Сайт І-РЕПОРТЕР звинуватили у свідомій інформаційній провокації: інтерв'ю з народним депутатом від "Нашої України" Борисом Беспалим назване "повністю сфальсифікованим". Вважаючи звинувачення безпідставними, редакція дає свою версію подій
Дивні ситуації у нас у країні трапляються. І ніби говоримо на всіх кутках, що у країні нарешті запанувала свобода слова – і в той же час відверто цю свободу плюндруємо. При чому роблять це ті, хто так палко про це надбання народу говорив.
У даному випадку йдеться про інтерв’ю народного депутата пана Беспалого. Як він стверджує, “На сайті “Інтернет-Репортер” розміщено нібито інтерв’ю зі мною, зроблене кореспондентом Анною Данько. Текст цього інтерв’ю є сфальсифікованим і моїми там є лише ім’я та фото, – йдеться у заяві, оприлюдненій сьогодні народним депутатом, членом Президії “Нашої України” Борисом Беспалим. – Цей текст за змістом та стилістикою настільки суперечить моїй відомій позиції, є такою очевидною підробкою, що спростування було б зайвим, якби не йшлося про зухвалу провокацію проти “Нашої України”, до якої я маю честь належати”.
Мабуть, через величезну заклопотаність державними справами пан Беспалий забув, що інтерв’ю це таки дійсно відбулося. Нехай лише пригадає понеділок, 25 вересня 2006 року. Того злощасного дня я запросила пана Беспалого на прямий ефір на радіо «Промінь». А після передачі він погодився відповісти на кілька запитань для Інтернет-Репортера. У приміщенні Національної радіокомпанії, що на Хрещатику, 26, я з паном депутатом досить-таки спокійно розмовляла. Він, знову ж таки, досить спокійно відповідав на всі запитання. Неподалік сидів охоронець, який навіть погодився вимкнути радіо, аби нам не заважати. Опісля пан Беспалий навіть виявив величезну добродушність і підвіз журналістку на своїй робочій машині до редакції. На цьому й розійшлися. При чому пан Беспалий навіть не попросив, аби інтерв’ю перед опублікуванням погодили з ним.
Майже тиждень цей матеріал висів на сайті без жодної реакції, аж нарешті вже тоді, коли інтерв’ю майже зійшло зі стрічки, пан Беспалий заметушився. Тепер виникає запитання: як може народний депутат забути те, про що говорив? Адже інтерв’ю – це не приватна розмова, яка відбулася за чашкою кави вдома. Мені дуже шкода, що пан депутат звинувачує І-Репортер в інформаційній провокації. Це не провокація з боку «Репортера» - це проблеми з пам’яттю пана депутата.
Мені дуже шкода, що я, журналіст-початківець, не знала про такі «підводні рифи». Інакше б розмову з паном Беспалим записала не на один, а на два диктофони з трьома-чотирма свідками, а запис зберігала б у сейфі.
Я звертаюся до пана Беспалого. Ще зовсім нещодавно Ви з трибуни Майдану волали про свободу слова для журналістів, і вже через зовсім короткий період самі цю свободу обмежуєте. Не я відповідала на запитання, а Ви. Я «винна» лише у тому, що розшифрувала запис із диктофона. І, мабуть, не ваша власна стилістика у вашому ж власному інтерв'ю Вас налякала, а те, що Ви там сказали про Президента України. "Ющенко ніколи вже не буде Президентом, як і Тимошенко-Прем'єром" -ось таку фразу сказали Ви, а тепер, мабуть, через принциПППову позицію і аБББсолютну несхильність до лестощів і "подхалімажу" хочете щодужче цю фразу прибрати. Та не хвилюйтеся, Ви ще сто разів встигнете сподобатися тим, кому треба!
Я звертаюся до журналістів! Шановні, якщо Вам буде вкрай потрібен коментар пана Беспалого, будь ласка, записуйте його на кілька диктофонів, обов’язково зазначайте, де це відбулося і коли, а потім – ретельно, як зіницю ока, цей запис зберігайте! Адже інформаційні провокації іноді створюють не журналісти, а погана пам'ять. Аня ДАНЬКО, І-РЕПОРТЕР
|