Array
(
    [items] => Array
        (
            [0] => Array
                (
                    [IBLOCK_SECTION_ID] => 
                    [PREVIEW_PICTURE] => 11556
                    [DETAIL_PICTURE] => 11557
                    [URL] => /interview/16324/
                    [NAME] => Ілля Шевляк: Це був рік надзвичайних зусиль
                    [PREVIEW_TEXT] => Минув майже рік з моменту створення Координаційного бюро з підготовки до Євро 2012. Напередодні прийняття важливого рішення щодо кількості українських міст, ми вирішили поговорити з директором Бюро Іллею Шевляком про те, з чого все починалось, і про ті дії, які були здійснені. - Нещодавно минув рік з того часу як створили Координаційне бюро і призначили вас директором. Давайте вернемось на рік назад: УЄФА погрожує забрати Євро, політики сваряться, насувається фінансова криза. Чому за таких несприятливих умов ви все ж таки погодились очолити Координаційне бюро?
                    [PREVIEW_TEXT_TYPE] => text
                    [DETAIL_TEXT] => Минув майже рік з моменту створення Координаційного бюро з підготовки до Євро 2012. Напередодні прийняття важливого рішення щодо кількості українських міст, ми вирішили поговорити з директором Бюро Іллею Шевляком про те, з чого все починалось, і про ті дії, які були здійснені.



-    Нещодавно минув рік з того часу як створили Координаційне бюро і призначили вас директором. Давайте вернемось на рік назад: УЄФА погрожує забрати Євро, політики сваряться, насувається фінансова криза. Чому за таких несприятливих умов ви все ж таки погодились очолити Координаційне бюро? 



-    Насправді, я працював по Євро 2012 ще до створення Координаційного бюро. Після критичних заяв Платіні щодо НСК Олімпійського була створена робоча група з урядовців різних рівнів. Як перший заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту я був членом цієї групи. За декілька місяців ми вирішили проблеми, які перешкоджали реконструкції стадіону. Таким чином, ми вийшли з кризи по НСК «Олімпійському».  Після цього постало питання введення антикризових заходів по підготовці всіх об‘єктів інфраструктури, необхідних для проведення Євро 2012 в Україні. Одним з таких заходів був перегляд ефективності існуючої системи управління підготовкою. Були проведені консультації з УЄФА і на основі їхніх рекомендацій приймалось рішення про створення Координаційного бюро та національних координаторів.

Ситуація була такою, що часу на роздуми не було. Тому після того, як був схвалений антикризовий план дій, запропонований мною, був узгоджений  новий формат системи управління підготовкою та розроблені відповідні акти – я погодився на запропоновану посаду.



-    Наскільки критичною була ситуація в підготовці до Євро-2012, коли ви очолили Бюро?



-    Достатньо сказати, що шанси втратити Євро були дуже високі. Для УЄФА 3-4 роки підготовки – це дуже короткий термін. У них все сплановано. Тому коли експерти бачать затримки по об’єктам, вони переводять їх в стан дуже ризикованих. Якщо взяти оцінку підготовки України в жовтні вересні минулого року, то можна сказати, що проведення Євро в Україні було під найвищим ризиком. Нам потрібно було показувати успішні результати. Інакше в УЄФА почали б розробляти «план Б», і можливо без України.



-    Це Національне агентство так завалило підготовку?



-    Ні. Національне агентство зробило багато важливої роботи. Зокрема, вивчили досвід Євро-2008, підготували фахівців тощо. На мою думку, проблема була в системі управління. Україна ніколи здійснювала масштабних проектів, не  проводила міжнародних заходів такого рівня. У нас для цього не було ні досвіду, ні компетентних фахівців. Окрім цього, Євро – це дуже комплексний проект. Транспортна, спортивна, туристична інфраструктури перебувають під контролем різних відомств різних рівнів. Тому виникла потреба в системній координації зусиль всіх залучених до підготовки. 

У системі національних координаторів в кожному міністерстві відповідальність за підготовку покладена на заступника міністра. Підготовка в кожній сфері постійно моніториться Бюро, і у разі виявлення проблеми, ми намагаємося вирішити її із оперативним залученням всіх рівнів: від приймаючого міста до Кабміну.



-    Ви не боялись, що вас зроблять крайнім?



-    Я над таким не думав. Стояли конкретні питання, які треба було вирішувати, і я думав тільки про це. 



Взагалі, при сьогоднішній системі управління підготовкою не може бути когось крайнього. Відповідальність розподілена між всіма, і лягає на командну роботу. Кожен координатор, мер, урядовець – всі мають виконувати частину роботу на своєму рівні.



-    Зміна системи управління в умовах кризової ситуації потребує багато додаткового часу. На вашу думку, це було ризиковане рішення?



-    Я б сказав, що це було антикризове рішення. Найчастіше для виходу із кризової ситуації міняють систему управління, що по-суті і було зроблено. І це не тільки український досвід. В Австрії систему управління підготовкою змінили за три роки до Чемпіонату. Я думаю, це логічний крок.



-    Як формувалось Координаційне бюро? У вас була своя команда? Чи ви набирали абсолютно нових людей?



-    Частина команди була сформована ще під час роботи в міністерстві, а частина вже працювала в секретаріаті Кабміну. Після створення Бюро були залучені фахівці з Національного агентства та інших відомств. Ми також робили ставку на молодих фахівців, і в підсумку наша команда вважається однією з наймолодших в органах влади, середній вік – 30 років. 

Взагалі, я дуже задоволений роботою працівників Бюро. У всіх є розуміння важливості проекту, яким ми займаємося. Люди віддаються справі і «заряджені» на успіх. 



-    Які були перші ваші кроки на посаді директора Бюро, щоби змінити ситуацію?



-    Найважливіше було швидко запустити нову систему управління. Ми розробили спеціальну програму моніторингу проблем та оперативного їх вирішення. Щотижня ми отримували всю інформацію про всі об’єкти і шукали шляхи вирішення проблем за участю відповідних національних координаторів. Наступний важливий момент, це об’єкти, які перебували в критичному стані, наприклад, львівський аеропорт. Протягом 8 місяців не вдавалось вирішити проблему створення єдиного майнового комплексу. Різні частини аеропорту належали різним відомствам. За короткий час, нам спільно вдалось вирішити це питання. Подібні ситуації були і по інших об’єктах, що змушувало швидко вникати в суть справи і відразу шукати можливих рішень. 



Дуже важливим кроком, на мою думку, було проведення парламентських слухань по Євро 2012. Це був публічний захід, який привернув увагу громадськості і депутатів. Думаю, це зіграло свою роль при прийнятті необхідних законів. Більше того, я думаю, що парламентські слухання з підготовки треба зробити щорічними.



-    В квітні приїжджав Платіні, а вже в травні УЄФА прийняла рішення про додатковий термін для українських міст. Це рішення стало наслідком розчарування УЄФА чи навпаки позитивною оцінкою? Як ви його оцінили для себе?



-    Звичайно, це рішення можна оцінювати по-різному. Ми сподівалися на більше, але, насправді, могло бути й гірше. Я розцінював його як позитивний сигнал, що ми на правильному шляху. Тобто, що прийняті рішення позитивно оцінюються УЄФА, однак, вони хочуть отримати і позитивні результати.



-    Це був переломний момент в підготовці? 



-    Важко сказати. Думаю, переломний момент наступить тоді, коли будуть затверджені чотири українських міста та фінал у Києві.



-    Чи можна сказати, що рішення відкласти визначення міст стимулювало українську владу? Наприклад, в червні парламент прийняв необхідний законодавчий пакет по Євро.



-    Тут є декілька аспектів. Чесно, я не думаю, що нас потрібно було стимулювати. Проект Євро потрібний Україні, і тут всі єдині. З іншого боку, ми раніше не реалізовували таких довготривалих проектів. Тому часто здавалось, що ще 4 роки попереду і ми все встигнемо. Але в УЄФА є свої чіткі графіки. Прийняте рішення переконало всіх у тому, що український графік має співпадати з тим, що і в УЄФА. Плюс, в чергове була підкреслена серйозність ситуації.



Щодо законів, то, я думаю, парламент прийняв би їх в будь-якому випадку. Голосування показало, що підготовка до Євро 2012 має підтримку всіх політичних сил і перебуває поза політикою. Головне – потрібно було професійно підготувати законопроекти.



-    Розкажіть як відбувалася підготовка в останні місяці. Де було найбільше проблем?



-    За результатами рішення в Бухаресті ми мали надати гарантії щодо виконання вимог в частині підготовки аеропортів – фінансування та забезпечення пропускної спроможності, в частині інфраструктури розміщення – законтрактувати необхідну кількість номерів з компанією TUI Travel та підготувати план розміщення вболівальників, надати плани мобільності міст тощо. Ключову роль у виконанні цих вимог відігравали команди приймаючих міст. Ми сприяли на урядовому рівні. Зокрема, була прийнята нова редакція державної цільової програми, яка враховувала шляхи вирішення існуючих проблем. На даний момент немає критичної ситуації. Так, ряд проблем ще залишається, але і вони вирішуються.



-    В найближчі дні УЄФА прийме рішення про остаточну кількість міст. Ви вже знаєте, яке буде рішення?



-    Ми не можемо знати рішення УЄФА, як і впливати на нього. Але з позиції зробленої роботи я схиляюсь до думки, що рішення буде позитивним. Більшість вимог є виконаними. Позитивну роль, звичайно, відіграють і два готових стадіони. Хто б і як не критикував Україну – але це практичний результат.



-    Давайте поговоримо про УЄФА. Як виглядають стосунки з європейськими експертами? Вони не шкодують, що зв’язалися з Україною?



-    Рішення про проведення турніру в Україні та Польщі було викликом і для нас, і для УЄФА. Але це був стратегічний крок «йти на Схід». УЄФА зацікавлена в розширенні простору якісного футболу. Євро стимулює розвиток багатьох сфер, але, в першу чергу, спортивної інфраструктури і спорту загалом. Не можна ж всі міжнародні чемпіонати проводити, наприклад, в Німеччині, бо там вже є гарні стадіони. Це навіть туристам буде не цікаво. Тому я переконаний, що це рішення було добре зваженим і зіграє свою позитивну роль.



З іншого боку, про що вони мають шкодувати? Процес підготовки завжди стикається з проблемами, і Україна тут далеко не виняток. Значні проблеми були і в Португалії, і в Австрії та Швейцарії. Це закономірно для проекту, з яким раніше не мали справи. Головне – це результат. А його ми побачимо в 2012 році. 



-    Декілька місяців назад Платіні заявив, що він не знає звідки, але Україна знайшла готелі. Чи не свідчить такий тон, що існує певне нерозуміння українців з боку УЄФА? Іноді доводиться чути, що причиною цього нерозуміння є різниця в ментальності.



-    Різниця не в ментальності, а в умовах роботи. Одна справа працювати в умовах розвинутої демократії та економіки, і зовсім інша в перехідних. Я вважаю, що в українців абсолютно європейська ментальність. Нам потрібний час, щоби ми змогли розбудувати свою державу і досягнути європейських стандартів. Євро – це прямий крок до цього. Якщо УЄФА задекларувала рішення «йти на Схід», то для України – це можливість «йти на Захід».

Щодо того, що вони нас не розуміють, то тут все навпаки. Ми постійно отримуємо підтримку і розуміння. Наприклад, є чітка позиція УЄФА про неможливість перенесення Євро 2012 в інші країни. Платіні неодноразово заявляв, що не існує ніякого «плану Б».

І в УЄФА, і в нас є спільне розуміння того, що немає проблем, які неможливо вирішити.



-    У чому, на вашу думку, основна різниця в роботі європейських та українських фахівців?



-    Я думаю, що це довгострокове планування. Європейські політики і бізнесмени весь час застосовують довгострокове планування. Вони розплановують свої кроки та заходи на декілька років вперед, і це дозволяє їм добре підготуватись. У нас навпаки – основне це короткострокове планування. Навіть, коли щось планується на 4-5 років, все одно всі думають тільки про першочергові завдання. 

-    Українці і поляки мають єдину позицію в роботі з УЄФА? Чи все-таки кожен намагається працювати на себе?



-    Так, у нас спільні підходи. Поляки активно підтримують нас в питанні рівного розподілу міст. Я можу сказати, що Україна та Польща – це гідні партнери. У нас хороші дружні стосунки з PL2012. Ми часто запрошуємо один одного на спільні заходи. 



На даному етапі, кожен більше зосереджений на внутрішній підготовці. Тому про якісь приклади спільних дій говорити зарано. Але з наближенням Євро ми будемо працювати все тісніше. Для УЄФА – Україна і Польща як один великий стадіон, де мають діяти спільні правила. Тому дружня атмосфера сприятиме нам в майбутньому, коли буде необхідно вирішувати багато спільних питань.

-    Як ви для себе оцінюєте рік діяльності в Бюро? Не шкодуєте, що погодились?



-    Це був рік надзвичайних зусиль. За рік, насправді, багато зроблено. Я впевнений, що ми зможемо вирішити всі проблеми і проведемо Чемпіонат на високому рівні. Мені приємно працювати в єдиному колективу, в який входять Координаційне бюро, національні координатори, команди приймаючих міст та МОК. Я всім дуже вдячний. Всі докладають колосальних зусиль, щоби Євро було незабутнім святом в Україні.



Віктор Андрусів, Інформаційний центр «Україна-2012»
                    [DETAIL_TEXT_TYPE] => text
                )

        )

)

Ілля Шевляк: Це був рік надзвичайних зусиль

Минув майже рік з моменту створення Координаційного бюро з підготовки до Євро 2012. Напередодні прийняття важливого рішення щодо кількості українських міст, ми вирішили поговорити з директором Бюро Іллею Шевляком про те, з чого все починалось, і про ті дії, які були здійснені. - Нещодавно минув рік з того часу як створили Координаційне бюро і призначили вас директором. Давайте вернемось на рік назад: УЄФА погрожує забрати Євро, політики сваряться, насувається фінансова криза. Чому за таких несприятливих умов ви все ж таки погодились очолити Координаційне бюро?