Миколаївська область розташована на півдні України, у басейні нижньої течії Південного Бугу, і займає площу понад 24,6 тис. км (4,1% території України).

На заході, півночі й сході область межує із трьома іншими областями України: Одеською, Кіровоградською й Херсонською, відповідно.

Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Область розташована в межах двох фізико-географічних зон: лісостеповій (Кривоозерський і західна частина Першотравневого району) і степовій (інша частина території).

Клімат помірковано континентальний із м`якою малосніжною зимою й спекотним посушливим літом.

На півдні її територія займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря і його лиманів.

Глибоко в сушу урізаються Дніпровсько-Бузький, Бузький, Березанський і Тилигульський лимани, які створюють дивне плетиво водних плесів.

 

Символіка області

 

Герб Миколаївської області: у лазуровому щиті золота архієрейська митра на двох таких же навхрест покладених ціпках. Унизу щит - предмет, що нагадує амфору для вина. Щит оточений переплетенням виноградної лози й угорі щита розташоване зв`язування пшеничного колосся. Прапор Миколаївської області: золота архієрейська митра на двох таких же навхрест покладених ціпках на тлі трьох квіт-білого, жовтого й блакитного.

 

Адміністративно-територіальний поділ і населення

 

В існуючих межах Миколаївська область як адміністративно-територіальна одиниця в складі України утворена 22 вересня 1937 року.

В адміністративному відношенні область розділена на 19 районів, 5 міст обласного підпорядкування (Южноукраїнськ, Первомайськ, Вознесенськ, Очаків й обласний центр Миколаїв), 4 внутріміських райони м. Миколаєва, 287 сільських рад.

В 9 містах, 17 селищах міського типу й 903 селах проживало за станом на 1 січня 2008 року 1203,6 тис. чіл, з яких 66.0 відсотків жили в містах і селищах міського типу.

Населення міст обласного підпорядкування:

Миколаїв - 506,4 тис. осіб (41,9% населення області)

Первомайськ - 67,5 тис. осіб

Вознесенськ - 38,3 тис. осіб

Южноукраїнськ - 39,4 тис. осіб

Очаків - 15,0 тис. чіл.

 

Щільність населення області одна з найнижчих в Україні - 48,9 особи на кв. кілометр. Займаючи понад 4,1% території держави (15 місце серед адміністративно-територіальних формувань України), за кількістю населення область займає 18 місце (2,6% населення України).

На території області проживають представники понад 100 національностей. Найбільш численні українці - їхня частка в загальній чисельності населення перевищує 75%. Високою питомою вагою українців виділяються райони, розташовані на північно-заході області. Тут їхня частка перевищує 90%. Друга по чисельності населення області група - росіяни, які складають близько 20%. Максимальна частка росіян - у м. Миколаєві й м. Южноукраинську. В інших районах частка росіян у загальній чисельності населення не перевищує 20%. Також на території області досить численні молдавани, білоруси й болгари.

 

Природні ресурси

 

Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом. На північному заході розробляється родовище нікелю, на півночі є родовища уранових руд. Видобуток граніту проводиться у 18 великих родовищах. Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити й польовий шпат. Миколаївщина має великі запаси будівельних матеріалів: каменю будівельного понад 627 млн. м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей 51,3 млн. м3, цементної сировини 60,7 млн. тонн, глиняно-черепичного сировини 48,1 млн. м3, піску будівельного 123,7 млн. тонн. Промислове значення мають також покладу вапняків 16,4млн. тонн, каоліну 113,6 млн. м3 і т.п.

Загальна площа лісового фонду досягає 70 тис. га, у тому числі покритих лісом 38 тис. га. Лісистість території становить понад 1,5%. До головних порід лісів Миколаївської області відносять дуб, сосну, акацію білу, тополю.

Рекреаційний потенціал Миколаївщини ще не оцінений по достоїнству: морські піщані пляжі довжиною більше 70 км, мальовничі ландшафти берегів Південного Бугу й численних водоймищ, джерела мінеральної води з експлуатаційними покладами до 1,0 тис. м3 у добу, геологічні запаси лікувальних грязів Тилигульського й Бейкушанского лиманів із запасами понад 2 млн. м3.

По території області протікає 85 рік, які відносяться до басейнів Південного Бугу й Дніпра. Основна водна артерія області - Південний Буг, що займає третє місце серед українських рік за своїми розмірами, довжиною 257 км у межах області. Друга по довжині ріка області - Інгул (179 км), упадає в Південний Буг у межах Миколаєва. До великих рік також ставиться Інгулець (96 км у межах області)- права притока Дніпра.

[повернутися]