Черновецький розказав, як грачував ночами і розбирався з бандитами

Версія для друку     Додати коментар - 4

13.08.2009  12:00

Чорновий варіант історії про "розбори 90-х років" дістала газета "Сегодня".

Як відомо, свою третю книгу мер написав під час відпустки навесні, у Криму, а в продаж вона надійде в продаж на початку осені. Як і попередні книги, буде проілюстрована особистими фото градоначальника.

У новому творінні, як відзначає видання, Черновецький повторно розповість про те, як відкрив магазин у Будинку вчителя і заробляв по $30-50 тисяч на день або ж познайомився з майбутньою дружиною. Однак, у третій книзі є багато цікавих деталей.

Мер розповідає, що коли його матері було 13 чи 14 років, її викрав "великий партійний чиновник з області" і привіз її у свій будинок - просто на її власне весілля. Чиновник загинув на війні, а мати майбутнього мера познайомилася з офіцером Михайлом Черновецьким.

Особисте життя мера, судячи з книги, починалося з іспитів. "Аліна забороняла призначати їй побачення, а я без неї навіть дихати не міг ні секунди".

У книзі є спогади про життя в крихітній квартирці на Березняках і історія про те, як майбутній мер заробляв дітям на молоко грачуванням на блакитній "шістці", подарованій йому на весілля тестем.

Однак, найцікавіша глава присвячена бурхливим 1990-м, коли майбутній мер пішов з державної служби, щоб "проявити себе до останньої крапельки".

Мер пише, що в 1993 році одного з керівників "Правекса" взяли в заручники. Бандити під'їхали до головного офісу банку з вимогою, щоб Черновецький особисто виніс викуп у $30 тисяч.

"Я виніс гроші, бандит їх взяв і заявив, що я теж мусив сісти до них у машину, інакше - буде вибух. Цей бандит був так впевнений у тому, що я злякався, що запросто дозволив мені повернутися в кабінет і взяти верхній одяг. Я ж набрав "02", наводить уривок з книги видання.

Написав мер багато: і про політику, і про те, чому підвищив тарифи на компослуги, і як наповняється бюджет, і як проходить його робочий день.

Закінчується книга пафосно: "Тату, а що значать для тебе твої друзі?" - часто запитує мене син Степан. І я вказую йому на те місце, де в людини може знаходиться душа. Для них я завжди відкритий".