This version of the page http://www.2000.cv.ua/2007/21/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-11-13. The original page over time could change.
Час2000 - щотижневий буковинський часопис

ГАЗЕТА "СВОБОДА СЛОВА" ЧИСЛО 21 ВІД 24 ТРАВНЯ


ПАСПОРТИЗАЦІЯ ЛОХІВ,

або Чому у Чернівцях закордонний паспорт коштує майже удвічі більше ніж у інших містах України

Не секрет, що різного штибу дозвільні служби, фірми зі сприяння в оформленні різноманітних документів, організації з прискорення проходження бюрократичної процедури - сите корито для чиновників. Чи не тому численні державні структури нині обвішані ними як здорові дерева омелою. Прикро, але за часів незалежності його величність Бюрократ не тільки непомірно знахабнів, але й винайшов нові єзуїтські способи вигрібання кишень пересічного українця. Навчився пакувати банальне здирництво у яскраві рекламні фантики. Не є винятком і закордонний паспорт, видачу якого спритні комерсанти від держслужби перетворили на дуже прибутковий бізнес.

До редакції газети "Свобода слова" звертаються громадяни, які з тих чи інших причин були змушені оформити закордонні паспорти у стислі терміни. Серед них українські остарбайтери за кордоном, за словами губернатора Володимира Куліша, - основний інвестор в економіку Буковини, члени їхніх родин, просто люди, які прагнуть поїхати за готар. Дуже часто скромні, прості і незаможні громадяни. Усі вони скаржаться на ненаситні апетити чиновників, які оформляють закордонні паспорти. Річ у тім, що за прискорене оформлення основного документа українця за кордоном нині доводиться викласти ні багато ні мало - 810 гривень 40 копійок.

Ми вирішили з'ясувати, як, хто і за що обдирає непаспортизованого буковинця як липку. І з'ясували, що при ОВІРах, які тепер називають підрозділами ГІРФО України, існують державні підприємства "Ресурси-Документ", створені ще згідно з наказом №411 від 26.04.2006 року, підписаного нині екс-міністром Юрієм Луценком. Як сказано у наказі, йдеться про створення центрів прискорення оформлення документів з паспортно-візових питань. Справа ніби блага, якщо згадати ситого, неповороткого і показово повільного овірівського бюрократа. Та на жаль, бажання тодішнього міністра прислужитися людям через скорих на оборудку чиновників на місцях перетворилося у безсоромне здирництво.

Ми ж спробуємо з'ясувати, що робиться у Чернівцях.

Ідею колишнього керівника УМВС тут одразу ж оцінили гідно, і невдовзі філія ДП "Ресурси-Документ" з'явилася у напівпідвалі основного офісу обласного ОВІРу на вул.Сучавській. А вже за кілька днів особи, які бажали алярмово виїхати за кордон, і не тільки вони, почали сплачувати за паспорт, виправлений за 5-10 днів, 810 гривень 40 копійок. Замість 200-300 - до оприлюднення згаданого наказу. Чому ж у Чернівцях так завзято перевиконали ініціативу міністра? Спробуємо у цьому розібратися.

Довгі роки в обласному ОВІРі працює Володимир Мрачковський, лицар "паркера" і промокатки. Людина поважна, відома з публікацій у пресі, особливо на теми торгівлі людьми, а ще знана як чиновник, не особливо люб'язний з іноземцями, насамперед вихідцями з країн СНД, котрі прагнуть натуралізуватися в Україні. Можливо, того вимагають посадові інструкції, але зараз не про це. Багаторічний трудівник з паспортизації буковинців не так давно вийшов на заслужений відпочинок, але як і багатьом його колегам у подібних структурах, спокій йому тільки сниться. Нині пан Володимир є держслужбовцем високого рангу, а обіймає ту саму посаду - заступника начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області. Як то кажуть, на здоров'я. Цікавим є інше. Хто б ви думали очолює чернівецьку філію ДП "Ресурси-Документ"? Не знаєте - скажемо: Мрачковський Сергій Володимирович - син пана овірівського заступника. Отож не один "Машзавод" славиться династіями.

Для того щоб Сергій Володимирович прискорював роботу чиновного тата, на вул.Лесі Українки, 6, окрім підвальчика на Сучавській, відкрито офіс згаданої фірми, на титульній стіні якого, на антаблементі, як кажуть архітектори, великими літерами виведено: МВС України, чернівецьке підприємство філія "Ресурси-Документ", Центр прискореного оформлення. У цьому ж приміщенні під лого "МВС України" розміщена туристична агенція, яка відправляє людей у світи, а перед ним - обнесена стовпчиками з ланцюжками автоплаза - майданчик, де виставлені на продаж нові автомобілі. (На фото). Непоганий дах з абревіатурою солідної силової структури для відправки панянок у Стамбул і реалізації автомобілів. Але сьогодні ми ведемо мову про закордонний паспорт, отримання якого є невід'ємним законним правом кожного українця, реалізацію якого покладено на державу. Звісно, кожна робота має бути оплачена, бо за що виживав би скромний український держслужбовець? Але скільки збирає з громадянина держава, а скільки структура-прилипала? Звернімося до офіційного документа, який нам вдалося отримати. Називається він "Розміри послуг та держмита за оформлення паспортів громадянина України і т. д." (Див. Документ №1).

Так ось, щоби пришвидшено оформити паспорт, приміром за 4 дні (писанини ж не бозна скільки), треба заплатити державне мито у розмірі 340 гривень. Це державі, а держава - наша ненька. Ще 20 гривень 40 копійок треба заплатити працівникам служби за послуги ВІТ, це теж зрозуміло, люди на роботі. А скільки ж треба заплатити за так звані представницькі послуги ЧФ ДП "Ресурси-Документ"? Немало - 350 гривень. Ще 100 гривень - за якийсь примарний страховий поліс, котрий є особистою справою подорожуючого українця. Отож державі - 340, а "Ресурсам-Документу" - 350 гривень. Так недовго сільським людям і заплутатися, хто держава - Україна чи "Ресурси-Документ". Хоча за таких розцінок більшість сільських людей стають невиїзними. Щоби надати більшої законності, а іншими словами, прикрити насиджені тили, одержувачам паспортів при отриманні документа дають підмахнути "Заяву-доручення" із прейскурантом на послуги. Характерною є приписка дрібненьким шрифтом наприкінці кошторису: з вартістю послуг ознайомлений, заперечень не маю. (Див. Документ 2). Щасливі власники нового паспорта підписують не вчитуючись. Потім, звичайно, написаного пером і сокирою не докаліграфуєш.

А чи можуть буковинці прискорено оформити паспорти, обійшовши "Ресурси-Документ"? Теоретично можуть, але повірте, що те оформлення прискореним назвати буде важко. Жоден актор так не вміє тримати паузу, як наш бюрократ. До речі, в інших областях апетити філій ДП "Ресурси-Документ" значно скромніші - там закордонний паспорт можна вибрати за 400-500 гривень на кін. І гальопом по європах.

Тепер звернімося до простої арифметики. Одразу попереджаємо, що вона є достатньо приблизною, уточнити бухгалтерію ми постараємося в наступних публікаціях. Отож, як нам вдалося з'ясувати, у 2006 році на Буковині було видано 27 тисяч 264 паспорта, з них 8 тисяч 628 допомагали отримати прискорювачі. Помножимо цю цифру нехай лише на 200 гривень "накрутки" на кожному паспорті в середньому і отримаємо кругленьку цифру - 1 мільйон 725 тисяч 700 гривень. Це окрім тих паспортів, де прискорювали вклейку у документ матері дитячого фото за 233 гривні 8 копійок на-гора.

У 2007 році, за теж приблизними підрахунками, закордонні паспорти вже отримали 9 тисяч 723 щасливі наші земляки. Через допоміжну структуру таких паспортів пройшло приблизно 5 тисяч 459 штук. Беремо калькулятор і отримаємо 1 мільйон 151 тисяча 800 гривень. Ніврочку рочок.

Одразу обмовимося. Ми жодним чином не збираємося рахувати прибутки ані ГІРФО, ані іншого державного підприємства. Це, зрештою, є їхніми комерційними справами. Ми просто намагаємося з'ясувати, чому існує такий ґешефт при державній справі і скільки коштує третя шкіра нещасного буковинця. Ще одна подібна структура - і вона піде за ціною норки.

Що про це все думають у Києві? У першому ж офіційному виступі новий міністр УМВС Василь Цушко виправдав своє соціалістичне походження і піддав жорсткій критиці практику паразитування різноманітних прибудов і надбудов на офіційних міліцейських структурах, якими є ДАІ та ГІРФО. "Великі зловживання виявляються в операціях з коштами населення, отриманими за надання МВС платних послуг... І ці факти отримають свою оцінку згідно з законом", - заявив тоді міністр. Також він сказав, що проти підприємства "Ресурси", подібного до нашого, але при ДАІ, яке зібрало сотні мільйонів гривень з населення, порушено кілька кримінальних справ. Переконані, що міністр Цушко - людина слова, і, напевне, дуже скоро за закордонні паспорти і в Чернівецькій області платитимуть рівно стільки, скільки на їх видачу затратила держава. Новий начальник УМВС у Чернівецькій області Георгій Проскурняк недавно очолив цю силову структуру, але він має достатній досвід і репутацію поважного керівника, аби скасувати налагоджену систему здирництва. До речі, в обласному ДАІ керівництвом структури з подібним уже наведено лад. Редакція звернулася з проханням прокоментувати згадані розцінки до нового керівника, щоб легше було розуміти нашим читачам, обласного ОВІРу. Юрій Снєжин, який щойно очолив цей підрозділ міліції, заявив, що він якраз розбирається з цією ситуацією і конкретну відповідь надасть через тиждень, після того, як доповість про стан справ керівництву. Знаємо, що за плечима Снєжина - служба не в ЖРЕПі, а тому сподіваємося, що згадана ситуація не стане для нього ребусом. І він не захищатиме будь-що честь чужого мундира. І це швидко відчують люди, насамперед на своїх гаманцях.

У наступному числі також сподіваємося подати аргументи, якщо такі є, осіб, згаданих у новелі, і дамо висловитися постраждалим від непомірного прискорення.

Сергій СУЛИМА


ПРАВООХОРОНЦІ ТА МИТНИКИ ВЗЯЛИСЯ ДОПОМОГТИ ОНКОХВОРИМ ДІТЯМ

Працівники УМВС у Чернівецькій області, взявши участь у благодійному проекті "Подаруй дитині життя", зібрали найбільшу пожертву для маленьких пацієнтів онколікарні - 19 тисяч гривень. Наразі в Чернівецькій області 104 неповнолітні хворі на рак, у 80% з них - лейкемія. Якщо таку хворобу виявляють на зародковій стадії, то повний курс лікування триває два роки, коштує він 75 тисяч гривень. Окрім власне працівників УМВС, участь в акції взяли й члени їхніх родин, активність також проявили працівники облпрокуратури, СБУ, СІЗО та Кельменецької митниці. Тим часом очільник буковинської міліції полковник Георгій Проскурняк запропонував подібну акцію проводити щомісяця, 19 числа.


ЮВІЛЕЙ ЗБИРАЄ ТОЛОКУ

У Чернівцях до 600-річчя міста, яке святкуватимуть у жовтні 2008 року, заплановано відремонтувати фасади 464 будинків, переважно у старому фонді. З метою об'єднання зусиль підприємств, установ, організацій міста та фізичних осіб у ході підготовки до святкування чернівецького ювілею за кожною запланованою до ремонту будівлею закріплено посадових осіб виконавчих органів міської ради. Сорок п'ять будівель та споруд відомчого підпорядкування будуть відремонтовані підприємствами та установами, які в них розміщені. Міська влада звернулася і до приватних власників будівель з пропозицією узгодити спільні дії щодо приведення в належний санітарно-технічний стан їхніх будинків та прибудинкових територій.


ЄВРОПЕЙЦІ ЗМАЛЬОВУЮТЬ РАЙДУЖНІ ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНІВ

У понеділок в Чернівцях побував посол Європейської комісії в Україні, Молдові та Білорусі Ієн Боуг. Гість заявив представникам буковинської влади та журналістам, що прагне відвідати всі регіони України, бо, сидячи в Києві, держави не пізнаєш. Що стосується Чернівців, то вони приємно вразили сановного європейця. Він вважає, що Чернівецька область має величезний потенціал, проте основні преференції Буковини ще попереду. "Після того, як Україна приєднається до СОТ, частиною тієї угоди стане і договір про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а Буковина є форпостом держави", - наголосив пан Боуг.


ОТРУЄННЯ

Кілька днів тому двох мешканців будинку №61, що на вул. Головній, доставили до реанімації з діагнозом отруєння. Цей інцидент стався через викид у повітря газу невідомого походження через трубу, виведену у внутрішній двір будинку працівниками магазину "Пан Адам" на вул. Головній, 57. Коли котел працює, скаржаться мешканці будинку, у квартирі неможливо бути. Запах дуже стійкий і неприємний, від нього сильно болить голова й нудить. Численні комісії, які були з перевіркою ще до отруєння сусідів, порушення екологічних норм не виявили. Люди страждають від цього запаху вже шостий рік. Адміністрація магазину в свою чергу заявляє, що з труби йде звичайна водяна пара й причин для хвилювання абсолютно нема. Але через водяну пару люди до реанімації не потрапляють.

Віталій ЛАВРЕНЮК


НАЧАЛЬНИК МІЛІЦІЇ ВЗЯВ УЧАСТЬ У ПАТРУЛЮВАННІ ЧЕРНІВЕЦЬКИХ ВУЛИЦЬ

Начальник УМВС у Чернівецькій області Георгій Проскурняк з метою вивчення криміногенної ситуації на вечірніх вулицях міста особисто взяв участь у патрулюванні. Полковник взяв наряд на патрулювання у парку ім.Т.Шевченка. Отримавши повідомлення за телефоном "02" про зґвалтування, керівник буковинської міліції взяв у пошуку і затриманні ґвалтівника, 34-річний чолов'яга, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, пригрозив посадовцеві службовими неприємностями. Отож особисто переконався, що його підлеглі, котрі рапортують, як чи не кожен затриманий погрожує їм звільненням, кажуть правду. Відтак за розпорядженням Георгія Проскурняка до патрулювання міста, особливо у вихідні, будуть залучати офіцерів керівного складу.


КУПАЛЬНИЙ СЕЗОН ВІДКРИТО

Міський пляж на річці Прут відкрито офіційно. Купальний сезон триватиме до вересня. Розповідає працівник пляжу М.Мєдвєдєв:

- Обладнали дитячий та волейбольний майданчики, закупили урни для сміття, встановили нові лавиці та тенісні столи. Напередодні відкриття адміністрація запросила водолазів для очистки дна річки на території пляжу. Щороку в нас одна проблема - нищення майна в період з осені до весни, тож нам доводиться його постійно відновлювати. За порядок на березі відповідають три працівники, а за безпекою на воді наглядають працівники рятувальної служби, станція розташована поруч.

За словами М.Мєдвєдєва, летальних випадків на воді на території пляжу торік не було. Неподалік працює бар, на прокат дають лежаки та мангали.

Віталій ЛАВРЕНЮК


АМЕРИКАНЦІ ХОЧУТЬ РОЗРОБЛЯТИ НАФТУ І ГАЗ УКРАЇНИ

Підписано меморандум між американською компанією "Стар Енерджі" і українським підприємством "Англоукраенерджі", який передбачає придбання американцями прав на розробку трьох нафтогазових родовищ в Україні із загальними запасами понад 150 мільйонів барелей нафти і понад 2 мільярди кубічних метрів природного газу. Американці прагнуть отримати право видобутку у нафтогазовому родовищі "Сахалінське" у Харківській області, у нафтовому "Бугроватське" на Сумщині, а також розробляти родовища "Путильське" і "Стайковське" у Чернівецькій області. Найближчим часом заокеанські нафтовики збираються відкрити офіс у Києві та залучити спеціалістів, аби провести оцінку зазначених родовищ.


ЧЕРНІВЦІ ОБЛАШТУЮТЬ ПАНДУСАМИ

Чернівецький міський голова Микола Федорук зобов'язав департамент ЖКГ міської ради передбачити спеціальні бордюри для заїзду дитячих та інвалідних візків під час виконання ремонтних робіт на дорогах та тротуарах. Відтепер під час прийняття в експлуатацію відремонтованих шляхів і тротуарів наявність пандусів має бути обов'язковою. Одночасно міський голова взяв під особистий контроль виконання попереднього доручення щодо облаштування пандусів у 2007 році біля кожного під'їзду, де проживає інвалід-колясочник.


НА БУКОВИНІ ЗБИРАЮТЬСЯ ВІДРОДИТИ КОЛИШНЄ ПОГОЛІВ'Я ЗУБРА

В 70-х роках минулого століття на Буковину було завезено зубрів. Згодом у Карпатському краї їх мешкало понад 350 особин. Нині ж, за даними останньої таксації, в області залишилося 85 унікальних тварин. Свого часу до винищення лісових велетнів доклали рук заїжджі вельможі, яким місцева влада організовувала царські полювання. Мисливствознавці ж посилаються на брак коштів, а тому фахівці семи лісництв, які входять до мисливського господарства "Зубровиця", вирішили створити обласну програму розвитку цього виду парнокопитних. Єгері збираються розширити територію заказника, де проживають зубри, на 25 тисяч гектарів, а також прискіпливо вивчити ареал та шляхи міграції цих тварин. Одночасно планується підключити до порятунку унікального звіра іноземців, адже не так давно голландці й шведи допомогли завезти зубрів із Скандинавії у Львівську область. Безцінним є і досвід Білорусі, Польщі та країн Балтії, де зубри, які мають набір хромосом, однаковий із свійськими парнокопитними, стали предметом дослідження генетиків. Жирність молока самки зубра становить 8-14%, отож є нові перспективи для реального покращення вітчизняного молочнотоварного виробництва.


ГЛИБОЦЬКІ ІНВЕНТАРИЗАТОРИ

Як встановило Чернівецьке обласне відділення АМКУ, Глибоцьке БТІ необгрунтовано застосувало при розрахунках із замовниками завищені норми часу на виконання робіт. Тобто тарифи на оформлення та реєстрацію документів були безпідставно збільшені. За це бюро технічної інвентаризації оштрафували на 1350 гривень і примусили припинити порушення.


БЛИСКАВКА МАЛО НЕ ВБИЛА БАБУСЮ Й ОНУКУ

Увечері 22 травня до реанімаційного відділення Кіцманської центральної районної лікарні з діагнозом електрична травма та опіки першого ступеню госпіталізовані дві мешканки села Мамаївці - 68-річна пенсіонерка та її 17-річна онука. Як пізніше з'ясувалося, жінки прибирали на сільському кладовищі. Вони постраждали від блискавки, яка вдарила поблизу них в капличку. Наразі стан потерпілих задовільний.


"АЛЬТФАТЕР" І "СПЕЦКОМУНТРАНС" ЗАВИЩУВАЛИ ЦІНИ

Як встановили фахівці Антимонопольного комітету міське комунальне підприємство "Чернівціспецкомунтранс" та фірма "Альтфатер-Чернівці" надали необгрунтовані розрахунки витрат на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Користуючись монопольним становищем, вони порушили закон. Щоправда, міська рада такі ціни затвердила. Також обидва підприємства укладали угоди зі споживачами, які не містили встановленого пакета умов. У результаті їх оштрафували на 12263 гривні й зобов'язали встановити економічно обгрунтовані ціни.


ЛЬОН - ПРОДУКТ, ЯКИЙ ОЗДОРОВЛЮЄ ВЕСЬ ОРГАНІЗМ

Натуропати стверджують, що льон - це той продукт, який має бути на кожному обідньому столі. Лікарі європейських країн цілком погоджуються з ними. І доносять цю інформацію до населення. Кожен німець споживає щороку в середньому кілограм насіння льону. У торговельній мережі цієї країни за рік продають до 100 тонн цього продукту. Не відстають від Німеччини й канадці та американці. Міністерства охорони здоров'я цих країн радять своїм громадянам вживати насіння льону щодня. Чому? Тому що науково-дослідні інститути різних галузей медицини, вивчаючи властивості льону, дійшли висновку, що він має надзвичайно важливі для організму людини компоненти, які здатні запобігти багатьом хворобам та призупинити їхній розвиток.

ПРОФІЛАКТИКА СЕРЦЕВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І РАКУ

У насінні льону міститься велика кількість поліненасиченої жирної кислоти омега-3, яка є чи не найголовнішою речовиною в боротьбі із серцево-судинними захворюваннями: сприяє оновленню еластичності судин, запобігає утворенню тромбів, знижує рівень холестерину в крові, а також рівень артеріального тиску. Тому вона вкрай потрібна тим, хто страждає від ішемічної хвороби серця, гіпертонії, аритмії, стенокардії тощо. Доведено важливу роль омега-3 і в профілактиці та лікуванні раку: молочної залози, товстої кишки, простати та інших локалізацій. Так, американські вчені університету Дюка протягом шести місяців насінням льону годували кілька десятків мишей, яким насадили ген раку простати. Після закінчення дослідження з'ясувалося, що дві миші цілком здорові (незважаючи на те, що їхні генетичні апарати були запрограмовані генетиками на рак), а в решти хоча й утворилися пухлини, але невеликого розміру і мало агресивні, тоді як у мишей, яким не давали насіння льону, виникли агресивні злоякісні пухлини великого розміру. Омега-3 незамінна для підтримання імунної системи, швидко підвищує опірність організму, тому її успішно застосовують для лікування таких серйозних захворювань, як псоріаз, запальні процеси нирок, простати, хребта, жіночих статевих органів, кишечнику, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, хвороби очей, хронічна втома, хвороби щитоподібної залози, чоловіче безсилля тощо. Окрім того, омега-3 - один із найголовніших чинників гальмування процесів старіння, сприяє омолодженню організму.

Найбільше цієї незамінної речовини міститься в риб'ячому жирі, лляному насінні та олії волоських горіхів.

НАСІННЯ ЛЬОНУ РЕГУЛЮЄ БІОХІМІЧНИЙ ОБМІН В ОРГАНІЗМІ

Лляне насіння займає перше місце і за вмістом вітаміну F, який відносно нещодавно відкрили у світі медицини, але вже встигли назвати "регулятором" життєво важливих фізіологічних функцій. Воно регулює й біохімічний обмін в організмі. Передусім тому, що є потужним очисником крові, а отже, сприяє лікуванню алергії, виводить з організму шкідливі хімічні елементи, які потрапляють через повітря, воду, їжу. Запобігає порушенням у діяльності різних органів і систем, спричинених їх інтоксикацією (особливо нирок і печінки), підвищує імунітет. Насіння льону є дуже корисним для ослаблених дітей та літніх людей, в яких він зазвичай порушений. Зважаючи на очисні властивості, льон не лише здатний запобігати та гальмувати розвиток злоякісних процесів в організмі, він незамінний для відновлення організму після хіміо- та променевої терапії, бо запобігає його інтоксикації.

Завдяки вмісту таких речовин, як клейковина та ферменти, насіння льону є незамінним помічником для шлунка та інших органів травлення. Слиз, який утворюється у разі замочування насіння льону, справляє болетамувальну, ранозагоювальну дії, а також перешкоджає всмоктуванню токсинів з кишечнику, запобігаючи процесам хронічного отруєння. Завдяки унікальному складу речовин лляне насіння визнано нутрицевтином - продуктом, який оздоровлює весь організм.

ЯК ВЖИВАТИ ЛЬОН

Отож льон має бути постійним продуктом у раціоні людини, так само як інші натуральні продукти. Як його вживати? Є кілька способів.

Олія з льону. Раніше її виробляли і вживали так само багато, як соняшникову, кукурудзяну, рапсову, конопляну. Але останні десять років її майже неможливо було придбати в продуктових магазинах. Не з'явилася вона в супермаркетах і тепер. Зате лляну олію можна купити в аптеках. Щоб наситити організм корисними речовинами (вітамінами А, Е та F, ненасиченими жирними кислотами, зокрема омега-3 тощо), достатньо вживати 1-2 ст. л. цієї олії на день. Її можна додавати до салатів, каш або вживати перед їдою по 1-2 ч. л. двічі на день.

Лляне насіння. Продається майже в кожній аптеці. Насіння можна вживати по-різному. Зокрема, у вигляді відвару: 1 ст. л. залити 0,5 л води, прокип'ятити на малому вогні протягом 5-7 хвилин, настояти 30 хвилин. Утворюється густа рідина, схожа на кисіль. Вона дуже корисна людям із захворюваннями органів травлення, а також має потужні очисні властивості. Відвар насіння льону можна вживати процідженим від насіння (якщо хворий шлунок), а можна разом із насінинами, ретельно пережовуючи їх. Насіння містить дуже корисні харчові волокна, які виконують роль мітли в кишечнику.

Може бути й такий спосіб вживання насіння льону - перемолити його на кавомолці і додавати до каш, салатів (1-2 ст. л. на день) або заливати окропом, настоювати і вживати у вигляді рідкої кашки.

Лляну олію та насіння можна вживати тривалий час (часових обмежень нема). Але щоб отримати оздоровчий ефект, то не менше трьох тижнів.

Віктор ВЕЛИКИЙ,

Інна САВИК


ВІКТОР ПІНЧУК - БУКОВИНСЬКИМ МАЛЮКАМ

У вівторок у Чернівцях за сприяння програми Фонду Віктора Пінчука "Колиски надії" відкрито новий Центр надання допомоги новонародженим, який обійшовся в 1,5 мільйона гривень.

Як повідомив на прес-конференції сам Віктор Пінчук, презентація дитячого центру в Чернівцях є черговим кроком його програми, що діє вже рік, і такі центри відкрито вже у семи українських містах. Лише минулого року Фонд Пінчука виділив на цей проект півмільйона доларів США. Цього року вже виділено 9 мільйонів 595 тисяч гривень. Чернівецька область вкрай потребує покращення матеріально-технічної бази дитячих лікарень, адже показник неонатальної смертності тут найвищий в Україні - 9,1% проти 6,7% у 2005 році. Наразі клініки-партнери Фонду Пінчука вже надали допомогу 11 тисячам новонароджених, врятовано життя 461 немовляти.


ВИБУХНУВ ГАЗОВИЙ БАЛОН

У понеділок в Чернівцях від газу здійнявся в повітря приватний будинок. Його цілком зруйновано вибухом газу, який стався через неналежне утримання газових приладів. Вибухнув балон з побутовим газом, 55-річний господар будинку отримав 70% опіків і зараз перебуває в реанімаційному відділенні лікарні швидкої допомоги. Рятувальники нічим зарадити зруйнованій будівлі не змогли.


ТРАВНЕВІ ЗУСТРІЧІ У "ШЕПЕТІВЦІ"

"Криза кохання" - композиція жарт Василя Селезінки, прем'єра якої відбулася 16 травня у Будинку естетики та дозвілля.

- Вже три десятка літ на цій сцені працює народний літературний театр. Завжди приємно бачити людей по-справжньому закоханих в мистецтво, літературу, відвертих і щирих. Література, театр надають особистості благородної, коштовної огранки, вчать особливого мистецького сприйняття життя" - сказав директор Будинку естетики та дозвілля ("Шепетівки") пан Семен Цедельковський - поет, автор збірок "Нєвозвратниє встрєчі", "Пєчаль прозрєнія"...

Минулого тижня до "Шепетівки" запрошував народний літературний театр. Травневі вистави вже стали традиційними і шанувальники, як молодих артистів, так і їхнього керівника - заслуженого діяча мистецтв України Василя Селезінки з нетерпінням очікують на зустріч зі своїми улюбленцями. Наразі три найгарніші богині Олімпу Артеміда (Алла Рипта) , Афродіта (Наталка Федорович ) і Геба (Наталія Соколовська), виконуючи вказівку вседержителя Зевса допомагали глядачам розібратися що ж то воно є "Криза кохання", від чого трапляється, як з нею боротися. За експертів у вельми заплутаній і делікатній справі запросили беззаперечних авторитетів, як- то Ольгу Кобилянську з "У неділю рано...", Степана Васильченка і його "На перші гулі", Степана Руданського "Указ", Марка Кропивницького "По ревізії", Ліну Костенко та Павла Глазового і самого Василя Селезінку, який зібрав всіх до купи, перемішав, додав своїх вигадок і фантазій, густо приправив літературний салат дотепами, жартами, не оминувши народного гумору і пісень. Пригощали вишуканим міксом актори-аматори, які на очах глядачів перетворювали невеличку сцену "Шепетівки" то на карпатські полонини, то на село у вечірньому спокої, чи сільську управу...

Аудиторія - переважно, студенти, чернівецька інтелігенція реагували на кожен дотеп, вдалу сценку. Оскільки ж у постановці було і того і другого задоста, то сміх, дружні оплески супроводжували виставу впродовж всього її дійства. Можливо, декому з акторів іноді не ставало професійної майстерності, та чого було аж через край - це щирого захоплення сценою, великого бажання грати і дарувати втіху глядачам.

- Проблема одна - зібратися на репетиції, - зауважив Василь Селезінка. - Актори нашого театру (їх понад двадцять) - люди зайняті. Тетяна Гермаківська (Пріська-московка) і Тарас Гринівський (писар Шелестян Салатович) - викладачі університету ім. Юрія Федьковича, Ольга Філіпчук (баба Риндичка) - завуч гімназії №4, Василь Паламар (п'яничка Гарасим) - працівник ОДА, решта - студенти різних курсів і факультетів ЧНУ. Отож віднайти вільну хвильку надзвичайно складно. А то були б просто неперевершені. Всі вони відмічені Божою іскрою.

Проте деякі сяяли справжніми зірками.

Чудово-природними вийшли баба Риндичка і її свідок-п'яничка Гарасим, Старшина (Павло Івончак) а Шелестян Салатович легко би міг конкурувати зі Свиридом Петровичем Голохвостим ("За двома зайцями" Михайла Старицького)...

Актори цього театру воістину служать мистецтву. Це не патетика, не гучні слова. Аби переконатися, що то не просто компліменти, не пропустіть наступної зустрічі. Запевняю вас, коли любите сценічне мистецтво, маєте почуття гумору і відкрите до краси серце - чудовий настрій і сто відсотків задоволення гарантовані.


НЕТЕПЕРІШНЯ ЛЮДИНА

Минулого тижня вшановували пам'ять Олекси Стратоновича Романця. Родичі вченого передали його багатий книжковий спадок до фонду наукової бібліотеки ім. М.Івасюка

Що залишається від варення, коли його з'їли, що лишається від кота, коли він зник? - запитувала маленька Аліса - героїня казок Льюіса Керола. Що лишає по собі людина, коли настає час перетнути межу буття? Пам'ять? Згадку про вчинки, ставлення до інших хомосапієнсів?... Львівський письменник Фелікс Крівін, який відрізнявся неабияким почуттям гумору писав, що людина іде з життя приблизно так, як виходить з трамваю. Її вихід помічають або ті, кому вона наступила на ногу, або ж - кому поступилася місцем. За невеликим винятком ми мало віддаємо належне живим. Аби уникнути офіціозу, попросила тих, хто особисто знав Олексу Стратоновича, сказати про нього перше, що спаде на думку.

"Унікальний чоловік, - майже випалив Василь Селезінка. - Блискуча ерудиція, вільне володіння румунською мовою, що дозволяло йому досліджувати історію нашого краю за давніми молдавськими документами, робили його одним з найавторитетніших учених міста. Я його надзвичайно поважав. А між тим першої ж нашої зустрічі стався конфлікт. Було так: одна з моїх статей стосувалася певної історичної події, а саме, що загиблого сина Богдана Хмельницького Тимоша везли через Чернівці і навіть відспівували у церкві Св. Миколая. У рецензії, яку дав Романець, він зазначив, що автор (себто я) припустився помилки у викладенні фактів. Мовляв, як режисер, то можливо, знається на мистецтві, але до чого тут наука. Я, аби підтвердити свою правоту, знайшов у книжці, на якій значилося його прізвище, місце, де ця подія була описана саме так, як і в моїй статті. Деякий час потому конфлікт залагодили, згодом ми часто спілкувалися, разом працювали у "Просвіті", нерідко ламали списи у історичних баталіях, шукали, в якій з церков є ікона Івана Підкови...

Я дивувався, чому він так обережно ставився до телебачення, не хотів виступати перед телекамерою. Казали, що то через політичні мотиви. Подейкували, що вважали ледь не ворогом народу. А потім його нагородили фронтовою відзнакою", - так само несподівано, як і розпочав, закінчив розповідь пан Василь.

Пані Леся Щербатюк (директор бібліотеки ім. А. Добрянського), злегка замислившись, м'яко але твердо визначила: "Людина нетеперішня. На перший погляд міг здаватися колючим, завжди готовим тримати оборону. Важко сказати, чи то була вроджена особливість, чи, скорше, життєві колізії стали причиною, що він завжди був налаштований на відсіч супротивникові. Незручний для влади, бо завжди мав свою думку і дотримувався її. Давніх істориків-літописців Буковини читав в оригіналі. Унікальний знавець минувшини буковинського краю. Шанував історію, викладаючи історичні факти, не дозволяв собі їх перекручувати, прикрашати. Достовірність, наукова вивіреність були для нього недоторкані. Ставилися до нього з пієтетом, цінували і в 1991 році, коли Україна отримала незалежність, його запросили до держадміністрації консультантом з міжетнічних зв'язків. Завдяки глибоким знанням, мудрості він і там зробив багато корисного. З великою повагою ставився до бібліотечних працівників". Трохи помовчала і додала: "Залишив по собі неоціненний науковий матеріал, який ще чекає на серйозне опрацювання".

Спогади наче висвітлили пані Тамару Севернюк. Вона замріяно сказала: "Перше згадую глибокі задумливі очі. Дивуюся, що наші художники не писали його. Професіонал найвищого ґатунку. Знання мав енциклопедичні. Коли не могли дійти згоди у питаннях літературознавства, орфоепії, історії... зверталися до Олекси Стратоновича, як до істини в останній інстанції. Його слово ставило остаточну крапку над "і".


АКОРДЕОН, БАНДУРА І СКРИПКА

Про учнів і викладачів Чернівецької музичної школи № 2 наша газета розповідала не раз. Тепер талановиті діти й їхні не менш гідні учителі до реєстру перемог можуть вписати і славну вікторію у Першому всеукраїнському конкурсі виконавців на народних інструментах імені Анатолія Онуфрієнка.

Серед акордеоністів першу премію дістав п'ятикласник Іван Биков. Його радість розділила старший викладач Галина Плав'юк, яка навчає Івана музичним премудростям. Срібною визнали бандуристку Катерину Симонову. Другий рік Катя студіює мистецтво гри на бандурі, а веде її у прекрасний світ мелодій викладач Галина Хаврик.

Важко сказати чи то Яна Стадник обрала королеву музики, чи то її Величність скрипка вибрала собі виконавицю, але разом вони чудово органічні. Шестикласниця Путильської музичної школи має на виконавському рахунку гран-прі від двох доста поважних музичних форумів. Вперше - на VII міжнародному конкурсі скрипалів ім. М.Ерденка, який проходив у російському місті Бєлгород. Суперниками юної буковинки були 80 учасників, що представляли Росію, Україну і Білорусь. Там же за кращого концертмейстера визнали чернівчанина, випускника училища мистецтв ім. Сидора Воробкевича Віталія Лиса (клас викладача-методиста Володимира Тимошенка). Другу найвищу відзнаку Яна привезла з Ворзеля (містечко неподалік Києва) де проходив міжнародний конкурс "Мистецтво XXI сторіччя". Скрипалька з Путили настільки підкорила журі майстерністю виконання, що дівчину разом з її викладачем Людмилою Мартинюк запросили з концертною програмою до міжнародної школи у Фінляндії та Швеції на червень.

Людмила Орестівна Мартинюк має ще одну втіху. На цьому ж конкурсі першу премію здобув її учень, випускник училища мистецтв ім.Сидора Воробкевича Олексій Гамов. Нині Олексій вдосконалює скрипальське мистецтво у Московській державній класичній академії.


ФРАНЦІЮ ПІДКОРИЛИ ТАЛАНТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МОЛОДІ

Нещодавно із захоплюючої подорожі найкрасивішими містами Європи повернулися студійці "Арт-студії", якою керує заслужений працівник культури України, художниця Олена Михайленко, та ансамбль "Претендес" Ірини Мойсеєвої.

Про незабутні враження від поїздки, творчі перемоги молодих буковинців, а також музей музичних інструментів у Празі, королівський фуршет у Парижі, акваріум з найрізноманітнішими рибами і тваринами в Генуї і багато інших цікавинок в наступних числах "Свободи слова" розповість голова Чернівецького відділення Українського фонду культури, заслужений працівник культури України Валентина Діаковська.


КУЛІШ, ФЕДОРУК І ШИЛЕПНИЦЬКИЙ ВІДКОПАЛИ СОКИРУ ВІЙНИ?

Багдаду не снився такий спокій, який панує нині на Буковині, а Францу Йосифу - такий розквіт своєї колишньої герцогської землі. Францу Карловичу - теж. Вся країна із захопленням і білою заздрістю дивиться на підсумки економічного і соціального розвитку Чернівецької області за січень-квітень 2007 року. Обсяг виробленої продукції промисловими підприємствами, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зріс на 20,6%, по Україні - лише на 12%. Значно збільшилося в усіх категоріях господарств поголів'я свиней, овець і кіз, птиці й великої рогатої худоби, об'єми шутру і гаманців пересічних буковинців і нелегітимно пересікаючих кордон нуворишів із букварним обсягом суспільних знань. Проте обсяги підрядних робіт, виконаних своїми силами будівельних організацій, проти інтелекту забудовників зріс мало не на половину. В Україні - на якихось 15%. За темпами приросту інвестицій в основний капітал область посіла перше місце серед інших регіонів, а порівняльний відсоток введеного і експлуатацію житла вищий за загальноукраїнський у шість разів. Проте гасло проти комуністичного змінилося: "мир - палацам, війна - хижам". На третину, а подекуди на всі 40%, зросли надходження до державного і місцевих бюджетів. Нових робочих місць стало більше на 7 тисяч. Честь і хвала погіршенню візового режиму з боку країн Євросоюзу!

Можна ще довго оголошувати весь список досягнень обласної влади. Але, як зазначив на понеділковій прес-конференції голова облдержадміністрації Володимир Куліш, за цифрами не завжди проглядається головне.

- Якими показниками виміряти радість в очах дитини, яка пішла в новий дитячий садочок і садить на його подвір'ї своє перше дерево? - запитав пан губернатор. - Які таблиці передадуть щастя батька, який повів свого сина в нову школу? Губернатор правий - ніякими показниками жодних губернаторів не виміряєш. Області пощастило, що нинішній - порядна і сентиментальна людина.

Прес-конференція (вона проходила під гаслом "Зроблено. Робиться. Буде зроблено") була особлива - ювілейна. Саме виповнився рік, як Володимир Куліш очолив у області структуру виконавчої влади. Одним із суттєвих позитивів його губернаторства весь цей час проголошувалась дружба на теренах області облдержадміністрації, облради і Чернівецької мерії. Однак, схоже, цьому тріумвірату прийшов кінець. Влада делікатно починає бити чавунні горщики. Що проявилося, зокрема, у дивному часовому збігові кількох запланованих прес-конференцій. Голова обласної ради Іван Шилепницький і мер Чернівців Микола Федорук вирішили виступити перед журналістами з проблемних питань проведення тендерів на закупівлю і послуги за рахунок бюджетних коштів саме в той час, коли мала відбутися підсумкова прес-конференція голови облдержадміністрації Володимира Куліша. Особливо наполягав на цьому Іван Орестович. Йому справді є за що ображатися на губернатора, який чітко і наполегливо повів свою лінію у вирішенні кількох актуальних і хронічно болючих для Буковини проблем. Приміром, з розчищення і регулювання буковинських річок, де гребе кожен, хто може гребти. А багато хто хоче не так їх регулювати і чистити, як вибирати з них такий потрібний будівельникам і шляховикам гравій і пісок. Облрада, а точніше, одна з її партійних фракцій, вирішила взяти цей процес під свій контроль. Якщо не сказати - під свій дах. Прокуратура області не без губернаторського втручання винесла протест на рішення чергової облрадівської сесії, вимагаючи скасувати як незаконні намагання постійної комісії облради з питань охорони навколишнього середовища втручатися в господарську діяльність структурного підрозділу місцевої виконавчої влади, тобто Водгоспу. Тобто взяти процес вигрібання гравію "на віру".

- Питання вирішуватиметься по закону, а не на догоду деяким особам, прізвища яких ви всі чудово знаєте, - наголосив на своїй прес-конференції Володимир Куліш. (До відома деяких депутатів облради: прокуратура протест не відкликала, а чекає його розгляду на сесії облради у визначений законом термін, хоча цей термін давно минув, а також разом з громадськістю пояснень від депутата Віктора Довганича - фракція БЮТ, який прилюдно заявив про те, що прокуратура разом з Водгоспом тримає третину гравійно-піщаного річкового бізнесу).

Ще одне яблуко розбрату владних установ - Чернівецький аеропорт.

- Перекажіть тому, хто розповсюджує чутки, ніби місто може втратити свій аеропорт, що йому час звернутися на вул.Мусоргського, - попросив журналістів на своїй з Іваном Орестовичем прес-конференції Микола Федорук.

Журналісти переказали. На що Володимир Куліш спокійно відповів: найближча сесія облради розглядатиме питання повернення аеропорту в обласну комунальну власність, оскільки місто не виконує взятих на себе зобов'язань, порушуючи тим угоду, підписану при передачі йому цього крилатого об'єкта. Якщо губернатор дотримається принципового варіанту, інші гілки хіба що роздерибанять територію дурдому на Мусоргського, на гілках якого якраз з'явилося яблучне цвітіння.

Дуже б не хотілося, щоби другий рік губернаторства розпочався для толерантного Володимира Куліша відкопуванням старих томагавків, проте й томагавки мають поважати тверду руку.

Світлана ІСАЧЕНКО


МЕР ТА ГОЛОВА ОБЛАСНОЇ РАДИ НЕ ЗАДОВОЛЕНІ ТЕНДЕРНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ

Двадцять першого травня, у день десятиліття прийняття Закону України "Про місцеве самоврядування" мер Чернівців Микола Федорук та голова обласної ради Іван Шилепницький провели спільну прес-конференцію. Хоча тема прес-конференції ювілею не стосувалася і була скликана, аби оголосити про те, що 21 травня жодних видатків з місцевих бюджетів здійснюватись не буде на знак протесту проти "існуючої загальноукраїнської корупційної схеми при здійсненні державних закупівель".

Фото Романа КЛИМА


МАВКИ,ЩО ЗАЛОСКОЧУЮТЬ ДО СМЕРТІ

Наближається одне з найбільших християнських календарних свят - Святої Трійці, - яке відзначається на 50-й день після Великодня. В українському народному календарі Трійця більше відома як Зелені свята. Ця назва відображає специфіку основного обрядового атрибуту цього свята - зелені, гілочок дерев та зілля, яким наділяли магічні властивості. Тому вони слугували для клечання, або, як кажуть на Буковині, маїння, - прикрашання оселі й усього обійстя.

Зелень для клечання заготовляли зазвичай у Зелену, чи Клечальну, суботу. На Буковині здебільшого облюбовували для цього липу, гілками-краками з неї обтикали хату, криницю, стайню та інші господарські будівлі. Також заготовляли в лузі всіляке зілля: полин, чимбрик, барвінок, яким вистеляли долівку в оселі. Збирач народних звичаїв краю Григорій Купчанко майже півтораста літ тому відзначав, що на Трійцю буковинці ліпили до шибок листочки з любистку і маруньки, а "запашним зілєм" прикрашали в хаті.

У східних районах нашої області, на Сокирянщині, до цих свят маювали ворота, біля криниці та оселю гілочками мая (так називають тут клен гостролистий), також горішини (тобто, волоського горіха), липи, ясена. Накошували чи наривали зілля, особливо любистку і чебрецю, яким настеляли долівку в оселі - "бо повинна хата бути зазеленена".

Широке використання у магічних дійствах рослинності мало на меті вберегти оселю від чаклунства та "нечистої" сили. Адже, згідно з народними віруваннями, на Зелені свята припадала активізація відьом та міфічних демонічних істот: лісових і польових духів - нявок, споріднених із наддніпрянськими мавками. Особлива активізація нявок припадала, згідно з календарними віруваннями, саме на період Зелених свят. У народному календарі було й окреме свято, присвячене захисту від цих духів - Розриви, яке випадало на перший понеділок після Зелених свят і співпадало з початком Петрівки.

У гуцулів це народне святце називалося Розігри, або ще Чортовий день. За повір'ями та переказами буковинських гуцулів, нявки збиралися на Розігри близько полудня на деяких височинах, зокрема полонині Лучина.

Що собою являли оті загадкові мавки-нявки?

Народні уявлення про лісових мавок записав під час експедицій 1869-1870 рр. на Східному Поділлі П.Чубинський: "Мавки чи лоскотниці - не що інше, як чорти. Вони живуть у лісах і з'являються до людей в образі молодих і гарних дівчат. Лихо тому, хто їх зустріне: вони спершу привертають увагу зустрічного своєю красою, потім заводять із ним розмову, люб'язні з ним і, нарешті, свою жертву, яка захопилася поривами серця, залоскочують до смерті".

Буковинці та бессарабські українці уявляли нявок швидше як русалок: вони були худорлявими, зеленкуватого кольору, з довгим розплетеним волоссям й одягнуті в прозорий одяг. Зі спогадів старожилів наддністрянських сіл на Сокирянщині постає такий образ цих істот: "Казали, що в нявок зелене волосся"; "Нявки - таке, як людина, але - дичина".

На Буковині їх ототожнювали з водяними духами: "Вони плавають у воді..." Для людей ці демони становили небезпеку, оскільки могли приворожити і заманити на загибель у бульбону, тобто глибоку яму у воді. Через це на Зелені свята остерігалися купатися, бо "нявки берут під воду" і топлять необачних купальників. Як жителі водойм нявки мали силу "заперти хмари", аби не йшов дощ".

Цікаво, що в давнину нявки уявлялися буковинцям і великими кішками: "Нявки подібні до кішок, але більші від них". Сліди такого образу теж збереглися у народній пам'яті. З цим була пов'язана певна пересторога. Протягом тижня Зелених свят уникали спати надворі, бо, мовляв, може надійти нявка і де понюхає, там зробиться "нявча кістка" (наріст на тілі).

Для захисту від нявок клечання залишалося упродовж тижня, протягом якого ці духи, як вірили, могли зашкодити людям. У наддністрянських селах на сході області на "нявчине" свято Розриви уникали ходити до лісу чи поля - "бо нявки замордують". Оберегами від них вважали полин і терен. Місцеві жителі вірили: тій людині, що мала ці рослини з цілющими властивостями при собі, нявка при випадковій зустрічі нічого не могла поробити і лише погрожувала: "Якби не полин та й не терня, то я б тебе на мукичку стерла".

У деяких краях народ на Зелені свята остерігався і відьом. На Покутті у першій половині ХІХ ст. переддень Зелених свят, поряд із надвечір'ям перед Юрія, вважався критичним часом, коли відьми найбільше викрадали молоко в корів. Такі повір'я були поширені й у сусідів українців. Поляки-лясов'яки Сандомирської Пущі, які сусідували з українцями Надсяння, теж вірили, що напередодні Зелених свят відьми-чарівниці ходять селом і відбирають "коровам млєко".

Зелені свята належали до найважливіших поминальних днів року. У Дідову суботу перед Зеленими святами гуцули несли до церкви молочні продукти: будз, бринзу, масло, гуслянку, які передавали священику. Таких звичаїв дотримувалися й на інших українських землях. На Підляшші в Зелену суботу господарі приносили до церкви хліб, кашу, ковбасу, сало, сир, масло, яблука та інші продукти.

У багатьох районах прийнято влаштовувати поминальні трапези. Старожили на Сокирянщині добре пам'ятають, як до них лагодилися колись: пекли колачі й купували банячки або глечики. Як і на Проводи, справляли на цвинтарі поминки і роздавали калачі та банячок чи глечик з водою за поману. На поминальну трапезу-обід збиралися всією громадою - за довгим столом на цвинтарі або у видолинці неподалік. Там стелили скатерки просто на траві, й кожен викладав страви та питво, які приніс із собою. На ті спільні трапези надходило й багато чужих: убогих з інших сіл і навіть циган. Поминальна традиція збереглася до наших днів.

Такі трапези влаштовували і вдома. В українських селах Підляшшя у Зелену суботу господар дому перед початком поминальної трапези підносив чарку горілки зі словами "Будь здоров, дєду!" і виливав її за вікно. Сідаючи за стіл, набирав ложку страви і так само викидав через вікно, в той час як решта домочадців кидали ложки з пожертвою під стіл. Початком трапези кожен із домашніх (окрім господаря) кинув ложку страви під стіл. При цьому примовляли ритуальне запрошення адресатові пожертви: "Дєду, іди до обєду!" У такий спосіб підносили пожертву для померлих предків, чи Дідів.

Із культом предків пов'язували у народних віруваннях і зелені обереги, яким прикрашали оселю. Наприклад, у Луківцях на Вижниччині, у верхів'ї Серету, вірили, що у клечанні ховаються душі померлих, які прилітають, щоби вберегти оселю від усілякої нечисті. Подібне повір'я збереглося й у Великому Кучурові. Поминаючи в Зелену суботу покійників, хрести на могилах прикрашали гілочками липи - аби "мала де душка заховатися". Також того дня давали за поману. А за померлих наглою смертю (потоплеників, повішальників) або в дорозі замовляли в церкві службу.

У багатьох селах ще до середини 1940-х після служби Божої на Трійцю церковна громада здійснювала хресний хід селом, освячуючи криниці та інші водойми, деякі оселі. У громадах, де була церква освячена на Трійцю, відбувалося храмове свято.

На Зелені свята як особливий магічний період вдавалися і до лікувальної магії. Одне з таких дійств - від недуги очей, у якому переплелися елементи язичництва і християнства, записано від старожилів Луківців: "Хто слабує на очі, мусить встати у Зелену неділю до схід сонця. Треба сокотити (тобто пильнувати), аби не пропустити перші промінчики, бо у цей час Святий Дух зійшов на апостолів. А тоді зібрати вранішню росу, примовляючи: "Жива водичко - Божа росичко, Духом Господнім позначена, капай у цю мисочку. Так, як ти чиста, най си зроби пречисто у болящих очах".

По завершенні Зелених свят у деяких підгірських селах все клечання збирали і спалювали, як таке, що позначено впливом "нечистої" сили. Залишали лише один крачок липи, який використовували як магічний засіб від опіків чи інших болячок. Для цього попіл із гілочки розмішували із ложкою або двома сметани і такою маззю змащували рану.

В інших місцевостях із маїнням обходилися дбайливіше. У Луківцях на Вижниччині вважали: оскільки воно "на себе всю нечисть взяло", то зберігали як засіб у грозовій магії. Коли влітку насувалася хмара, гроза, гілочки "троїцької" липи виносили надвір, примовляли над ними і спалювали. У такий спосіб від осель і городів відганяли стихію. Поодинокі старожили ще й досі вдаються до таких маніпуляцій.

У східних районах області, які влітку більше страждали від посухи, святочне маювання використовували як засіб у дощовій магії. Вважалося, якщо в засуху маювання замочити, як-от вкинути в річку, у ставок, - то піде дощ. Ще маювання як помічний засіб давали худобі, а із зілля, яким прикрашали оселю, готували лікувальний чай. Ці троїцькі повір'я та звичаї живуть серед місцевих старожилів і понині.

Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ


ТУРЧИНОВ СТАВ ПЕРШИМ ЗАСТУПНИКОМ СЕКРЕТАРЯ РНБО

Президент України Віктор Ющенко підписав указ, яким призначив Олександра Турчинова першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Його попередник Валерій Хорошковський подав у відставку 15 травня. Раніше Олександр Турчинов був керівником Служби безпеки України, а також головою бюджетного комітету Верховної Ради, очолює центральний штаб Блоку Юлії Тимошенко.


НАМ ОБІЦЯЮТЬ ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІНИ НА БЕНЗИН

У першій декаді травня літр бензину марки А-95 подорожчав у середньому на 15-20 копійок - до 4,2-4,3 грн. за літр. До початку літа ціна зросте до 5 гривень за літр, прогнозують оператори ринку.

На думку учасників паливного ринку, ціна на бензин підвищуватиметься і у майбутньому, поки не сягне європейського рівня. Вартість літра високооктанового бензину в Європі - 1-1,2 євро.

"Основна причина підвищення вартості бензину - подорожчання нафти і початок весняно-польових робіт", - сказав керівник прес-служби Укртатнафти Сергій Біленький в інтерв'ю газеті "Дєло". За його словами, наприкінці квітня - початку травня на аукціоні з продажу вітчизняної нафти ціна сировини виросла на 5%, а нафта російського походження "піднялася в ціні ще більше".


ЯЦЕНЮКУ - 33!

Цими днями наш відомий земляк, наймолодший міністр-патріот закордонних справ в історії України Арсеній Яценюк відзначив ювілей - йому виповнилося 33 роки. Вітаємо!


МИХАЙЛО ПАПІЄВ ВІДВІДАВ ДИТЯЧИЙ САНАТОРНО-ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР "ДРУЖБА" В КРИМУ

Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв 22 травня побував у дитячому санаторно-оздоровчому центрі "Дружба" в Криму, ознайомився з умовами, які створено для санаторно-курортного лікування дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Довідка: У 1997 році на базі санаторно-оздоровчого центру "Дружба" було створено Міжнародний дитячий медичний центр (МДМЦ) "Євпаторія". Ця лікувальна установа діє відповідно до угоди між Міністерствами охорони здоров'я України і Куби та Українським молодіжним чорнобильським фондом "Про надання медичної допомоги дітям, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та інших екологічних катастроф". З початку 1998 року в рамках Програми українсько-кубинського співробітництва щодо реабілітації дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у Центрі працюють лікарі з Куби.

Сучасна лікувально-діагностична база та висококваліфікований персонал МДМЦ "Євпаторія" дозволяють пройти повне клінічне обстеження і забезпечити відповідний курс санаторно-курортного лікування. Сьогодні Центр - це багатопрофільна цілорічна оздоровниця, яка може прийняти понад 1700 відпочиваючих у літній період і 700 - у міжсезоння. За 9 років на базі Центру оздоровилося майже 50 тисяч дітей та трохи менше 5 тисяч дітей з батьками з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цього року основною метою Міністерства праці та соціальної політики є підвищення якості санаторно-курортного лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, насамперед дітей. Міністерство забезпечує саме санаторно-курортне лікування громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, результатом якого повинно стати суттєве покращення стану здоров'я щодо профільного захворювання. На це звернув увагу Михайло Папієв, спілкуючись з батьками дітей, які перебувають на лікуванні в МДМЦ "Євпаторія".

Міністр повідомив, що при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачається збільшити обсяги видатків на санаторно-курортне лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перш за все дітей. Ще один шлях - це залучення місцевими громадами коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, - резюмував урядовець.

Прес-служба Міністерства праці та соціальної політики України


ЧЕРЕШ - НИЖНІ СТАНІВЦІ - ЧОРТОРИЯ: ЖИТТЯ У ТИХОВОДІ

У цих селах Сторожинецького й Кіцманського районів розташовані психоневрологічні інтернати, де лікуються та живуть (якщо не в убогості, то в бідності точно) близько 400 людей. На 150 пацієнтів Череської лікарні - лише один лікар-психіатр, який працює тут вже 25 років. За його словами, він неодноразово звертався до відповідних структур обласної влади із проханням збільшити штат медичних працівників інтернату, але завжди отримував відмову. Мотивація: брак коштів в обласному бюджеті, яких вистачає лише на зарплату персоналу та оплату комунальних послуг. Виділяють їх з Пенсійного фонду, каже директор інтернату Радика Гатиш. На харчування та медикаменти передбачено 10 грн. 50 коп. - відповідно із розрахунку на одну людину на день. Про наявність сучасної медичної літератури та обладнання навіть й не йдеться. Нагодувати пацієнтів вдається завдяки власному господарюванню. Медичний заклад займає 62 гектари. Є в господарстві корови, вівці, коні. Культивують картоплю та буряк. Один із двох корпусів інтернату конче потребує капітального ремонту, проте на це, як завжди, бракує коштів. Корпус, де живуть та лікуються хворі, має два поверхи. Палати розраховані на 4 пацієнти: підлога прогнила, санвузол треба міняти. В ізоляторі - 20 людей. За словами директора інтернату, найперша проблема - ремонт теплотраси. Сподіваються на допомогу обласної влади...

Інтернат у Нижніх Станівцях поки що виживає з допомогою благодійних організацій та територіальних центрів. Капітального ремонту будівель не проводили понад 15 років. Опалюють інтернат вугіллям. Є домовленість щодо проведення газу, але поки що - лише на папері. Кімнати, де живуть хворі, охайно прибрані. У приміщенні карантину стіни вражені грибком, а ізолятор швидше нагадує камеру у в'язниці: вологі сірі стіни, дерев'яний стелаж вздовж стіни. Щоправда, персонал запевняє, що ізолятор перебуває на ремонті. Медичне забезпечення: 11 гривень на одну людину на місяць.

Чорторийський психоневрологічний інтернат раніше був психіатричною лікарнею. Проблеми ті самі: брак коштів. Невже не зрозуміло, що весь цей вдаваний порядок - показуха? - риторично запитує одна з санітарок, продовжуючи: про ваш приїзд нас попередили днів за десять...

- Тож ще одна закинута, забута й занедбана сфера інтересів держави - психоневрологічні інтернати - потребує негайного втручання з боку держави. Ми не можемо спокійно дивитися на те, в яких злиднях живуть ці люди, - зазначив депутат від Соціалістичної партії в облраді Е.Ушаков, пообіцявши взяти покращення соціально-побутових умов у згаданих спеціалізованих закладах під особистий контроль. Кожному психоневрологічному інтернату депутати-соціалісти облради подарували по телевізору та холодильнику. Поживемо - побачимо, чи ці запевняння не перетворяться, як часто це буває, на красиві слогани перед черговими парламентськими виборами...

Віталій ЛАВРЕНЮК


МІСТ ЧЕРЕЗ ПРУТ ЗАКРИТО НА РЕМОНТ

Наприкінці минулого тижня міст через р. Прут між Чернівцями і Магалою закрили на ремонт. Закрили по-справжньому. Здогадуючись, що знакам "в'їзд заборонено" (у народі - "кірпіч") наші водії не дуже довіряють, впоперек дороги поклали бетонний блок і висипали вантажівку гравію. Метод дієвий. Щоправда, неуважний водій, який, може, й не помітить вночі знак, ризикує розмастити машину асфальтом чи вилетіти з дороги в яр. Хоча, міст, безумовно, потребує ремонту. Востаннє його серйозно відновлювали років шість тому, коли облдержадміністрацією керував Теофіл Бауер. Відтоді асфальтове покриття розбили і рухатися мостом через ями можна було зі швидкістю пішохода. Вже не кажучи, що спроби оминути вибоїни постійно створювали аварійні ситуації. Спроби обмежити рух нічого не дали. Проте дізнатися хто і як має ремонтувати міст, а головне, коли роботи закінчать, виявилося не так уже й просто. Керівництво Облавтодору з таким небажанням відповідало на всі запитання, начебто ремонтують не міст, а принаймні шахту для балістичної ракети. В усякому разі мене кілька разів переадресовували від Романа Майора до Петра Харлашка і навпаки.

Зрештою начальник служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Роман Майор погодився на коротеньке інтерв'ю. За його словами, цей ремонт є плановим. На мосту зруйнувалися деформаційні шви, і він давно вимагає ремонту. Роботи виконує служба автодоріг, замовлено німецькі шви. Крім швів, замінять частину металевої огорожі. За словами Романа Костянтиновича, ремонт заплановано завершити через 1,5 місяця. Це обумовлено тим, що за технологією, бетону необхідно не менше 28 діб, щоб набрати відповідної міцності. Вартість ремонту 200 тис. гривень, які виділив Укравтодор.

У 2002 р., коли ремонтували міст, деформаційні шви не замінювали. Окрім того, буде вирішуватися питання про обмеження руху габаритного транспорту. Яким чином - вирішать шляховики спільно з ДАІ.

Андрій РОМАНЦОВ


ЧЕРНІВЕЦЬКА АВСТРІЯ - СИМВОЛИ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ У НОВІЙ ЄВРОПІ

Знайдена 2003 р. статуя колишньої "Чернівецької Австрії" є прикладом і базою для мистецького й наукового тлумачення політичних символів та питання європейської ідентичності. Віденський інститут культурно-резистентних благ розпочав проект із мистецького дослідження релевантності статуї Австрії. Після тривалих пошуків зі збору матеріалів у Братиславі виставили десять копій торса статуї у її теперішньому вигляді. Відомі у мистецькому світі куратори обрали по двоє митців з Австрії, Угорщини, Словаччини, Польщі та України, завданням яких стало опрацювати та по-новому інтерпретувати торс, виходячи з власних форм мистецького вираження. Спектр робіт сягає від класичної скульптури до інсталяції з використанням сучасних мультимедійних пристроїв. Щоб уникнути будь-якого "присмаку ностальгії за монархією" і умовою жодним чином не визнавати або реставрувати статую. Роботи подають різні інтерпретації поєднання з політичними символами у Європі. Результатом інтенсивної мистецької роботи стали 10 нових творів мистецтва. До офіційної передачі статуї Києву організатори виставки здійснили турне по виставкових залах Відня, Братислави, Кракова, Львова й Чернівців. Подорож нових скульптур Австрії "новою Європою" символізує не в останню чергу її різні погляди, що сплітаються воєдино на Буковині. У наукових доповідях на кількаденному симпозіумі, що стане завершальним етапом проекту навесні 2008 р. у Чернівцях, науковці й митці з усієї Європи дискутуватимуть про поводження з політичними символами та їхнє значення і вагу для сучасності й майбутнього у новій Європі.

Віталій ЛАВРЕНЮК


ПІДОЗРЮВАНОГО У СКОЄННІ ВБИВСТВА УЖЕ ЗАТРИМАЛИ

У минулому числі наш тижневик ("Свобода слова", №20 від 17 травня ц.р.) розповів читачам про те, що на одній із дач м. Чернівці, вул. Оршівська, з рубленою раною голови виявлений обгорілий труп жителя обласного центру - 40-річного Олександра С. Підозрювана у скоєнні цього злочину особа (уже судима за крадіжки) - 37-річний Олександр В. з місця події втік.

З достовірних джерел стало відомо, що "бігуна" чернівецькі правоохоронці затримали. Ось що розповів прес-секретар прокурора Чернівецької області Олександр Лебідь:

- Підозрювана у скоєнні вбивства особа, яку протягом кількох діб розшукували правоохоронці Буковини, затримана і дає свідчення. Він розповів, що група молодих людей того дня відпочивала на дачі потерпілого. Спиртне, шашлики, дівчата... Інцидент, який переріс у бійку, виник через грошовий борг власника дачі. Як стверджує підозрюваний, ніхто не намагався спалити труп потерпілого. Просто випадково хтось із присутніх у метушні зачепив мангал, який перевернувся, і розжарене вугілля розсипалося довкола, в тому числі й на тіло забитого. Втім, слідство, а згодом і суд, розставлять усі крапки у цій непростій кримінальній справі.

Лариса МАРЧУК


ЗА НЕВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ - РІК ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

Двадцять третього січня об 11 год. 23 хв. громад. Д., 1987 р. н., перебуваючи на майданчику загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38 м. Чернівці, за допомогою мобільного телефону з метою дезорганізації діяльності установи дав завідомо неправдиве повідомлення на спецлінію "02", що приміщення ЗОШ №38 на вул. Я.Налепки, 3 заміновано. Проте, знаючи, що поширена ним інформація неправдива і розуміючи, що таке повідомлення спричинить паніку серед учителів та учнів школи, порушить громадську безпеку та нормальний процес навчання і його будуть розшукувати, спалив картку телефонного пакета і втік.

Як пояснив підсудний, повідомлення він зробив для того, щоб допомогти своєму другові, в якого цього дня була самостійна робота. За таку "допомогу" молодий хлопець отримав призначене судом покарання - один рік позбавлення волі. Крім цього, він повинен відшкодувати витрати.

Юлій ГУЛЕВСЬКА,

помічник прокурора Садгірського району м. Чернівці


ЗОЛОТОШУКАЧ

До співробітників Хотинського райвідділу міліції звернувся 35-річний житель м. Хотин та повідомив про те, що невідома особа через незачинене вікно проникла до його будинку і викрала аудіоплеєр, цифровий фотоапарат та золотий ланцюжок з хрестиком на понад 7300 гривень. Виїздом на місце події працівники слідчо-оперативної групи місцевого райвідділу міліції встановили, що крадіжку скоїв 18-річний місцевий житель.


ПОКИНУВ ПОМИРАТИ

На автодорозі смт Берегомет Вижницького району невідомий водій автомобіля Ауді-100 наїхав на 53-річного жителя села Мигове і втік з місця пригоди. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці події, а працівники слідчо-оперативної групи Вижницького райвідділу міліції за скоєне затримали 30-річного жителя села Луківці.


ІЗ ЗАКАРПАТТЯ - НА ЧЕРНІВЕЦЬКІ НАРИ

Співробітники карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області на ринку "Центральний" за крадіжку гаманця з 200 доларами США з сумки 45-річної жительки села Петрашівка Герцаївського району затримали двох мешканок Закарпатської області. Нині працівники міліції перевіряють затриманих щодо причетності до інших злочинів.


ЄВРОПА ВІДСВЯТКУВАЛА МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ

Тридцять років тому, а саме 18 травня 1977 року, в Європі започаткували свято музеїв. Не залишилася осторонь і Україна. Адже музеї зберігають історію і культуру народу, землі, країни. Не дають зотліти вогникові духовності... Вони - наша пам'ять. А без пам'яті не буде ні народу, ні країни.

У Чернівцях працюють 7 музеїв: художній, краєзнавчий, етнографічний (музей просто неба), музей діаспори, літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської, літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича та меморіальний музей Володимира Івасюка. Минулої п'ятниці вони влаштували собі свято у великій благородній залі Художнього музею. Привітання, нагороди, подарунки і море квітів. Іменинники!

- Чи відчуваєте піклування про музей Володимира Івасюка з боку держави? - запитала у пані Наталії Мороз - головного зберігача фондів.

- Радше з боку представників ЗМІ. За рік про Володимира Івасюка зняли кілька фільмів, на каналі ТЕТ про нього зробили цікаву передачу в програмі "Дивись". Також до Чернівців приїжджали журналісти з Москви, з телеканалу ТРК, які теж відзняли цікавий матеріал про Володимира Івасюка, наш музей.

- Музей не приватний, то все ж таки, на що вистачає державних коштів?

- На зарплату працівників, комунальні витрати, закупівлю канцтоварів. Решта витрат - за рахунок благодійних внесків. Плануємо поповнити зібрання творів Михайла Григоровича Івасюка, перевидати "Монолог перед обличчям сина". На велику допомогу від влади не сподіваємося, проте були б вдячні хоч за якусь грошову підтримку.

- Що зробили за минулий рік і чого не вдалося здійснити? - питання до директора літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Володимира Вознюка.

- Відремонтували підлогу у спальній кімнаті музею. В залі шанування зробили відмостку, гідроізоляцію... Велика подяка панові Івану Шилепницькому. Майже 20 тисяч гривень надала обласна рада на ремонт приміщення. Звичайно, це далеко не все. Потрібен внутрішній ремонт споруди... багато чого треба. Сподіваюся, що спільними зусиллями зробимо.

Наразі музеї, як і вся культура, мистецтво, в нашій країні не в пошані. Не стає грошей на поповнення музейних фондів, чи не всім необхідний ремонт. Вологість підвального приміщення музею Володимира Івасюка загрожує експозиційним залам у верхніх кімнатах. Розкішну споруду художнього музею пронизують загрозливі тріщини, нема місця, аби представити у постійній експозиції розвиток сучасного мистецтва, починаючи з 40-х років минулого століття і до сьогодення. Хоча на думку деяких "профі", місця тут аж занадто, лише треба повісити картини у два ряди. А якщо у три, чотири..! Шановний, певно, дещо переплутав художній музей з магазином одягу.

У свято ніхто про погане не згадує, образи забуті. Тільки легким сумом світилися очі, коли генеральний консул Румунії Ромео Cандулеску розповідав, як високо цінують сусіди-румуни працю музейників і музейну справу, яку увагу надає їхня держава розвиткові, збереженню та процвітанню понад тисячі музеїв країни. Якби ж то і нам так.

Олена РОСИНСЬКА


ПЕРЕКРИТО ВУЛ. УНІВЕРСИТЕТСЬКУ ТА ФЕДЬКОВИЧА

Тривають земельні роботи на вул. Університетській із перекриттям транспорту в районі їхнього проведення. Роботи з підключення водогону проводить ЗАТ "Агрошляхбуд" (керівник - М.Шіпка). Поверхневий шар проїжджої частини і тротуарів буде відновлено до 4 червня.

Цілком перекриють рух транспорту в районі проведення ДКП "Чернівціводоканал" ремонтних робіт із заміни каналізаційного випуску від будинку №28 на вул. Федьковича. Поверхневий шар проїжджої частини і тротуарів буде відновлено до 7 червня.


СПЕЦНАГОРОДА ДО ЮВІЛЕЮ

Запровадити відзначення спеціальною нагородою громадян, які зробили найбільший внесок у підготовку та відзначення 600-ліття міста, запропоновано на черговому засіданні Громадської ради сприяння підготовці та проведення 600-річчя Чернівців. Попередня назва нагороди - "Служу Чернівцям", - повідомив секретар ради Володимир Килинич.

Буде розроблено положення про нагороду, її опис та порядок нагородження. Пропозиції з цього приводу будуть внесені міському Оргкомітету.

Громадська рада розглянула також два варіанта зовнішнього вигляду почесного ланцюга Чернівецького міського голови.


ПРИМАРА-ТЕМПЛЬ - ТЕМПЛЬ-ПЕРЛИНА

Прочитав нарис Наталії Шевченко "Примара темплю" у "Свободі слова" від 9 травня цього року. На мене найшли думи-спомини - сумні, тривожні й щасливі. Перше, що спало на думку, це парадокс співзвуччя слів "примара" і "темпль". Як їх можна поєднати - бридке й прекрасне?! Далі перед очима постали, як у кіно, кадри-спомини, те, що колись бачив: красень архітектури - темпль неперевершеної краси й витонченості форм палац - синагога, потім жахливі його руїни, на які моторошно було дивитися, врешті кінотеатр "Жовтень", що нагадував швидше казарму-в'язницю чи ще щось на кшталт "а-ля совєтікус", який панував тоді в архітектурі. Від божественної ошатності не залишилося й сліду. Порівнювати було з чим, бо все це я бачив на свої очі.

У 1940 році я мешкав у Чернівцях, навчався у 8-у класі української школи №3 ім. О.Кобилянської (колишня школа №23, нині гімназія). Як траплялася вільна від уроків годинка, гуляли вулицями Чернівців - милувалися їхньою архітектурою, що дісталася у спадок від видатних зодчих й майстрів-будівельників австрійського та румунського періодів історії міста. Захоплювала гармонія форм драмтеатру, інші будівлі на Театральній площі, головний корпус університету, гармонійно забудований центр міста, дивної краси пам'ятник "Чорний орел" тощо. Найчастіше з друзями зустрічалися біля темплю - Чернівецької синагоги (архітектор - Ю.Захаревич). Вражала його ошатність форм, витонченість, гармонія ліній... Моє серце завмирає від приємних спогадів того часу, коли передивляюся старі листівки. А ось інший вигляд колишньої величної споруди на світлині 40-х років - руїни (пам'ятку архітектури знищили фашисти), я був свідком тих подій восени 1944 року.

За радянської влади темпль, якщо так можна сказати, відбудували, хоча бракувало коштів, заважали, як завжди, ідейно-політичні проблеми... Зараз теж намагаються щось повернути для історії - до прикладу, пам'ятник "Чорний орел". А темпль? Його також варто відновити. Передбачаю запитання: де взяти гроші? Невже нема? (Зважаючи у кого, для чого і на які соціальні потреби). Переконаний, що єврейська громада, хоча вона не чисельна, зуміє знайти кошти на відбудову історичної пам'ятки: єврейський народ дуже солідарний, хоча й розпорошений по всьому світу. Запевняю, "глобальне" єврейство допоможе чернівецькій громаді вирішити цю проблему. Потрібна лише "політична воля", як тепер кажуть.

Щодо ідейно-політичного аспекту. Дехто вважає, що темпль стане цитаделлю сіонізму. Як мовиться, якщо вовка боятися - у ліс не ходити... Право ж сповідувати свої релігійні погляди Конституція України надає всім громадянам. І якщо євреї молитимуться по-своєму за кращу долю України й її народу, то гірше від цього не буде. Як використовуватимуть споруду - вже інша річ. Наголошую, йдеться не про відновлення синагоги як такої, а про відбудову архітектурної перлини Чернівців. Сподіваюся, з часом це станеться. Адже це наш святий обов'язок перед нащадками. Для цього є всі умови - треба лише бажання. Мусимо все зробити, аби наше чудове місто, де я прожив майже все життя (від 1940 р.), місто, яке наближається до свого 600-річного ювілею, повернуло свою окрасу - темпль.

Байдуже ставитися до історичних пам'яток, тим паче руйнувати їх - це не просто вандалізм, це кримінальний і моральний злочин, за який треба притягати до відповідальності.

На завершення хочу щиро подякувати за цікаву й актуальну публікацію Наталії Шевченко.

Леонід ВАСЮК, доктор історичних наук, професор, письменник.


ПЕРЕДПЛАТА

ШІСТЬ ТИСЯЧ ГЕКТАРІВ РУКОТВОРНИХ ЛІСІВ

Створив за час роботи в лісівництві директор Хотинського держлісгоспу заслужений працівник лісового господарства Іван Качан.

У лісовому господарстві він працює сорок років. Стільки ж Ювілейному лісу, куди він, як ритуал, навідується щороку. Саме стільки років потрібно дереву, аби досягти товарної стиглості.

П'ять тисяч молодих паростків із насіння високопродуктивних дерев висаджують щороку на кожному з 200 гектарів лісових площ Хотинського держлісгоспу. Важко повірити, що з тих п'яти тисяч лише 350 зустріне свій природній вік стиглості. Для бука і дуба (основних лісоутворювальних порід), наприклад, він сягає ста років. Саме саджанці дуба червоного і берези привезли цього року з Хотинського держлісгоспу, аби висадити на Алеї журналістів у Чернівцях.

Клішківський лісопункт має одну з трьох (такі ж ще у Вашковецькому Сокирянського району та Новоселицькому нижніх складах) дільниць із переробки деревини. Серце лісопункту - цех заточування. Його незмінний керівник - Андрій Гаврилін, який трудиться тут майже двадцять років.

Німецька комп'ютеризована деревообробна лінія дає велику точність розпиловки. За останні п'ять років для нарощування обсягів виробництва продукції, яка відповідала б світовим стандартам, Хотинський ДЛГ впровадив майже 20 одиниць деревообробних станків італійських, німецьких та російських виробників. У цехах є 7 поточних ліній з випуску пилених заготовок та паркету. Щорічно вони випускають 2000 кубометрів заготовок для штучного паркету, 1200 кубометрів пилених заготовок на експорт, 700 кубометрів чорнових меблевих заготовок, 2000 кубометрів пиломатеріалів, 10 тисяч квадратних метрів паркету.

Позаторік на Клішківському лісопункті почав діяти цех переробки низькосортної деревини. Тут виготовляють індустріальний паркет за ціною 7,3 євро за квадратний метр.

Олена ЧАЙКА

Фото Романи КЛИМЧУКЕВИЧ