ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

17.10.2007 14:32

Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив

Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади виробництва і споживання біологічних видів палива на основі використання джерел відновлюваної сировини та біохімічних методів її переробки і спрямований на створення необхідних умов для організації та правового регулювання обігу таких видів палива в Україні.

Закон передбачає забезпечення гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу в питаннях виробництва і споживання біологічного палива та має на меті сприяння просуванню такого палива на національний та світовий ринки моторних видів палив, забезпечення розвитку агропромислового виробництва, поліпшення екологічної ситуації в Україні.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

біологічне паливо (біопаливо) – паливо, виготовлене з біологічно від­нов­лю­ваної сировини, яке може використовуватися як паливо у чистому виді для роботи технічних засобів, або як компонент для виробництва інших видів палива;

біологічна відновлювана енергетична сировина - відновлювана біомаса рослинного і тваринного походження, продукти і відходи її переробки (в тому числі біомаса промислових та побутових відходів), енергетичний ресурс яких забезпечує придатність для виробництва біопалива;

сфера обігу біопалива - сфера діяльності, пов'язана з виробництвом, транспортуванням, зберіганням і споживанням біологічного палива;

сумішеві види палива - види палива, отримані в результаті змішування біопалива з компонентом традиційного палива у пропорціях, що встановлюються відповідними нормативними документами;

біоетанол – це спирт етиловий зневоджений, що виготовлений з біологічно відновлюваної сировини і буде використовуватися як біопаливо;

біоводень - водень, вироблений з біологічно відновлюваної енергетичної сировини і буде використовуватися як біопаливо;

ЕТБЕ - етил-трет-бутиловий етер;

біоЕТБЕ – вид ЕТБЕ, виготовлений шляхом синтезу на основі біоетанолу та ізобутилену;

традиційні види палива - види палива та паливні компоненти, які отри­му­ють в результаті переробки нафти, газу, вугілля та відповідають державним стан­дартам та іншим відповідним нормативним документам на ці продукти;

біопаливо моторне - паливо для двигунів внутрішнього згоряння, що більше як на 50 відсотків складається з компонентів, вироблених з біологічно відновлюваної енергетичної сировини;

біодизельне паливо (біодизель) - паливо, виготовлене з використанням етилових або метилових естерів жирних кислот, отриманих з рослинних олій та тваринних жирів;

біогаз – паливний газ, виготовлений з біомаси та/або частки відходів, що зазнають біологічного розкладу, який використовується як біопаливо.

Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері виробництва та споживання біопалива

Основними принципами державної політики у сфері виробництва та застосування біопалива є:

економічне стимулювання виробників та споживачів біологічних та сумішевих видів палива з метою їх широкого запровадження в Україні, а також виробників сировини для виготовлення біопалива;

розроблення нормативно-правової бази регулювання ринку біопалива в Україні;

здійснення державного контролю у сфері виробництва та використання біопалива та сумішевих видів палива;

мінімізація негативного впливу на довкілля;

запровадження поетапного збільшення нормативно - визначеної обов'язкової частки застосування біопалива та сумішевих видів палива у складі загального виробництва моторного палива в Україні;

підтримка інвестиційної діяльності у виробництві та споживанні біопалива та сумішевих видів палива шляхом законодавчого забезпечення відносин у цій сфері господарської діяльності, встановлення спеціальних податкових, митних та інших пільг і державних гарантій;

сприяння розвитку науково-технічної бази виробництва біопалива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;

розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання міжнародної кооперації у виробництві та споживанні біопалива та сумішевих видів палив;

гармонізація вітчизняного законодавства у сфері виробництва та застосування біопалива із законодавством Європейського Союзу.

Стаття 3. Ознаки та види біопалива

Біопаливо виготовляється в установленому законодавством порядку згідно з державними стандартами та іншими відповідними нормативними доку­мен­та­ми. Продукти, отримані в результаті змішування біопалива з традиційними ви­да­ми палива, також, виготовляються відповідно до вимог нормативних документів.

Цим Законом до біологічних видів палива віднесені:

біоетанол;

біопаливо моторне;

біопаливо дизельне;

біоводень;

біогаз;

біоЕТБЕ.

До біопалива можуть бути віднесені інші продукти, виготовлені з відновлюваної сировини, шляхом внесення змін до цього Закону.

Стаття 4. Виробники біопалива

Виробники біопалива - підприємства всіх форм власності, що виготовляють біопаливо з виробленої в Україні біологічної сировини, чи паливо, отримане шляхом використання біопалива як компонента у пропорціях, встановлених нормативними документами.

Стаття 5. Споживачі біопалива

Споживачами біопалива є юридичні та фізичні особи, які використовують біопаливо та сумішеві види палива для двигунів внутрішнього згорання, котельних агрегатів, печей, інших енергетичних агрегатів, установок і машин відповідно до нормативно-технічної документації на ці види біопалива.

Стаття 6. Державне регулювання виробництва та споживання біопалива, що виробляються в Україні

1.             Дер­жава забезпечує розвиток біопалива шляхом вжиття заходів з економічного стимулювання їх виробництва та споживання в Україні та шляхом встановлення національних нормативів виробництва та споживання біопалива.

2. Для реалізації державної політики у сфері обігу біопалива Кабінету Міністрів України визначає уповноважений орган виконавчої влади.

Рішення уповноваженого органу у сфері обігу біопалив, прийняті в установленому порядку, є обов‘язковими для виконання всіма суб‘єктами підприємницької діяльності. Виробники біопалива повинні надавати уповноваженому органу звітність щодо обсягів споживання біопалива у терміни та згідно з формами, які повинні бути встановлені згідно із Законом України “Про державну статистичну звітність”.

3. Виробництво біопалив моторних для продажу здійснюється суб’єктами господарювання за наявності у них ліцензії на відповідний вид діяльності.

Виробництво біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання за наявності у них ліцензії на відповідний вид діяльності. Біоетанол та добавки на основі біоетанолу виготовляється підприємствами, переліки яких визначаються Кабінетом  Міністрів України. На підприємствах – виробниках біоетанолу на технічному рівні уне­мож­ли­в­люється виробництво спирту етилового для харчових та медичних цілей.

4.             Виробники палива здійснюють виробництво дизельного палива із
вміс­­том етилових або метилових естерів жирних кислот, отриманих з рослинних олій та тваринних жирів, у таких пропорціях до загального виробництва дизельного палива в Україні:

у 2009 році                                          - не менше як 0,5 %;

у 2010 році                                          - не менше як 1,5 %;

у 2011 році                                          - не менше як 3 %;

у 2012 році та в наступні роки        - не менше як 5 %.

                5, Виробники палива здійснюють виробництво бензинів мотор­них сумішевих із вмістом біоетанолу  від  2  до  5  відсотків в таких пропорціях  до  загального виробництва моторних бензинів кожного виробника:

Роки       норма виробництва бензинів мотор­них сумі­ше­вих із вмістом біоетанолу від 2 до 5 масових відсотків у пропорціях до загального обсягу

у 2009                                                   - не менше як      1,5   %

у 2010                                                   - не менше як      3 ,0  %

у 2011                                                   - не менше як      4,0 %

у 2012 та у наступні роки - не менше як      4,5 %

6. У зв'язку із негативним впливом МТБЕ виробники бензинів в Україні зменшують його застосування, замінивши на ЕТБЕ:

у 2009 році           на 10 відсотків;

у 2010 році           на 30 відсотків;

у 2011 році           на 70 відсотків;

у 2012 році           на 80 відсотків.

7.             При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності з біопаливом коди за УКТ ЗЕД визначаються згідно з чинним законодавством.

Стаття 7. Порядок підтвердження придатності технічного засобу до використання біопалива

Технічні засоби можуть бути переобладнані для роботи на біопаливі та сумішевих видах палива у разі, якщо при цьому не погіршуються норми безпеки щодо експлуатації цих технічних засобів.

Переобладнання   технічного   засобу   підтверджується   в   порядку, вста­нов­леному Законами України “Про підтвердження відповідності”, “Про стан­дар­ти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”. Переобладнані транспортні засоби повинні, також, відповідати вимогам Законів України “Про транспорт” та “Про дорожній рух”.

Стаття 8. Організаційні та фінансово-економічні заходи щодо стимулювання виробництва та споживання біопалива

Організаційні та фінансово-економічні заходи щодо стимулювання виробництва та споживання біопалива включають:

визначення джерел і напрямів фінансування заходів у галузі виробництва біопалива та сумішевих видів палива;

створення системи державних стандартів у сфері виробництва та споживання біопалива та нормативно-технічних показників споживчої якості, енергетичної цінності та екологічної безпеки біопалива;

застосування передбачених законодавством економічних стимулів для підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов'язана з виробництвом біопалива та сумішевих видів палива, розробленням і впровадженням мало­від­ход­них, ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій, машин, меха­ніз­мів, інших технічних засобів, що працюють на біопаливі та сумішевих видів палива;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

стимулювання інвестиційної діяльності у сфері виробництва біопалива та сумішевих видів палива;

стимулювання виробників і споживачів біопалив та сумішевих видів палив;

стимулювання виробників сільськогосподарської сировини, що вико­ристо­вується для виробництва біопалива в Україні;

створення інформаційного фонду для збору та поширення інформації про виробництво і споживання біопалива в Україні;

надання передбачених законодавством податкових пільг при ввезенні сільгосптехніки, насіння, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, призначених для виробництва біологічних видів палив.

Стаття 9. Фінансування заходів з виробництва та споживання біопалива

Фінансування заходів з виробництва і споживання біопалива та сумішевих видів палив здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, державного та місцевого бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел.

Стаття 10. Відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та споживання біопалива

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства у сфері ви­роб­ництва та споживання біопалива несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про біопалива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Стаття 11. Міжнародне співробітництво

Україна бере участь у міжнародному співробітництві щодо впровадження, виробництва та споживання біопалива відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлюються цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 12. Прикінцеві положення

1.Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.

Внести зміни до таких законів України:

частину п'яту статті 4 Закону України “Про під­­при­єм­­ництво” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 168 з наступними змінами) виключити;

частину першу статті 19 Закону України “Про Єдиний митний
тариф” (Відомості Верховної Ради України,  1992 р., №   19,  ст. 259; з
наступними змінами) доповнити пунктом "ю" такого змісту:

“ю) у період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2015 року техніка, обладнання, устаткування, які не виробляються в Україні і ввозяться на митну територію України для реконструкції існуючих та будівництва нових підприємств з виробництва біологічних палив, згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України”;

3)            пункт 7.13 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; з
наступними змінами) доповнити підпунктом 7.13.9 такого змісту:

“7.13.9. Тимчасово, строком на п'ять років, починаючи з
1 січня 2009 року, звільняється від оподаткування прибуток виробників біологічних видів палив, отриманий від продажу біопалива, зазначених у Законі
України “Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив”;

4)            у Законі України “Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №46, ст.345; 1998 р.
№26, ст 168; 2000 р., №30, ст.240; 2001 р., №11, ст. 45; 2002 р. №26, ст. 175;
2005 р., №№17-19, ст. 267, №52, ст.565; 2006р., №26, ст.213, №33, ст.278):

абзац шостий статті 1 викласти в такій редакції:

“біоетанол -  це  спирт етиловий зневоджений,  виготовлений  з біологічно відновлюваної сировини. Біоетанол та добавки на основі біоетанолу виготовляються підприємствами, переліки яких визначаються Кабінетом  Міністрів України”;

частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

“виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректи­фі­ко­ваного плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу – на підприємствах усіх форм власності, за наявності у них ліцензій”;

5) статтю 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст.299 з наступними змінами) доповнити пунктом 78 такого змісту:

“78) виробництво біоетанолу”.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. Забезпечити розроблення та затвердження державних стандартів на біоетанол та інші види біопалива, визначені цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.