Встановлено, що вирощування саджанців яблуні з ізольованою кореневою системою (ІКС) не тільки створює більш потужну кореневу систему, а й збільшує продукційний потенціал рослин, що в подальшому прискорює вступ в плодоношення та підвищує урожайність багаторічних насаджень яблуні.
Відомо [1], що основними чинниками, які прискорюють та уповільнюють ріст, розвиток і формування квіток та плодових утворень є фітогормони. Важлива роль в цьому процесі відводиться кореневій системі, оскільки річний цикл плодового дерева починається з підвищення її активності і в ній продукуються цитокініни, які переміщуються в надземну частину дерева та викликають початок вегетації. Цитокініни сприяють в першу чергу поділу клітин і діють в цілому як стимулятори метаболізму. Ще одна група фітогормонів — гібереліни, які утворюються в багатьох органах плодового дерева, діють як і ауксини на ріст плодів і приймають участь в закладанні квіткових бруньок. Крім того, результати досліджень залежності початку плодоношення та рівня урожайності яблуні від віку саджанців і умов їх вирощування показали [2], що найвищий урожай отримано із однорічних саджанців, які вирощувались в контейнерах з ізольованою кореневою системою Тому предметом наших досліджень були способи отримання саджанців яблуні з прискореним вступом в плодоношення та визначення ролі кореневої системи в цьому процесі.
Методика. В Уманській державній аграрній академії автором проводились дослідження щодо впливу кореневої системи на ріст та формування продуктивності саджанців яблуні в 1990—2001 роках. Саджанці різних сортопідщепних комбінацій отримувались способом зимового щеплення, висаджувались в контейнери та в друге поле плодового розсадника. Фітометричні вимірювання, розкопку кореневих систем, візуальні дослідження за морфогенетичними змінами конусу наростання вивчаємих бруньок та фенологічні спостереження виконували за розробленими методичними рекомендаціями [2].
Результати досліджень. Найвищий середній відсоток приживання за роки досліджень показали сортопідщепні комбінації, які вирощувались в контейнерах з ізольованою кореневою системою (ІКС): Росавки з ММ106 — 96%; Кідс Оранж Ред з М9 — 95,1%; Кідс Оранж Ред з ММ106 — 95%. Дещо нижчі показники приживання мали слідуючи сортопідщепні комбінації: Росавки з 62-396 — 91,2%; Київське зимове з М9 — 91,1%; Київське зимове з ММ106 — 90,4%. Нижчий відсоток приживання показали сортопідщепні комбінації: Росавки з 54—118 — 77,8%; Київське зимове з 54—118 — 80,7%. По контролю (вирощування саджанців в розсаднику) середній відсоток зимового щеплення найвищий у сортопідщепних комбінацій Росавки з М9 — 86%; Кідс Оранж Ред з М9 — 85,9%; Росавки з ММ106 — 84,9%.
Суттєве значення для формування продуктивності саджанців має динаміка росту протягом вегетації (рис.1).
Рис. 1. Динаміка росту саджанців сорту Київське зимове при різних способах вирощування (середнє за 1990—91 р.р.) Аналіз рис.1 показує, що протягом вегетаційного періоду кращий приріст мали саджанці, що вирощувалися з ІКС, що пояснюється створенням більш сприятливих умов для росту саджанців в контейнерах в порівнянні з відкритим ґрунтом. Найбільший приріст (від 40,2 до 50,8 см) за період липень—серпень мали саджанці, що вирощувалися в контейнерах. В кінці вегетації спостерігається зменшення приросту одноріічок. По результатах останніх промірів можна зробити висновок, що саджанці, які вирощувалися в контейнерах мали значно більший приріст ніж саджанці, які вирощувалися за звичайною технологією. Так, висота приросту у рослин, що вирощувалися в контейнерах була від 104,9 см (помологічний сорт Кідс Оранж Ред на підщепі 54—118) до 120,2 см (Кідс Оранж Ред на підщепі ММ106). Разом з тим у саджанців, що вирощувалися за звичайною технологією у розсаднику цей показник складав від 66,3 см (помологічний сорт Кідс Оранж Ред на підщепі 54—118) до 81,7 см (Росавка на підщепі ММ106).
Важливу фізіологічну роль в процесах формування продуктивності відіграють показники листкової поверхні саджанців. Результати проведених досліджень (табл. 1) показують, що при вирощуванні саджанців з ІКС якісні показники листкової поверхні переважають контрольні варіанти.
Таблиця №1
Показники листкової поверхні саджанців яблуні при вирощуванні різними способами| Помологічний сорт | Тип підщепи | Спосіб вирощування | Показник | | площа одного листка, см² | площа листків на 1 рослині, м² | площа листків на 1 га, тис. м² | | Київське зимове | М9 | в контейнерах | 25,8 | 438,6 | 21,5 | | контроль | 16,3 | 195,6 | 2,7 | | 62-396 | в контейнерах | 26,3 | 657,5 | 32,2 | | контроль | 16,4 | 262,4 | 3,7 | | ММ106 | в контейнерах | 28,4 | 653,2 | 32,0 | | контроль | 18,5 | 277,5 | 3,9 | | Росавка | М9 | в контейнерах | 32,5 | 975,0 | 46,9 | | контроль | 18,9 | 283,5 | 4,0 | | 62-396 | в контейнерах | 27,8 | 750,6 | 36,8 | | контроль | 21,2 | 339,2 | 4,7 | | ММ106 | в контейнерах | 34,4 | 1204,0 | 59,0 | | контроль | 20,9 | 397,1 | 5,6 | | НІР 05 | 6,4 | 12,03 | 3,5
|
Аналізуючи показники таблиці 1 можна зробити висновок, що площа одного листка і кількість листків на одній рослині значно вищі у саджанців, що вирощувалися в контейнерах, ніж при вирощуванні за звичайною технологією в розсаднику. Суттєве значення при цьому відігравав помологічний сорт. Найбільшу площу одного листка (34,4 см²) помологічного сорту Росавка при вирощуванні в контейнерах мали саджанці на підщепі ММ106, найменшу — на підщепі М9 (32,5 см²). Дещо меншу площу одного листка при вирощуванні контейнерним способом мали саджанці помологічного сорту Київське зимове на підщепі ММ106 (28,4 см²), а найменшу — саджанці цього сорту на підщепі М9 (25,8 см²). Сама вища площа листкової поверхні одного саджанця зафіксована у сорту Росавка. Це пояснюється тим, що даний сорт характеризується особливо великою площею одного листка, а також великою кількістю їх на одній рослині: на підщепі ММ106 — 1204 см², на М9 — 957 см², на 62-396 — 750 см². Дещо меншу площу листкової поверхні мали саджанці сорту Київське зимове. Так на підщепі 62-396 цей показник склав 657,5 см², що можливо пояснити виключно сортовими особливостями.
Порівняння площі листкової поверхні на 1 га у саджанців, що вирощувалися в контейнерах і за звичайною технологією в розсаднику показало, що параметри вищі у саджанців, які вирощувалися в контейнерах з ІКС. Це результат того, що рослини, які вирощувалися в контейнерах мали не тільки більшу площу одного листка і їх було більше на одній рослині, а ще й тим, що при вирощуванні саджанців яблуні в контейнерах на 10 м² розміщується 490 рослин, в той час як у відкритому ґрунті на аналогічній площі — 70 рослин.
Функціональну діяльність листкової поверхні саджанців яблуні забезпечує коренева система. Результати вимірювань довжини і маси коренів, які формують продуктивний потенціал молодих рослин яблуні представлені в табл. 2.
Таблиця №2
Довжина та маса коренів саджанців яблуні при вирощуванні різними способами| Помологічний сорт | Тип підщепи | Спосіб вирощування | Показник | | довжина, м | маса, г | | Київське зимове | М9 | в контейнерах | 66,55 | 13,7 | | в розсаднику | 33,89 | 5,5 | | 62-396 | в контейнерах | 121,11 | 24,4 | | в розсаднику | 77,38 | 12,9 | | ММ106 | в контейнерах | 118,99 | 25,8 | | в розсаднику | 65,99 | 13,3 | | Росавка | М9 | в контейнерах | 75,74 | 14,4 | | в розсаднику | 50,04 | 7,1 | | 62-396 | в контейнерах | 143,79 | 32,0 | | в розсаднику | 97,81 | 16,2 | | ММ106 | в контейнерах | 129,55 | 29,1 | | в розсаднику | 82,43 | 12,7
|
При аналізі отриманих даних виявлена закономірність: найбільша довжина кореневої системи у саджанців яблуні, які вирощувались контейнерним способом зафіксована у горизонті ґрунту 20—30 см, а у саджанців, що вирощувалися за звичайною технологією у розсаднику — в горизонті ґрунту 10—20 см. Значна частина кореневої системи при вирощуванні саджанців в контейнерах проникла за межі контейнерів і поширилась в нижній частині площадки під контейнерами. При вирощуванні саджанців в контейнерах основна частина кореневої системи знаходиться в основному в нижньому горизонті, тому що там створені найоптимальніші умови вологості і достатня кількість поживних речовин, які попадають туди при поливах і підживленнях.
Найбільша загальна довжина коренів зафіксована у саджанців, що вирощувалися з ІКС. Саджанці сорту Росавки мали найбільшу довжину кореневої системи при вирощуванні саджанців в контейнерах на підщепі 62-396 — 143,79 м, в той час як на підщепі ММ106 — 129,55 м, а сорту Київське зимове — на підщепі 62-396 — 121,11 м. Дещо меншу довжину кореневої системи мали саджанці Київського зимового на підщепі ММ106 — 118,99 м. Найменшу довжину кореневої системи мали саджанці на підщепі М9 у сортів Київське зимове — 66,55 м і Росавка — 75,74 м.
Встановлено, що розвиток кореневої системи був значно кращий у саджанців, які вирощувалися в контейнерах. Це можна пояснити створенням кращого теплового, поживного і водного режимів, які сприятливо впливали на ріст і розвиток кореневої системи.
Нами проаналізовано вагу коренів на різній глибині контейнера та ґрунту в залежності від типу підщепи та помологічного сорту. Встановлено, що вага кореневої системи була значно більша у саджанців, які вирощувалися в контейнерах з ІКС, ніж у тих що вирощувалися у відкритому ґрунті. Спостерігається тісний кореляційний зв`язок між довжиною і вагою коренів: при більшій довжині коренів вага їх також більша.
Найбільшу вагу кореневої системи мали сортопідщепні комбінації, що вирощувалися в контейнерах: сорт Росавка на підщепі 62-396 — 32 г (на підщепі ММ106 — 29,1 г); сорту Київське зимове на підщепі ММ106 — 25,8 г. Найменшу вагу кореневої системи мали саджанці, що вирощувалися в контейнерах і в ґрунті на підщепі М9 по двох сортах: в контейнерах Київське зимове — 13,7 г; Росавка — 14,4 г; в ґрунті — Київське зимове — 5,5 г; Росавка — 7,1 г.
Важливим результатом вирощування саджанців яблуні є вихід стандартних рослин. Особливу роль при цьому відіграє вихід продукції з одиниці площі. Аналізуючи отримані нами дані слід відмітити, що вихід саджанців, які вирощувалися в контейнерах знаходиться в межах 34,1—43,1 шт. з 1 м². Найбільший вихід мали варіанти з сортопідщепною комбінацією помологічного сорту Росавка на підщепі ММ106 — 43,1 шт. Саджанці, що вирощувалися за звичайною технологією (контроль) у рік посадки вимогам прийнятого стандарту не відповідали і тому вони вирощувалися на протязі двох вегетаційних періодів. Так, саджанці висаджені в 1990 році відповідали вимогам стандарту на другий рік і були викопані у 1991 році. Середній вихід їх по варіантах знаходиться в межах 5,0—6,1 шт. з 1 м².
Вихід стандартних саджанців при вирощуванні за звичайною технологією в розсаднику в порівнянні з контейнерним способом суттєво нижчий. Так, середній вихід стандартних саджанців, вирощених в контейнерах по всіх варіантах становить 394,3 тис. шт. з 1 га, а вихід стандартних саджанців вирощених за звичайною технологією становить 55,5 тис. шт. з 1 га. Вихід стандартних саджанців у варіантах, вирощених контейнерним способом в сім разів вищий ніж у контрольних варіантах за звичайної технології. Суттєво також те, що саджанці із зимового щеплення в контейнерах вирощувалися за один вегетаційний період, а при звичайній технології за два вегетаційних періоди, тому вихід стандартних саджанців при контейнерній технології перевищує контрольні варіанти у два рази.
Морфогенетичний аналіз надземної частини стандартних саджанців, вирощених з ІКС показав, що в сформованій кроні 30.2% бруньок сорту Росавка та 23.7% сорту Київське зимове перебували на 3 етапі органогенезу (по І.С.Ісаєвій). Це свідчить про суттєвий вплив ІКС на формування продуктивного потенціалу саджанців яблуні.
Таким чином, вирощування саджанців яблуні з ізольованою кореневою системою (ІКС) не тільки створює більш потужну кореневу систему, а й збільшує продукційний потенціал рослин, що в подальшому прискорює вступ в плодоношення та підвищує урожайність багаторічних насаджень яблуні.
|