Андрій Валентинович Шмалько (псевдонім – Валентинов Андрій ) – народився 18 березня 1958 року в Харкові. Кандидат історичних наук, доцент Харківського Національного університету. Захоплюється археологією. Жанр в якому він пише, він сам називає „криптоісторія”. Андрій майстер слова, його книги читаються на одному подиху й не залишають байдужими нікого, хто хоча б одного разу до них торкнувся. Псевдонім Валентинов Андрій з`явився весною 1992 року, коли письменник підписався цим ім.`ям під романом „Ті, що порушили”.

Освіта – історик, античник.

Писати почав рано, ще в середній школі, але раніше це було лише хобі. Перший роман „Ті, що порушили” було видано у збірці „Книга Небуття”, після чого письменник Андрій Валентинов став відомим світові.

Призи та нагороди:

1997р. На конвенті фантастів „Аеліта” (Россія) Андрій Валентинов був удостоєний премії „Старт” – за кращий дебют в російськомовній фантастиці 1996 року (1а трилогія епопеї „Око Сили”). На конвенті фантастів „Фанкон” (Україна, Одесса) Шалько був нагороджений премією „Золотий Дюк” – за кращий дебют в фантастиці України 1996 року (1а трилогія епопеї „Око Сили”).

В 1999році в Харківській Центральній бібліотеці ім.. Короленко при Відділі рідкісних видань було відкрито персональний архівний фонд Андрія Валентинова – для роботи філологів та літературознавців, з періодичним проведенням експозицій.

2000р. На Міжнародному фестивалі фантастики „Зоряний міст - 2000” в Харкові роман „Рубіж”, написаний у співавторстві з А. Валентиновим, М. и С. Дьяченками та Г.Л.Олді за результатами голосування зайняв перше місце в номінації „Велика форма” та отримав приз „Зоряного моста” „Золотий Кадуцей”. На тому ж фестивалі спільний роман А. Валентинова та Г.Л.Олді „Нам тут жити” був удостоєний премії Університету Внутрішніх справ МВС України (м. Харків) „За правдиве та високохудожнє відображення праці органів охорони правопорядку та спецслужб в фантастичних творах”.

Мрія – написати щось легке, дуже кумедне, і, як не дивно, космічне.