ГАЛУЗЕВА УГОДА між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та
Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2003 – 2004 роки
17.11.2005 13:13
Розділ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Галузева угода (далі — Угода) укладена на 2003–2004 роки.
1.2. Сторонами Угоди є:
— Міністерство аграрної політики України, галузеві об»єднання підприємств, що об»єдналися
та утворили спільний представницький орган з ведення переговорів, укладення Угоди (додаток 1), які
представляють інтереси власників;
— Профспілка працівників агропромислового комплексу України, яка представляє інтереси
працівників галузі.
Сторони зобов»язуються визнавати і поважати права одна одної, виконувати встановлені норми,
зобов»язання, здійснювати контроль та нести відповідальність за виконання положень Угоди
в порядку, визначеному законодавством України і цією Угодою.
1.3. Угода набирає чинності з 1 січня 2003 року і діє до укладення нової або
відповідно до прийнятого сторонами рішення про продовження терміну дії цієї Угоди.
У разі реорганізації Мінагрополітики України, галузевих об»єднань підприємств, від імені яких цю Угоду
укладено і підписано, чи Профспілки працівників АПК України чинність Угоди зберігається
на весь період, на який її укладено, але не більше одного року, для всіх підприємств,
що входили до сфери її дії до реорганізації.
1.4. Угода, укладена згідно з чинним законодавством, є нормативно- правовим актом,
на підставі якого здійснюється регулювання соціально-економічних і трудових відносин,
забезпечуються права та мінімальні гарантії працівників галузей АПК.
Прийняті в Угоді норми, зобов»язання та домовленості є обов»язковими для виконання Сторонами,
що її уклали.
1.5. Норми Угоди є нормами прямої дії, обов»язковими, як мінімальні гарантії, для дотримання
Міністерством агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головними управліннями сільського
господарства і продовольства обласних, управлінням сільського господарства і продовольства
Севастопольської міської, управліннями сільського господарства і продовольства районних державних
адміністрацій, власниками, уповноваженими ними органами або особами (далі — роботодавцями)
на підприємствах усіх організаційно-правових форм, які за виробничими ознаками належать
до даної галузі (в т.ч. селянськими (фермерськими) господарствами) і виборними органами
профспілки працівників АПК при укладенні регіональних галузевих угод та колективних договорів, вирішенні
питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин, що є предметом цієї Угоди.
1.6. Жодна із Сторін, що уклала Угоду, не може протягом строку її дії
в односторонньому порядку приймати рішення, які встановлюють нові, змінюють або припиняють дію норм
і положень цієї Угоди.
1.7. Зміни і доповнення до цієї Угоди вносяться у зв»язку зі змінами чинного
законодавства, Генеральної угоди або за ініціативи однієї із Сторін після проведення переговорів
та досягнення домовленостей та підписуються Сторонами не пізніше як через
10 днів.
Пропозиції кожної із Сторін щодо внесення змін і доповнень до Угоди повинні розглядатися
Сторонами на переговорах протягом 10 днів з дня отримання їх іншою Стороною.
Зміни і доповнення набирають чинності з дня підписання або у визначені
в них терміни.
1.8. Роботодавці і профспілкові органи підприємств галузей агропромислового виробництва незалежно від
форм власності (включаючи селянські (фермерські) господарства та підприємців, які використовують найману
працю) зобов»язані впродовж місяця після набрання цією Угодою чинності укласти колективні договори або внести
відповідні зміни до чинних колективних договорів і забезпечити реалізацію її норм
та положень, як мінімальних гарантій.
1.9. Угода не обмежує наданих чинним законодавством прав підприємств відповідно до повноважень
Сторін встановлювати у колективних договорах вищі та додаткові, порівняно із передбаченими
законодавством і цією Угодою, гарантії, соціально-трудові пільги та інші норми.
1.10. Мінагрополітики у триденний термін з дня підписання Угоди, змін і доповнень до неї
подає їх на повідомну реєстрацію. Після реєстрації Угоди протягом 7 днів забезпечує
її тиражування, надсилає на місця та публікує в засобах масової інформації.
1.11. Сторони домовилися протягом дії Угоди вживати заходів щодо запобігання виникненню колективних трудових
спорів (конфліктів), а у разі їх виникнення прагнути до їх вирішення шляхом застосування
примирних процедур.
Розділ П
ВИРОБНИЧІ ВІДНОСИНИ, УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКІВ
В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ
2.1. Сторони сприятимуть реалізації аграрної політики, виходячи з таких пріоритетів:
— нарощування виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектору
на інноваційній основі;
— формування цілісної системи фінансово-кредитного забезпечення агропромислового комплексу;
— розвиток інфраструктури аграрного ринку;
— застосування узгоджених із нормами СОТ (Світової організації торгівлі) механізмів захисту прав
національних сільськогосподарських товаровиробників;
— удосконалення механізмів реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб
на землю та майно;
— створення умов для розвитку соціальної сфери села.
2.2. Міністерство аграрної політики України за сприяння ЦК профспілки здійснить конкретні заходи
щодо формування та реалізації державної аграрної політики. З цією метою розробить і внесе
до відповідних державних органів конкретні пропозиції щодо:
— удосконалення інвестиційної, фінансово-кредитної, бюджетної та митної політики;
— забезпечення паритетних умов ціноутворення, запровадження правових механізмів збалансування
міжгалузевих інтересів при формуванні цін на продукцію в різних галузях;
— встановлення оптимальних гарантованих закупівельних цін на основні види сільськогосподарської
продукції, які забезпечували б її рентабельність при раціональній організації виробництва;
— розвитку інфраструктури ринків збуту продукції агропромислового виробництва. Обмеження
їх монополізації та розширення конкурентного середовища;
— вироблення найбільш сприятливих умов для товаровиробників агропромислового виробництва при розробці
умов та договорів вступу України до СОТ;
— прогнозування розвитку аграрного сектору на ближню та середньострокову перспективу.
2.3. Міністерство аграрної політики України спільно з галузевими об»єднаннями підприємств:
— сприятимуть залученню інвестицій в агропромислове виробництво;
— надаватимуть допомогу підприємствам в отриманні замовлень на продукцію;
— здійснюватимуть економічний аналіз і прогнозування агропромислового виробництва та попиту
на продукцію, розроблятимуть рекомендації для підприємств;
— забезпечуватимуть організацію системи регулярного підвищення кваліфікації та навчання
керівників і фахівців підприємств на умовах госпрозрахунку;
— сприятимуть становленню мережі дорадчих служб та надання ними послуг
підприємствам АПК;
— створюватимуть умови та надаватимуть можливість представникам профспілки брати участь
в управлінні підприємствами галузі.
Профспілка зобов»язується:
— сприяти розвитку та ефективності виробництва, зміцненню трудової дисципліни, удосконаленню
нормування та підвищення продуктивності праці, запровадженню нової техніки і технологій;
— брати участь через своїх представників в управлінні підприємствами та їх соціальною
сферою, організаційних заходах щодо удосконалення управління, підвищення мотивації праці та зацікавлення
працівників у збільшенні прибутку;
— інформувати роботодавців про заходи, які проводитимуться профспілкою і зачіпають інтереси
роботодавців;
— проводити роз»яснювальну роботу в колективах щодо діяльності соціальних партнерів, спрямованої
на удосконалення виробництва, економічного та соціального стану підприємств і галузі
в цілому та збалансування інтересів роботодавців і працівників.
Розділ Ш
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ПРАЦІВНИКІВ
Сторони домовилися:
3.1. Спільними діями домагатися стабілізації зайнятості, створення нових робочих місць та скорочення
рівня безробіття серед працівників галузі.
3.2. Регіональні органи управління АПК спільно з органами роботодавців за участю відповідних
органів профспілки:
— проаналізують стан забезпечення підприємств АПК трудовими ресурсами відповідно до кваліфікації,
обсягів робіт, норм праці і нормативів чисельності;
— внесуть відповідні пропозиції до регіональних програм зайнятості;
— розроблять та реалізують конкретні заходи щодо збереження оптимальної чисельності працюючих
та забезпечення їх продуктивної зайнятості, передбачивши, зокрема:
створення додаткових робочих місць шляхом утворення підсобних, переробних підприємств, цехів, дільниць
та інше;
виділення коштів на підготовку і перепідготовку кадрів з урахуванням потреб підприємства;
надання практичної допомоги у створенні та функціонуванні особистих селянських господарств
та інших форм забезпечення самозайнятості сільських працівників та інше.
3.3. Міністерство аграрної політики України спільно з галузевими об»єднаннями підприємств,
за погодженням з ЦК профспілки:
— розроблять у другому півріччі 2003 року та реалізують заходи щодо забезпечення
ефективності використання трудових ресурсів, збереження наявних та створення нових робочих місць,
скорочення застосування режимів неповної зайнятості на підприємствах АПК, в т.ч.
на сільськогосподарських;
— розроблять в першому півріччі 2003 р. рекомендації щодо застосування підсумованого обліку
робочого часу на сільськогосподарських підприємствах.
— внесуть конкретні пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо коригування Державної програми
зайнятості та фінансової підтримки Фонду загальнообов»язкового соціального страхування на випадок
безробіття, створення додаткових робочих місць, розширення обсягів громадських робіт з урахуванням
структуризації ринку праці та стрімких темпів підвищення рівня безробіття в сільській місцевості
у зв»язку з реформуванням аграрного сектору економіки.
3.4. Роботодавці зобов»язуються:
— у разі виникнення об»єктивних причин (ліквідації, реорганізації, зміни форм власності,
часткового зупинення виробництва та інше), що тягнуть за собою скорочення чисельності або
штату працівників, погіршення умов праці, здійснювати практичні заходи лише після завчасного надання
відповідним профспілковим органам інформації з цих питань, включаючи інформацію про причини наступних
звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення
звільнення. Роботодавці не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводять консультації
з профспілковими органами щодо запобігання звільненню, обмеження його до мінімуму
та пом»якшення його соціальних наслідків;
— не вивільняти жодного працівника без достатніх підстав і попередньої згоди виборного
профспілкового органу у випадках та порядку, встановлених чинним законодавством;
— не брати на роботу нових працівників тих категорій, які є в достатній кількості
на підприємстві, при застосуванні режимів неповної зайнятості, або прогнозуванні вивільнення;
— при прийомі на роботу працівників, в т.ч. за сезонним чи строковим трудовими
договорами, надавати перевагу колишнім працівникам підприємства, вивільненим на підставі
п.1 ст.40 та п.6 ст.36 КЗпП України.
3.5. Органи профспілки зобов»язуються:
— аналізувати інформації роботодавців про наступне звільнення працівників, його причини
та проводити переговори і консультації з роботодавцями з цього приводу;
— домагатися від роботодавців здійснення конкретних заходів щодо запобіганя вивільненню працівників
чи зведенню їх кількості до мінімуму;
— вносити пропозиції і домагатися перенесення термінів або тимчасового припинення чи відміну
заходів, пов»язаних з вивільненням працівників у разі недостатньої їх аргументації;
— розглядати у встановленому законодавством порядку подання роботодавців щодо звільнення членів
профспілки і аргументувати причини ненадання згоди на звільнення;
— не давати згоди на збільшення обсягів надурочних робіт, збільшення тривалості робочих
змін, виконання додаткових, понад встановлену норму, робіт у разі скорочення чисельності чи штату,
застосування режиму неповного робочого часу та інше;
— вести роз»яснювальну роботу серед працівників щодо їх трудових прав та їх захисту
у разі вивільнення;
— надавати практичну допомогу у відстоюванні трудових прав працівників перед роботодавцями,
представляти їх інтереси у судах та державних органах зайнятості.
Розділ ІУ
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ. РЕЖИМ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ
4.1. Трудові відносини працівників підприємств усіх організаційно-правових форм незалежно від форм
власності, видів діяльності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними
особами, регулюються КЗпП України, іншими актами законодавства, Генеральною та цією Галузевою угодами,
колективними договорами.
Особливості праці членів кооперативів та їх об»єднань, колективних сільськогосподарських підприємств,
селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються
законодавством та їх статутами.
Якщо в їх статутах такі особливості не визначені, трудові відносини регулюються на загальних
підставах.
Сторони домовилися:
4.2. Всіма засобами сприяти дотриманню на підприємствах АПК законодавства про працю, забезпеченню
трудових прав і гарантій працівникам.
4.3. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
У колективних договорах підприємств може встановлюватися менша норма тривалості робочого часу
із збереженням заробітної плати за рахунок власних коштів (прибутку) підприємства, крім випадків,
передбачених ст.51 КЗпП України.
4.4. Режим роботи і відпочинку, час початку та закінчення роботи, тривалість змін, порядок поділу
робочого дня на частини та інше встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку,
схваленими загальними зборами, конференцією трудового колективу.
4.5. Роботодавці повинні розробити та затвердити у встановленому порядку назви професій,
функціональні обов»язки, посадові інструкції працівників відповідно до класифікатора професій
та відповідних тарифно-кваліфікаційних довідників, персонально ознайомити з ними працівників.
Забороняється вимагати, примушувати, схиляти працівників до виконання роботи, що не входить
до їх обов»язків і не обумовлена трудовим договором (угодою) без оформлення та відповідної
оплати праці.
4.6. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену його трудовим договором,
допускається лише за його згоди у випадках і на умовах, встановлених КЗпП України.
4.7. Неповний робочий час (день, тиждень) може застосовуватися на підприємствах АПК у зв»язку
із змінами в організації виробництва і праці та за згодою Сторін згідно з чинним
законодавством на умовах, встановлених в колективному договорі.
4.8. У зв»язку з особливостями виробництва на підприємствах АПК може застосовуватися
підсумований облік робочого часу.
Порядок, сфера його застосування, тривалість облікового періоду встановлюються в колективному
договорі.
4.9. Роботодавці на підприємствах АПК незалежно від форми власності, фізичні особи, які використовують
найману працю, повинні укладати трудові договори з працівниками.
Строковий трудовий договір з ініціативи роботодавця може укладатися лише у випадках, коли трудові
відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи
та умов її виконання.
Сезонні роботи можуть застосовуватися згідно з чинним законодавством.
Контракт, як особлива форма трудового договору, може застосовуватися лише при наймі працівників
на роботу в сільськогосподарські кооперативи, селянські (фермерські) господарства та для
керівників державних підприємств у випадках, визначених законами України.
Зміна безстрокового трудового договору на іншу форму, що погіршує становище працівника, порівняно
з чинним законодавством, не допускається.
4.10. Роботодавці зобов»язані вести трудові книжки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
27.04.93 № 301 «Про трудові книжки працівників»(із змінами і доповненнями)
та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом
Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення
України від 29.07.93 № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
17.08.93 за № 110.
4.11. Тривалість основної щорічної оплачуваної відпустки на підприємствах агропромислового виробництва
незалежно від форми власності встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою
ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Стаж роботи, який дає право на основну
щорічну оплачувану відпустку, обчислюється на підставі ст.9 Закону України «Про відпустки».
4.12. Додаткові відпустки працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календаних
днів визначаються в колективному договорі згідно зі Списком професій та посад працівників
з ненормованим робочим днем (додаток 6 до Галузевої угоди) .
4.13. Додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а також
за особливий характер праці надаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
17.11.97 № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад,
зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу
із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці».
Конкретна тривалість додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці
встановлюється в колективному договорі в залежності від результатів атестації робочих місць
за умовами праці та часу зайнятості працівників в цих умовах.
4.14. Відпустка без збереження заробітної плати може надаватись працівникові за сімейними обставинами
та з інших причин за угодою між працівником та роботодавцем, але не більше
15 календарних днів на рік.
4.15. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем,
за погодженням з профспілковим комітетом, на початок календарного року і доводиться
до відома всіх працівників.
При складанні графіка ураховуються інтереси виробництва та особисті інтереси працівників.
4.16. У колективному договорі за рахунок власних коштів підприємств можуть встановлюватися
основна, додаткові і соціальні оплачувані відпустки більшої тривалості порівняно з чинним
законодавством.
Розділ У
НОРМУВАННЯ І ОПЛАТА ПРАЦІ
Сторони домовилися:
5.1. Здійснити заходи, спрямовані на удосконалення організації оплати праці, посилення її ролі
у мотивації продуктивності праці, відтворенні робочої сили, забезпечення об»єктивних міжрегіональних,
міжкваліфікаційних співвідношень розмірів заробітної плати, поступового підвищення рівня середньої заробітної
плати в сільському господарстві до середньої в галузях економіки України.
Нормування праці
Мінагрополітики, органи роботодавців зобов»язуються:
5.2. До 1 березня 2003 р. проаналізувати наявність діючих галузевих норм і нормативів
праці, їх придатність до застосування та скласти переліки міжгалузевих та галузевих норм
і нормативів праці, що рекомендуються до застосування в галузі та надіслати
на підприємства.
5.3. Забезпечити розроблення нових або у разі необхідності перегляд діючих галузевих норм
і нормативів праці та затвердити їх у встановленому порядку, за погодженням
з профспілкою.
5.4. До кінця 2003 р. підготувати Методичні рекомендації щодо удосконалення нормування праці,
запровадження, заміни і перегляду норм і нормативів праці та розробки сільськогосподарськими
підприємствами норм виробітку, часу, обслуговування, чисельності працівників.
Сторони встановили:
5.5. Роботодавці підприємств всіх форм власності повинні:
— визначити протягом 2003 р., за погодженням з відповідними виборними органами
профспілки, та запровадити технічно обгрунтовані норми праці для всіх категорій робітників;
— розробити та затвердити за погодженням з відповідним органом профспілки порядок
запровадження нових та зміни або перегляду діючих норм праці;
— здійснювати у строки та на умовах, визначених в колективному договорі, перевірку
діючих норм праці, їх перегляд, заміну, застосування поправних коефіцієнтів, запровадження нових норм
праці. Про початок проведення цих заходів повідомляти працівників не пізніше як за
один місяць.
Оплата праці
Сторони встановили:
5.6. Фонд оплати праці на госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності визначається власником
або уповноваженим ним органом на умовах, встановлених в колективному договорі і цій Угоді.
Рекомендувати встановлювати фонд оплати праці не меншим за 30 відсотків обсягу валових витрат
по підприємству.
Фонд оплати праці збільшується відповідно до умов, встановлених в колективному договорі, але
не менше як на 1,0 відсоток на кожний відсоток збільшення обсягів виробництва та не
менше 1,1 відсотка на кожний відсоток підвищення індексу цін на споживчі товари
і послуги.
5.7. На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні
сітки, відрядні розцінки, схеми посадових окладів, перелік, розміри та умови виплати надбавок, доплат,
премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються
у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством,
Генеральною і цією Галузевою угодами.
5.8. Роботодавці повинні вжити заходів щодо удосконалення структури заробітної плати. Частка основної
(тарифної) заробітної плати у середній не може бути меншою за 65 відсотків.
5.9. Фонд оплати праці в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, формується
в межах бюджетних коштів, виділених на оплату праці, та частини доходу, одержаного внаслідок
господарської діяльності (спеціального фонду) та інших джерел.
5.10. В установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, розміри основної заробітної
плати, а також доплати, надбавки та інші виплати, що здійснюються за рахунок бюджетних
асигнувань, встановлюються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Спеціальні кошти використовуються на виплату заробітної плати та інших заохочувальних виплат
на умовах колективного договору згідно з чинним законодавством.
5.11. Мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не
вимагає кваліфікації на сільськогосподарських та інших госпрозрахункових підприємствах,
в установах, організаціях, з 1 січня 2003 р. не може бути меншим
за 185 грн. за повністю виконану місячну норму праці (обсяг робіт).
5.12. Мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника першого розряду з 1 січня
2003 р. 188,7 грн. (185 грн. х 1,02) в розрахунку на місяць.
5.13. Мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок і місячних окладів робітників, посадових
окладів керівників, професіоналів, фахівців та міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів
заробітної плати з 1 січня 2003 року згідно з додатками 2, 3, 4.
При застосуванні відрядної форми оплати праці відрядні розцінки визначаються, виходячи із встановлених
розрядів робіт, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
Окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо важких, відповідальних роботах,
на період їх виконання оплата праці може встановлюватися на основі підвищених тарифних ставок
із застосуванням вищих міжрозрядних коефіцієнтів (до 2,7) до тарифної ставки робітника
1-го розряду відповідної категорії працівника на умовах колективного договору.
5.14. Класифікація робіт за відповідними тарифними розрядами, віднесення робітників до певних
кваліфікаційних розрядів, а керівників, професіоналів і фахівців — до кваліфікаційних
категорій, провадиться роботодавцями згідно з тарифно-кваліфікаційними довідниками, за погодженням
з відповідним профспілковим органом.
Присвоєння, підвищення та перегляд кваліфікаційних розрядів робітників здійснюється згідно
з Положенням, затвердженим у встановленому порядку.
Присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій професіоналам і фахівцям провадиться
за результатами атестації.
5.15. Умови і розміри оплати праці керівників державних підприємств встановлюються Міністерством
аграрної політики України у контракті, для керівників підприємств інших форм власності -згідно
із законодавством.
Співвідношення між мінімальним розміром тарифної ставки робітника І розряду по підприємству
і розміром посадового окладу керівника підприємства не повинно перевищувати 1:8.
5.16. Перелік, розміри та умови виплати доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових
окладів працівників встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій і норм,
встановлених у додатку 5 до цієї Угоди.
5.17. При застосуванні режиму неповного робочого часу за ініціативою роботодавця або за угодою
Сторін у зв»язку із скороченням обсягів робіт, оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому
часу (виробітку), на умовах, визначених в колективному договорі, але не менше
середньогодинного заробітку, розрахованого за 2 попередні місяці за кожну
відпрацьовану годину.
5.18. При застосуванні скороченого робочого часу для пільгових категорій працівників розмір основної
заробітної плати визначається на умовах колективного договору, але не менше від встановленого для
відповідної категорії працівника при нормальній тривалості робочого часу.
5.19. Час простою не з вини працівника оплачується у розмірах, визначених в колективному
договорі, але не нижче від 2/3 тарифної ставки (окладу), посадового окладу, встановленого
працівникові.
5.20. Робота в надурочний час, святкові, неробочі, вихідні дні оплачується на умовах, встановлених
в колективному договорі, але не менше ніж у подвійному розмірі основної заробітної плати
за годину (день).
5.21. При виконанні робітниками робіт різної кваліфікації, оплата праці провадиться за роботою вищої
кваліфікації.
Робітникам з відрядною формою оплати праці, які залучаються до виконання робіт нижчої
кваліфікації, порівняно з присвоєним їм розрядом виплачується міжрозрядна різниця на умовах,
визначених в колективному договорі.
5.22. При переведенні за ініціативи роботодавця у встановленому порядку працівника на іншу
постійну нижчеоплачувану роботу за ним зберігається середній заробіток на період, визначений
в колективному договорі, але не менше як 2 місяці.
5.23. При виплаті заробітної плати за час відпустки працівникам надається матеріальна допомога
на умовах і у розмірах, встановлених у колективному договорі.
5.24. При припиненні трудового договору у зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про
працю, умов колективного чи трудового договорів (статті 38 і 39 КЗпП України),
працівникові виплачується вихідна допомога у розмірах визначених в колективному договорі, але
не менше тримісячного середнього заробітку.
При звільненні у зв»язку із виходом на пенсію працівникам, які відпрацювали
на підприємстві понад 20 років, надається матеріальна допомога у розмірах, визначених
в колективному договорі, але не менше двомісячного середнього заробітку.
5.25. Мінімальні гарантії оплати праці, встановлені цією Угодою, є обов»язковими для дотримання при
визначенні у встановленому порядку розмірів заробітної плати всіх категорій працівників,
що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями всіх форм
власності, з фізичними особами, підприємницька діяльність яких за характером виробництва
відноситься до галузі, незалежно від форми та строку трудового договору (безстроковий, строковий,
контракт і форми оплати праці (почасова, відрядна, колективна та інше.).
5.26. Запровадження нових або зміна діючих умов оплати праці, встановлених цією Угодою, в колективних
договорах підприємств може здійснюватися лише за домовленістю Сторін після внесення у встановленому
порядку змін до Угоди, колективного договору.
Захист реальної заробітної плати
5.27. Розміри оплати праці, встановлені в цій Угоді, переглядаються і підвищуються випереджаючими
темпами порівняно із зростанням споживчих цін та обсягів виробництва
за домовленістю Сторін.
У періоди між підвищенням розмірів заробітної плати здійснюється індексація заробітної плати на умовах
встановлених чинним законодавством.
Виплата заробітної плати
5.28. Заробітна плата виплачується працівникам у першочерговому порядку після сплати обов»язкових
платежів, у строки, визначені в колективному договорі, але не рідше як 2 рази
на місяць, за місцем роботи працівників.
При наявності заборгованості із заробітної плати роботодавці зобов»язані вжити заходів щодо
її погашення не пізніше як до кінця 2003 р.та виплати компенсації згідно
із законодавством. Забезпечити своєчасну виплату поточної заробітної плати на підприємствах всіх
форм власності і в організаціях; персоніфікований облік заборгованих сум, затвердити узгоджені
з профкомами графіки погашення заборгованості, обсяги та джерела коштів для її погашення.
5.29 У разі виникнення на підприємстві, в установі, організації заборгованості
із заробітної плати, що перевищує місячний фонд оплати праці, та якщо сума заборгованості
із заробітної плати протягом наступного місяця не зменшується, Міністерство аграрної політики
України, Міністерство агропромислового комплексу Автономної республіки Крим, головні, Севастопольське міське
та районні управління сільського господарства і продовольства місцевих держадміністрацій, галузеві
об»єднання підприємств і підприємців, органи профспілки АПК України терміново вживатимуть ефективних
заходів щодо її погашення роботодавцями, порушуватимуть питання про притягнення винних осіб
до відповідальності згідно з чинним законодавством.
За письмовою заявою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків
з оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
5.30. Заробітна плата працівникам за час відпустки повинна виплачуватися не пізніше як за
3 дні до її початку.
5.31. При звільненні працівника всі належні до виплати суми повинні виплачуватися йому в день
звільнення.
5.32. При кожній виплаті заробітної плати з розрахунку за місяць роботодавець повинен повідомляти
працівника в письмовій формі про загальну суму нарахованої заробітної плати, розміри і підстави
утримань, суму виплати. Утримання із заробітної плати можуть провадитися лише у випадках,
передбачених законодавством.
5.33. За бажанням працівників в колективних договорах на підприємствах АПК може передбачатися
часткова виплата заробітної плати натурою, але не більше як 50 відсотків від нарахованої
в грошовому виразі з розрахунку за місяць.
Натуроплата здійснюється товарами, не забороненими до виплати, за цінами, що не
перевищують їх собівартості, і є еквівалентна нарахованій в грошовому виразі.
Порядок формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплати,
перелік видів продукції, якою буде виплачуватися (крім заборонених чинним законодавством), ціни для
обчислення натуропродукції, терміни виплати натуроплати встановлюються в колективному договорі.
5.34. На підприємствах АПК може здійснюватися продаж продукції, товарів чи надання послуг
в рахунок заробітної плати виключно за бажанням працівника, без жодного примусу,
за справедливими і розумними цінами, встановленими не з метою одержання прибутку, а в
інтересах працівника, на умовах, встановлених в колективному договорі.
Міністерство аграрної політики України, галузеві об»єднання
підприємств зобов»язуються за участю ЦК профспілки:
5.35. Розробити Примірне положення про оплату праці працівників сільськогосподарського підприємства
в умовах пореформенного аграрного сектору.
5.36. Вивчити стан оплати праці на підприємствах сільського господарства Поліської зони
та підготувати пропозиції.
5.37. Запровадити систему навчання працівників управлінь сільського господарства і продовольства,
фахівців підприємств та профкадрів з питань оплати праці на підприємствах АПК.
Розділ У1
УМОВИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
Сторони домовилися:
6.1. З метою поліпшення умов праці та зменшення ризиків виробничого травматизму і професійних
захворювань в основу роботи покласти Концепцію з організації охорони праці в аграрному секторі
економіки в нових умовах господарювання, затверджену наказом Мінагрополітики України від 15 вересня
2000 р. № 182.
6.2. Здійснювати постійний контроль та періодичний аналіз стану охорони праці, аварійності
та травматизму на підприємствах. Розробляти заходи по запобіганню найбільш характерних аварій
і нещасних випадків на виробництві, на спільних засіданнях розглядати питання щодо стану
охорони праці, вносити пропозиції про підвищення відповідальності керівників за низький рівень контролю
за технологічною та трудовою дисципліною, за допуск до роботи працівників у стані
алкогольного сп»яніння.
6.3. З метою забезпечення належного рівня правової підготовки Сторін колективних договорів і угод,
здійснення ефективного контролю за додержанням законодавства щодо охорони праці щорічно організовувати
для представників власників і профспілки навчання протягом 3–5 днів
за місцем роботи.
6.4. Домогтися безумовного виконання розділу 3 Заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці
та виробничого середовища на 2001–2005 роки, фінансування яких здійснюється
за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
на 2001–2005 роки «Розроблення та впровадження заходів щодо забезпечення безпечних
умов праці в аграрно-промисловому комплексі».
6.5. Разом з відповідними урядовими структурами провести необхідну роботу щодо підготовки
до ратифікації Україною Конвенції МОП № 184 «Про безпеку і гігієну праці
в сільському господарстві»:
— підготувати питання на засідання Національної ради соцпартнерства;
— брати участь у розробці пропозицій щодо внесення змін до чинних законодавчих та інших
нормативно-правових актів з метою адаптації їх до вимог Конвенції МОП № 184.
6.6. Вносити відповідні пропозиції правлінню Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві щодо галузевих тарифів та підвищення рівня соціальної захищеності потерпілих
в аграрному секторі економіки.
Міністерство аграрної політики України зобов»язується:
6.7. Організувати виконання Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого
середовища на 2001–2005 роки.
6.8. Продовжувати роботу щодо створення районних (міжрайонних) консультаційних пунктів для надання
методичної допомоги з питань охорони праці підприємств всіх форм власності.
6.9. При затвердженні Державної програми навчання та підвищення рівня знань працівників, населення
України з питань охорони праці на 2003–2005 рр., брати активну участь
у здійсненні заходів по реалізації програми в аграрному секторі економіки.
6.10. Вжити заходів щодо укомплектування та покращення роботи служби охорони праці в Міністерстві
аграрної політики, Міністерстві агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних,
Севастопольській міській, районних управліннях сільського господарства і продовольства місцевих
держадміністрацій, господарствах, підприємствах, в установах та в організаціях системи управління
міністерства. Забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації у вищих учбових закладах керівників
служб з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху.
6.11. Організувати проведення галузевого огляду-конкурсу стану охорони праці на підприємствах всіх форм
власності.
6.12. Продовжити розробку, перегляд та перевидання чинних правил, положень, інструкцій та інших
нормативних актів про охорону праці, поступово забезпечувати перехід від галузевих правил безпеки
до правил за технологічними процесами і видами робіт.
Сторона роботодавців зобов»язується:
6.13. Згідно із ст.13 Закону України «Про охорону праці» забезпечити впровадження
на підприємствах всіх форм власності системи управління охороною праці, для чого:
— вжити заходів по кадровому забезпеченню підприємств спеціалістами з охорони праці,
підготовки та підвищення їх кваліфікації;
— здійснювати заходи щодо забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту
працюючих, в першу чергу спецодягом.
— вчасно і в повному обсязі проводити атестацію робочих місць з умов праці. Результати
використати для розробки заходів по приведенню виробничого середовища і характеру праці
у відповідність із стандартами безпеки праці, санітарними нормами та правилами, а також
для встановлення пільг, компенсацій, гарантованих державою.
6.14 Згідно із ст.19 Закону України «Про охорону праці» забезпечити фінансування
профілактичних заходів з питань охорони праці, для чого передбачити витрати
на охорону праці:
— для підприємств всіх форм власності, які використовують найману працю, не менше
0,5 відсотка суми реалізованої продукції;
— для бюджетних підприємств — 0,2 відсотка фонду оплати праці.
6.15. Не залучати жінок у дітородному віці до виконання робіт із застосуванням
пестицидів чи отрутохімікатів.
6.16. Відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону праці» організувати проведення обов»язкових
медичних оглядів певних категорій працюючих.
6.17. Дотримуватися вимог чинного законодавства про заборону застосування праці неповнолітніх
у виробництвах і на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.
6.18. Виходячи з фінансових можливостей підприємства, встановлювати пільги, компенсації, які
перевищують відповідні нормативи, передбачені законодавством, за рахунок прибутку, а саме:
— додаткові доплати до розміру одноразової допомоги потерпілим, а
також сім»ям загиблих на виробництві;
— соціальні виплати, не передбачені результатами атестації робочих місць, тощо.
Профспілкова сторона зобов»язується:
6.19. Відповідно до ст.41 Закону України «Про охорону праці» та ст. 30 Закону України
«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» здійснювати контроль за додержанням
власником законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних
і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників та забезпечення
їх засобами колективного та індивідуального захисту.
6.20. Аналізувати причини виробничого травматизму та профзахворювань, готувати роботодавцю пропозиції
щодо вжиття ефективних заходів підвищення рівня безпеки праці.
6.21. Брати участь у роботі комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві,
контролювати своєчасне та в повному обсязі оформлення власником необхідних документів в разі
настання страхового випадку для передачі їх Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Не допускати безпідставного зменшення одноразової допомоги, якщо нещасний випадок трапився внаслідок
невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці.
Не допускати фактів безпідставного звинувачення потерпілих, необгрунтованої відмови у складанні акта
за формою Н-1 або внесення до нього необхідних змін.
6.22. Контролювати своєчасність і повноту відшкодування шкоди та виплат одноразової допомоги
потерпілим та сім»ям загиблих на виробництві Фондом соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві.
Надавати працівникам правову допомогу з питань законодавства з охорони праці, соціального
страхування; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом. Представляти та відстоювати інтереси працівників
при вирішенні спірних питань з роботодавцями в судових та інших державних органах .
Розділ УП
СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА СОЦІАЛЬНІ
ГАРАНТІЇ ТА ПІЛЬГИ
Сторони домовилися:
7.1. Встановити, що обсяг частини прибутку підприємств, який спрямовується на фінансування
соціально-трудових пільг, культурно-оздоровчих заходів, утримання об»єктів соціально-побутового
обслуговування та порядок його використання, визначається колективними договорами.
7.2. Міністерство аграрної політики України, Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств, галузеві
об»єднання підприємств та ЦК профспілки працівників АПК України спільно із відповідними
регіональними органами управління АПК, корпорацією «Укрсільгоспздравниця» сприятимуть забезпеченню роботи
оздоровчих закладів, що функціонують в галузі.
7.3. Мінагрополітики України і ЦК профспілки працівників АПК України в межах фінансових
можливостей нададуть підтримку спортивним товариствам.
7.4. Цією Угодою рекомендується передбачити в колективних договорах додаткові порівняно з чинним
законодавством соціально-трудові пільги, гарантії і компенсації в межах коштів підприємства,
що спрямовуються на ці цілі, зокрема:
— встановлення більших, порівняно із чинним законодавством, пільг для сімей працівників, які
померли внаслідок травм чи професійних захворювань, пов»язаних з виконанням ними трудових
обов»язків на підприємствах, в організаціях незалежно від форм власності;
— здешевлення вартості харчування в їдальнях, буфетах, профілакторіях, дитячих оздоровчих
закладах, часткову компенсацію або допомогу в придбанні продуктів харчування;
— здешевелення вартості утримання дітей в дитячих дошкільних та шкільних закладах;
— надання вищих, порівняно із законодавством, розмірів матеріальної допомоги на поховання,
при народженні дитини, багатодітним та малозабезпеченим сім»ям;
— надання додаткових пільг по житлово-побутовому обслуговуванню, виділення за пільговими
цінами палива для опалення приватних будинків, будівельних матеріалів на індивідуальне будівництво житла
та інше;
— надання матеріальної допомоги, безвідсоткових позик працівникам на будівництво індивідуальних
житлових будинків;
— надання пільгових путівок на лікування та інших соціально-побутових пільг ветеранам війни
та праці, особам, які прирівнюються до учасників Великої Вітчизняної війни, колишнім працівникам,
які вийшли на пенсію;
— виділення коштів на здешевлення лікування працівників;
— надання одноразової допомоги молодим сім»ям, а також працівникам, які повернулися
на підприємство після демобілізації з армії та іншим.
Розділ УІІІ
РЕФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
Сторони домовилися:
8.1. Міністерство аграрної політики спільно з Міністерством агропромислового комплексу Автономної
Республіки Крим, обласними, Севастопольським міським та районними управліннями сільського господарства
і продовольства місцевих держадміністрацій, галузевими об»єднаннями підприємств і Профспілка
працівників АПК України вживатимуть заходів щодо посилення соціальної спрямованості реформ, захисту
соціально-трудових, земельних і майнових прав селян.
Здійснюватимуть систематичний контроль за дотриманням чинного законодавства в ході реформування
та на реформованих підприємствах, сприятимуть посиленню відповідальності роботодавців за його
порушення.
Ініціюватимуть питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні чинного
законодавства, трудових, соціально-економічних, земельних, майнових прав працівників, перешкодженні
діяльності профспілкових організацій.
Надаватимуть рекомендації, методичну і практичну допомогу роботодавцям та органам профспілки
підприємств щодо вирішення соціально-трудових, економічних, земельних і майнових питань
з дотриманням чинного законодавства.
8.2. Спільно вживати заходи щодо удосконалення соціального партнерства, договірного регулювання
соціально-економічних і трудових відносин, захисту прав найманих працівників.
8.3. Роботодавці підприємств агропромислового виробництва всіх організаційно-правових форм зобов»язані:
— здійснювати заходи щодо реформування та функціонування новоутворених підприємств
у відповідності з чинним законодавством, не допускати порушень соціально-трудових, земельних
і майнових прав найманих працівників
— забезпечувати дотримання гарантій, норм і положень, встановлених законодавством, цією Галузевою
угодою і колективним договором;
— у разі реорганізації підприємства (поділ, виділення, перетворення, тощо), зберігати чинність
колективного договору, вносити зміни і доповнення до нього або укладати новий колективний договір
згідно з чинним законодавством;
— укладати двосторонні договори про оренду землі і майна у встановленому чинним
законодавством порядку, обов»язково визначати в них розміри орендної плати, порядок її індексації
відповідно до зміни вартості землі, індексу інфляції, інших критеріїв, терміни і форми виплати
орендної плати, ціни, за якими буде обчислюватися орендна плата, що виплачуватиметься
натурпродукцією, наданням послуг та інше;
— забезпечити своєчасну виплату орендної плати;
— не перешкоджати забезпеченню вільного здійснення права на паї, розірванню договорів про
оренду землі і майна у разі порушення орендарями визначених умов оренди.
8.4. Міністерство аграрної політики України спільно з Міністерством агропромислового комплексу
Автономної Республіки Крим, обласними, Севастопольським міським та районними управліннями сільського
господарства і продовольства держадміністрацій та Профспілка працівників АПК України
аналізуватимуть соціальні наслідки реформування, стан регулювання соціально-трудових, земельних
і майнових відносин на підприємствах та розглядатимуть на засіданнях
колегіальних органів.
Постійно проводитимуть роз»яснювальну роботу з питань реформування аграрного сектору економіки, захисту
трудових, соціально-економічних, земельних і майнових прав працівників, регулювання орендних відносин,
формування взаємовигідних умов оренди, оптимальних розмірів орендної плати за землю
та майно тощо.
Розділ ІХ
Соціальний захист студентів аграрних
вищих навчальних закладів
Міністерство аграрної політики України:
9.1. Забезпечує фінансування витрат:
— на повне утримання студентів із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без
піклування батьків та навчаються за денною формою в межах державного замовлення;
— на виплати стипендій студентам денної форми навчання, які навчаються за держзамовленням
з середнім балом успішності не нижче «4», а також матеріальної допомоги студентам
із малозабезпечених сімей за рахунок економії стипендіального фонду.
9.2. Організовує у встановленому порядку та в межах визначеної квоти надання молодим громадянам
пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у навчальних закладах 3–4 рівнів
акредитації, що входять до сфери управління міністерства. При цьому перевага надається вступникам
і студентам із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів
І-ІІ груп, малозабезпечених та багатодітних сімей, сільської молоді, а також
переможцям учнівських олімпіад.
9.3. Сприяє організації практичного навчання студентів на договірних засадах між вищими навчальними
закладами та сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, а також залученню
їх до сільськогосподарських робіт і спрямуванню частини зароблених коштів чи продукції
на поліпшення житлово-побутових умов, здешевлення вартості громадського харчування, медичне
та культурне обслуговування студентів.
9.4. Координує створення в аграрних вищих навчальних закладах служб сприяння працевлаштуванню молодих
випускників за участю представників роботодавців, служб зайнятості населення, Міністерства
агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головних управлінь сільського господарства
і продовольства обласних, управління сільського господарсьва і продовольства Севастопольської
міської та управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій,
студентського самоврядування та профспілки, а також облік направлених на роботу
і працевлаштування протягом перших 3-х років після закінчення навчання.
ЦК профспілки працівників АПК:
9.5. Сприяє збереженню мережі санаторіїв-профілакторіїв, забезпеченню їх відповідними штатами,
проведенню оздоровлення студентів.
9.6. Організовує в межах фінансових можливостей додаткові матеріальні заохочення для студентів
із числа профспілкового активу, дітей-сиріт та малозабезпечених сімей.
9.7. Разом з обласними профспілковими організаціями бере участь у проведенні оглядів-конкурсів
по створенню кращих соціально-побутових умов для студентів, визначенні та нагородженні
переможців.
Розділ Х
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО
Сторони домовилися:
10.1. Забезпечувати представництво відповідно до своїх повноважень та відстоювати інтереси
підприємств і працівників галузей агропромислового виробництва в органах влади.
10.2. Узгоджувати проекти, пропозиції, що подаються до органів влади, щодо прийняття або внесення
змін і доповнень до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань,
що є предметом цієї Угоди.
10.3. Надавати можливість представникам Сторін брати участь у роботі колегіальних органів, нарад,
зустрічей тощо.
Інформувати іншу Сторону про необхідність прийняття рішень з питань, що зачіпають
соціально-економічні і трудові права та інтереси працівників і є предметом цієї Угоди
та здійснювати попередні узгодження рішень шляхом офіційних переговорів і консультацій.
10.4. Вивчати, аналізувати та обговорювати на спільних засіданнях колегіальних органів, робочих
груп, комісій проблеми регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, приймати
спільні рішення та вживати заходи щодо їх реалізації.
10.5. Розробляти рекомендації з питань регулювання соціально-трудових відносин на підприємствах
галузей агропромислового виробництва.
10.6. Мінагрополітики, об»єднання підприємств, регіональні органи управління АПК зобов»язуються регулярно
забезпечувати відповідні органи профспілки на безоплатній основі статистичною, аналітичною та іншою
інформацією з питань, що є предметом цієї Угоди, зокрема, з результатів виробничої діяльності
та соціального розвитку галузей і підприємств, оплати праці, трудових ресурсів та зайнятості,
охорони праці і інших.
Розділ ХІ
ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК
Сторони домовилися і встановили, що на підставі Закону України «Про профспілки, їх права
та гарантії діяльності», інших нормативно-правових актів, Міністерство аграрної політики України,
Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Головні управління сільського
господарства і продовольства обласних, управління сільського господарства і продовольства
Севастопольське міської та управління сільського господарства і продовольства районних державних
адміністрацій, галузеві об»єднання підприємств, в межах своїх повноважень, роботодавці підприємств через
регіональні угоди і колективні договори гарантуватимуть:
11.1. Забезпечення належних умов для діяльності відповідних органів і профспілкових організацій.
Надання для проведення профспілкової роботи на безоплатній основі приміщень з необхідним
обладнанням, зв»язком, опаленням, освітленням, прибиранням та інше. Розміщення профспілкової інформації
у приміщеннях, на території підприємства, в доступних для працівників місцях.
11.2. Безоплатне перерахування щомісяця на рахунки профспілкових органів членських профспілкових
внесків із заробітної плати працівників за наявності їх письмових заяв не пізніше
як через 3 дні після нарахування заробтної плати. Погашення заборгованості із профспілкових
внесків не пізніше як до кінця 2003 року.
11.3. Відраховування коштів профспілковим організаціям підприємств, установ, організацій (крім тих,
що фінансуються із бюджету) на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу
у розмірах, визначених в колективному договорі, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду
оплати праці, згідно із законодавством.
11.4. Надання профспілковим організаціям на безоплатній основі будинків, приміщень, споруд для
проведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи.
11.5. Надання працівникам підприємств, обраних до складу виборних профспілкових органів, можливостей
для здійснення своїх повноважень, зокрема вільного від роботи часу із збереженням середньої заробітної
плати для участі в роботі виборних профспілкових органів, консультаціях, переговорах, виконання інших
громадських обов»язків, для профспілкового навчання на умовах, визначених у колективному договорі,
але не менше ніж дві години на тиждень.
11.6. Надання працівникам, обраним до складу виборних органів профспілкової організації, що діє
на підприємстві, соціальних пільг та заохочень у обсягах не нижчих, ніж
це передбачено для відповідної категорії працівників підприємства.
11.7. Надання виборним профспілковим працівникам після закінчення їх повноважень попередньої роботи
(посади) або іншої рівноцінної роботи (посади), за їх згодою.
11.8. Не допускати звільнення з ініціативи роботодавця, притягнення до дисциплінарної
відповідальності, зміни умов трудового договору, оплати праці працівників, які є членами виборних
профспілкових органів без попередньої згоди відповідного виборного профспілкового органу, згідно
з чинним законодавством.
11.9. Не допускати звільнення з ініціативи роботодавця працівників, членів виборних профспілкових
органів протягом двох років після закінчення терміну їх виборних повноважень, крім випадків,
передбачених чинним законодавством.
11.10. Забезпечення участі представників роботодавця в заходах профспілкового органу щодо захисту
трудових та соціально-економічних прав на його запрошення.
11.11. Надання у п»ятиденний термін безоплатно виборним профспілковим органам інформації з питань,
що стосуються трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників, виконання угод
і колективних договорів, даних про результати господарської діяльності підприємства та інше.
11.12. Надання представникам виборних профспілкових органів відповідних документів, відомостей, пояснень,
що стосуються умов праці, виконання колективного договору, угод, додержання законодавства про працю
та соціально-економічних прав працівників, доступу до документів для перевірки розрахунків
з оплати праці, державного соціального страхування, використання коштів для соціальних потреб
та житлового будівництва.
11.13. Забезпечення безперешкодного відвідування та оглядання членами виборних профспілкових органів
робочих місць членів профспілки; перевірки роботи закладів торгівлі і громадського харчування, охорони
здоров»я, дитячих закладів, гуртожитків, підприємств побутових послуг тощо, що належать підприємству,
установі, організації або їх обслуговують.
11.14. Обов»язковий розгляд пропозицій та подань профспілкових органів з питань
соціально-економічних і трудових прав та інтересів найманих працівників за участю
представників профспілки та надання аргументованих відповідей.
11.15. Дотримання прав профспілки, її організацій і виборних органів, невтручання у статутну
діяльність профспілки, забезпечення норм Конвенції 97 МОП «Про свободу асоціації та захист прав
на організацію» та законодавства України.
11.16. Утримання від дій, які ускладнювали б здійснення профспілкою своїх функцій і повноважень,
перешкоджали б виконанню статутних вимог.
11.17. Оперативний розгляд звернень органів або представників профспілки щодо порушення прав профспілки,
перешкоджання її діяльності та притягнення винних осіб до відповідальності згідно
із законодавством.
Розділ ХІІ
КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ УГОДИ
Сторони домовилися:
12.1. Контроль за виконанням Угоди здійснюється Сторонами.
12.2. Сторони в місячний термін після підписання Угоди затверджують заходи щодо забезпечення
її реалізації та визначають осіб, відповідальних за виконання норм
і положень Угоди.
12.3. Хід виконання Угоди кожна Сторона аналізує щокварталу і надає інформацію іншій Стороні.
У разі невиконання окремих положень Сторони здійснюють додаткові заходи по забезпеченню
їх реалізації.
12.4. Стан виконання Угоди двічі на рік розглядається на спільному засіданні Сторін, про
що складається протокол і підписується Сторонами.
Сторона, яка не забезпечила виконання норм і положень Угоди, зобов»язана в місячний термін
вжити заходи щодо їх виконання.
12.5. Міністерство аграрної політики України, Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки
Крим, обласні, Севастопольське міське та районні управління сільського господарства і продовольства
держадміністрацій спільно з відповідними органами профспілки двічі на рік надають інформацію
Сторонам, що уклали цю Угоду,
