В прошлой статье, уважаемые читатели, мы с Вами пришли к следующему выводу: закон допускает возможность признания за Вами права собственности на самовольно построенный объект недвижимости (в определенных случаях) - в судебном порядке на основаниист.376 Гражданского Кодекса Украины.
Далее рассмотрим, в каком же порядке осуществляется признание права собственности за конкретным лицом в судебном порядке.
Процессуальное законодательство Украины допускает обращение в суд с требованием о признании права собственности на недвижимое имущество за определенным физическим лицом в порядке искового производства на основании ст.3 Гражданского процессуального кодекса Украины, а также в порядке отдельного производства (окремого провадження – укр.) путем установления фактов, которые имеют юридическое значение на основании ст.234 Гражданского процессуального кодекса Украины.
С самого начала, хотелось бы обратить Ваше внимание на то, как правильно определить в какой же суд подавать исковое заявление. Рассмотрим несколько вариантов. Иск следует подавать в суд общей юрисдикции по месту нахождения спорного объекта недвижимости в том случае, если владельцем такой недвижимости является физическое лицо, которое, например, заявляет требования о выдаче свидетельства на право собственности. Но ситуация меняется, если данное физическое лицо приобретало объект недвижимости в отношении которого возник спор, как физическое лицо – субъект предпринимательской деятельности. В таком случае следует обращаться в хозяйственный суд. Также немаловажным фактом является установление в отношении недвижимого имущества так называемой исключительной подсудности:
«Стаття 114. Виключна підсудність
1. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
2. Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.»
Следовательно, независимо от того, в каком городе или стране проживает владелец недвижимого имущества, иск, в случае необходимости он обязан подавать по месту нахождения спорной недвижимости.
Следующим важным моментом является следующий – в исковом производстве обязательно наличие в процессе двух сторон – истца (заявителя) и ответчика (лицо в отношении которого заявляются исковые требования).
Итак, мы определили, в какой именно суд следует обращаться и по отношению к кому будем составлять исковое заявление, следующим является этап предъявления иска.
Иск предъявляется в порядке, изложенном в ст.118 Гражданского процессуального кодекса Украины:
«Стаття 118. Пред'явлення позову
1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості.
2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов'язані між собою.»
Требования к форме и содержанию искового заявления изложены в ст.119 Гражданского процессуального кодекса Украины:
« Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви
1. Позовна заява подається в письмовій формі.
2. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
3. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
4. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
5. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
6. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
7. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
8. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного у частині другій цієї статті, відомості про забезпечення доказів або позову.»
Следует обратить внимание на то, что вместе с исковым заявлением необходимо подать документы об уплате государственной пошлины, которая взимается на основании Декрета Кабинета Министров «О государственной пошлине» № 7-93 от 21.01.1993г.
Государственная пошлина при обращении в суд общей юрисдикции составляет 1 процент от цены иска, но не менее трех необлагаемых минимумов доходов граждан и не более ста. При обращении в хозяйственный суд – также 1% от цены иска, но не менее 6 и не более 1500 необлагаемых минимумов доходов граждан.
Как же определяется цена иска, от которой следует исчислять государственную пошлину? Ответ на этот вопрос находим в ст.80 ГПКУ:
«Стаття 80. Ціна позову
1. Ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;
6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.»
В следующем выпуске журнала мы продолжим начатую тему.
Валентина Панасевич, заместитель генерального директора «АРХИТЕК-СЕРВИС»
Обсудить в форуме >>>
|