Інтерв'ю голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Сергія Петрашко

Запитання: Сергію Ярославовичу, якщо дозволите, ми згрупували наші запитання за кількома ключових тем. По-перше, корпоративне управління та протидія рейдерству.

Якими ви бачите можливості ДКЦПФР у цій сфері? Чи допоможіть цьому новий закон "Про акціонерні товариства" чи навпаки, через зміну законодавства, ризик рейдерства зростає?

Відповідь: Нам необхідно забезпечити цілу низку підзаконних нормативних актів, згідно з якими врегулювати усі питання, пов‘язані із впровадженням нового закону "Про акціонерні товариства". Будемо вживати максимум заходів, щоб захистити власників цінних паперів при переході повноважень щодо обліку прав власності на акції від реєстраторів до зберігачів, оскільки ми вже сьогодні передбачаємо певні порушення, які можуть виникнути на цьому етапі.

Комісія проводитиме жорстку ліцензійну політику і контроль за виконанням професійними учасниками ринку цінних паперів ліцензійних умов.

Також вважаю за необхідне найближчим часом відрегулювати питання щодо реєстрації акціонерів, які прибули для участі на загальні збори, і ролі Комісії у цьому процесі.

Слід негайно посилити контроль за процедурою визнання втраченими реєстрів власників іменних цінних паперів та подальшим їх відновленням, адже саме внаслідок цих дій зазвичай на підприємствах з’являється новий власник.

Оскільки у реалізації рейдерських схем часто задіяні і працівники правоохоронних органів, тому будемо боротись з цим явищем із залученням депутатського корпусу та притягатимемо до відповідальності таких правоохоронців.

Запитання: Яка кількість публічних АТ, на Ваш погляд, найкраще б відповідала сьогоднішньому стану економіки та розвитку фондового ринку країни?

Відповідь: На мою думку, наше завдання полягає не у надмірному регулюванні діяльності акціонерних товариств, оскільки ринок сам відрегулює цей процес і визначить необхідну кількість публічних компаній.

Запитання: Другий блок питань, це інфраструктура.

Чи будете ви підтримувати або навіть форсувати процес створення центрального депозитарію?

Відповідь: Такої різномасті ідей щодо розвитку національної депозитарної системи напевно не було у жодній країні світу. На розвиток національної депозитарної системи державою виділялись чималі кошти, ухвалювалися закони, укази Президента та постанови Кабінету міністрів України. Тому, на рівні Комісії, це питання врегулювати неможливо. Ми будемо проводити широку дискусію з усіма зацікавленими суб’єктами цього процесу і, порадившись з керівництвом уряду, визначимо єдину стратегію.

Запитання: Закон про АТ передбачає переведення усіх цінних паперів у бездокументарну форму до кінця 2010 року і продавання ринку з усіма реєстраторами. Чи підтримуєте Ви таке рішення?

Відповідь: Підтримую. Інститут реєстраторів – це вчорашній день. На жаль, саме реєстратори часто були джерелом виникнення та інструментом для рейдерства.

Запитання: Яка кількість бірж є оптимальною для України? Чи варто Комісії вживати заходів для їх укрупнення?

Відповідь: Безумовно курс буде на укрупнення бірж. Біржа не повинна бути місцем, де грають в доміно більше часу, аніж торгують цінними паперами.

Запитання: Третій блок питань, це безпосередньо торгівля цінними паперами.

Чи поділяєте ви побоювання низки експертів ринку, що найпривабливіші українські компанії торгуватимуться за межами України? Чи варто Комісії вживати заходів для недопущення цього процесу і які?

Відповідь: Навпаки, ми вважаємо, що це добре. Ваше запитання можна перефразувати наступним чином: чи хочемо ми залучати іноземні інвестиції і підвищити капіталізацію наших компаній?

Запитання: Чи варто допускати на наш ринок іноземні цінні папери?

Відповідь: Тут слід бути обережним, оскільки у різних країнах різні вимоги до розкриття інформації. Тому нам слід спрямувати свої зусилля на створення таких умов, за яких інвестувати у цінні папери вітчизняних емітентів було б вигідніше, аніж підтримувати іноземні компанії.

Запитання: Кого Ви вважаєте найбільш важливим інвестором на українському фондовому ринку: іноземного інвестора, внутрішнього приватного інвестора чи інституційного…..?

Відповідь: Якими б не були інвестори, вони повинні мати рівний доступ до ринку капіталу, до біржової і депозитарної інфраструктури і бути однаково захищеними державою у випадку порушення їхніх прав. А наше завдання, як регулятора, ці умови їм створити.

Запитання: Наскільки оптимальною, на ваш погляд, для українського ринку є сьогоднішня кількість торговців ЦП, що перевищує 800?

Відповідь: Очевидно, що кількість ліцензій на ринку значно перевищує кількість працюючих і дієздатних торговців. Слабкі компанії підуть з ринку еволюційним шляхом.

Запитання: Якою ви бачите взаємодію ДКЦПФР з саморегулівними організаціями (СРО)? Чи варто передавати їм частину повноважень Комісії?

Відповідь: Зазвичай, чиновники не поспішають розставатись зі своїми повноваженнями. Але вважаю за доцільне частиною повноважень Комісії поділитись з СРО, проте якими саме і в якому обсязі - ми порадимось з членами Комісії.

Запитання: По-четверте, криза та український ринок цінних паперів

У якій фазі кризи, на ваш погляд, знаходиться сьогодні фондовий ринок України?

Відповідь: На жаль, фондовий ринок – це індикатор усього економічного середовища, тому саме із зростанням виробництва та покращенням добробуту наших громадян ми очікуємо виходу зі скрутного становища і фондового ринку.

Запитання: Які висновки з цього повинен зробити ринок та регулятор? Криза – це шанс для оздоровлення ринку чи вона просто відкине його на кілька років назад?

Відповідь: Ми не хочемо робити песимістичних прогнозів, ми повинні вірити в краще.

Запитання: П'ятий блок питань – державне регулювання ринку цінних паперів:

Якою буде доля членів Комісії?

Відповідь: Члени Комісії продовжать свою роботу, а на єдине вакантне місце я вже запропонував уряду кандидатуру першого голови Комісії, доктора економічних наук, професора Олега Миколайовича Мозгового.

Запитання: Якої позиції Ви притримуєтесь у давньому спорі про доцільність чи недоцільність наділення членів ДКЦПФР адміністративними функціями?

Відповідь: Роль членів Комісії буде посилено.

Запитання: Ваше відношення до ідеї створення мегарегулятора, яку нещодавно знову підняв голова Держфінпослуг? Якими повинні бути відносини між трьома фінансовими регуляторами та стосунки між ДКЦПФР з Фондом державного майна?

Відповідь: Ідея створення мегарегулятора є актуальною і, незалежно від того, хто його очолить, – ми її підтримуємо.

Стосовно стосунків з ФДМУ, то переконаний, що відносини з усіма органами влади повинні бути конструктивними. З Фондом державного майна Комісія повинна взаємодіяти, щоб зробити більш прозорою приватизацію, з Державним комітетом фінансового моніторингу взаємодія необхідна для централізованої та ефективної боротьби з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, з органами прокуратури – для об’єднання зусиль по боротьбі з рейдерством, тощо.

Запитання: Чи не призведе до конфлікту інтересів прямого підпорядкування ДКЦПФР уряду, який сам виступає крупним власником і емітентом?

Відповідь: Коли уряд є емітентом, чи оператором на ринку цінних паперів, на нього поширюються ті ж самі правила що й для усіх інших суб’єктів цього ринку.

09.06.2009