АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ до проекту Закону України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства»

1.     Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Проблемою є невизначення засад організації та експлуатації морських портів, зокрема правовідносин, пов’язаних із державним регулюванням діяльності в сфері портів, створенням та діяльністю портів, правовим режимом території та акваторії порту, його інфраструктурою, справлянням та використанням цільових портових зборів, організацією судноплавства в порту, обслуговуванням суден, пасажирів і вантажу, режимом перебування у порту, режимом пропуску через державний кордон України, організацією роботи при виникненні надзвичайних ситуацій, трудовими відносинами в порту.

Існуюча проблема негативно позначається на діяльності суб’єктів господарювання (судновласників, морських торговельних портів тощо), неефективність державного нагляду може призвести до експлуатації суден, гідротехнічних споруд, інших засобів з порушеннями обов’язкових вимог з безпеки судноплавства, що у свою чергу зумовлює зростання ймовірності виникнення аварійних ситуацій на водних шляхах, загибелі людей, матеріальних збитків, забруднення довкілля тощо.

У зв’язку з наведеним виникла необхідність врегулювання правовідносин, пов’язаних з організацією та експлуатацією морських портів України та визначення правових, економічних і організаційних основ діяльності портів,  впорядкування функцій державного управління, нагляду і контролю в сфері торговельного мореплавства і безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах для організації збалансованої системи державного управління в галузі морського і річкового транспорту України.

Проект Закону  України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства” розроблений на виконання Указу Президента України від 20.05.2008 № 463/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави» з метою врегулювання правовідносин, пов’язаних з організацією та експлуатацією морських портів України, вирішення питань щодо недопущення відчуження з державної власності акваторії, земель морських портів, причалів, залізничних і автомобільних під'їзних шляхів, а також щодо ефективного адміністративного управління портами.

2.           Визначення цілей державного регулювання

Ціллю державного регулювання є приведення Кодексу торговельного мореплавства України у відповідність до законодавства, в тому числі, до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; сприяння проведенню ринкових перетворень у галузі торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту вцілому; прискорення інтеграції транспортної системи України до світової та європейської транспортних систем, адаптації до законодавства Європейського Союзу і гармонізації з міжнародним правовим режимом торговельного мореплавства; проведення структурних перетворень, спрямованих на модернізацію системи управління в галузі торговельного мореплавства; створення правового підґрунтя для реформування системи управління морськими торговельними портами.

3.           Визначення та оцінка усіх альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Обраний спосіб направлений на оптимізацію структури управління, удосконалення організації державної системи безпеки судноплавства в територіальному морі, внутрішніх водах України і в портах, здійснення міжнародного співробітництва у сфері торговельного мореплавства, забезпечення додержання законодавства і вимог міжнародних договорів України в галузі мореплавства.

Альтернативою є відмова від прийняття даного проекту Закону України. У такому випадку питання про комплексне вирішення проблем у сфері правовідносин, пов’язаних з організацією та експлуатацією морських портів України та надання законної сили правовим, економічним і організаційним основам діяльності портів, впорядкування функцій державного управління, нагляду і контролю в сфері торговельного мореплавства і безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах, а також проведення ринкових перетворень у галузі торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту вцілому, прискорення інтеграції транспортної системи України до світової та європейської транспортних систем, залишаться невирішеними.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Проектом регуляторного акта пропонується внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ), який набрав чинності у 1995 році, та, у зв’язку з цим, внесення відповідних змін до Земельного кодексу України, Водного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Запропоновані проектом акта зміни спрямовані на:

- приведення його у відповідність до законодавства, в тому числі, до Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також законодавчого визначення, зокрема, таких понять, як “морський термінал”, “портова діяльність”, “портовий оператор”, “інфраструктура порту”, “спеціалізований майновий комплекс”, „спеціалізовані послуги”, що сприятиме проведенню ринкових перетворень у галузі торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту вцілому;

- створення правового підґрунтя для реформування системи управління морськими торговельними портами;

- проведення структурних перетворень, спрямованих на модернізацію системи управління в галузі торговельного мореплавства;

- приведення системи управління портами у відповідність до міжнародного законодавства;

- розмежування господарського та державного управління, створення умов для встановлення чіткої системи управління морським, річковим транспортом та діяльністю морських торговельних портів, що є важливим чинником для забезпечення життєдіяльності держави в цілому;

- організацію роботи державної системи забезпечення безпеки судноплавства у морських, річкових портах, територіальному морі, внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах та на українських суднах;

- стимулювання розвитку конкурентного середовища на ринку портових послуг, підвищення конкурентоспроможності українського транспортного комплексу на світовому ринку та забезпечення участі у портовій діяльності суб’єктами господарювання усіх форм власності на принципах добросовісної конкуренції;

- адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу і гармонізацію з міжнародним правовим режимом торговельного мореплавства;

- прискорення інтеграції транспортної системи України до світової та європейської транспортних систем.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Головною мотивацією регуляторного акта є приведення норм КТМ у відповідність до:

- законодавства у сфері торговельного мореплавства та навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- міжнародних договорів з питань торговельного мореплавства, стороною яких є Україна;

- сучасної практики міжнародного торговельного мореплавства, вимог законодавства Європейського Союзу.

Метою проекту акта є також впорядкування і розподіл функцій управління майном та державного нагляду і контролю.

Разом із внесенням змін до КТМ вносяться зміни  до Земельного кодексу України, Водного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Змінами до Земельного кодексу України передбачено закріплення за землями морського та річкового транспорту, що відносяться до земель водного фонду, прибережних захисних смуг, статусу державної власності без права їх передачі у комунальну та приватну власність; Водного кодексу України є визначення особливого статусу земель водного фонду та особливості користування водними об’єктами для потреб морського та річкового транспорту; Кодексу України про адміністративні правопорушення є коригування переліку органів морського та річкового транспорту, яким надається право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Економічною мотивацією є оптимізація витрат Державного бюджету України, підвищення обсягів роботи морського транспорту, її ефективності та прибутковості, що, в свою чергу, забезпечить збільшення відрахувань до Державного бюджету України.

Загальнодержавною мотивацією є приведення норм Кодексу торговельного мореплавства України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність до законодавства у сфері торговельного мореплавства та навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», міжнародних договорів з питань торговельного мореплавства, стороною яких є Україна, вимог законодавства Європейського Союзу.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного  акта

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття  регуляторного акта:

Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного  акта

Передбачається, що регуляторний акт набере чинності відповідно до законодавства. Строк дії регуляторного акта в умовах незмінності чинного законодавства щодо безпеки судноплавства не обмежується.

8. Визначення показників результативності регуляторних актів

Показниками результативності запровадження проекту регуляторного  акта є визначення засад організації та експлуатації морських портів, зокрема правовідносин, пов’язаних із державним регулюванням діяльності в сфері портів, створенням та діяльністю портів, правовим режимом території та акваторії порту, його інфраструктурою, справлянням та використанням цільових портових зборів, організацією судноплавства в порту, обслуговуванням суден, пасажирів і вантажу, режимом перебування у порту, режимом пропуску через державний кордон України, організацією роботи при виникненні надзвичайних ситуацій, трудовими відносинами в порту; проведенням ринкових перетворень у галузі торговельного мореплавства, морського і річкового транспорту.

Також, як показники результативності регуляторного акту можна визначити:

1) Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів:

Реалізація запропонованого проекту додаткових фінансових чи інших витрат з Держбюджету України та коштів суб’єктів господарювання не потребує.

Прийняття проекту Закону не впливає на розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів.

2) Кількість суб’єктів, на яких поширюватиметься дія акта:

Дія Закону поширюватиметься на органи управління морським і річковим транспортом, а також на суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність в порту.

3) Розмір коштів, що витрачатимуться суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта:

Розмір коштів, що витрачатимуться суб’єктами господарювання не змінюється, оскільки проект не стосується вартісних показників, а спрямований на впорядкування функцій державного регулювання діяльності в сфері портів, створення та діяльності портів, визначення правового режиму території та акваторії порту, його інфраструктури, справляння та використання цільових портових зборів, організації судноплавства в порту, обслуговування суден, пасажирів і вантажу, режиму перебування у порту, режиму пропуску через державний кордон України, організації роботи при виникненні надзвичайних ситуацій, трудових відносин в порту.

Проект Закону не впливає на інтереси інших суб‘єктів господарювання, тому не може порушувати або упереджувати їх законні інтереси.

4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання щодо проекту акта середній, оскільки проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо судноплавства» було оприлюднено на офіційному сайті Міністерства транспорту та зв’язку України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись на основі базового, повторного та періодичного відстеження.

Відстеження регуляторного акта здійснюватиметься Укрморрічфлотом.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься на основі статистичних даних, після набрання чинності цим регуляторним актом але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Укрморрічфлотом.

Міністр транспорту та

зв’язку України                                                                            Йосип Вінський

“_____” __________   2009 р.

Версія для друку Додати в обране