Archive for the ‘Україна, історія’ Category
Грушевський проти Франка
Викинутий, з газети „Кurier Lwowski", Франко активно включився в роботу
Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Одначе М. Грушевський …
навмисне не створював, як голова товариства, умов для успішної роботи
І. Франка, бо бачив у ньому ідейного ворога.
Читати далі »
Дивізія військ СС ”Галичина”. Правда і вигадки
28 квітня — день створення Української Дивізії військ СС „Галичина”. Що
ж це за формування з точки зору сьогоднішньої України, держави начебто
незалежної і водночас невільної духовно? Пересічний українець знає про
неї небагато, переважно із джерел спотворених, поданих імперською
Москвою. Але пані історія — тітка невблаганна, яка рано чи пізно
розставляє все на місця.
Читати далі »
Радянські “визволителі” прямою наводкою розстрілювали Тернопіль
Нещодавно зустрів сивочолого чоловіка, який з болем розповів, що у
неділю, 15 квітня, в Парку слави вищі чини міста та області відзначали
чергову річницю з часу визволення Тернополя радянськими визволителями.
Щоправда на захід, як то мало би бути, самих тернополян, що “визволяли”
і яких в живих залишилося не так багато, чиновники забули запросити.
Читати далі »
Археологічна сенсація. Колесо, яке знайшли на Одещині, виявилося найдавнішим у Європі
Унікальній знахідці – чотири з половиною тисячі років. Одеське колесо
лише на тисячу років молодше за шумерське, знайдене в Месопотамії. Вік
нашого підтвердив радіовуглецевий аналіз. Історики навіть не можуть
оцінити його вартість.
Читати далі »
В нас є чим гордитись і ми заживемо краще
Історія—це душа народу, без якої він не може
існувати як певний етнос. Історія—це пам’ять про минулі покоління, котрим ми повинні
бути вдячними за все, що вони зробили для нас
Читати далі »
Україна у німецькій східній стратегії
Геополітичні реалії початку ХХ ст. детермінували значну увагу Німеччини до українського питання. Цьому сприяли і безпосередня економічна зацікавленість, і зростання суперечностей у їхніх відносинах з Росією. Німецька політика щодо Східної Європи, зокрема України, формувалася в трьох центрах, які істотно впливали на дії німецького уряду. Панґерманська ліґа і Партія батьківщини ставили за мету розбити Російську імперію і відсунути її кордони далеко на схід. Український рух брався ними до уваги як чинник, що послабить Росію. Iснування незалежної України розглядалося виключно в межах стратегії німецької експансії на Схід. У своїх планах панґерманісти передбачали німецьку колонізацію Галичини і
Читати далі »
Голодомор 1932-33 рр.: мільйони жертв за 500 днів
"Який голод, питаєте, був? Те, що собак та котів виїли – те дрібниця. Те, що дохлятину із скототомогильника, щоб власті не бачили, тягали, – теж ніщо. Серед зими почали мертвяків одривать і їсти, а тоді й за живих взялися. Чегринець, той вкрав у Сахнихи хлопця, зарізав та й з’їв. Гарне таке хлоп’ятко було, Панасиком звали, тільки рученята мати в зарізяки отняла, під порогом лежали…"
(Із спогадів Михайла Миколайовича Котенка, с. Дзюбівка, Сумська обл.)
Читати далі »
Формування української народності. Походження та поширення назви «Україна»
Проблема формування української народності в минулому знаходила різне тлумачення в працях різних істориків у залежності від їхньої політичної заангажованості. Показовим щодо цього є порівняння позицій видатного російського історика М.П.Погодіна та батька сучасної української науки М.С.Грушевського. «Перший з них стверджував, що після розпаду Київської Русі населення Наддніпрянщини перейшло на територію Центральної Росії і згодом утворило Московську державу. Інакше кажучи, він навіть не помічав існування
Читати далі »
Голод 1946-1947 років в Україні
Третій радянський голод в Україні тоталітарна "партія-держава" СРСР скоїла після страхітливої руйнівної війни, що двічі вогнем і кров’ю пройшла українською землею. Творення голоду відбувалося шляхом пограбування села через здійснення репресивної хлібозаготівельної та податкової політики, насильницькі зверхнадмірні зернопоставки у посушливі неврожайні повоєнні роки.
Верхня влада суспільства на чолі з диктатором Й. Сталіним, як і раніше, використовувала село як "донора" для відбудови
Читати далі »
«БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ»
Більша частина України увіходить до скла-ду Речі Посполітої. Українське козацтво розпо-ділено на реєстрове та нереєстрове. Реєстр юридично означав звільнення від магнатського свавілля, яке в посилювалося в умовах кризи центральної королівської влади. Проблеми ж нереєстрових козаків ніяк не вирішувались, ії стан все погіршувався. Це й призвело до повс-таннь начолі з Іваном Сулімою, Павлом Павлю-ком, Дмитром Гунею на іншими.
Читати далі »