Черновицкая область

Чернівецька область знаходиться на стику Східно-Європейської рівнини й Українських Карпат. Корисні копалини представлені в основному мінерально-будівельною сировиною. У природно-ресурсному потенціалі області одне з центральних місць займають лісові і водяні ресурси. Усі ріки відносяться до басейну Чорного моря, найбільшими з них є Дністер, Прут, Черемош і Серет.

Цей край почали заселяти в епоху палеоліту. Про це свідчить більше ста залишків стоянок первісних людей, вік яких - від сорока до п'ятнадцяти тисяч років. Північна частина Буковини, яка складає територію сучасної області, в 10-12вв. входила до складу Київської Русі, а в 12-13вв. була частиною Галицько-волинського князівства, яке з часом поневолила Золота Орда.

У 1345 р., коли угорські війська перемогли татар і вигнали їх з правобережжя Дністра, північна Буковина відійшла Угорщині, у середині 14в.- Державі, Молдови, а в 1514 г.- Туреччині.

З початку XVIII століття Поднестровье залучається до сфери інтересів Російської Імперії.

Після російсько-турецької війни (1768-74гг.) Буковина переходить до Австрії, у складі якої знаходиться до 1918 р. Перша світова війна принесла населенню Буковини і суміжної Хотінщини незліченні жертви і руйнування. Після розпаду Австро-угорської імперії з листопада 1918 р. була здійснена спроба приєднання до України. Проте, скориставшись поразкою німецький - австрійського блоку у війні на початку жовтня 1918 р., Румунія зважилася на окупацію Буковини. В кінці 30 - х рр. Буковина, і перш за все її північна частина, увійшла до сфери геополітичних інтересів СРСР.

У важкі часи іноземного панування, зокрема в умовах тотальної русифікації, українське населення краю зберігало свою мову, звичаї і традиції.