Звідки в козаків люлька?
На «вчителя тютюнопаління» для українців претендують Америка, Туреччина і… Росія

«Українці не відали, що таке люлька й тютюн, аж поки російський цар Петро Перший не завіз це в Україну», — можна «дізнатися» сьогодні з популярних російських книжок і телесеріалів. Петро Перший правив у Московії з 1689 року, а «вікно в Європу» прорубав аж після 1710–го. Чи справді так? Он Мамая все із люлькою малювали. Хоча обізнані люди зауважать, що народна картина «Козак Мамай» датується десь другою половиною XVIII століття. Та ще ж був гетьман «Сагайдачний, що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний». А Петро Сагайдачний мав люльку ще на початку XVII cтоліття, адже загинув у битві під Хотином у 1621 році. Та, може, пісня створена пізніше?..

Юда в обличчі сучасника
Художник Генрік Розен зобразив на фресках Львівського вірменського кафедрального собору знаних львів’ян 1920–х років

Вірменський кафедральний собор у Львові, занесений у реєстр світової культурної спадщини ЮНЕСКО, є одним із небагатьох уцілілих (після численних війн та революцій) будівель міста, що «пам’ятає» останніх галицьких руських князів, козацьких гетьманів, великих українських письменників та політичних діячів. Саме кафедральному собору зобов’язаний своєю знаменитістю львівський художник Генрік Розен (1891—1982). Дотепер неясно, чому в 1927 році ієрархи вірменської церкви запросили саме його розписати внутрішні стіни вірменського кафедрального собору. Адже тоді у Львові перебувало чимало іменитих митців.