This version of the page http://www.2000.cv.ua/2005/39/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-11-20. The original page over time could change.
Час2000 - щотижневий буковинський часопис

ГРОМАДЯНСЬКИЙ ФОРУМ ЗА ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН

Нарешті Громадянський форум "Об'єднаймо Україну", про який так багато говорили екс-президент Леонід Кравчук та один із його засновників Михайло Папієв, набрав рис серйозної політичної сили, здатної впливати на перебіг подій в Україні. Як сказав екс-міністр Михайло Миколайович Папієв, той факт, що довкола їхньої ідеї об'єдналися представники різних політичних сил центристського та опозиційного спектрів, довів необхідність блокування однодумців та союзників з різних партій, яким не байдужа доля України, нинішній стан економіки держави, майбутнє її дітей. На політичному обрії, заявив Михайло Папієв, постала сила, з якою рахуватимуться як конкуренти, так і опоненти. Сила, здатна реально боротися за покращення життя українців, за наведення мостів порозуміння між Сходом і Заходом України для об'єднання нації довкола ідеї побудови процвітаючої держави.

Про найближчі завдання, які стоять перед новоствореною громадською організацією, розповідає начальник обласного бюро судово-медичної експертизи, донедавна керівник управління охорони здоров'я і перманентно член СДПУ(о) Віктор Бачинський, який щойно повернувся зі столиці. Минулих вихідних на установчих зборах Громадянського форуму "Об'єднаймо Україну" він був обраний головою обласного осередку. З'їзд нового громадського об'єднання, який відбувся 24 вересня в Києві, обрав його також членом Всеукраїнської ради. Цей керівний орган очолює перший президент України Леонід Кравчук. До його складу входять наш земляк Михайло Папієв, Дмитро Табачник, Лариса Скорик, Олександра Кужель. Бачинський представляє Буковину.

- Яка мета вашого об'єднання і чим воно вирізняється з-поміж багатьох інших громадських організацій?

- Наша мета чітко визначена в Статуті. Це захист законних громадянських, економічних, соціальних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, сприяння досягненню громадянської злагоди в державі.

- Ці тези є в статутах багатьох громадських організацій, і всі вони доволі декларативні. Ви не могли б конкретизувати їхній зміст?

- Сьогодні Україна опинилася в такій ситуації, що права на розбрат, який несе нову руйнацію, в нас просто немає. Політичні чвари та протистояння, безпорадність нового керівництва вже поклали країну на межу кризи. Ми повинні об'єднати всі сили суспільства навколо тих цінностей, які поділяє більшість громадян України на Сході і Заході. Відповідальній політичній еліті слід відмовитись від використання політичних технологій, побудованих на "пошуку ворога" та негайно перейти до інтеграційних стратегій об'єднавчого характеру. Саме такі завдання ставить перед собою наша організація. Ми прагнемо об'єднати розумних людей, які здатні й повинні контролювати дії влади. Форум консолідуватиме різні громадські сили, в тому числі й партійні. Його членами можуть бути організації, фізичні особи, і навіть іноземні громадяни, які мають право об'єднуватись за фаховим принципом та здійснювати самостійну й незалежну експертно-аналітичну діяльність, щоб суспільство мало змогу отримувати не лише офіційні коментарі з приводу тих чи інших рішень, а й їхню альтернативну фахову оцінку.

Ми маємо право, як члени громадської організації, звертатися до органів державної влади за будь-якою офіційною інформацією, в тому числі й такою, що стосується використання бюджетних коштів. І, скажімо, я, як людина, що все життя працює в медичній галузі, і знає ситуацію зсередини, можу дати об'єктивну оцінку діям своїх колег.

- Може, така діяльність є завуальованою спробою скласти опозицію владі, або ж ще банальніше - бажанням реваншу?

- У нас нема наміру заважати комусь працювати. Але й спостерігати спокійно за тим, як Україна поволі скочується бозна-куди, теж не маємо права. Очевидно, що розвиток економіки загальмовано, вперше за останні 6 років почався спад ВВП, набирає обертів інфляція, країна катастрофічно швидко втрачає позиції, що з великими труднощами були виборені протягом останнього десятиліття. Зрештою це наша держава і громадянства допоки нас ніхто не позбавляв. Якщо чиїсь помилкові рішення позначаються на житті кожного з нас, чому розумні освічені люди, які мають досвід, здобутки і надбання, повинні залишатися в такій ситуації пасивними.

Нова влада гонориться тим, що позбавила посад 22 тисяч чиновників. Та можна навести безліч прикладів, коли їхні місця посідали непрофесіонали, однак з потрібною політичною орієнтацією. Наслідки такої кадрової політики очевидні. Коли я йшов з посади, губернатор Ткач дослівно сказав: "Ви мені подобаєтесь як людина і професіонал, але ви інших політичних поглядів". А скажіть мені, що важливіше для пересічного громадянина, користувача послуг - щоб менеджер від влади був професіоналом чи мав потрібну партійну приналежність? Щоб таких риторичних запитань не виникало, і створюється наша організація.

- Чи ставить вона перед собою якісь політичні завдання і чи можна говорити про те, що СДПУ(о) завдяки їй намагається консолідувати своїх симпатиків?

- До нашої організації входять не лише представники СДПУ (о), а також Трудової України та партії "Нова демократія". До слова, на з'їзді делегатом від Чернівецької області був також Євген Задоля, керівник крайового осередку цієї партії. Ми відкриті для представників будь-яких інших політичних сил, навіть тих, які є нашими опонентами і готові об'єднати тих, кому набридли політичні війни, протиставлення одних українців іншим, хто готовий відкинути образи, взаємні звинувачення та працювати спільно на одну державу. Стосовно політичних завдань, якщо ви маєте на увазі участь у ближчій виборчій кампанії, то для новоствореної організації, яка тільки-но всерйоз заявила про себе, це буде важко. Проте обнадіюють серйозні учасники коаліції. Коли говорити про мене, то я участь у виборах братиму точно.

- Якими є перші спроби вашої організації заявити про себе?

- Наприклад з подачі Олександри Кужель до резолюції з'їзду потрапила пропозиція висловити недовіру тим міністрам уряду Юлії Тимошенко, які найбільше дискредитували себе на цих посадах і виявили професійну безпорадність. Це стосується найперше міністрів культури та охорони здоров'я. Я, як лікар, не можу не підтримати також пропозицію порушити кримінальну справу проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який так легко погодився з ідеєю Ющенка ліквідувати ДАІ, що призвело до сплеску жертв на дорогах держави. Будь на його місці професіонал, він зумів би переконати Президента в хибності такого кроку. Між тим, уже наступного дня після розформування цієї структури на дорогах України загинуло 50 людей. Нині статистика летальних випадків та травмованих у ДТП збільшилось у 5 разів. Хтось за це повинен відповідати?

- Які завдання ставите перед собою ви, як керівник крайового осередку?

- Ми повинні найперше об'єднати ті політичні сили, які є опозиційними до місцевої влади, переконати мешканців області у тому, що ми щиро збираємося відстоювати їх інтереси, згуртувати позапартійних однодумців довкола нашої ідеї. У нас дуже мало часу, тому ми працюватимемо інтенсивно.

Марина МАРТИНЮК


ПРАЦІВНИКИ КП "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ" ПІКЕТУВАЛИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЮ

Пікетувальники вимагали від виконавчої влади припинити кримінальне переслідування колективу аеропорту, дати можливість керівництву підприємства, яке подолало борг, залишений попередниками у сумі більше ніж 2 мільйони, спокійно працювати.

Ще кілька місяців тому, до втручання влади у діяльність чернівецького аеропорту, підприємство нарощувало потужності і виглядало успішним на тлі багатьох інших. За що його директорові Володимиру Палійчуку раз по раз вручали грамоти від власника підприємства - обласної ради. Нині з Чернівців здійснюються авіарейси до Італії, Туреччини, Греції тощо. Проте сесія Чернівецької міської ради, на території якої розташований аеропорт, схоже, під тиском обласної виконавчої влади встановила орендну плату за землю, яка знову втягнула його у борги. Працівники підприємства, які зібралися під "будинком з левами", звинуватили одного із заступників губернатора у лобіюванні інтересів іноземної авікомпанії, а іншого - у лобіюванні намірів російського нафтотрейдера на потужне нафтосховище підприємства. Як зреагує обласна і міська влада на вимоги звільнити аеропорт від сплати земельного податку, а таку пільгу мають більшість ще діючих аеропортів України, невідомо. Проте заступники голови облдержадміністрації уже озвучили утопічний намір щодо перенесення літовища у Лужани, що за 20 кілометрів від Чернівців, хоча ані бізнес-плану, ані джерел фінансування такого проекту у них нема. Ця заява пролила світло на плани групи наближених до чернівецького міського голови підприємців, які добиваються закриття аеропорту у будь-який спосіб, для того щоб отримати доступ до великих земельних угідь у центрі міста, де десять сотих уже вартують близько 50 тисяч доларів США. Продовжуючи тиск на підприємство, буковинські можновладці апелюють до депутатів обласної ради, агітуючи їх проголосувати на сесії 6 жовтня за відставку непоступливого директора чернівецького аеропорту Володимира Палійчука. Це й спонукало працівників підприємства, які до Палійчука роками сиділи без зарплатні, вдатися до останнього аргументу пролетарів - акції протесту.

Вл. Інф.


Ювiлей цiсаря

175 років тому народився імператор Франц Йосиф І, за правління якого були розбудовані і розквітли Чернівці

4 жовтня для людей старих Чернівців, як і всієї Буковини, був особливим днем - відзначалися іменини цісаря Франца Йосифа І. Показово, що 1875 року вони збіглися з відзначенням двох важливих подій у житті міста й краю: століття приєднання Буковини до Австрійської імперії й відкриттям університету, названого іменем Цісаря.

В історії європейських монархій було небагато коронованих осіб, які перебували на троні стільки часу, як Цісар, - а це дві тертини віку, які охоплюють чималий історичний період від революційної "Весни народів" 1848 р. й аж до розпалу Першої світової війни, 1916 року. За цей час Дунайська імперія, а з нею і багато країв і народів Центрально-Східної Європи пережили періоди пробудження, становлення і розвитку цивілізованого громадянського суспільства, але так само і драматичних випробувань і, врешті, краху старого світу під вибухи світової бійні народів. Для Чернівців епоха Франца Йосифа І щасливого збіглася з розвитком і розквітом від скромного повітового містечка провінції Галичина до симпатичного європейського міста й столиці коронного краю Буковини зі стильними архітектурними спорудами на взірець празьких та віденських. Тому для багатьох старих чернівчан, як і загалом старих буковинців чи галичан, Цісар уособлював стабільність і статечність тієї загалом благополучної і мирної епохи, на зміну якій прийшли смерчі й віхоли двох світових воєн та кількох тоталітарних режимів.

Старі чернівчани по-своєму любили (хоча й не боготворили!) Цісаря, тому залюбки ставили пам'ятники на його честь та честь членів його монаршої родини, вивішували їхні портрети (згадаймо хоча б інтер'єр закладу трактирника Палівця, куди полюбляв заходити бравий солдат Швейк!), а також найменовували майдани і вулиці.

Всі ті пам'ятники були зруйновані, портрети спалені, а назви перейменовані практично одразу після розпаду імперії; від них залишилися лише зображення на загалом рідкісних старих поштівках. Спроби поодиноких австрофільських товариств повернути дещо з того меморіального спадку в наші дні не увінчалися успіхом: відновлений барельєф цісаря у парку ім. Ю.Федьковича, що за Резиденцією, вкрали якісь бомжі-вандали, і після того більше ні в кого не з'являлося бажання ще раз викидати гроші на вітер.

Втім, нині на теренах колишньої Дунайської імперії Цісар знову входить у моду: в історичних кварталах міст з'являються кав'ярні й ресторанчики, стилізовані "під стару Австрію" з обов'язковими портретами Цісаря і його дружини, випускаються сувеніри із його зображенням, а оригінальні тогочасні поштівки та медалі мають підвищений попит серед колекціонерів і просто шанувальників старовини. Можливо, це просто данина моді на старовину, а, може, ностальгія за стабільністю і статечністю в суспільному житті, яких так бракує у наш мінливий час. А ще в цьому можна вбачати прояв поваги до постатей своєї історії, які залишили нам щось справді добротне і значуще. В кожнім разі, святкуючи в ці дні ювілей університету та День міста, можна перехилити гальбу пива чи пригубити келішок коньяку і за Цісаря! Бодай із тим почуттям теплого гумору, як це робив бравий Швейк!

Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ


НОВИМ МІНІСТРОМ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ СТАВ 31-РІЧНИЙ ЧЕРНІВЧАНИН АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК

Арсеній Яцненюк - "наймолодше обличчя в уряді, йому 31 рік.

На час призначення Яценюк був першим заступником губернатора Одеської області. З січня 2003 року був першим заступником голови НБУ, на час керівництва Сергія Тігіпка у виборчій кампанії Януковича виконував його обов'язки у Нацбанку".

Пан Яценюк перед злетом також був міністром економіки уряду Криму та заступником голови правління банку "Аваль".

Випускник Чернівецького держуніверситету за спеціальністю "правознавство" та Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, спеціальність - "облік і аудит". Кандидат економічних наук.


НА ВПОРЯДКУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ СКЛАДІВ НА БУКОВИНІ ДЕРЖАВА ВИДІЛЯЄ 120 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

У відповідь на запит народного депутата України Георгія Манчуленка щодо усунення недоліків на складах ракетно-артилерійського озброєння, розміщених поблизу сіл Кам'яна та Снячів Сторожинецького району Чернівецької області, Міноборони виділило 120 тисяч гривень.

Як повідомляє агенція ЗІК,кошти військовій частині А0264 виділено на виконання Програми заходів з "підвищення живучості" та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз та складів Збройних сил України у 2005 році. Військова частина вже отримала 55 тис. гривень, які передбачено спрямувати на реконструкцію охоронного периметра та сховищ. На цей час закуплено потрібні матеріально-технічні засоби та триває укладання договорів на виконання будівельних робіт.


ЩО РОЗЛИЛИ НА ВУЛИЦІ КОМАРОВА?

Протягом кількох діб до управління Міністерства надзвичайних ситуацій, аварійної служби "Чернівцігаз" та інших оперативних служб надходили повідомлення від жителів вул. Комарова про сильний запах газу у під'їздах та довкола будинків.

Як повідомив оперативний черговий управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА, перше повідомлення про запах газу у 2-му під'їзді будинку №38 надійшло 23 вересня. На місце виїхала аварійна служба, пожежники та міліція. Витоку газу встановлено не було. Наступного дня диспетчер "Чернівцігаз" отримав повідомлення про запах газу у 6-му під'їзді будинку №40 на вул. Колмарова. Обстеженням витоку газу не встановлено.

27 вересня в районі вул. Комарова почалася паніка. Як розповідають очевидці, на вулицю повиходили мешканці кількох будинків. Повідомлення про стійкий запах газу надійшло з будинків №№34, 40, 40б вул. Комарова та №99а вул. Червоноармійської. На місце прибули всі оперативні служби міста на чолі з міським головою Миколою Федоруком. Під час обстеження виявлено 4 краплі невідомої рідини, від яких йшов запах газу. Що це за речовина, наразі не відомо. Зразки направлено для експертизи до медико-біологічного інституту.

Андрій РОМАНЦОВ


ВАСИЛЬ ЗАБРОДСЬКИЙ СТВЕРДЖУЄ, ЩО ЙОГО ПІДСЛУХОВУВАЛИ

Працівники київської фірми "Захист-плюс", котра спеціалізується на системах безпеки та охорони, виявили у робочому кабінеті Василя Забродського підслуховуючий пристрій, у народі "жучок". Про це журналіст розповів на прес-конференції, повідомивши, що "жучок" вмонтували у розетку електроживлення.

- Віднедавна помітив, що мої плани, котрі я обговорював з колегами у своєму кабінеті, швидко ставали відомими іншим особам. Це й навело мене на думку перевірити офіс на прилади підслуховування, - заявив Забродський.

Разом з тим він спростував можливу участь у цьому нових засновників, уточнивши, що після 10 вересня до його кабінету ніхто не зміг би пробратися через охорону. Вірогідно, припустив тележурналіст, "жучки" завелися ще взимку, коли він брав активну участь у політичній боротьбі. Тепер "жучок" проходить експертизу фахівців на предмет того, що це за прилад і які служби практикують їх у вжитку.

Скандал із Забродським не останній на ниві прослуховування людей, наближених до політичної діяльності. Не так давно подібні "комахи" були виявлені у кабінеті директора Калинівського ринку Івана Ринжука. А зовсім недавно містом курсували чутки, що спецслужби привезли до Чернівців машину для прослуховування мобільних телефонів. Подейкували, що вона активно працювала тут протягом тижня. Проте офіційної інформації, яка підтверджувала або спростовувала б можливість подібної акції, наразі нема. Хоча упевненості, що конституційні права громадян на конфіденційні переговори виконуються, теж нема.

Вл. інф.


РУМУНИ ХОЧУТЬ ВПОРЯДКУВАТИ НА БУКОВИНІ МОГИЛИ ВОЯКІВ РУМУНСЬКОЇ АРМІЇ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У Чернівецькій області з офіційним візитом перебуває делегація Національного офісу "Вшанування героїв" уряду Румунії на чолі з директором Крістіаном Скарлатом.

Як повідомляє прес-служба ОДА, делегація спільно з представниками генконсульства Румунії в Чернівцях, працівниками облдержадміністрації планує відвідати Герцаївський, Глибоцький та Новоселицький райони, щоб "ознайомитися з місцями поховань румунських солдатів часів Другої світової війни".

Як зазначив під час зустрічі з керівництвом ОДА генконсул Ромео Сандулеску, "основною метою візиту делегації є огляд місць поховань румунських вояків. Рішення про впорядкування цих могил на території Чернівецької області прийматимуться спільно - українським та румунським урядами, враховуючи принцип паритетності".

Так, за його словами, першим запропоновано відновити пам'ятник 41-му піхотному полку в Чернівцях, адже у цьому зацікавлені представники чотирьох держав: України, Румунії, Австрії та Німеччини.


У ПУТИЛІ ЗГОРІВ СЛІДЧИЙ ВІДДІЛ І, ВІРОГІДНО, ЛІС НА ПАПЕРІ

Цими днями спалахнула пожежа в Путильському райвідділі внутрішніх справ. Як повідомили у прес-службі УМНС, причини пожежі встановлюються, ймовірна причина - несправність електромережі, значних збитків не завдано, пожежу ліквідували своїми силами. За інформацією з інших джерел, пожежа знищила деякі кримінальні справи, що наводить на роздуми про дійсну роль короткого замикання. Принаймні дехто у райцентрі зовсім не сумує з приводу цієї пожежі.


ПЕРШІ ЖЕРТВИ ОСІННІХ ГРИБІВ: ДВІ ЖІНКИ ОТРУЇЛИСЯ, ОДНА З НИХ ПОМЕРЛА

На днях до працівників Міністерства надзвичайних ситуацій ОДА надійшло повідомлення про те, що 18 вересня дві чернівчанки, 1970 р.н та 1936 р.н., отруїлися грибами і були госпіталізовані до лікарні швидкої медичної допомоги.

22 вересня 35-річна жінка від отруєння грибами померла, інша була виписана з діагнозом отруєння грибами середньої важкості.

СІТІ


МЕШКАНЦІ СЕЛА ХРЕЩАТИК СТАЛИ НА ЗАХИСТ ОДНОСЕЛЬЦЯ

25 вересня майже три години від 17.00 до 19.40 був перекритий рух на трасі Чернівці-Тернопіль, яку заблокували понад 100 мешканців с. Хрещатик Заставнівського району. Вони вимагали відпустити з-під варти їхнього односельця, якого затримали за зберігання вогнепальної зброї. 26 вересня затриманого відпустили з-під варти.

23 вересня правоохоронці Заставнівського райвідділу міліції спільно із працівниками відділення Державної автоінспекції в с. Звенячин затримали 35-річного мешканця с. Хрещатик Віктора Г., у якого в салоні автомобіля ВАЗ-21065 виявили пістолет та 55 патронів калібру 7,62 та 5,6 мм. За висновком науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС, виявлений пістолет є вогнепальною зброєю і придатний для стрільби бойовими патронами. Хлопця взяли під варту.

А 25 вересня під час санкціонованого обшуку в будинку затриманого в с. Хрещатик виявили та вилучили металічний механічний пристрій, призначений для стрільби патронами калібру 9 мм.

Взяття під варту батька двох дітей Віктора Г., якого характеризують в селі як "порядного сім'янина, активного захисника інтересів членів територіальної громади та учасника Помаранчевої революції, здійснення обшуку в його оселі збурило мешканців Хрещатика.

З метою домогтися його звільнення з-під варти у неділю понад 100 мешканців села перекрили рух на головній автомагістралі Чернівці-Тернопіль. Працівники ВДАІ змушені були на час блокування траси спрямувати автотранспорт об'їзною дорогою.

Учасники пікетування переконані, що зброю їхньому односельцю підкинули, оскільки останнім часом затриманий допомагав вирішити питання водозабезпечення села, яке значно погіршилося у зв'язку з використанням водних ресурсів однією з підприємницьких структур. Вони вимагали від правоохоронців відпустити затриманого, провести об'єктивне розслідування та виявити замовників афери.

На місце події виїжджав заступник голови Чернівецької ОДА, керівник виконкому облорганізації НСНУ Борис Баглей. 26 вересня затриманого випустили із - під варти. Триває досудове слідство.

ЗІК


День вчителя очима учня

ЕСЕ ІЗ УЧИТЕЛЕВОГО ЩОДЕННИКА: ДЕНЬ УЧИТЕЛЯ

Опівнічна писанина й читанина. Швацьке сліпання над різнобічними літерами. Календарні плани, звіти, успішність, тематичні атестації, заліки, контрольні, перевірки, журнали, щоденники, поурочні, позаурочні, колонки, калькулятор, відсотки, заходи, вливання-за-відсутність-чогось-із-вищеназваного, педради, планерки, наради...

Думи про розстріляне пробудження.

Пронизуючий гуркіт будильників та виснажені руки з-під ковдр, що по-кротячому воліють цей гуркіт припинити. Заспані дзеркала, в котрих вирізняються дрімотні мармизи або бадьористі скоки та присідання під молодецькі нотні скупчення. Кволі рухи, індиферентне поїдання снідання чи, навпаки, загнаний тупіт по приміщеннях у пошуках складових туалету.

Осоружні трайбічні зупинки. Осоружні попутники. Дехто з яких не сповідує поширюваний принцип "іноді краще жувати, ніж говорити", надто вранці й надто пускаючи репліки просто в сусідський ніс через тісняву.

Крізьпиловіконні антуражі, що навдивовижу стабільно НЕ міняються. Огидно слизькі від чужодолоневих виділень поручні. Могутнє черево контролерки, що грізно насувається, роздратовано трясучи квитковим зліпком. А-нехай-йому-пакет, напханий дурнуватими-та-необхідними-папірцями для праці.

Неоковирна будівля кепського забарвлення. Вищерблені східці (чи не місцеві вітрогони, як завжди не знайшовши собі притулку в жодній із аудиторій, впивалися в них іклами?). Готичні намальовки на подертих чи нещодавно замацьканих ремонтом стінах. Всесвітній галас, ляскіт, вищання, зловісний регіт, дзвін канцдріб'язку, соковиті удари де-не-де, скімлення, хапання за травмовані довбешки, передзвін, несамовиті сварки, істеричний вереск, рюмсання, гарчання, списування, шпаргалкозаготівля.

Комендантське кувікання ДЗВОНИКА, терміновий "врозтіч" по класах, масоване зсідання, корекція зачісок, положення контактних лінз, кахикання, шмаркання, стихаюче гигикання, заправляння спідниць у блузки, блузок у спідниці, футболок у брюки, шкарпеток у черевики, черевиків у шнурки, торкання коміра, окулярів, носа, підборіддя, брів, вушних раковин. Стрімкі стійки. Буйноголосе вітання.

Падлючі крейдяні уламки, косинці, люмографи, обшарпані карти, брудні ганчірки, штативи, маятники, вольтметри, реактиви, халати, біографії, життєві та творчі шляхи, важкі долі, репресії, атласи, битви, поразки, електромагнітна індукція, одноатомні спирти, похідні, логарифми, презенти перфекти, паст індефініти, альтернативні питання, спектри поглинання, кванти, фаради, вебери, генрі, метри на секунду, секунди в квадраті, оун-упа, хлібозаготівля, хіросіма, нагасакі, двогранні кути, бинти, вишиванки, автомат калашникова, непрямий масаж серця, штучне дихання...

Біганина посеред усього. Гербери, троянди, гвоздики, чорнобривці, крокуси, фікуси. Чай цейлонський, цукерки шоколадні, папір ксероксний, шампунь для сухого й пошкодженого волосся, шина автомобільна, салатниця розмальована, ручка кулькова, друк офсетний, філіжанки кавові.

Нав'язливе миготіння перед очною сенсорною системою. Формальні усмішки. Активізація поздоровлень заради зірвання уроку. Межева метушня. Громіздкі роздуми про подальші дії з купою недоладно-непотрібних одиниць дарунків. Хутков'янучі квіти. Презирливо-заздрісні-викривально- трайбічні зирки та зирки перехожих.

Внутрішнє спаленіння ні про що.

Вечірні посиденьки "вдома, перед каміном". Емоційний релакс. Полегшене зітхання. Відбули "повинну". "До зустрічі наступного року". А нехай йому.

Завіса.

Аніта ГРАБСЬКА


ЯКИЙ МІЙ ВІКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ?

Покладіть собі 4 бали, якщо ви абсолютно згідні з твердженням, 3 - якщо частково згідні, 2 - якщо не згідні, 1 - якщо абсолютно не згідні.

1. У мене сильно розвинута інтуїція, я завжди відчуваю, про що думають інші.

2. Я легко можу заплакати.

3. Я легко й часто сміюся.

4. У мене гарне почуття гумору.

5. У мене є хоча б одна близька людина, з якою я можу поділитися мріями або страхами.

6. Людям подобається моє товариство.

7. Мені подобаються люди, особливо не подібні до мене.

8. Я торкаюся інших, можу їх обійняти.

9. Я люблю дітей.

10. Я люблю тварин.

11. Я люблю співати й танцювати.

12. Я займаюся спортом або фізкультурою для задоволення.

13. Мені подобається розв'язувати задачі.

14. Я завжди думаю про нові кращі способи вирішення різних проблем.

15. Мені завжди цікаво, чому щось сталося або чому це працює.

16. Мені подобаються нові ідеї, особливо якщо ці ідеї доведеться реалізовувати мені.

17. Мене цікавлять найрізноманітніші речі.

18. Мене стимулюють переміни та ризик.

19. Я вважаю свою роботу цікавою, важливою, яка приносить радість.

20. Я розцінюю свою роботу як гру.

21. Я можу реалізуватися у творчості.

22. У мене часто бувають фантазії, і я люблю мріяти.

23. Я знаю, як отримати задоволення.

24. Я сподіваюся на краще і сміливо зазираю у майбутнє.

25. Я часто почуваюся щасливим й задоволеним життям.

75-100 балів. Якщо ви набрали більше ніж 75 балів, це означає, що ви зберегли багато стимулів до нормального життя. Ви відкриті, оптимістичні, доброзичливі, можливо, трохи ексцентричні, товариські. Ваш ентузіазм заразливий, і людям подобається бути поруч з вами. Ці риси не лише підтримують імунну систему, а й допомагають вам легко вийти із хвороби. Ви виглядаєте й почуваєтеся молодшим за свій вік.

50-75 балів. Ви "середній" дорослий. І питання не в тому, як знайти час, енергію й мотивацію, щоб зробити це. Відповідальність та стреси зменшили вашу здатність радіти, а це може призвести до серйозніших наслідків. Ви схильні до таких симптомів стресу, як-от: головний біль, болі у спині, порушення сну й різні хвороби. Проте ви можете зміцнити здоров'я, повернувши природне вміння радіти життю. Не відкладайте задоволення до вирішення чергових проблем. Радість треба відчути саме сьогодні.

25-49 балів. Якщо ви набрали менше ніж 50 балів, то прийшов час переоцінити своє життя та пошукати в собі риси, які зроблять вас відкритим та безпосереднім.


ЧИ ЛЕГКО З ВАМИ СПІЛКУВАТИСЯ?

Спілкування з людьми - це тільки одна грань самореалізації вашої чарівності. Наскільки ви досягли успіхів у цьому, продемонструє тест.

1. Вам подобається більше слухати, ніж говорити?

2. Ви завжди можете знайти тему для розмови навіть із незнайомцем?

3. Ви завжди уважно слухаєте співрозмовника?

4. Чи подобається вам давати поради?

5. Якщо тема розмови вам не цікава, чи дасте зрозуміти це співрозмовникові?

6. Дратує, коли вас не слухають?

7. У вас є завжди своя думка з різних питань?

8. Якщо тема розмови вам незнайома, чи розвиватимете її?

9. Вам подобається бути в центрі уваги?

10. Чи є хоча б три теми, на яких ви добре знаєтеся?

11. Ви гарний оратор?

Якщо ви відповіли "так" на запитання 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11, зарахуйте собі по одному балу за кожну відповідь. Тепер підсумуємо.

1-3 бали. Важко сказати, або ви мовчун, із котрого не витягнеш ані слова, або настільки товариські, що вас намагаються уникати. Проте факт залишається фактом: спілкуватися з вами не завжди приємно. Варто про це подумати.

4-8 балів. Можливо, ви не дуже товариські, але уважний та приємний співрозмовник. Хоча можете бути й неуважні, коли не в гуморі.

9-11 балів. Напевно, ви один із найприємніших у спілкуванні людей. Навряд чи друзі можуть без вас обійтися. Це чудово. Виникає єдине запитання: вам справді приємна весь час ваша роль або іноді доводиться грати як на сцені?


ART-STUDIO

Я на матір-природу дивилася

І в неї, багатої на фарби,

тони і півтони, вчилась...

Катерина Білокур

Ці слова, такі, здавалося б, прості, але глибокі за внутрішнім змістом, сказала "чарівниця з Богданівки (за висловом Олеся Гончара), ровесниця ХХ ст., художниця, наділена самобутнім талантом. Певно, це саме могли б сказати й юні художники ХХІ ст.

У кожної людини є величезний вибір шляхів до самовдосконалення. Зрозуміло, найважливіше в житті починається з любові. У вихованців Art-studio - з любові до мистецтва, живопису. Багато з них є лауреатами і дипломантами конкурсів: "Нові імена", "Меридіани серця" - Дарина Сєдова, Людмила Нікорич, Наталя Козак, Олександр Горський (2005 р.). Заснована 7 років тому художницею Оленою Михайленко, яка є безумовним прикладом для інших, арт-студія живе за гаслом: добро й мистецтво творяться безкорисно. Щонеділі художній музей (на меценатських началах) стає виплеском юнацької креативності. Хоча чому тільки юнацької? Наймолодшій учасниці 7 років - Ольга Багрій, Галина Кравченко - 10 років. І незважаючи на такий віковий ценз (найстаршій - 21, Наталя Тарануха), в Art-studio панує тепла, привітна і якась особлива творча атмосфера. Нові свіжі ідеї, техніка виконання, наївність і водночас філософське бачення юних митців зачаровують не лише чернівецьку спільноту, але Україну і за її межами. 2001 року Art-studio запросив Союз художниць Данії. Тричі запрошена Французьким альянсом. Численні виставки в київському Художньому домі. Варто згадати й про Чернівецький університет. Позаминулого року з творчого проекту "Мій Федькович" університетові подаровано картини студійців. Деякі з них можна побачити на філфаку. І це лише початок. Незабаром відбудеться виставка арт-студії у Львівському університеті, до якої готуються дуже ретельно (власне, як і до всього). Art-studio дивиться у майбутнє, виховуючи молоде творче покоління, експонує по 4-5 виставок на рік. І не має значення, чи підуть студійці стежиною художників, чи поєднають свою долю з іншим фахом. Адже любов до мистецтва, творчий погляд на сьогодення залишаться в них назавжди.

Валентина ПОНОМАРЬОВА


НОВИЙ СКЛАД КАБМІНУ

Кабмін Юрія Єханурова починає набувати конкретних обрисів. У вівторок Президент Віктор Ющенко призначив 15 міністрів нового Кабміну. Як і передбачалося, більшість із них перекочували зі старого Кабміну. Дехто, щоправда, змінив свій статус. Є в уряді й кілька новачків.

СКЛАД УРЯДУ. НОВІ МІНІСТРИ

Отже, крім прем'єр-міністра Юрія Єханурова, якого призначено в Кабмін минулого четверга, в ньому тепер також працюють:

Перший віце-прем'єр-міністр - Станіслав Сташевський.

Інженер-електрик за фахом, до цього він працював у парламенті, до якого обраний від партії "Єдність". У 1992-96 рр. був другою особою будівельної компанії "Київміськбуд", потім працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації. В 2001 році став міністром палива та енергетики в уряді Ющенка, у спадок на цій посаді залишився в уряді Кінаха. Наприкінці року його звільнили, і Сташевський пішов готуватися до виборів у парламент, десь за округом у центрі Києва. На думку політолога Костянтина Бондаренка з Київського інституту проблем управління, це призначення є логічним: "Сташевський - це давній приятель Юрія Єханурова ще з 1980-х років, коли вони всі - Омельченко, Сташевський, Єхануров і Поляченко - працювали в структурі Головкиївміськбуду". "Колись Єхануров пролобіював призначення Сташевського в уряд Ющенка, зараз він взяв його до себе першим заступником. Сташевський буде тихим виконавцем і дублером Єханурова, якому він довіряє, який не буде його підсиджувати".

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань - В'ячеслав Кириленко.

Член Української народної партії, який в колишньому уряді був міністром праці й соціальної політики.

Костянтин Бондаренко: "Якщо потрібно було поставити когось на посаду гуманітарного віце-прем'єра, а не ліквідувати її взагалі, то Кириленко не є найгіршою кандидатурою. Призначення Кириленка є більше політичним рішенням, щоб Українська народна партія Юрія Костенка залишилася з Ющенком".

Віце-прем'єр-міністр з регіональної політики - Роман Безсмертний.

Зберіг свою посаду з колишнього уряду. Чим опікуватиметься конкретно Безсмертний, в указі Президента не вказано. Але Юрій Єхануров йому пропонував працювати над регіональною реформою.

Безсмертний - голова політради партії Ющенка "Народний Союз Наша Україна" та друг звільненого міністра надзвичайних ситуацій Давида Жванії. Також Безсмертний завжди конфліктував з Тимошенко. Не виключено, що йому доведеться суміщати посаду з підготовкою НСНУ до виборів.

Посада ще одного віце-прем'єр-міністра поки що залишається вакантною. В уряді Тимошенко він був куратором євроінтеграції, але в уряді Єханурова такої спеціалізації не буде. Зате може з'явитися профільний віце-прем'єр з АПК або ПЕК.

У першому випадку на крісло претендуватиме радник Ющенка Леонід Козаченко, який був на цій посаді в уряді Кінаха. Віце-прем'єром з питань паливно-енергетичного комплексу лобіювали донецького Віталія Гайдука, але він навряд пройде, бо є представником великого бізнесу - "Індустріального союзу Донбасу". Ще більш неймовірною є кандидатура Олександра Гудими з Української народної партії.

Економічний блок в уряді Єханурова сформовано наполовину. Хто стане новим міністром фінансів, поки що не відомо. Як повідомляли джерела "Української правди", для остаточного рішення про перезатвердження Віктора Пинзеника у нього мала відбутися ще одна зустріч з Президентом. Ціною перебування в уряді для нього може бути усунення з посади лідера партії "Реформи і порядок", розкол у ній чи принаймні вихід кількох знакових особистостей.

Міністр економіки - Арсеній Яценюк.

До цього працював заступником губернатора Одещини, а в 2003-2004 був заступником голови Нацбанку.

Костянтин Бондаренко: "Прогнозувалося, що після зміни влади Арсеній Яценюк не зникне, і зараз він повертається зі своєрідного заслання у Одеській області.

Професіоналізм Яценюк продемонстрував під час Помаранчевої революції на чолі НБУ. Його повернення є природним явищем, при цьому не можна казати, що його прихід в уряд Єханурова хтось лобіював. Упевнений, що Яценюк у майбутньому ще заявить про себе".

Міністр з питань надзвичайних ситуацій - Віктор Балога.

Досі був губернатором Закарпаття.

Костянтин Бондаренко: "Він очолив Міністерство надзвичайних ситуацій, бо значна частина коштів МінНС іде саме на Закарпаття. Балога - близький до Ющенка і Порошенка, він отримав доволі потужне міністерство. Балога однозначно зробив ставку на Ющенка ще у 2001 році, та, крім того, самовіддано боровся з СДПУ(о) на їх території. Призначення Балоги - це опосередковане залишення Порошенка у владі".

Есдеки вважають, що він чиновник-бізнесмен, і його прихід - елемент дискредитації Ющенка.

Міністр праці та соціальної політики - Іван Сахань.

Раніше він працював на цій посаді в уряді прем'єра Ющенка, а також Пустовойтенка і Кінаха. Останнім часом був гендиректором ТОВ "Алюміній України", яке є власністю російського мільярдера Олега Дерипаски.

Костянтин Бондаренко: "Сахань - колишній комуніст, і як людина лівих переконань, був найкращим міністром праці та соціальної політики".

Міністр Кабінету Міністрів - Богдан Буца.

До цього був першим заступником Єханурова у виконкомі партії "Народний Союз Наша Україна".

Костянтин Бондаренко: "Богдан Буца - це львів'янин, який працював з Єхануровим ще у Фонді держмайна. І запрошення його на посаду міністра Кабінету Міністрів є абсолютно природним".

СКЛАД УРЯДУ. СТАРІ МІНІСТРИ

- міністром внутрішніх справ Президент залишив Юрія Луценка;

- міністром закордонних справ перепризначений Борис Тарасюк;

- міністром охорони навколишнього природного середовища перепризначено Павла Ігнатенка;

- міністром освіти і науки залишився Станіслав Ніколаєнко;

- міністром аграрної політики залишився Олександр Баранівський;

- міністром промислової політики знову призначено Володимира Шандру;

- міністром вугільної промисловості перепризначено Віктора Тополова;

- міністром палива та енергетики знову призначено Івана Плачкова;

- міністром у справах сім'ї, молоді та спорту залишився Юрій Павленко.

Поки що не відомо, хто стане міністром транспорту, міністром охорони здоров'я, міністром культури та міністром юстиції. Президент вже підписав укази про звільнення міністра охорони здоров'я Миколи Поліщука, міністра культури Оксани Білозір та міністра юстиції Романа Зварича. Але указів про призначення на ці посади досі нема. Водночас досі не відома доля міністра оборони Анатолія Гриценка. Указу про його звільнення чи перепризначення оприлюднено не було, однак в.о. заступника глави Секретаріату Президента Борис Соболєв заявив, що він залишився на посаді.

Крім того, Анатолій Кінах призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Очолила Головне контрольно-ревізійне управління України Наталія Рубан.

www.pravda.com.ua


МЕМОРАНДУМ ПОРОЗУМІННЯ МІЖ ВЛАДОЮ ТА ОПОЗИЦІЄЮ

Усвідомлюючи відповідальність перед українським народом у час небезпечної для майбутнього країни політичної кризи, ми вважаємо своїм патріотичним обов'язком розпочати нині конструктивний діалог між опозицією та владою. Змістом цього діалогу є спільне вироблення стратегії подолання кризи і виведення України на шлях розбудови благополучного суспільства, на шлях громадянського примирення і консолідації державницьких політичних сил.

Положення цього Меморандуму ми розглядаємо як наповнення конкретним змістом підписаної "Декларації єднання та співпраці заради майбутнього України", як механізм реалізації Декларації, як крок у справі порозуміння над поділами, як наше прагнення до конструктивного діалогу на благо українського народу.

Таким чином, ми вважаємо за необхідне і домовляємося про таке:

1. Впровадження політичної реформи;

2. Недопущення політичних репресій проти опозиції;

3. Внесення проекту Закону України "Про амністію" з визначенням у ньому ст. 157 та ст. 158 Кримінального Кодексу України;

4. Невідкладне введення в дію Закону про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яким передбачається законодавче врегулювання порядку притягнення депутатів місцевих рад до юридичної відповідальності;

5. Прискорення прийняття Закону України "Про статус та права опозиції" (із закріпленням за опозицією керівництва у парламентських комітетах: з питань свободи слова та інформації, з питань бюджету, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації);

6. Прискорення прийняття Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про Президента України";

7. Прозоре формування Уряду на принципах професіоналізму та відокремлення влади від бізнесу;

8. Законодавче врегулювання гарантій прав власності;

9. Недопущення фактів чинення тиску на судові органи;

10. Невтручання органів влади та посадових осіб в хід підготовки та проведення виборів народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 26 березня 2006 року, незастосування адмінресурсу;

Повне і беззастережне виконання підписаних домовленостей є свідченням можливості консенсусу між владою і опозицією, вмінням ставити інтереси народу над власними амбіціями.


ВІД РЕДАКЦІЇ

Меморандум, підписаний двома політичними антагоністами - Віктором Ющенком та Віктором Януковичем, уже викликав сотні коментарів політологів, активно він обговорюється чи не в кожній українській родині. Більшість західних українців висловлюється критично, вбачаючи у компромісі мало не зраду національних інтересів, що дістає додаткові аргументи у потеплінні ставлення української влади до Росії, аж до загравання з північним сусідом. Східні та південні громадяни нашої держави переважно схвалюють такий крок обох лідерів минулих президентських перегонів. Проте на Сході теж є радикали, котрі вважають, що і Віктор Янукович зрадив ідеалам біло-голубих майданів. Попри це і на Заході, і у Центрі, і на Сході люди, здатні аналізувати не лише політичні ігрища, а й стан економіки, ті, котрі розглядають Україну як соборний і неподільний суб'єкт міжнародної геополітики, вважають, що компроміс, який відбувся, навіть припізнився у термінах. Більше того, нічого антиукраїнського, такого, що суперечить нашій зовнішній, а тим більше внутрішній політиці, не сталося. Спекулювати на настроях українців можуть лише недалекі політики, котрих переповнюють ревнощі до більш сильних лідерів. Підписанти задекларували те, що й саме собою мало відбуватися у цивілізованій державі, якій не до лиця утверджувати владу середньовічними азіатськими методами. На підтвердження цієї тези подаємо вам повний текст документа.


НЕРОЗДІЛЕНЕ ПОЧУТТЯ АКНЕ

Який глянцжур не відкриєш - усюди охайні та чистенькі мордочки модельок. До них звикли всі. Та хворобливу увагу зазвичай викликають вони у бідолашних, невдоволених власними: люстерком, ганчір'ям, шерстистістю, розрізом витріщалок, формою ринітоносія, густотою рослинності надбрівних дуг, стовбурченням слухових апаратів, варґами, невидимістю вій, скупістю чола тощо (знайдіть непотрібне й закресліть). Але мальованою волоокістю, накладними пазурами і прирослими віями зараз нікого не здивуєш.

Затінити їх можна...

... достатньо просто. Невибаглива ця справа. Тому: ходу до салонів, що роблять татуювання, пірсинг, шрамування, вишивають фіалковими нитками по спині, як деякі індіанські племена колись, та казна ще що... Або до гастрономів. Завантажуємо візочок усілякими желейними ведмедиками, табаско, чоколадками, суджуками, синтетичними водами, чілі, бьорнами... А чому - побачите наступного ранку. Мстивий організм відразу достовірно покаже на вашому фейсі всім бажаючим, чим ви так апетитно вчора поласували. По фону загального вікового гормонального дисбалансу вдаримо ще й кондитерськими та іншими побічними продуктами хімічної промисловості! І маємо, як то кажуть,

результатом по лицю:

- прищ або вугор - невеличкий запальний горбик на шкірі;

- алергічна висипка - крихітні крапочки чи прищики, що з'являються на епідермісі в декого як реакція на вищезгаданий і не згаданий харч;

- фурункул - гнійне запалення сальних залоз, нарив;

- чирій - нарив, фурункул;

- акне - вугрова хвороба, хронічне запалення сальних залоз, котре виявляється у постійній появі вугрового висипу.

Зрачок рефлекторно розшириться на...

... присутність саме такого Нomo натурального, ніж на безбожно запудреного. А чи допетрав хтось, що ця штука - різноманітні утворення на обличчі та інших частинах тіла - може мати...

...прихований ваблячий зміст?

Ні, всім терміново треба заретушувати найнепомітнішу відмітину коректорами, рум'янами, пудрою та ще бозна-чим. Між іншим, декоративна косметика не тільки повільно і з насолодою душить ще самотужки дихаючу шкіру, але й узагалі була придумана для сцени, гримерів, артистів та інших представників цієї братії...Тому свої прищики-вугри...

...берегти й охороняти треба,

...а також підтримувати їх коротке та сповнене героїзму життя (спробуй-но утриматись на мармизі, яку фанатично протирають огидними настоянками, деруть три шкури пілінгами-скрабами, дезінфікують гидотними розчинами та ін. ?!!). Дехто навіть намагається "видаляти гнійники словом" за порадами народної парамедицини ("Візьміть солі з четверга чистого, киньте за вікно, проказавши: сиплю сіль четверга на рога, щоб гній геть вийшов. Амінь.").

Не переборщи...

... з ефектами. Якщо з голови струменіють різнобарвні дреди, ніс обтиканий колечками і стразами, вуха спанієлево звисають під вагою улюблених сережок, а шия вгинається наче в африканських аборигенок, через міріади ланцюжків, то розсип вугрів чи чогось подібного буде вже зайвим. І доведеться: "Нанесіть масло чайного дерева на інфіковану ділянку 2-3 рази на день, додаючи його в очищувач для обличчя. Дезінфікуйте фурункули та гнійники після прориву маслом чайного дерева. Воно вбирається порами шкіри й має антисептичну дію..."

А втім, може бути й інакше. Звикнеш тут до деякої своєї плямистості, позбудешся всіх комплексів, гордовито відішлеш у безстрокове заслання всілякі тоніки й сироватки, і раптом... Зустрічаєш істоту з чистесеньким личком, певним сяянням над тім'ячком і двома горбиками, що підозріло випирають на спині під одежиною... Захочеш дотягтися до образу сонцесяйного, полізеш діставати забуті помазанки, білила й кольдкреми різноманітні... В тому разі пам'ятай:

- маскуйся за допомогою коректора чи тоналки легкими точковими рухами;

- не використовуй засобів на жирній основі;

- найголовніше - очищення й тонізація, для чого знадобляться гель чи пінка для вмивання, а також лосьйон;

- в домашніх умовах комедони видаляй за допомогою спеціальних пластирів;

- самостійно вугри не видавлюй - краще обробляй антизапальними препаратами;

- регулярно міняй постільну білизну!!!

- якщо є гнійники, обходь солярії тридев'ятою дорогою!!!

Як би там не було, з НИМИ можна боротися, а можна спробувати пристосуватись... Хоча краще все-таки не опускай скорботно рук і ніг, а згрібай усе та знайди лікаря, якому довіриш це своє багатство. Але необов'язково чимчикувати саме до дерматолога... Іноді першу допомогу надасть і психолог.

Полюби себе...

... , а ще можеш згадати про "близьких, далеких і недалеких". Вперіщи прогу "Photoshop" , яка дозволить конструювати й реконструювати мордочки, й облагородь ненависні чистенькі милі риси модельок).

Аніта ГРАБСЬКА


ГНАТИШИН, ФІЛІПЧУК, БАУЕР, РОМАНІВ, ТКАЧ ... ?

Невдячна справа - ворожити на кавовій гущі за два дні до розв'язки. Проте журналіста вбити у собі важче, ніж раба. А тому повернемося до теми, до якої більшість буковинців ставиться байдуже - хто буде наступним губернатором?

Коло претендентів звузилося. Після того, як Віктор Сідляр, котрий після ювілею заводу безвиїзно перебуває у Києві, заявив нашій газеті, що за будь-яких умов відмовиться від посади губернатора Буковини, основними претендентами залишилися Віктор Король, Іван Демчак, Теофіл Бауер, Георгій Манчуленко.

Це при тому, що Віктор Король вважає цю посаду занизькою для себе, адже має солідне реноме і високі політичні зв'язки в Україні, а Іван Демчак ще не отримав київської міністерської квартири, яка є надійною синицею у руках порівняно з примарним журавлем над губернаторським кріслом за 6 місяців до виборів. Іван Микитович не на старті кар'єри, а тому хороше житло - для нього річ важлива, тим більше, що є перспектива колись перебратися у фотель Олександра Баранівського.

Легше вибирати Георгію Манчуленку, його партія йтиме на вибори самостійно, а тому впевненості в присутності у наступному парламенті у його довгожителя Георгія Манолійовича нема. Тому він охочіше очолив би область, чого, за нашою інформацією, добивається. Можливо, лідер УНП Костенко, якого "просквозили" з віце-прем'єрством, виб'є квоту на кілька областей, у тому числі нашу. Тоді голити Кобевкові бороду коло входу в ОДА старим іржавим рухівським "золінгемом", зустрічаючи Манчуленка і прощаючись з привілеями радника. Нічого путнього давньому політичному опонентові він не нарадить, бо той знає його як облупленого.

Після тривалого політичного заслання у Румунії, де йому вдалося навчити опонентів поважати нашу державу, хоче повернутися до активного політичного життя Теофіл Бауер. Недавня його спроба очолити обласну раду, яку підтримали трохи менше половини депутатів, засвідчила те, що його вплив у регіоні залишається серйозним. Можливо, додадуть козирів і його давні приятельські стосунки з Президентом, якого у якості прем'єр-міністра він активно підтримував. Серед плюсів Бауера і те, що з губернатора його знімали улюблені Ющенком соціал-демократи об'єднані. Проте, як довели останні події, пам'ять про соратників у наших зверхників - дівоча. Але у разі появи Теофіла Йозефовича на вулиці Грушевського у Чернівцях радник нинішнього губернатора голитиме не тільки бороду, але й, як каже Довгешко, - фаберже.

Попри це можливий прихід Бауера лякає у першу чергу навіть не його колишніх політичних конкурентів, політика - річ компромісна. Переполох він викликає у чиновників ОДА, котрі звикли мати два вихідні й іти додому о 17.45.

Проте кого із названих осіб призначить Президент, схоже, нині не знає він сам. Дуже може бути, що область несподівано очолить, наприклад, Борис Баглей чи якийсь керівник управління, наприклад, Сергій Данилюк. Практика постреволюційних призначень доводить, що неможливого у нашій державі вже нема. Але є такий важливий фактор, як воля партії і воля Президента. Отож не виключено, що Президент може попросити на посаду і того ж Сідляра, котрий не хоче, і того ж Короля, якому не треба. Інтереси держави і області є вищими. Це, до речі, стосується і нині діючого губернатора Ткача, котрий серйозних блудів не наробив, хіба що знаходив час для читання лекцій, замість проводити колегію.

І ще одне. Цього разу нинішній мер Микола Федорук від якихось претензій на губернаторство відмовився, вірогідно, більше довіряє доброму старому самоврядуванню на новому терміні.

Тим часом жіночки взялися підфарбовувати будинок з левами, як завжди роблять, коли молода на виданні. Тепер на виданні область. Нинішні заступники курсують коридорами з поглядом "на коня". Петро Петрович, який за Юлією як за муром, навіть стиха затягує улюблену "Вівці ж мої, вівці..." Один Борис Баглей на вигляд безтурботний, він ще вірить у непорушні ідеї і справедливість помаранчевого Майдану. Учора він відсвяткував 40-річний ювілей, отож, як кажуть, усе попереду. Принагідно вітаємо пана Баглея з особистим святом. З новим старим губернатором привітаємо згодом. До речі, Михайло Герман уже почав відкладати гроші на кошик троянд для першої приймальні. Раніше, коли він це розпочинав, президенти довго не вагалися.

Як стало відомо попри тривожну ситуацію, сьогодні два заступники Миколи Ткача поїхали на екскурсію у печеру Попелюшку. Не шукали б їх на молдовському боці.

Сергій СУЛИМА


ШКОЛЬНИКОВ ОБІЦЯЄ ПОВЕРНУТИСЯ НА БУКОВИНУ

До відомого футбольного фахівця, заслуженого тренера України Юхима Школьникова, у Чернівцях ставляться по - різному. Однак, переконаний, що більшість буковинських уболівальників цінують Юхима Григоровича.

Щобільше, саме під орудою вихованця чернігівського футболу наша "Буковина" досягла вагомих результатів. Хіба ми зможемо колись забути блискучі перемоги чернівчан у 80 - 90 - х роках минулого століття та дебют "Буковини" у першій союзній лізі ?! Тоді до нашого обласного центру навідувалися сильні колективи "Ротор" (Волгоград), "Зеніт" (Санкт-Петербург), "Кайрат" (Алма - Ата), "Нефтчі" (Баку), "Ростсільмаш" (Ростов - на - Дону) ...

Минулої неділі Юхим Школьников як начальник команди побував з рідною "Десною" у Чернівцях. Після завершення матчу з відомим фахівцем хотіли поспілкуватися його буковинські друзі, а також наші уболівальники, які з ностальгією згадують "Буковину" часів "Фіми". Кореспонденту "БукІнфо" також пощастило мати розмову з досвідченим наставником. "Мені дуже приємно приїхати на Буковину. Ваш край вже давно став для мене другою батьківщиною. Якщо я буду потрібний "Буковині", то обіцяю повернутися до Чернівців",- зауважив пан Школьников. Гадаю, що у Чернівецькій області є багато людей, які знову хочуть побачити Юхима Григоровича на тренерській лаві "Буковини". А поки що Школьников продовжує працювати у чернігівській "Десні". Перед цією командою стоїть завдання здобути путівку до першої ліги.

www.bukinfo.cv.ua


БУДІВЕЛЬНИКИ У ПІВФІНАЛІ

У Чернівцях пройшов 1-й етап Кубка України з волейболу серед чоловічих команд. Слід сказати, що до Чернівців не приїхала команда Суперліги - харківський "Локомотив", який в останній момент замінив луцький "Лучеськ-Підшипник". Незважаючи на це, волейбольне свято вдалося і це підтвердили поєдинки етапу. У перший день змагань "Будівельник-Динамо-Буковина" легко переграв волинян - 3:0 (25:17, 25:17, 25:15). Наступного дня змагань ВК "Київ" переміг волинян з рахунком 3:0. Напруженим був поєдинок буковинців з ВК "Київ". У першій партії перемогу здобули гості 28:26, у 2-й партії буковинські волейболісти відігралися 25:17. Загальний рахунок 3:2 (наступні партії - 25:23, 21:25 і 15:11). Заключний день змагань мав визначити переможця зони. Чернівецька команда зустрічалася з харківською "Юракадемією-2". Це був, безумовно, кращий матч змагань. Команди боролися за кожен м'яч. У першій партії буковинці лише під завісу вирвали перемогу - 25:23. Друга партія також була за буковинською командою - 25:22. У третій партії харків'яни почали нав'язувати свою гру і це дало позитивний результат - 25:22. У 4-й партії наша команда постійно вела в рахунку і перемогла 27:25. Загальний рахунок 3:1 на користь чернівчан. Таким чином, посівши 1-е місце, "Будівельник-Динамо-Буковина" вийшов до півфіналу і буде виступати у групі "А" від 24 до 27 листопада. Також до півфіналу вийшла "Юракадемія-2". За буковинську команду виступали: Володимир Пшебельський, Володимир Рязанов, Євген Ткаченко, Віктор Туркула, Віталій Сухінін (прийшов з харківського "Локомотива"), Сергій Накоскін, Андрій Романишин, Максим Пархоменко, Геннадій Наложний, Олег Шелест, Ігор Меркушев та Олег Гавалешко. Готували команду до змагань Михайло Туркула (головний тренер), Петро Раца (начальник команди), Олег Дарій, Серафим Синицький (тренери). Утримує "Будівельник-Динамо-Буковина" президент клубу Василь Ватаманюк.

З інших зон до півфіналу вийшли "Маркохім" (Маріуполь), "Зарево" (Макіївка), "Кримсода" (Красноперекопськ), "Азот" (Черкаси), "Локомотив" (Дніпропетровськ), "Юракадемія" (Харків).

ВИЙШЛИ ДО ФІНАЛУ

Завершилися зональні змагання з волейболу серед колосівців. У Кіцмані чоловічі команди змагалися за єдину путівку до фіналу. 1-е місце виборола команда Кіцманського району. У Сторожинці змагалися жінки. Переможцями стали господарі. Обидві буковинські команди завоювали путівки до фіналу.

ВИГРАШ ПРИСВЯТИЛИ ЮВІЛЕЮ

Минулого понеділка на стадіоні "Буковина" відбувся товариський футбольний матч між командами ФК "Університет" (Чернівці) та "Університет" (Сучава, Румунія), який був приурочений 130-річчю Чернівецького національного університету. Цей поєдинок зібрав чимало глядачів, та й це не дивно, адже у складі нашої команди виступало чимало відомих футболістів - Дмитро Мельничук, Олег Керчу, Сергій Рудік, Олександр Дележа, Валентин Бужак, Віталій Ткачук, Андрій Гордей, Олександр Білоус. Підтримати свою команду прийшли студенти, декани, викладачі. Відкрили рахунок господарі. Відзначився Ткачук. Але гості згодом зрівняли рахунок (С.Аврам), І все ж зусиллями Рудіка буковинці знову вийшли вперед. Згодом м'яч втретє побував у воротах румунських студентів після удару Вадима Куті. Перед самою перервою Сіменіонязе скоротив рахунок до мінімуму. Друга половина гри була не менш цікавою. Після подачі кутового Ткачук доводить рахунок до 4:2. Незадовго до фінального свистка румуни могли забити третій м'яч, але не реалізували пенальті, який парирував Вадим Джура. Таким чином, підопічні Миколи Осадця зробили хороший подарунок до ювілею. Обслуговували поєдинок арбітри - Ю.Мосейчук, Р.Криницький і П.Павленко. До речі, на цій грі були присутніми обидва ректори - Степан Мельничук і Адріан Граур. Гостям вручили призи і організували екскурсію містом. Слід також відзначити, що у студмістечку розпочалося обладнання міні-футбольного поля зі штучним покриттям завдяки зусиллям ректора ЧНУ Степана Мельничука, який віднайшов кошти для його будівництва.


ТАЙМ-АУТ

І ЗНОВУ ГЕШКО

Вдало виступив на Туманному Альбіоні на міжнародних легкоатлетичних змаганнях буковинець Іван Гешко. Наш легкоатлет в англійському Ньюкаслі став переможцем у бігу на 1 милю з результатом 4 хв. 07 сек.

ЗАМКНУЛИ ТРІЙКУ КРАЩИХ

Завершився волейбольний турнір на призи Федерації волейболу Києва. У змаганнях взяли участь 6 команд. Чоловіча команда "Будівельник-Динамо-Буковина" здобула перемогу над командами "Аеропорт-Бориспіль" - 3:0, ВК "Великі Луки" (Росія) - 3:1, київським "Локомотивом" - 3:2 і програла хмельницькому "Новатору" - 1:3 та чернігівському "Буревіснику" - 0:3. Наші земляки посіли 3-є місце, пропустивши вперед київський "Локомотив" і хмельницький "Новатор".

"ФОКСТРОТ" НЕ ЗАГРАВ

Відбулися матчі 1/4 фіналу кубка Чернівецької міської федерації футболу. Ось їхні результати: ГТК "Буковина" - "Ренесанс" - 1:3, "Авангард-Руська" - "Фокстрот - +:-, "Граніт-плюс готель "Київ" - "Фарма-С-Фод" - 1:1 (по пенальті 4:2). У півфіналі зустрінуться "Ренесанс" - "Авангард-Руська" та "Граніт-плюс готель "Київ" і переможець пари "Олбі-Рос Дрім-Тім" - "Освіта" ДЮСШ-2.

БОРОТЬБА ЗА МЕДАЛІ ТРИВАЄ

У першості міста з футболу, яка проходить під егідою міської федерації футболу (голова - Дмитро Тівілік) триває боротьба за медалі між трійкою лідерів - "Фокстротом", "Ренесансом" і "Авангардом-Руською".

Вашій увазі пропонуємо результати 11 туру: "Освіта" ДЮСШ-2 - ГТК "Буковина" - 0:0, "Фокстрот" - "Авангард-Руська" - 0:0, ОФК "Буковина" - "Фарма-С-Фод" - +:-, "Ренесанс" - "Олбі-Рос Дрім-Тім" - 6:2.

Турнірна таблиця

1. "Фокстрот" 9 1 1 31:8 28

2. "Ренесанс" 9 0 2 36:8 27

3. "Ав-Руська" 8 1 3 28:12 25

4. "Дрім-Тім" 4 3 3 17:23 15

5. ГТК "Буковина" 3 3 5 14:21 12

6. ФК "Мамаївці" 3 3 4 19:28 12

7. "Фарма-С-Фод" 3 1 7 15:26 10

8. "Освіта" ДЮСШ-2 3 1 6 14:30 10

9. ОФК "Буковина" 2 1 8 7:12 7

10. "Граніт-плюс" 1 2 7 10:23 5

Кращі бомбардири: О.Іванов - 12 м'ячів, С.Лоюк (обидва - "Фокстрот") - 9, О.Костів ("Ренесанс") - 8.

БРОНЗОВІ НАГОРОДИ В ЕСТАФЕТІ

Завершилися Всеукраїнські юнацькі ігри з веслування на байдарках і каное. Вдало виступили наші дівчата з Новодністровська у естафеті 4х500 м. Ірина Ікронова, Наталя Ікронова, Ольга Суха та Марина Паляниця стали бронзовими призерами, з чим і вітаємо їхнього тренера Сергія Осипенка.

ПІДОПІЧНІ ОРЛЕЦЬКОГО У ПІІВФІНАЛІ

Команада з Кіцманщини - ФК "Лужани" вийшла до півфіналу Кубка України з футболу серед аматорів. У домашньому матчі підопічні Василя Орлецького перемогли 2:0 дрогобицьку "Галичину". Нагадаємо, що в гостях перший поєдинок завершився бойовою нічиєю - 1:1.

ОДЕСИТИ В ОЧІКУВАННІ "БУКОВИНИ"

Першим фіналістом чемпіонату України з футболу серед ветеранських команд стала одеська команда "Рішельє", яка у повторному поєдинку здолала опір донецького "Шахтаря" - 3:2. У складі одеситів відзначились О.Бондаренко - 2 і Дзиговський, а за гірників забивали Леонов і Орбу. У домашньому поєдинку "Рішельє" переміг гірників з рахунком 3:0. Другий фіналіст визначився у поєдинку "Буковина" (Чернівці) - "Кременчукм'ясо". Наші земляки після поразки в гостях 0:1 вдома здолали суперника з рахунком 3:0 і вийшли до фіналу. Перший поєдинок "Буковина" зіграє в Одесі.

ДВІ МЕДАЛІ СЕЛІВЕРСТОВОЇ

Завершилася першість Чернівецької області серед ДЮСШ "Колос" з легкої атлетики, яка була відбором спортсменів на обласні фінальні юнацькі ігри та на Всеукраїнські юнацькі ігри, які пройдуть під гаслом "Хто ти, майбутній олімпієць?". Цими змаганнями ФСТ "Колос" розпочало активну діяльність спортивного життя сільських спортсменів. Вашій увазі пропонуємо список переможців змагань: дівчата - Ірина Селіверстова (100 м, ДЮСШ "Колосок", Чернівці), Марія Гнатчук (400 м, Кіцмань), Тетяна Головата (800 м, Хотин), Наталя Мирон (1500 м, Герца), Ірина Селіверстова (стрибки у довжину, результат - 540 см); хлопці - Георгій Мартинов (100 м, Мілієве), Микола Скляний (400 м, ДЮСШ "Колосок", Чернівці), Ігор Мельник (800 м, Хотин), Олександр Антонюк (1500 м, Хотин), Андрій Андроник (стрибки у довжину, результат 556 см, Герца). У командному заліку трійка призерів виглядає так: 1. ДЮСШ "Колосок" (Чернівці) - 4109 очок, 2. ДЮСШ (Герца) - 4074, 3. ДЮСШ (Волока) - 2808.

ЗАВЕРШИЛИ СЕЗОН НА ОСТАННЬОМУ МІСЦІ

Невдало завершила сезон у елітному дивізіоні бейсбольна команда "Соколи-Спартак" (Чернівці). Підопічні Ростислава Грінчука в останньому спареному турі поступилися вдома в усіх шести поєдинках сімферопольській команді УЕУ - 4:14, 1:7, 0:10, 3:19, 2:27 і 2:22. Таким чином, підсумкова таблиця набула такого вигляду:

1. КНТУ (Кіровоград) 28 2 398:80 58

2. "Акма" (Київ) 25 5 390:131 55

3. "Діамант"(Кіровоград) 17 13 224:236 47

4. УЕУ (Сімферополь) 13 17 252:255 43

5. ТНУ (Сімферополь) 6 24 145:319 36

6. "Соколи-Спартак" 1 29 78:467 31

ЩЕ ОДИН КЛУБ З ПАНКРАТІОНУ

У ЗНЗ №33 відкрився клуб з панкратіону "Дракон". Тут протягом тижня може займатися кожен охочий, хто прагне набути навичок нового виду спорту. Тренування проходять від 16.30 до 21 години.

ФІНІШУВАЛИ ШОСТИМИ

В Олександрії (Кіровоградська область) завершилися фінальні змагання з футболу на призи клубу "Шкіряний м'яч" серед юнаків 1993-1994 рр. н. У змаганнях загалом взяли участь близько 25 тисяч команд. У фіналі виступали 8 команд. І приємно, що серед них була і буковинська - "Ротор" (Слобода), президентом якої є Віталій Ротар. У груповому турнірі підопічні Олексія Дашкевича і Романа Угренчука перемогли команду з Львівської області ЗОШ (Нижанковичі) - 5:0, зіграли внічию 2:2 з "BRW-ВIK" (Володимир-Волинський) та програли 1:4 київській "Троєщині". У матчах за 5-8 місця "Ротор" переміг 3:0 макіївський "Шахтар" і поступився 2:3 команді ЗОШ №79 (Кривий Ріг). Таким чином, наші юнаки посіли 6-е місце.

ПАНКРАТІОН КРОКУЄ БУКОВИНОЮ

В загальнонавчальних закладах №№22, 3, 11, ФСК "Локомотив", Сторожинці проходить набір у групи з панкратіону (сукупність тайського боксу і боротьби). Охочі займатися цим цікавим видом спорту можуть звернутися на телефон: 8-067-810-49-90.


ФРАНЦ ФЕДОРОВИЧ РОЗСТАВИВ АКЦЕНТИ

У вівторок голова обласної організації, член президії політради партії "Трудова Україна" Франц Федорович скликав прес-конференцію, на якій розповів про напрямки діяльності партії у ході підготовки до майбутніх парламентських виборів, висловив своє бачення політичної і економічної ситуації в державі та області.

Зокрема, повідомив, що партія бачить себе у центристському блоці ...і в опозиції. Нині проводяться консультації з Партією регіонів, СДПУ(о), НДП, Народною партією. Хоча остаточно говорити про участь в тому чи іншому блоці зарано. Головною умовою для вступу ТУ до того чи іншого блоку є те, що 15 членів партії пройдуть до Верховної Ради і утворять свою фракцію. Обласна партійна організація готова активно працювати.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо тактики і стратегії передвиборчої кампанії, Франц Федорович сказав, що головне - спілкування з людьми. Буде проведено кілька рейдів районами, у жовтні презентують Асоціацію виробників Буковини. Ставку партія робитиме в першу чергу на підприємців. Меморандум, підписаний Ющенком, Єхануровим і Януковичем, "Трудова Україна" в ситуації, що склалася, оцінює позитивно, хоча варто було б перед цим порадитися з іншими опозиційними силами. Хоча основною темою прес-конференції була ситуація в партії, а саме недовіра, яку висловила політрада голові "Трудової України" Валерієві Коновалюку, і обрала керівником передвиборчої кампанії депутата Володимира Сівковича. Причиною став намір Коновалюка йти на вибори самостійно і спротив консолідуватися з іншими потужнішими партіями, що в умовах бездіяльності керівника, відсутності партійної стратегії поставило під загрозу існування "Трудової України". Втім, розколу в партії не сталося, залишився потужний колектив однодумців. Серед них такі непересічні особи, як-от: згаданий Володимир Сівкович, Дмитро Табачник, Микола Княжицький, Олександра Кужель та інші. 95% членів партії підтримують таке рішення. І саме їм належить повернути партії авторитет, який вона мала, і подолати негативні явища, що виникли внаслідок керування Коновалюка. Думки, що партія може залишитися поза блоком, Франц Федорович не припускає.

Щодо роботи членів партії в органах виконавчої влади, Франц Федорович вважає це політично недоцільним, в усякому разі на цьому етапі. Навіть в умовах зміни принаймні 11 губернаторів, в тому числі не виключено й чернівецького. За словами голови обласної організації ТУ, роботу керівництва ОДА, в першу чергу у спиртовій, цукровій, енергетичній галузях, важко назвати успішною. Хліб - найдорожчий в Україні, зерно у селян купують за безцінь. З'явилися борги із зарплати бюджетникам тощо. Щодо можливих кандидатур на посаду голови ОДА, найприйнятнішою Франц Федорович назвав Івана Демчака, хоча з'явилися кандидатури Теофіла Бауера, Віктора Короля і Михайла Мельничука. Проте рішення за Президентом. Сам Франц Карлович у владу не піде, навіть якщо запросять. Постійна зміна влади не призводить ні до чого доброго. Бо для того, аби щось зробити, потрібен хоча б рік. За півроку ніхто не здатний досягти результату. А взагалі, вважає голова обласної організації "Трудової України", якщо людина йде в політику і боїться компроматів, най займається не політикою, а бджільництвом, заявив Франц Федорович. Він бджолярством не займається.

Що стосується цейтноту, у який потрапила "Трудова Україна" через зміну коней на переправі, Франц Федорович запевнив, що нічого страшного у цьому нема. Так, партія втратила п'ять місяців через період своєї політичної сплячки. Дотепер звучали лише обіцянки і порожні декларації. Заяви колишнього лідера про те, що партія у змозі йти на вибори сама, поза блоком, завдали шкоди, тому що дезінформували рядових членів. Але як заявив нинішній лідер Володимир Сівкович, катастрофи немає, ми у стані впоратися з нашими проблемами і піти на вибори у блоці з нашими однодумцями, з більш сильними партіями. Це є нинішньою філософією переможців, підсумував Франц Федорович.

Андрій РОМАНЦОВ


У БОРОТЬБІ ЗІ СНІД УСІ РЕГІОНИ РІВНІ

Третя звітно-виборна конференція Всеукраїнської благодійної організації "Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (ВМ ЛЖВ) проходила 19-23 серпня в Форосі. У її роботі взяли участь і представники Чернівецької області.

Як розповідає голова правління обласного відділення ВМ ЛЖВ Віктор Вирлан, на конференції обговорювалася ситуація з інфікуванням ВІЛ та захворюваністю на СНІД в Україні, порушувалися проблеми, з котрими стикаються і люди з ВІЛ, і організації, які відстоюють їхні інтереси. Представники всіх регіонів України ділилися досвідом зв'язків і партнерства з державними та неурядовими структурами з цього питання, проводилися семінари по секціях з різних тем, що стосуються діяльності організації, до неї були прийняті нові члени. Чернівчани на конференції представили ситуацію в нашому регіоні, поділилися стратегічними планами на наступний рік.

Ситуація з поширенням ВІЛ-інфекції на Буковині насторожує, - зазначає Віктор Вирлан. - Досі наш регіон вважався з цього питання "непріоритетним", оскільки відсоток захворюваності менший, ніж загалом по Україні. Зараз цей ярлик "непріоритетності" знято, і на це є багато причин. Адже незалежно від кількості інфікованих, йдеться про людське здоров'я, життя, долю. Разом з тим, фахівці стверджують, що офіційні показники приблизно вдесятеро менші за реальні. В нашій області різниця між ними може бути ще більша - адже донедавна у регіоні навіть не було тест-систем для діагностування ВІЛ! Зате темпи поширення вірусу вражаючі. І оскільки цього року в Чернівцях почав працювати обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД, за благодійної допомоги обласної організації партії ВО "Батьківщина" були придбані тест-системи для безкоштовного обстеження населення на ВІЛ, об'єднали свої сили в коаліцію ВІЛ-сервісні організації краю - є можливість взяти ситуацію під контроль.

До речі, в четвер в Чернівцях на Соборній площі та в парку ім. Т.Г.Шевченка проходить загальноміська акція "Разом заради життя", яку проводить уже згадана коаліція ВІЛ-сервісних організацій області (регіональний благодійний фонд "Змінюючи світ", міський благодійний фонд "Життя заради життя", Чернівецьке обласне відділення Всеукраїнської Мережі людей, які живуть з ВІЛ, Обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІД) за підтримки фонду Олени Франчук "Анти-СНІД", громадського молодіжного об'єднання "Сучасник", обласних організацій політичних партій "Батьківщина" та СДПУ(о), міських та обласних органів влади, церков. Акція спрямована на пропаганду здорового способу життя, застереження молоді від ризикованої поведінки, наслідками якої є наркоманія, алкоголізм, небажана вагітність та ВІЛ-інфікування, формування у суспільства толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей.

Маріанна АНТОНЮК


ІСТОРІЯ НАШОГО ОЧИЩЕННЯ

Хай би як романтично описав життя на сміттярці найпопулярніший український письменник Юрій Винничук у своєму романі "Мальва Ланда", невпинне перетворення нашої малої батьківщини на суцільне сміттєзвалище не тішить навіть найзатятіших літературоманів. На фоні заяложених фраз про красу і мальовничість буковинської природи і мрій про багатих інвесторів, які приїдуть і облагородять нам тут все для розвитку туризму, бруд на наших вулицях, обабіч наших доріг і навколо наших будинків поширюється, множиться і подекуди досягає наших же колін.

Уже не залишилося на Буковині старожилів, які пам'ятають дивовижний порядок і чистоту на цих вулицях за часів старої доброї Австрії. Та легенди про троянди, якими ці вулиці тоді підмітали, бентежать душі все нових і нових поколінь. Дещо інакше бентежать нас мемуари сучасників про період румунської окупації - хай там як було в румунів з законами про чистоту, але за їх недотримання били не менше, ніж за порушення інших норм. Тому мало хто поділяє скрушне зітхання справжніх поціновувачів румунської культури: "Добре, що румуни пішли, але недобре, що бук забрали". Залишили свій слід в історії нашого очищення і москалі - переважно забиванням у нашу оперативну пам'ять свого гасла "чісто нє там, гдє мєтут, а там, гдє нє сорят". У пам'ять, але не в свідомість - усі його знали, але ніхто не виконував.

Новітня історія локальної буковинської боротьби за чистоту поки що на роздоріжжі..

Цьоготижнева колегія облдержадміністрації, одним з питань якої було "Про хід виконання вимог Закону України... "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у Вижницькому та Герцаївському районах" це продемонструвала. На ній було повідомлено, що через відсутність спецтехніки в незадовільному стані утримується полігон твердих побутових відходів для райцентру Вижниця в с. Іспас-Майдан. Аналогічне становище із сміттєзвалищами в смт Берегомет, містах Вашківці та Герца. Та голова Герцаївської РДА озвучив не лише проблеми свого району - зокрема, затягування термінів будівництва сміттєзвалища. Є й загальна проблема. Голови сільських рад практично самоусунулися від питання збору та вивезення сміття від населення. Результат - стихійні смітники на околицях населених пунктів, на берегах річок та й узагалі будь-де. А коли сміття висипається за 200-300 метрів від санкціонованого сміттєзвалища, це вже проблема педагогічної запущеності вивізника.

Очевидно, що ні вродженої австрійськоподібної чистоти і охайності, ні повернення до румунського бука у нас уже не буде. Досвід північного сусіда в цьому напрямку також не вражає. Тому тривають пошуки свого оригінального шляху.

Навряд чи діятиме (навіть за умов її запровадження) система високих штрафів за вивіз в неустановлені місця сміття, за плювки на землю, кинуті на вулиці недопалки і папірці. Саме такі пропозиції лунали на колегії, і вони можуть стати предметом обговорення на загальнодержавному рівні. Але навіть їх прийняття само по собі нічого не змінить - потрібне виконання. А знімати штрафи з населення поки що вдається лише даішникам - попри всі реорганізації в їхній службі. Як свідчить місцевий досвід, дія страху високих штрафів на свідомість буковинців дуже мала. Навіть прокуратура ледве змогла за декілька місяців примусити одного з сільських голів Кіцманщини сплатити штраф за надзвичайну забрудненість території його села обабіч залізничної колії, яка пролягає через цей населений пункт. А сам факт штрафування лідерів місцевого самоврядування за такі "дрібниці" - чи не єдиний у районі.

Своє ноу-хау запровадив минулого тижня на своїй території голова Герцаївської РДА Олег Кіцен: він запровадив у районі конкурс на найвищий будяк. Адже ці рослинки вкупі зі своїми бур'янистими родичами заполонили не лише занедбані території на околицях сіл, а й у прямому сенсі цього слова процвітають на клумбах перед сільрадами та сільськими будинками культури. Отож найвищий герцаївський будяк має висоту 1 м 27 см. Може, хоч знущальний сміх переборе на Буковині розгардіяш та бруд.

Маріанна АНТОНЮК

P.S. До знущального сміху може приєднуватися й населення. Дехто, до речі, вже почав. Нещодавно мешканці одного з багатоквартирних будинків на вул. Удонова вранці знайшли у себе на подвір'ї пакет зі сміттям - якась "газдиня" не дійшла з десяток метрів до контейнера. За хвилину на пакеті був акуратно приліплений скотчем папірець з написом: "Я це зробила, бо я - паскуда". До обіду пакет зник. Тепер їх подвір'я чисте. А могло за кілька днів перетворитися на сміттярку.


СВЯТКУЄМО, ПАНОВЕ, ЧИ ЯК?

Незабаром, на початку жовтня, будемо святкувати не лише День міста, а й сторічний ювілей будівлі Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім.О.Кобилянської. Вже запрошені поважні гості з Австрії, Німеччини, Румунії та інших країн, в містах яких архітектори Г.Гельнер та Ф.Фельнер проектували театральні споруди. На театральному майдані можна буде побачити три періоди з життя театру, а заразом і всього нашого міста: австрійський, румунський і український. Чи ж жарти, адже театр (споруда) є окрасою не лише Буковини, України, а й усієї Західної Європи, одна з найкоштовніших її архітектурних перлин. Але чому так темно в самому театрі? І де передсвяткова метушня, ейфорія у передчутті празникових урочистостей? Поки що всупереч гучним обіцянкам керівників міста облаштувати територію, прилеглу до театру, - розбитий асфальт і купа піску. До чого б це? То що, святкуємо, панове, чи як?

- Пане директоре, що зроблено уже, а що доробляється?

- Відреставровано зал на першому поверсі: пошпакльована підлога, пофарбований партер, замінені дерев'яні прогнилі частини, відреставровані стільці ложі-бенуар, ложі-бельетаж, партеру, дивани другого поверху, оновлені підйомні механізми сцени, відреставрований театральний фасад, з якого зникла "окраса" - риштування, відновлені штори на першому-другому поверхах. Зазначу, що вони мають, як для матеріалу, досить поважний вік - від 1979 року, тому і вимагали щонайобережнішого поводження. Спочатку ми спробували скористатися хімчисткою, але після того, як звідти повернули ганчір'я з висотаними нитками, вирішили робити все самотужки. Реставрували штори всім театральним миром і прали у звичайній ванні, бо екзекуцію у пральній машині вони не витримали б.

- Хто фінансує (і чи фінансує взагалі) реставрацію театру?

- Генеральним спонсором виступив машинобудівний завод, який дав 97 тисяч гривень на стільці, 33 тисячі гривень пішли на сценічну частину, 30 тисяч - на закупівлю тканини для стільців. Оскільки в нашій країні така не виробляється, то замовляли в Німеччині. Першою відгукнулася і дала 50 тисяч гривень Чернівецька облрада. Всі ремонтні роботи проводить сторожинецьке Товариство "Колос", наш генеральний підрядник. Але цих коштів для проведення належного ремонту замало. Тому дирекція театру звернулася до всіх підприємств нашого міста по допомогу. З 85-ти дали згоду 7: "Восход", "Трембіта", "Арніка", "Мальва". Треба сказати, що підприємства ці допомагають нам і у підготовці вистав. До прикладу, "Трембіта" шиє чоловічі костюми для "Апостола черні" за ескізами, та ще й зі своєї тканини.

- А до вищих інстанцій ви зверталися?

- Так. До Міністерства культури і туризму України. І хоча звернення було підписане дирекцією театру, відповідь на нього отримав губернатор. Там йшлося: "кошти в бюджеті не закладені". Тоді ОДА зібрала підприємців міста, які погодилися дати гроші на реставрацію фасаду. Першим зробив внески В.Чинуш.

- То наше керівництво від культури - і обласне, і міське - не зовсім байдуже до театральних проблем?

- Звичайно, ні. Інша річ, що вони самі (тобто вся культура) у жебрацькому становищі. Може, і раді допомогти, та нічим. Ось і звертаються по допомогу до всіх, хто хоч скільки-небудь спроможний. А тут ще нас спіткало справжнє лихо. Кілька місяців тому під час сильної зливи була затоплена тиристорна (приміщення, що забезпечує освітлення театру). Воду відкачували працівники управління надзвичайних ситуацій. Після такої лазні усі прилади перестали функціонувати, і гірше за все, що ремонту вони не підлягають. Ми маємо достатньо документів щодо цієї проблеми. Серед яких протокол обленерго, що прилади не можна відремонтувати, а лише замінити; з Міністерства надзвичайних ситуацій, що вихід з ладу тиристорної стався не з нашої провини; протокол, де фахівці-електронники вказують на неможливість подальшої експлуатації тиристорної.

- Це все через повінь?

- Повінь, так би мовити, прискорила кінець. А так протоколом ще від 1997 року зазначено, що тиристорна потребує нового обладнання.

- І який вбачаєте вихід?

- Власне кажучи, знайшовся найдешевший підрядник. Він надіслав свій прайс-реліз, за яким електронні шафи коштують 196 тисяч гривень, а решта до завершення - 390 тисяч гривень, плюс робота - загалом виходить 450-470 тисяч гривень. Сума для театру астрономічна. Ми, правда, зверталися до держадміністрації, але поки що відповіді не отримали. А губернатор у приватній бесіді сказав: шукайте спонсорів. Я його розумію, де він візьме потрібні гроші? Але ж театрові від цього розуміння не легше. Він потопає у суцільній темряві.

- Репетиції ж проходять, театр живе, працює?

- Так, творчий процес не зупиняється. Хоча артисти, та й усі працівники театру від 1 вересня не отримують заробітної плати.

- Чому?

- У бюджеті коштів нема, тобто прогнозоване підвищення зарплати не було закладене до бюджету.

- В цьому важко розібратись і ще важче зрозуміти.

- А ще працюємо на виїзних виставах. 21-го у Вижниці відіграли "Рятуйте, мене женять". Крім того, маємо так звані позичені вистави із "Золотих оплесків Буковини". Їх також треба відпрацювати. 25-го відіграли на фестивалі "Тернопільські вечори-дебют" "Колотнечу в Кйоджі" за К.Гольдоні. Зал бісирував нам. А 29-го їдемо до Чернігова на 14-й Міжнародний фестиваль "Слов'янські театральні зустрічі", де покажемо "Квітку кактуса". До речі, в Івано-Франківську у цій виставі Лариса Попенко отримала нагороду за кращу жіночу роль.

- Відпрацювати - це ясно, це святе. А що дають виїзні вистави? Може, наразі не до них?

- Таким чином заробляємо гроші на постановочну частину.

- На чому їздите по районах?

- Це ще один привід для головного болю. Театральний автобус "Кубань" 1990 року випуску. Самі розумієте, в якому він уже стані. Ремонт з'їдає силу-силенну грошей, та кращого нема і не відомо, чи буде взагалі.

- І ще не зовсім коректне запитання. Кажуть, ви навмисне не берете режисера до театру. Запрошувати різних режисерів до постановок, звичайно, добре. Проте завдяки буйній діяльності пріснопам'ятного Олега Петровича Мосійчука, який у прямому сенсі слова зруйнував, розвалив театр зсередини, трупа потребує серйозного режисера. Більше того, до театру прийшли молоді актори, яким просто необхідна школа, а дати її може, скажемо так, свій режисер, котрий відповідає за творчий процес.

- Повірте, я, може, більше за тих, хто пліткує, зацікавлений, щоб у театрі був головний режисер, грамотний художній керівник. До слова, моє художнє керівництво, так би мовити, на громадських засадах, тобто я за це нічого не отримую. Але для того, щоб запросити хорошого режисера, потрібно запропонувати йому гідну зарплату і більш-менш комфортну квартиру. Як перше, так і друге сьогодні неможливе, тому, даруйте, і сидимо як сидимо. Щодо мене особисто, то з облрадою маю підписаний контракт, за яким отримую заробітну плату тільки як директор. А з приводу квартири для режисера керівництво театру зверталося до керівництва міста, області з проханням надати відомче житло. Та відповіді ще від січня нема.

- А Олег Мельничук, який поставив п'єсу К.Гольдоні?

- Він має контракт до 2006 року. Має житло там, де працює. Що я зможу йому запропонувати взамін? До того ж Олег може бути поки що тільки як черговий, а не головний режисер.

- У яких умовах мешкають в гуртожитках молоді актори?

- Живуть по троє-четверо в кімнаті. На вул.Головній - вісім людей на одну ванну, туалет і кухоньку, на вул.Українській - дві сім'ї і мама з дитиною, на Південно-Кільцевій - четверо хлопців і троє дівчат. Добре, хоч для дівчат винайшли кімнату. В керівництві кажуть, що будуть розглядати і це питання...

- Невесело. Та повернемось до творчості. Чому ви так наполягали саме на "Апостолі черні"?

- Перше, цей твір ще не ставився. Цікава тема - доля годинникаря (Юліана Цезаревича), погляд в часі і крізь час. Розроблявся план постановки "Зілля", "Вовчиці" і "Апостола" ще з 1997 року.

Сторіччя театру, хто б що там не говорив, - подія. І для міста зокрема, і для країни в цілому. Та як сказав директор п.Марчак, про святкування не йдеться. Після запрошення театри Ясс, Фюрста та інші брати-близнюки Чернівецького муздраму невдовзі отримали телеграми з вибаченнями, що з технічних причин шанованих гостей прийняти не зможуть (у темряві сидимо, панове, як...), а 75-й театральний сезон відкриється 22-23 жовтня на своїй сцені. Знову ж таки, за словами Юрія Михайловича, хоч зчерговим світлом, хоч при свічках, а вистава відбудеться.

Звичайно, можна винуватити обласне, міське керівництво: такі-сякі, грошей не дають, не розуміють, а можна подивитися на себе і запитати себе (кожен), чи потрібен нам театр взагалі або ми вже дійшли до того рівня, що не потребуємо культури, мистецтва. Крамола, скажете? Зовсім ні. Терпимо ж ми, що культура, освіта фінансуються за залишковим принципом. І чи багато ми зробили, аби захистити, врятувати свій театр. Керівництво має дуже конкретний обмежений бюджет, який, на жаль, не розтягується.

А про свято ювілею нам нагадає Нацбанк, що випустив ювілейну монету номіналом 120 гривень, Укртелеком - телефонну картку, Львівський мистецький альманах один із номерів цілком присвятив Чернівецькому муздраму, і за тисячу примірників треба заплатити 2400 гривень. Альбом з фотоматеріалами Павла Швеця друкується у "Зеленій Буковині" під реалізацію. А сценічне обладнання (канат на 1800 гривень) дали під чесне слово. Ось і виходить, що наша пані Мельпомена разом із Своїм Палацо в боргах як у шовках.

Р.S. Один із виходів із скрути бачить пані Ольга Якимович-Салевич в тому, щоб звернутись до ЮНЕСКО, аби архітектурну пам'ятку внесли до реєстру цієї організації. Для цього потрібно зібрати історичні, архітектурні довідки і подати заяву до ЮНЕСКО, де є відділ, що опікується архітектурними пам'ятками, яким сто і більше років. А ще можна звернутися до фірми, котра проектувала цю будівлю. Архітектурна контора Фельнера і Гельнера й досі працює у Відні.

Олена РОСИНСЬКА


ЧИ БУТИ ТВОРЧОМУ КЛУБОВІ У МАЛЕНЬКОМУ ПАРИЖІ?

Все ж таки куди подітися чернівчанину, який воліє не тільки відпочивати за кухлем пива, але й спілкуватися з творчими людьми, проводити вечори у приємній творчій атмосфері? Ось ситуація, яка непокоїть мене, як колишнього директора "Автографа".

Це занепокоєння, на мою думку, природно мав би розділити начальник управління культури (зараз Г. Волинець). Але чомусь цього не відчувається. Звернемося до моїх запитань щодо діяльності БКТМ "Автограф" (який, на мою думку, будувався саме як творчий клуб). І декоративних (що доведу) відповідей начальника управління культури пана Волинця.

Перше з них. Чому ви здали бар БКТМ "Автограф" (який належить місту) в оренду підприємцеві (пані Мігаєсу, ресторан "Ратуша"), яка не пройшла відкритий конкурс на право оренди? За законом, перед тим, як дозволити використовувати муніципальну власність (в цьому разі бар), мав би бути оголошений відкритий конкурс. Усі зацікавлені підприємці подали б свої пропозиції, серед яких відповідні служби обрали б найвигідніші. Саме такий порядок, затверджений вищим законодавчим органом держави, дозволяє уникнути корупційних схем та відвертого лобіювання чиновником інтересів бізнесових груп чи підприємців. Ваша відповідь: п. Мігаєсу є спонсором ремонту приміщення "Автографа", тому їй надали можливість оренди бару. За цією логікою кожен спонсор, який відновлює дитячий майданчик, має отримувати поряд ділянку для автостоянки, кожен, хто допоміг лікувальному закладу, має відкрити там приватну клініку і т.д. Моє припущення щодо ситуації: ви підвели п. Мігаєсу і пообіцяли те, чого заздалегідь не можете виконати. Тому що це суперечить закону. До того ж цікава деталь: угоду про спонсорську допомогу ви укладали з іншою фірмою та іншою людиною, а не з п. Мігаєсу. Чому?

Друге, що мене непокоїть особливо. Чому робота елітного закладу в центрі міста проводиться на рівні такої "дрємучої" самодіяльності, що на це важко дивитися. Ваші аргументи: чудовий звіт у травні перед керівниками культури та пресою, перемога театру "Слово" на конкурсі в Києві. Щодо звіту: його не порівняти із звітами, наприклад ДК "Юність Буковини", де збирається повний зал народу, де відчувається робота закладу. Тут же були присутні лише посадовці. Учасники літературного театру "Слово", перемогою якого на всеукраїнському конкурсі ви так пишаєтеся, є вихованцями не "Автографа", а акторського факультету нашого коледжу мистецтв, навчальний процес якого був, до слова, порушений пані Салевич (колишнім директором "Автографа"), коли вона без дозволу керівництва забрала студентів на конкурс. Так само учасники геніального звіту "Автографа" - виконавці жестової пісні - займаються (як дивно!) при школі для дітей з вадами слуху та при Будинку культури УТОГ, а не при БКТМ "Автограф". Навіщо і кому потрібне це штукарство і побудова "потьомкінських дєрєвєнь", говорити зайве. Себто, на запитання, чому заклад не працює на належному рівні, відповіді не отримав ніхто. Ані я, ані мешканці міста.

І, врешті, запитання третє. Чому заклад постійно штрафують пожежні та санітарні служби? Ваша відповідь взагалі дивує: винен пан Самойлов (себто я), який неправильно свого часу встановив вентиляцію, який насилає на нас служби, і на другому плані більш суттєве - не вистачає грошей. Відповім вже я: за радянських часів неможливо було самоуправно змінити план будинку, як і вентиляції. Наглядали так, що поворухнутися неможливо було. Вентиляція не працює належним чином, шановний пане Волинець, тому що сусід "Автографа" прибудував до вікон підпорядкованого вам закладу гараж. На що чомусь з вашого відомства ніхто не звернув уваги (чому, до речі?). І, крім того, під час останнього ремонту вентиляційні отвори були забиті бляшаними щитами. Але ви могли б принаймні розчистити пожежний вихід, оскільки у вашому закладі проводяться весілля. Що могло б статися, якби, не дай Боже, виникла якась ситуація? Щодо нестачі грошей на протипожежні заходи. Про це і йдеться у моїх пропозиціях та зверненнях: заклад, який розташований в центрі міста, не вміє їх заробляти. Я хочу, щоб він їх заробляв. Ви відповідаєте: навчіть нас - і ми будемо заробляти. Ні, шановний. Якщо у вас за три роки не виникло на цю тему ідей, крім того, як здавати приміщення клубу творчої молоді під комплексні обіди та весілля, то дарувати вам щось не хочеться. Я не проти обідів, навіть "за". Проте чому це стало головною комерційною діяльністю, де інше? Останнє запитання, на мою думку, є риторичним.

Отже, замість конкретних відповідей на конкретні запитання ви вдалися до замилювання очей та вивчення моєї особистої справи. Що врешті характеризує вас як поганого управлінця, який не вміє вирішувати питання належним чином. І визначає вас як людину, яка припускається рівня альтфатера. Шкода. Отже, мій висновок: ви не можете дати ради цьому закладу. Я запропонував свою допомогу, тому що мені цікаво працювати. А вам працювати важко.

Але що ж відбулося! Мою громадянську позицію, небайдуже ставлення до моєї дитини ( я цей заклад будував) ви вважаєте хворобливим бажанням якось образити чи принизити вас. Досить дивний спосіб думок, не дорослий.

Щодо минулого "Автографа". Мені є чим пишатися, як і моїм колегам. І на ваше зауваження, що знаменитостям на той час не було куди подітися, крім "Автографа", відповім: а що, не було інших ресторанів та кафе? Це все ж таки було не середньовіччя. В "Автографі" була від-повідна атмосфера, рівень. І люди йшли. Зараз можна казати все що завгодно. Але це вже нагадує відому історію з Колумбом. Коли він повернувся після відкриття Америки, еспанська аристократія почала говорити: а що він там відкрив, нічого такого. Дали йому кораблі, вітер був попутний, от і доплив - дуже просто. Під час зустрічі при царському дворі Колумб задав цим людям задачу: як поставити яйце сторчма. Всі думали, але ніхто не знайшов рішення. Колумб надбив шкаралупу і поставив яйце. Всі сказали: ой, як просто! Колумб зауважив: але ж ніхто не здогадався!

Я хочу повернути атмосферу "Автографа". Не обов'язково на посаді директора, хоча й це не бозна-яке привабливе місце з окладом 380 гривень. Згоден і на посаду режисера чи художнього керівника з окладом на 50 гривень менше.

Отже, чи бути повноцінному творчому клубові в маленькому Парижі? На мою думку, бути! Якби не чинили спротив налякані посадовці з містечковим кругозором.

Володимир САМОЙЛОВ


ВКРАЛИ "ОМЕГУ"

Як заявив правоохоронцям 24-річний чернівчанин Данило П., у ніч з суботи на неділю він залишив без нагляду біля будинку №4 на вул. Штерна "Опель-Омегу" і поплатився за це - іномарку вкрали.

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ЗЛОЧИНЦЯ?

Чернівчан неодноразово застерігали: будьте обачними, особливо у вечірні та нічні години. Адже останнім часом почастішали випадки, коли грабіжники виривають із рук сумочки, і допоки людина оговтається, щезають. Саме так сталося з пенсіонеркою, яка минулої неділі ввечері йшла додому вулицею Чапаєва. Повз проходив молодик і висмикнув з рук чернівчанки сумочку. А там були не лише гроші, а й документи...

КУРИВ У ЛІЖКУ І ЗАГИНУВ

Вранці минулої неділі трагедія сталася у с. Ярівка Хотинського району. Внаслідок необережного куріння у ліжку загинув 67-річний місцевий житель.

НА ХАБАР МІЛІЦІОНЕР... НЕ КУПИВСЯ

Цікавий, як для наших днів, інцидент стався кілька днів тому у Чернівцях. Про подробиці розповідає старший слідчий прокуратури Шевченківського району Андрій Плішка:

- 45-річний громадянин Молдови у нашому обласному центрі намагався збути перехожим золоту обручку. Це побачила жінка - працівник міліції, яка була одягнена у цивільне. Підійшла до продавця, поторгувалася і пообіцяла придбати виріб з дорогого металу, мовляв, що збігає додому за грошима.

Працівники міліції на поміч прибули швидко. Зрозумівши, що потрапив у халепу, молдованин тут же запропонував хлопцям відкупні - 180 гривень. Та правоохоронці не купилися і затримали його. І невдовзі була порушена кримінальна справа за ст. 369 ч. 1 Кримінального кодексу України (давання хабара). До речі, згідно з висновками експертів золото було циганським.

ПОВІСИЛАСЯ... НА ПАСКУ

Жахливий випадок минулої неділі стався у лісі поблизу с. Горошівці Заставнівського району.

- У післяобідній час перехожі випадково виявили повішеною на дереві невідому жінку, - розповідає слідчий прокуратури Заставнівського району Ігор Дробко. - Згодом з'ясувалося, що це 53-річна жителька Добринівців, котра вийшла заміж у цьому селі. Нині ми намагаємось з'ясувати, чому жінка так вчинила - пішла з життя, накинувши пасок на шию. До речі, бодай якихось слідів насилля на її тілі, окрім трансгуляційної борозди, під час поверхневого огляду не виявлено.

За день до цього таким же чином відійшов на той світ 41-річний житель с. Верхні Станівці Кіцманського району, який петлю на шию накинув у своєму будинку.

Лариса МАРЧУК


Наша пошта

ЗАБУДОВУЮТЬ ДВІР

Від жителів 2-го та 3-го провулків Герцена

Чернівецька міська інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю дала дозвіл на забудову нашого спільного двору. Того самого двору, забудову якого було скасовано неодноразово. Це стало відомо з випусків телевізійних новин "5 каналу" та ТВА.

Рішення щодо забудови нашого спільного двору безпосередньо по осі аварійно-каналізаційного колектора великого діаметра порушує наші певні конституційні права.

ШОСТА СПРОБА

Отримавши листа, ми зателефонували до начальника Чернівецької міської інспекції архітектурно-будівельного контролю Василини Бережанської й отримали коментар. За словами п.Бережанської, дозвіл на будівництво отримано після ретельного інженерного аналізу. Розрахунки доводять, що ніякої небезпеки для мешканців навколишніх будинків нема. Отже, вона не бачить причин для скасування рішення про забудову. Люди, які живуть в безпосередній близькості від будівельного майданчика, дотримуються іншої точки зору. За їхніми словами, історія забудови триває вже близько 16 років. Ще за радянських часів було закладено фундамент, але зважаючи на активний протест мешканців району, будівництво припинилося. Їх дивує, що радянська влада звернула увагу на думку людей, а за теперішньої демократії на це навіть не зважили. Ця спроба розпочати будівництво за часів незалежності вже шоста. Про неї люди дізналися з теленовин. Крім того, вони хотіли б побачити план майбутнього будинку, який чомусь досі, за їхніми словами, залишається таємницею. З вимогою надати план вони звертаються до відповідних служб і очікують на розуміння. Крім того, їх хвилює, що щільна забудова позбавить мешканців району можливості користуватися зоною відпочинку.

Природне бажання, щоб діти бавилися на дитячому майданчику, пенсіонери мали б де пограти у шахи, а у вікна потрапляло сонячне світло, зрозуміти можна, але і земля у центрі міста дорого коштує. Знайти певне порозуміння, сподіваємося, можливо. Однак знайти рівновагу між комерційною доцільністю і людськими потребами стає все важче. Докладніше про ситуацію із забудовою читайте у наступному числі.

Дізнавався Сергій ВОРОНЦОВ


ЦИФРИ НЕ ВИННІ. ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ЗМІНИ УРЯДУ НЕ БУЛО

Здається, скільки існує незалежна Україна, стільки статистикою в ній опікується Олександр Осауленко. Не всім прем'єрам подобались цифри, які він видавав "на гора". Та все ж таки всі вони розуміли, що цифри ці є похідною від результатів їхньої роботи. І тільки один прем'єр рішуче висловив свою незгоду зі статистикою пана Олександра і на короткий час відлучив Осауленка від його роботи.

Це був Павло Іванович Лазаренко. Він, як ніхто, полюбляв сталінську методу: "Нема людини - нема проблеми". Примара Лазаренка розтанула, все повернулося "на круги своя". Мабуть, всі звернули увагу на те, що перед голосуванням за кандидатуру Юрія Єханурова на посаду прем'єра в Верховній Раді з'явилися матеріали статистичних досліджень про соціально-економічне становище України за січень-серпень 2005 року. Ця статистика мала на меті підбити підсумок діяльності уряду Юлії Тимошенко. Щоправда, самій Главі відправленого у відставку Кабміну не надали слова для звіту. За неї це робив голова Держкомстату.

Статистика справді знає все, але не завжди пояснює, чому ці цифри такі, а не інші. Тому дуже важливо не просто споглядати статистику, а осягати причини, робити висновки. Як научав незабутній Козьма Прутков: "Коли кидаєш у воду камінці, дивись на кола, які вони утворюють: інакше таке кидання буде простою забавою".

Насамперед відзначимо кілька факторів, які мали вирішальну роль для вітчизняного господарства. По-перше, економіка в попередні кілька років була аж дуже розігрітою. Майже цілком були вичерпані можливості екстенсивного розвитку без рішучих структурних змін.

По-друге, економіка мала гранично відкритий характер. Ще Кучма у своїй книжці "Україна - не Росія" зазначав, що "експорт у нас становить майже 60 %, а в Росії - до 25 %". Така орієнтованість на зовнішню торгівлю дуже небезпечна. Саме недоліки такого стану далися взнаки цього року. Скорочення світового ринку чорних металів (а ця складова сягає сьогодні у нас щонайменше третини) ускладнило проблеми нашої металургії.

По-третє, на економіку впливали соціальні проекти, які були отримані післяреволюційним урядом від попередників, а також виконання обіцянок перед народом, які роздавала команда Президента на Майдані. Весь цей набір передумов пояснює уповільнення темпів зростання ВВП до 2,8% за січень-серпень 2005 року. Першоосновою цього було уповільнення темпів зростання промислового виробництва. Дуже важливо, що таке падіння почалося ще в березні 2004 року, і темпи цього процесу стабільні аж до сьогодні. За всіма законами економіки уповільнення зростання ВВП завжди відбувається з деякою затримкою після початку уповільнення темпів зростання промислового виробництва. Характерним прикладом є ситуація на селі. Уповільненню темпів зростання виробництва сільськогосподарської продукції передувало катастрофічне падіння цього показника в 2003 році. Та й картина 2004 року була не набагато кращою. Натомість вже в 2005 спостерігається рівномірний приріст. Після різкого зменшення в другій половині 2004 року поголів'я основних видів худоби та птиці, нині процес набув позитивного характеру: відбувається приріст поголів'я великої рогатої худоби - на 5,5 %, свиней - на 10,9 %, а птиці - аж на 31 %.

Коли сьогодні говорять про скорочення інвестицій, то потрібно звернути увагу на такому моменті: уповільнення темпів приросту плутають зі зменшенням інвестицій. А це, як кажуть в Одесі, "две большие разницы". Насправді прямі іноземні інвестиції виросли за І-е півріччя на 23,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року (якщо ми беремо їх поточні значення). А в 2004 році цей показник був таким же - 23,0%.

Окрема тема - волання про величезні погіршення фінансового становища наших підприємств. Все взагалі виглядає з точністю до навпаки. Якщо взяти величини сальдо діяльності (прибуток мінус збитки) наших підприємств, то якщо в першій половині 2003 року воно складало 10,4 млрд. грн., у 2004 році - 24,0 млрд. грн., а в 2005 році ця цифра сягнула вже аж 34,7 млрд. гривень. Натомість уповільнилися показники зростання дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств, хоча в 2004 році було навпаки.

Дуже спірною є розгорнута кампанія навколо зменшення темпів зростання експорту українських товарів. Особливо по-фарисейськи ці закиди виглядають з боку Анатолія Кінаха. За його урядування в другій половині 2001 року ці показники були просто-таки провальними. І якщо зараз це пояснюється погіршенням ситуації на світовому ринку чорних металів, то чотири роки тому це випливало лише з недолугих дій прем'єра. Особливо катастрофічним виглядало зменшення на 30 - 40% експорту до Росії. Між іншим, нині доля експорту до Росії збільшилась за перші сім місяців року на 12%.

Як би сьогодні не критикували уряд Юлії Тимошенко, але мало кому прийде в голову дорікати цій команді у поганому наповнені держбюджету. Доходи зведеного бюджету за сім місяців поточного року зросли на 47,5%, майже на стільки ж зросли і видатки - на 43,8%. Такими ж симптоматичними є 4,3% профіциту бюджету. В той же час в 2004 році ми мали показники найбільшого дефіциту бюджету за останні 7 років - 13 відсотків. Головним в цьому процесі є виведення великої частини бізнесу з тіні, що вдалося зробити уряду прем'єра Тимошенко за якихось 7 місяців роботи.

Стабільність фінансового становища в країні підтверджується не якимись голосними заявами, а в першу чергу тим, як зростають обсяги депозитів суб'єктів господарювання та фізичних осіб. Вони склали на перше липня 2005 року - 104,7 млрд. гривень, що фактично дорівнює обсягу державного бюджету на нинішній рік!

Зростання за цей час склало 26,2%, порівняно з 23,9% у минулому році. Анітрохи не зменшилося кредитування банками економіки України, як в абсолютних, так і у відносних цифрах. Цього року щокварталу на 130 тисяч зменшилась кількість безробітного населення, відповідно рівень безробіття зменшився на 5,3 %, а кількість зареєстрованих безробітних впала на 17,8 %.

Та найбільше списів поламано в питанні про доходи населення. Візьмемо, наприклад, штатних працівників, які отримують заробітну плату. За липень 2005 року порівняно з липнем минулого року таким працівникам нарахували виплат на 37,7% більше. Якщо взяти окремі галузі, то картина така: сільське господарство - зростання на 48,8%, промисловість - на 30,2%, освіта - на 46,4%, охорона здоров'я - на 50,6%.

Опоненти у відповідь на ці цифри закидають: "А на скільки виросли ціни!" У таких випадках варто звернутися до показника реального доходу громадян. Він, по-перше, стосується всіх прошарків населення, а не лише працюючих, а, по-друге, враховує інфляцію. Порівняно з попереднім роком середньостатистичний громадянин України за січень - липень 2005 року отримав дохід на 25,8% більше, ніж за відповідний період 2004 року. В 2004 році ця величина була менше - 16,5 %, а в 2003 році ще менше - 9,1%.

Можна багато і довго просторікувати на цю тему, але інших критеріїв для оцінки матеріального стану людей не придумали. Дуже знаковим є суттєве збільшення долі заощаджень в структурі витрат населення. Якщо в січні -липні 2004 року ця доля складала тільки 1,8 %, в 2005 році вона збільшилась до 8,1 %, тобто в 4,5 раза. Це красномовно свідчить, що у людей залишається більше грошей після сплати податків та придбання товарів та послуг.

До речі, варто зупинитися і на питанні цін. Можливо, хтось вже не зможе пригадати, але минулого року ціни росли більш стрімко, ніж цього року. Споживчі ціни зростали невблаганно, і їх підвищення склало 12,3 %, а за останні чотири місяця аж на 8%. Цього року зростання було більш повільним і за сім місяців воно досягло 6,7 %. А протягом липня-серпня інфляція майже не спостерігалася. Якщо взяти ціни виробників промислової продукції, то тут картина ще більш разюча. За перші сім місяців минулого року вона зросла на 14,3 %, а цього року ціни росли вдвічі повільніше - на 7,3 %.

Таким чином, ми розглянули мало не всю картину розвитку економіки країни. Після детального аналізу я не став би стверджувати, що уряд працював погано. І це притому, що прем'єр-міністр не сама набирала цю команду, і деякі урядовці намагалися саботувати Главу Кабміну. Скажімо, Валентина Семенюк виконала лише 10% планових приватизаційних надходжень. Не можна назвати командним гравцем і міністра Баранівського. Його екзерциси під час так званих "м'ясної" та "цукрової" криз аж ніяк не допомагали уряду виходити із скрутної ситуації.

То чому ж усе-таки відставлено прем'єра? Наведені факти свідчать, що уряд, при всіх труднощах, працював як мінімум не гірше за своїх попередників. Навряд чи можна вважати вдалим поясненням сентенцію Віктора Чорномирдіна про те, що Ющенкові "пика прем'єра не подобається". Адже Ющенко, мабуть, спершу думає про наслідки, а потім - діє. Можливо, все набагато простіше. На пам'ять приходить формулювання, з яким Кучма відправив у відставку уряд Марчука: за створення власного іміджу. Тому не можна виключати, що саме цей імідж, а не макроекономічні показники є справжньою причиною відставки. Якщо це так, то ми наблизилися до цитованого нами постулату, хіба що в дещо пом'якшеній формі: "Нема людини на посаді - нема й проблеми".

Володимир КРИЖАНІВСЬКИЙ,

надзвичайний і повноважний

посол України

obozrevatel.com.ua


Vivat, Academia!

130 років тому в Чернівцях було урочисто відкрито університет, який є одним із найстаріших в Україні

Культ хорошої освіти й освіченості традиційно плекався на Буковині ще від старих молдавських часів. Із входженням краю до складу Дунайської монархії Габсбургів у головному місті Чернівцях почали відкриватися нові освітні заклади: т. зв. нормальні школи, семінарія, гімназії.

Але ріст міста і розвиток продуктивних сил Буковини чимраз нагальніше потребував фахівців вищого класу: урядовців, юристів, лікарів, вчителів, - одне слово, спеціалістів із вищою освітою. Такою, яку давали університети західно-європейських міст: Праги, Берліна, Парижа, навчання у котрих було доступним молодим людям лише з дуже заможних родин. У привілейовані вищі заклади столиці імперії Відня, де студенти, згідно з розпорядженням цісаря, отримували стипендію, буковинці могли потрапити лише за квотою. Для маленької провінції вона була більш, ніж скромною: так, елітарний "Терезіанум" виділяв Буковині якихось два місця на рік. Достатньо сказати, що на початку 70-х років ХІХ ст. земляцтво студентів-буковинців у Відні, зорганізованих у "Буковинський студентський союз", нараховувало заледве 60 осіб. Тож навіть для представників місцевої еліти ставало очевидним, що дешевше і зручніше здобути вищу освіту в себе вдома. А для цього необхідно було відкрити в Чернівцях університет.

Така ідея витала в умах місцевих інтелектуалів ще під час революційної "Весни народів" 1848 р., коли атмосфера була насичена грандіозними задумами і проектами. У "Петиції краю", направленій австрійському урядові, ставилася вимога про перетворення чернівецької духовної семінарії у теологічний факультет із доповненням новоутвореного закладу юридичним та філософським факультетами. Цю вимогу озвучили тодішні буковинські посли в австрійському парламенті.

Однак офіційний Відень сприйняв ідею просвіти своїх нових підлеглих без ентузіазму, і численні петиції та клопотання від органів місцевого самоврядування на кілька десятиліть загубилися у бездонних чиновницьких шухлядах міністерств.

У черговий раз ідею відкриття університету в Чернівцях - уже як столиці самостійного коронного краю Буковини - взявся втілити в життя на початку 70-х енергійний діяч, депутат австрійського парламенту доктор Константин Томащук, - напівукраїнець-напіврумун за походженням, який, проте, почувався австрійцем. Тому своє клопотання, озвучене 1872 р. на засіданнях парламенту та крайового ландтагу (сейму), він аргументував міркуваннями на кшталт того, що цей заклад стане форпостом німецької культури на крайньому сході монархії, сприятиме вихованню молоді, яка тут навчатиметься, "в дусі симпатії до Австрії", і, нарешті, послугує гідною відзнакою до столітнього ювілею приєднання краю до Австрійської імперії. Між тим остання витрачала на освіту буковинців усього 2-3 відсотки від загальних видатків на освітні потреби в державі.

Проте навіть такі вірнопідданські мотиви не гарантували однозначної прихильності до цієї ідеї з боку центральної влади та колег із депутатського корпусу. Адже у Чернівців були конкуренти - інші краї і міста, представники яких також домагалися відкриття у себе таких же вищих освітніх закладів. Так, чехи прагнули відкрити чеський університет у Празі, університети у Сілезії й Моравії, схожі вимоги ставили італійці, словенці й навіть представники власне австрійських земель. Особливо серйозним суперником Чернівців був Зальцбург, який свої претензії підкріпляв тим, що там збереглося ряд навчальних установ (кабінетів) від колишнього університету, що діяв майже двісті років, від 1623 до 1810 рр.

Проти відкриття університету на Буковині висловилися й деякі авторитетні австрійські науковці - депутати парламенту і професори Віденського університету, - як-от: геолог Едуард Зуєс, економіст Макс Менгер і навіть знаменитий славіст Франц Міклошич. Зокрема Е.Зуєс вважав, що слід засновувати університети на власне австрійських землях, а не тратити гроші на "чужі краї", до яких відносив і Буковину.

Враховуючи таку складну розстановку сил і симпатій у середовищі влади та депутатів, К.Томащук вирішив розіграти національну карту, вельми дражливу в багатонаціональній Дунайській імперії. Щоби схилити на свій бік депутатів із численної німецької фракції, він наголошував, що йдеться про заснування саме німецького університету. Це був вагомий аргумент, оскільки обидва університети сусідньої Галичини - Краківський і Львівський - від 1870 р. були полонізовані, у зв'язку з чим випускники німецьких гімназій на Буковині (в Чернівцях та Сучаві) та й у самій Галичині (у Львові, Бродах) були позбавлені практичної можливості продовжувати навчання, оскільки найближчий німецький університет був аж у Відні.

Щоправда, така постановка питання не надто імпонувала представникам двох основних національних громад у самій Буковині: українцям і румунам. Зокрема румунський депутат, барон Г.Гормузакі домагався, щоб у майбутньому Чернівецькому університеті поряд із німецькими були відкриті й румунські (румуномовні) кафедри. Певні націо-нальні домагання висловлювали й українські депутати Озаркевич та Геровський (останній від Галичини). Щоби заспокоїти такі настрої, Томащук пояснював, що німецька наука й освіта для буковинців - це насамперед шлях до знань, і якщо німецька освіта має універсальне значення (а в реаліях тодішньої Європи це десь так і виглядало), то ненімецькі сини Буковини теж повинні підтримати ідею заснування в Чернівцях німецького університету. Врешті, такий заклад сприятиме політичній консолідації представників різних національностей на сході монархії довкола Австрії.

Такі аргументи забезпечили Томащуку значну кількість прихильників. Так, німецькі депутати парламенту Ернст Пленер і доктор античної філології Р.Вільдауер-Вільдгаузен відзначили, що університет у Чернівцях стане своє-рідним маяком серед багатомовних народів на сході імперії, який водночас світитиме для всіх, пов'язуючи їх відчуттям єдності. Схально сприйняла цю ідею й центральна влада в особі міністра віросповідань й освіти д-ра Карла фон Штремайєра. Врешті обидві палати парламенту підтримали урядову постанову про заснування університету в Чернівцях, і на цій підставі міністерство віросповідань й освіти прийняло у травні 1874 р. ухвалу про відкриття зазначеного університету й тимчасове фінансування його через Львівський університет.

Після виконання ряду формальних процедур ухвалений обома палатами парламенту закон про заснування університету в Чернівцях 31 березня 1875 р. був санкціонований цісарем Францом Йосифом І. Мовою діловодства та викладання в університеті була визначена німецька. Урочисте відкриття призначалося на 4 жовтня 1875 р. - день відзначення століття приєднання Буковини до Австрійської імперії й водночас іменин цісаря. А 30 вересня ще того ж року університетові було присвоєно офіційну назву - "Чернівецький цісарський і королівський імені Франца Йосифа університет", яка у спрощеному варіанті звучала як "університет Франциско Йозефіни".

Професорсько-викладацький склад новоствореного університету поповнювався на перших порах переважно за рахунок приїжджих викладачів вищих шкіл із різних куточків імперії, які зголосилися перебратися до столиці Буковини. Однак були і місцеві кадри, як-от: Василь Волян (фахівець із судової медицини), Йоган Вайсман (фахівець із державного права), практично всі викладачі теологічного факультету (Ізидор Ончул, Василь Репта, Євсебій Попович, Олексій Коморошан, Константин Попович, Василь Митрофанович та інші). Загалом перший професорсько-викладацький склад налічував 28 осіб, із яких половину складали німці, решта - румуни та українці (всього 4).

Першим ректором університету Франциско Йозефіни було справедливо обрано головного ініціатора заснування цього навчального закладу, досвідченого юриста і блискучого оратора доктора К.Томащука. Також було обрано деканів перших трьох факультетів: теологічного - професора теології В.Митрофановича, юридичного - професора, доктора Ф.Шулера фон Ліблоя та філософського - професора, доктора Й.Вробеля.

Із нагоди відкриття університету, а також столітнього ювілею приєднання краю до монархії Габсбургів передбачалися пишні святкування за участю самого цісаря. Однак місцева румунська аристократія зігнорувала ці заходи, протестуючи у такий спосіб проти винятково німецького характеру університету. Це вплинуло і на наміри імператора: він відклав свій візит до Чернівців. Цісар відвідав університет, що носив його ім'я, лише через п'ять років, 16 вересня 1880 р.

Та попри все, свято все ж відбулося. На урочистості з нагоди відкриття університету в Чернівцях прибули делегації з різних міст імперії та й усієї Європи, вітальні адреси надійшли від багатьох поважних університетів Базеля, Берліна, Відня, Гейдельберга, Ієни, Кенігсберга, Ляйпціга, Тюбінгена та інших. Напередодні відкриття, ще 3 жовтня, місто було прикрашене прапорами й ліхтариками, а ввечері відбувся грандіозний святковий прийом за участю близько 600 осіб, на якому перед присутніми виступили міністр віросповідань й освіти Карл фон Штремайєр та інші офіційні особи.

Наступного дня святкування розпочалися з відкриття на одному з міських майданів монументу Австрії з алегоричним зображенням самої Австрії. Майдан із такої нагоди отримав назву Austriaplatz, Австрія-пляц, що в говірці місцевих українців було інтерпретовано як "Гострий пляц"; сьогодні це Соборний майдан. Монумент стояв у районі сучасної тролейбусної зупинки на майдані, напроти міського криміналу, нагадуючи у такий спосіб буковинцям, що Австрія понад усе цінує у своїх підданих карність, себто законопослушність. Відкриття монументу було увіковічнене у гравюрі; цей пам'ятник зображувався і на малюнках та поштівках австрійської доби. Із приходом на Буковину румунської вояччини монумент Австрії, як і більшість пам'ятників, які асоціювалися зі старими добрими часами, було демонтовано.

Однак того далекого дня 4 жовтня 1875 року відкриття монументу Австрії символізувало столітній шлях, прожитий буковинцями у цій державі, і здобутки, яких вони досягли за цей час. І, власне, таким непересічним досягненням стало відкриття у головному місті Буковини університету з європейськими стандартами отримання освіти. Тож після урочистого богослужіння, яке відбулося в кафедральному соборі Св. Духа, учасники святкувань рушили до будівлі вчительської семінарії (нині - університетського корпусу № 1 по вул. Університетській, 28). Тут у пристуності професорсько-викладацького складу та студентів, а також представників державної, крайової і міської влад, численних делегацій було урочисто відкрито Чернівецький університет Франциско Йозефіни.

Увечері того ж дня в приміщенні крайового сейму було влаштовано святковий банкет на близько 240 осіб із числа місцевої еліти та шанованих гостей. Показово, що його відкрив голова магістрату Антон Кохановський, який висловив сподівання, що університет дасть значний поштовх для розвитку Чернівців, але й місто, у свою чергу, має допомогти цьому навчальному закладові. По завершенню банкету його учасники при всьому параді на чолі з ректором та представниками всієї влади, під звуки оркестру, рушили факельним походом через нічне місто.

Продовженням святкувань став урочистий "в'їзд" студентів, який відбувся наступного дня, 5 жовтня. Майже сотня елегантних екіпажів, запряжених двійком, а то й четвіркою коней, у яких сиділо по двоє святково вбраних студентів, гонорово проїхалися містом Семигородською (нині частина Головної від розвилки з Червоноармійською), через Ринок, чи Рінґпляц (нині - Центральний майдан) і далі вулицею, що згодом була названа Університетською (у радянський час - більша частина Рязанської, нині цій вулиці знову повернуто історичну назву). Кортеж рухався вздовж рядів городян, які заполонили вулиці по всьому маршруту, чернівчани також вітали іменинників із вікон та балконів прилеглих до вулиць будинків. Студенти зібралися у залі університету, де ректор д-р Томащук привітав їх із початком навчання і розповів про завдання, які на них чекають. Урочистості того дня завершилися влаштуванням чергової грандіозної вечірки, на якій зібралося до 600 осіб і котра проходила під гаслом "Vivat, Academia!"

6 жовтня делегації гостей під проводом ректора Томащука здійснили прогулянку до лісу, за міською околицею Горечою, а апетит, який нагуляли на свіжому повітрі, потім задовольнили за обідом у центровому ресторані"Під Чорним Орлом" (Zum Schwarzen Adler" - розташовувався в ондойменному готелі на майдані Ринок; нині в цьому приміщенні - торговельно-економічний інститут). Після трапези фіакри, які паркувалися поблизу готелю, відвезли гостей до залізничного двірця, чи вокзалу. Їх проводжали викладачі й студенти новоствореного університету та достойники від місцевої еліти і влади. Наостанок крайовий президент Гієронімус Алесані вручив усім членам делегацій пам'ятні срібні медалі, випущені з нагоди відкриття університету, і з тими раритетами та гарним настроєм гості покинули Чернівці.

Василь БОТУШАНСЬКИЙ,

професор ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ,

доцент ЧНУ ім. Ю.Федьковича

(Далі буде)