Коментарі до Духовні роздуми

Коментарі до Тіло і душа: боротьба за здоров’я від Voloshka

Voloshka — Tue, 15 Dec 2009 16:56:07 +0000

“Звички – прекрасні слуги, але дуже погані пани” написав якось письменник Оскар Уайльд. Відповідно, якщо дозволити маленьким мікробам зла бути “поганим паном” над собою, то доволі важко їх буде позбутися. Логічно втплтває, що краще робити з добрих справ милих слуг і вони допоможуть осягнути те, що “в серці не вмирає” і приносить мир і гармонію душі.
Тому, треба боротися до кінця: або добрі слуги, або злі господарі...

Коментарі до А ти віриш в Бога так, як хоче цього циган? від Olesia

Olesia — Thu, 10 Dec 2009 18:55:41 +0000

Напевно той, що просить, хоче лише якихось матеріальних благ. Можливо, жебракування стало для певних осіб професією, методом заробляння грошей, голосно причитати і випрошувати милостиню. І йдучи до храму, люди все ж таки дають гроші. Особисто я цього не роблю, бо у нашому храмі є скринька, для малозабезпечених, куди я, при кожній можливості, кидаю гроші, які будуть передані тим людям, які справді цього потребують. А благословення священика оцінити не можна. Адже ця допомога, яку може дати священик і в яку він щиро вірить, завжди підсилює нашу віру і дає надію.

Коментарі до Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога від Galynka

Galynka — Sun, 06 Dec 2009 20:34:40 +0000

Правду кажуть люди: “не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні”, “живи, поки молодий”... . І часто в ці фрази ми вкладаємо такий зміст, що все в своєму житті треба попробувати, бо завтра вже можемо не встигнути, але не думаємо про те, що можливо , завтра ми вже не зможемо промовити молитву, яку відклали, бо надто стомлені, або подати милостиню, яку не подали, бо надто спішили... Завтра ми можемо не встигнути. І що важливіше: не встигнути пригнути з парашута чи не встигнти посповідатися? Тобі вирішувати що варто встигнути сьогодні, а що відкласти на завтра, якщо воно буде.
Колись власники великих будинків наймали управителів, яким вони довіряли життєдіяльність будинку. Бог ставить мене управителем мого життя . Він довіряє мені життя. Чи зможу я після життя віддати йому ключі і сказати “я зробив все, що залежало від мене? чи буду боятись дивитись на Нього, бо я “нага”?

Коментарі до Чи буває життя без труднощів? від Voloshka

Voloshka — Thu, 03 Dec 2009 16:03:18 +0000

Видається мені, що труднощі непотрібно шукати, бо Христос дає нам хрест(який є тими ж нашими труднощами). А якщо ми ще додаємо собі ваги, то – або є глибокими аскетами, або – ...просто іронізуємо важкість хреста). оглянімося довкола – скільки узалежнених, сиріт, людей, що видаються щасливими, а насправді відчувають пустку у душі – якщо не маємо своїх проблем, то подивімося на тих, хто зламався під їхнім тягаремХристос сказав:”Бо все, що зробили Ви одному з найменших оцих, те Мені ви зробили”...

Коментарі до Прости нам наші провини, але не так, як ми прощаємо… від Voloshka

Voloshka — Mon, 30 Nov 2009 17:24:36 +0000

насправді,є над чим задуматися........)))

Коментарі до Тіло до раю, а що робити з душею? від Voloshka

Voloshka — Mon, 30 Nov 2009 17:22:11 +0000

Здається,вчені колись після досліджень оприлюднили інформацію, що людина у стані високої сконцентрованості може перебувати до 20 хв, далі увага послаблюється, а до години часу – розсіюється. Це ,звичайно, залежить і від кожного зокрема. Але.напевно,якби кожного разу,коли стаю на молитву,думала, що то може бути моя остання “земна” розмова з Богом.я би була куди уважнішою...Або краще просто усвідомлювати, що молитва – це ДАР, а не обов*язок...тоді пріоритетність змінюється...)

Коментарі до Хто є мій ближній? Хто може бути ближнім? Хто хоче бути ним? Хто є я? від о.Віталій

о.Віталій — Sun, 29 Nov 2009 19:37:54 +0000

Спасибі за чудове свідчення! Зворушило і водночас підтримало. Жива історія, яка спонукає до живих роздумів бути ближнім (близьким) для інших.

Коментарі до Хто є мій ближній? Хто може бути ближнім? Хто хоче бути ним? Хто є я? від Igor Kyrychenko

Igor Kyrychenko — Sun, 29 Nov 2009 01:24:09 +0000

вітаю!
сьогодні, в суботу 28-го листопада, розпочався Різдвяний піст. ніколи не постив до цього, з недавніх лише пір став уникати молока і м”яса по середах та п”ятницях. так ось, постановив собі поститися цього разу. а було потрібно в цю суботу вийти на роботу. я, вирішивши перший день посту не їсти зовсім нічого, пив протягом дня сам лише чай. мій начальник, пакістанець і мусульманин, Таріком звати, запропонував мені печиво, на що я подякував і відповів, що пощуся. він здивувався, розпитував мене, а коли дізнався, що це в мене вперше, то щиро привітаві поздоровив мене з цим кроком. я такого не очікував почути, знав що сам він і постить і дотримується своєї віри, але такої щирої підтримки і схвалення мого кроку я ніяк не очікував. ось він був, я, його ближній. він добра і мудра людина, ми поважаємо один одного, ми ближні навіть на різних полюсах релігії.
дякую

Коментарі до Легко стати найкращим, коли немає вибору. Важко “найкращому”, коли з’являється інший “найкращий” від Voloshka

Voloshka — Tue, 24 Nov 2009 13:07:49 +0000

Пригадую, апостол Павло писав, що не варто себе ні з ким порівнювати, бо або станемо пихатими, або розчарованими...
і то є так...

взагалі-то, мені видається, що комплексом “найкращості” насправді більше страждають ті, хто у найтемніших куточках себе не думає про себе як про найкращого – швидше навпаки....а такою поведінкою швидше сам себе хоче у цьому переконати. таким людям насправді потрібна допомога... тих, хто розуміє причину такого їхнього стану.

Коментарі до Коли ти позбавляєш своїх дітей виявити їхню волю, ти позбавляєш їх багато …(Лист до батьків) від prostoZori

prostoZori — Tue, 24 Nov 2009 10:54:31 +0000

цікаво... знайшла частинку себе у цьому листі! Осадок залишився від того, що колись мене просто не прийняли з моїм рішенням! але час лікує! Прийшов день коли ми з мамою про все поговорили... зараз є набагато більше довіри до неї.... Богу подяка за все!