Фото «ручної роботи» Олега Огородника

В час, коли ледь не кожен власник цифрової фото-мильниці вважає себе фотографом, важко кого-небудь здивувати чимось новим у світі фотомистецтва. Справжні фотографи віддають перевагу аналоговій техніці, і їх роботи ставлять останню крапку в боротьбі справжнього живого фото і обмеженої «цифри». При цьому, справжні майстри не довіряють фотолабораторіям процесу проявки плівки чи друку фотографій. Усе робиться у власній майстерні з використаням перевірених часом засобів. Проявник, фотозбільшувач, тьмяне червоне світло, пінцет, яким витягують майже готові знімки із спеціальної ванночки,... Все це залишається за кадром для «простих смертних», а насправді вимагає копіткої праці Майстра.

Титулований львівський фотожудожник Олег Огородник пішов ще далі. Своїми руками він зробив все, що стосується фотографії, включно з  фотопапером ручної роботи. Оцінити його майстерність можна до 27 грудня на виставці «Hand Made» у галереї «Дзиґа».

На відкритті виставки, 16 грудня, було присутньо чимало людей: фотографи, журналісти, митці, випадкові перехожі. Одне слово, яблуку ніде було впасти. Влодко Кауфман зауважив, що цього року було надто багато саме фотовиставок, тому ця буде останньою в році (позитивний сарказм арт-директора галереї очевидний – по завершенню виставки до кінця року залишиться 4 дні). Після Кауфмана слово взяв Юрій Ковальчик – побратим Огородника, який використовує схожу техніку фотодруку. Згадав за тяжку працю фотографів, про тонни літератури, яку доводиться аналізувати, і все потрібно здогадуватися про всі деталі самому. Не без емпіричного досвіду. Фотомитці перемигнулися на предмет технічних нюансів, мовляв, секретів ми не збираємося відкривати, хто хоче чогось досягти, той мусить пройти наш шлях спроб та помилок, і не менше.

Виставка «Hand Made» характеризується збірною тематикою творів (тут і оголена натура, і гуцульські мотиви, і ландшафти невизначеної географічної приналежності, і літні люди з пронизливими поглядами), цікавою текстурою самих знімків (технологічні деталі, звісно, автор залишив поза кадром) та великим скупченням зацікавлених поціновувачів фотосправи біля кожної фотографії (аншлаг, аншлаг!).

Юрко Козій