «етно», «агро» та «еко». Наразі Міністерство аграрної політики звужує цей напрямок і намагається впровадити нову ідею агротуризму, який передбачає, що туристи допомагають власнику садиби поратися у господарстві, за це отримують житло та харчування, при цьому оплата лишається та сама. Таким чином передбачається, що в агротуризмі будуть задіяні тільки господарі, що ведуть сільське господарство: якщо немає худоби чи присадибної ділянки, немає перспективи на розвиток. Це взагалі виключає ідею сільського туризму, що є набагато ширшим поняттям і включає, окрім агротуризму, екологічний та етнографічний туризм. Через це буде кинуто в тінь значну кількість людей, які не займаються сільськогосподарською діяльністю з різних причин (бо вони нібито не матимуть чим зайняти туристів). Наприклад, Карпатський регіон. Там гірська місцевість непридатна для цього, або ж землі призначені для рекреації. Пам’ятки природи та архітектури, замки, фортеці в усьому світі використовуються як об’єкти сільського туризму — у нас їх буде відкинуто після цього законопроекту (вони не входитимуть у перелік послуг зеленого туризму, і в якому статусі опиняться вже існуючі зелені садиби, теж невідомо. — Авт.). Мені це нагадує державний рейдер на напрацювання, які зробила Спілка сприяння сільському зеленому туризму протягом останніх десяти років. Поки що закон не прийнято Верховною Радою, а тільки оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики. Місяць дається на його громадське обговорення та експертизу відповідними міністерствами. Наразі свої аргументи ми хочемо поширити через ЗМІ, щоб влада почула голос громади та експертів сільського туризму і відмовилася від цього законопроекту.
— Найболючішим питанням для власників зелених садиб лишається відсутність пільгового кредитування. Чи вирішується ця проблема?
— Єдине, що робить держава у цьому плані, — це програма Міністерства аграрної політики «Власний дім» щодо індивідуального будівництва у сільській місцевості. Міністерство видає кредит до 100 тисяч гривень на 20 років під 3%. За рахунок цих коштів можна купити будинок, реконструювати його або побудувати новий. Таким чином людина будує собі робоче місце і цим самим створює функціональне житло: гостьові кімнати відповідного стандарту.
— Чи передбачено якісь пільги для сільського туризму у Державній програмі розвитку села до 2015 року?
— У багатьох указах Президента, розпорядженнях Кабміну, законах про туризм, про особисту сільськогосподарську діяльність і в згаданій програмі є термін «сільський зелений туризм». Ці документи передбачають розвиток підприємництва та несільськогосподарських видів діяльності на селі шляхом залучення людей до надання послуг у сфері зеленого туризму. Але про державне фінансування мова не йде. Якщо ухвалять закон про агротуризм, ситуація тільки ускладниться, оскільки у ньому ні слова не сказано про безпеку туристів та тих, хто надає туристичні послуги, а це дуже важливе питання. Також у пропонованому законі немає розділу про те, хто ж повинен просувати цей вид послуг. А це мають робити туристичні оператори та агентства.
УКРАЇНА ЗАМІСТЬ ТУРЕЧЧИНИ
— Незабаром розпочнеться туристичний сезон. Чи позначиться економічна криза на зеленому туризмі?
— Позначиться, але позитивно. Люди, що живуть у місті, як кажуть, на асфальті, будуть заощаджувати на відпочинку і їхати не в Туреччину, а в різні куточки України. І багато хто користуватиметься послугами домашнього харчування та розміщення, тобто послугами сільського туризму. Незабаром у нас стартує проект за підтримки Європейського Союзу щодо адаптування реалій в аграрному секторі при вступі до СОТ. Один із розділів цього проекту стосується розвитку сільської території і передбачає протягом трьох років надавати допомогу Україні щодо розвитку сільської місцевості: якими шляхами та напрямками, досвід яких країн варто впровадити і в нас. Певний досвід ми вже набули під час стажування у Канаді, США та країнах Європи, а тепер маємо можливість вийти на новий етап розвитку.
— Приблизно рік тому почалася програма з категоризації зелених садиб. На якому етапі вона нині?
— Пілотний проект ми впровадили ще три року тому у Карпатському регіоні, а тепер він охопив усю Україну. Для людей, які хочуть працювати на ринку туристичних послуг, це маркетинговий інструмент. Тому вони зацікавлені у тому, щоб ми провели категоризацію їхніх садиб. Це важливо і в плані підготовки України до Євро-2012. Ми маємо показувати іноземним гостям та нашим громадянам гарантовані місця послуг у сфері сільського туризму. А гарантією можуть бути певні іміджеві організації та знаки якості послуг. Цей знак свідчитиме, що рівень послуг мінімальний або максимальний. Клієнт знатиме, за що він платить, і чітко усвідомлюватиме, які саме послуги йому запропонують у тій чи іншій садибі: чи є там телевізор, телефон, інтернет, сауна, баня і так далі. Наразі такі знаки якості мають усі зелені садиби, що діють в Україні. Взагалі займатися зеленим туризмом — дуже трудомістке завдання. Щоб отримати якомога вищий рівень категоризації, треба, наприклад, побудувати будинок з натуральних матеріалів, використовувати органічне землеробство, щоб мати екологічно чисті продукти харчування, утилізувати відходи виробництва тощо. Тому поки що більшість садиб належать до першого (найнижчого) рівня категоризації. Минулого року в нас з’явилося близько 15 нових садиб. Це досить успішний результат, якщо зважити, що цією проблемою займається лише одна неприбуткова громадська організація. Якби держава стала нашим партнером, як це зробила Польща, працювати було б набагато простіше: її влада виробила стандарти щодо сільського туризму, а господарі провели добровільну категоризацію садиб, і всі сповідують цілісний підхід до якості послуг.
— Які умови має створити держава, щоб зелений туризм розвивався швидше та ефективніше?
— У часи економічної кризи держава не може фінансово забезпечити господарів зелених садиб. Тому вона має зважити свої політичні можливості: через законотворчу діяльність створити сприятливе правове середовище для всіх, хто проживає у сільській місцевості, або тих, хто хоче переїхати сюди з міста, і бажає використовувати своє майно для надання послуг у сфері сільського туризму. Цим буде створено преференцію від держави для тих, хто хоче працювати у сільській місцевості. По-друге, треба відокремити цю діяльність від комерційної, провести між ними межу, як це зроблено в інших країнах. Приміром, у Польщі, якщо у зеленій садибі є не більше ніж вісім ліжок або п’ять кімнат для надання послуг, господар має право не реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності. Тоді власник не сплачує податків за те, що надає в оренду ці вісім ліжок, за продаж вирощеної у себе продукції, не зобов’язаний сертифікувати цю діяльність. А сертифікація — це комісія Держспоживстандарту в складі пожежників, електриків, санепідемстанції і так далі, які визначають, чи придатна садиба для прийому туристів. Але всі ці вимоги перевіряються ще на етапі будівництва садиби. Якщо ж потік туристів збільшується і господар будує для цього вже другий чи третій будинок, він повинен реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності, обирати зручну для себе систему оподаткування і сертифікувати ці місця за стандартами готельного бізнесу. Це головна преференція, на яку ми чекаємо від держави.
КОМЕНТАР
Віктор КОРЧЕМНИЙ, директор Департаменту з розвитку сільських територій Міністерства аграрної політики України:
— Проект Закону України «Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність» розроблено для того, щоб заохотити селян займатися агротуризмом. У дечому він подібний до закону «Про туризм», який уже був прийнятий, і лишається єдиним нормативним актом, який регулює діяльність у сфері туризму. Проте існуюча законодавча база потребує змін і доповнень. Тому ми ініціюємо прийняти закону «Про аграрний туризм та агротуристичну діяльність» і пропонуємо використовувати особисті селянські господарства для розвитку агротуризму. Чому саме агротуризм? Тому, що цей вид відпочинку пов’язаний з роботою туристів на землі. Такою діяльністю має право займатися та сільська садиба, яка може задовольняти харчові потреби туристів, ознайомлювати їх з місцевими пам’ятками природи та архітектури, тобто надавати їм різні туристичні послуги: тимчасове розміщення, екскурсійне, спортивне, розважальне, культурно-просвітницьке та інше обслуговування. Одна з основних умов для того, щоб займатися агро туризмом, — мати землю, на якій можна будувати нові або використовувати існуючі будівлі, при цьому зовсім не обов’язково мати в господарстві худобу.
12 березня 2009 day.kiev.ua |
Тестування агенцій
Для туриста Для туристичного підприємства
Туроператор Tурагент
Асоціація Вступ
Пропозиції та скарги До відома туристичної громадськості |
Правила використання