Керівництво

Голова Нацiонального центру з питань євроатлантичної iнтеграцiї України

Народився 17 січня 1939 року в місті Запоріжжя, українець. Закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету (1962), інженер-механік за спеціальністю "Літаючі апарати". Доктор технічних наук (1994), професор (1995), академік Національної Академії наук України (1997).

В 1962 - 1977 роках працював в КБ "Південне" (м. Дніпропетровськ), безпосередній учасник розробки стратегічних ракетних систем і космічних апаратів серії "Космос".

В 1977 - 1990 роках працював в апараті ЦК Компартії України, з 1980р. - завідуючий сектором ракетно-технічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації і координації робіт з усіх програм створення ракетно-космічної та авіаційної техніки в Україні.

З 1990р. - завідуючий підвідділом оборонного комплексу, зв'язку та машинобудування Кабінету Міністрів України.

З 1992р. - Генеральний директор Національного космічного агентства України. Керівник розробки і безпосередній учасник створення та втілення першої Національної космічної програми України (1992-1994рр.). Член Міжнародної академії астронавтики.

З серпня 1994р. - Секретар ради національної безпеки при Президенті України, з жовтня 1994р. - Секретар Ради національної безпеки при Президенті України - Радник Президента України з питань національної безпеки. З серпня 1996р. по листопад 1999р. - Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави. З листопада 1999р. - радник Президента України.

З липня 2000р. по грудень 2002р. - Голова Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. Керівник і учасник розробки Державної програми розвитку озброєння та військової техніки та Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України. З грудня 2002р. помічник Президента України з питань національної безпеки.

Створив відповідно Указу Президента (січень 2003р.) Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, роботу якого очолює на громадських засадах.

З березня 2003р. по січень 2005р. - заступник Голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних Сил України, безпосередній учасник розробки Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015р., Воєнної доктрини України (червень 2004р.) та Закону "Про основи національної безпеки України" (червень 2003р.).

З грудня 2003р. - організатор та директор на громадських засадах Інституту проблем національної безпеки України.

З березня 2000р. по листопад 2007р. - радник Президента України.

Член Президії Комітету з Державних премій України в галузі науки та техніки (з листопада 2000р.). 

До листопада 1999р. очолював Державну міжвідомчу комісію з питань співробітництва з НАТО, був співголовою Консультаційного комітету при Президентах України та Польщі, співголовою секретаріату Комісії Кучма - Гор; у 2000 - 2001 роках очолював Міжвідомчу комісію з питань врегулювання політичного конфлікту в придністровському регіоні республіки Молдова; з листопада 2000р. до грудня 2002р. був заступником голови Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.

Був першим Головним редактором науково-практичного журналу "Стратегічна панорама".  Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002р.), лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1990р.), лауреат премії НАН України ім. М.К. Янгеля (1988р.). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976р., 1982р.), Орденом князя Ярослава Мудрого, V ступеня (04.1997р.) та IV ступеня (01.2004р.), медалями. Має нагороди іноземних держав. Заслужений машинобудівник України (1994р.). Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (01.2004р.). Наукові дослідження стосуються проблем системного аналізу та теорії проектування складних технічних систем та забезпечення національної безпеки держави в архітектурі колективної безпеки та оборони. Зробив значний внесок у визначення науково-методологічних засад системи національної безпеки України та у створення правових основ розбудови її оборонної складової.  

Керiвник апарату Нацiонального центру з питань євроатлантичної iнтеграцiї України

Народився 22 вересня 1948 року в м. Тальне Черкаської області в сім'ї вчителів. У 1960 році батьки переїхали до м. Звенигородка Черкаської області, де у 1955 році поступив до середньої школи. Після закінчення дев'яти класів розпочав трудову діяльність, яку поєднував з навчанням у заочній школі. Працював лаборантом, різноробочим, фільмоперевірщиком. У 1966 році поступив на юридичний факультет Київського державного університету ім.Т.Г. Шевченка. Навчався на відділенні міжнародного права, яке закінчив з відзнакою у 1970 році. Того ж року успішно склав іспити і був зарахований до аспірантури Інституту держави і права АН України за спеціальністю "Міжнародне право". Після закінчення в 1973 році аспірантури був залишений для роботи в Інституті на посаді молодшого наукового співробітника.

З червня 1974 року працював за переведенням у Міністерстві закордонних справ України третім, потім другим секретарем. У січні 1977 року був направлений на роботу до Постійного представництва України при ООН, де займав посаду другого секретаря. Після повернення в липні 1981 року із закордонного відрядження був призначений першим секретарем, згодом радником, а з вересня 1988 року начальником управління. У складі делегацій України брав участь у ряді міжнародних конференцій і нарад, сесій Генеральної Асамблеї та засідань інших органів ООН.

З грудня 1990 року по вересень 1992 року працював у Секретаріаті Верховної Ради України на посаді завідуючого сектором з прав людини, потім заступником керівника Апарату, Секретаріату Ради національної безпеки при Президентові України.

В жовтні 1996 року був призначений керівником Апарату Ради національної безпеки і оборони України. В лютому 2000 року переведений на посаду помічника першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України і працював на займані посаді до квітня 2000 року.

У вересні 2000 року призначений на посаду керівника секретаріату Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України, а в лютому 2003 року - керівником апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України.

Кандидат юридичних наук (1973). Заслужений юрист України (1998). Володiє англiйською мовою.
Має двох синів.