10 серпня фестиваль розпочався, молодь отаборилася в наметах. Згідно інформації щодо програми фестивалю, першого дня виступали талановиті барди та початківці, проте усі з нетерпінням очікували другого фестивального дня. Саме 11 серпня повинні були заспівати Пікардійці (гурт „Пікардійська Терція”), Перкалаба та OT VINTA. Пікардійці проігнорували свято музики на Бойківщині, залишивши для спраглої глядацької аудиторіїї лиш розчарування. Прикро! Незважаючи на невисоку концентрацію визнаних ЗІРОК, на Княжій галявині в Синьовидному свято музики все ж відбулося. Було й чимало цікавих походів: екскурсії до водоспаду на річці Кам’янка, до Мертвого озера, Янкової криниці, до древнього монастиря в с. Розгірче.

Погода у фестивальні дні дарувала теплі сонячні промені, прохолодні краплини дощу і, навіть, казкову райдугу на небі. Загалом. погоду винуватити у тому, що вона зіпсувала свято не варто!

Чимало бардів оспівували серед гір бескидських реалії життя, смуток і журбу, кохання і тепло літа, даруючи шалену енергетику слухачам.
Золоті голоси і тексти, в яких автори вкладали частинку своєї душі, змушували захоплюватись незважаючи ні на що.

Родзинкою фестивалю безперечно стали кумедні дядьки із м. Рівне – гурт OT VINTA. Своїми чудернацькими піснями чолов’яги ввели в енергетично-рухомий рокенрольний транс сотні осіб. Натовп як єдине ціле створював під ногами гуркіт землі, незграбно витанцьовуючи під „Не мала баба клопоту – купила порося...” та інші запальні пісеньки. Натовпу було файно!!! „Перкалаба” теж зробили так, що людям було файно...

12 серпня майже з півночі і аж до ранку бардів та усіх інших учасників і гостей фестивалю зігрівала величезна ватра. Навколо багаття до ранку не стихали голоси, лунала музика, вирувало істинне молодіжне життя...

Справжніми достоїнствами фестивалю доречно вважати біотуалети, питну воду, торгівлю продуктами харчування і напоями на Княжій галявині.

Фестиваль відбувся, враження залишились. У мене враження позитивні...