Підписка на інформаційну розсилку ІНФОЛІСТ
Ваш E-mail:
Мокоша
На Хмельниччині в Ізяславському районі до сьогодні діє капище Мокоші, яке охороняє старенька жінка, якій з роду в рід передавалось обрядодійство та молитви-славні до Мокоші. Місце то є непросте, кожен сельчанин знає, що не раз люди які потрапляють туди зникають на добу, а той на дві. Посеред восьми ям викопаних для вогнищ стояв Мокошин образ і біля нього було дев’яте центральне вогнище. Старенька розповідає таку легенду що жило біля того капища вісім Волхвів і кожного дня вони розпалювали вогнище, лише своїми руками. Кожного дня вони славили Праву (світ Богів) і називали себе православними. До них ходили люди лікуватись і поради отримати на будь-яку нужду. А ще породіллям допомагали, і жінкам хвороби усі лікували, хто дитинку хотів мати, в кого вона тяжко хворіла. А другі Волхви вчили людей яку траву збирати та як її готувати аби в помочі стала. І коли вже прийшли ченці християнські й почали вбивати людей за віру рідну, зникли для них Волхви Мокошиного капища, лише люди з рідною вірою в душі могли їх бачити. Та одного ранку не розгорівся вогонь на місці святому і зібралися Волхви радитись. І коли раду закінчили покликали жінку, яка була найвідданіша та люба Мокоші і сказали їй: “Ми з Родового Вогнища прийшли і в нього підемо сьогодні, а ти бережи капище і передавай своєму роду берегти його, бо настане час і прийдуть сюди Волхви наші і запалять Родове Вогнище і ми з нього повернемось до людей і будемо як і до сьогодні вчити їх Богів Прави славити та лікувати від хвороб усяких.” І після того, розпалили вогонь великий Волхви і коли настала ніч ступили до нього. І більше ніхто їх не бачив. А капище з тих пір почало жити таємним життям, відлякуючи християнські душі. Та завжди допомагало тим, хто приходив із славою до Богів рідних та землі святої.
Ось що про Мокошу пишуть наші Волхви в книзі-карбах “З Богами у Триглаві”:
Мокоша - Богиня материнства явний вияв Великої Матері Лади як Землі. Вона виступає Богинею милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителькою джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів. Дружина Велеса, будучи як земля пов'язана з потойбічним світом, ворожбою і чаклуванням. Мокоша є володаркою, Матір’ю Коша, земної кладової усяких благ, якщо людина за землю дбає, у загальний кіш прибавляє, то дарує вона їй не лічену могутність, силу радість і щастя. Земля Руси-Вкраїни є кошем земним, у ній найбільші блага зібрані. Багатства тії і мудрість чарівна захисту потребують, для того Мокоша кошаків-козаків родить, що охоронцями землі рідної є. Родяться вони воїнами хоробрими, що землю святу Вкраїнську віддано захищають славою покриваючи. Від того козаки землицю з собою і у похід завжди беруть як оберіг матінки рідної. Через Мокошу себе Слава проявляє, про добробут дітей своїх дбаючи щоб мали вони шлях вірний до Богів Рідних. Мокоша посередниця між небом і землею, а тому на весняних ритуальних рушниках завжди зображувалась як Дерево Життя Земного Роду, що тягне руки у гору до неба. Вона джерело тепла та вологи тому на літніх рушниках має руки опущені до землі, що породила зерно, готове до нового врожаю. Мокоша - Дух землі, що закликає весняні дощі та опікується весняними обрядодійствами, пов'язаними з ними, вона покровителька пологів і заступниця породіль. Вона напряму пов'язана з Долею, від того як люди її шанують, так їм на землі і ведеться. Вона є всевидющою та водночас сліпою, тому не завжди швидко відзивається та навіть із запізненням повертає борги усім винуватцям. Проявами Мокоші і зіллям її є - коноплі і мак, її час - ніч. Це її присвячувався перший зжатий сніп, як то Велесу останій, після чого ті снопи з'єднувалися символічно закриваючи Кіш - Землю на осінь, се з них робився Дідух. Символами Богині є прядка і веретено яким вона тче із себе явний світ. У середньовіччі християнство підмінило Мокошу Параскевою П'ятницею. Їй присвячували 12 празників у році (їх називали дванадесятницями), із яких головними були дві сусідні п'ятниці (у проміжку між 25 жовтня і 7 листопада). Християнські свята народження і смерті Богородиці відповідають православним рідновірським святам на честь Мокоші.
В пожертву Мокоші приносились: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко.
Збереглись також і замовляння та молитви-славні до Богинь наших:
Матері Ладі
Матінко Ладо, Ти твориш любов і злагоду,
Ти сповнюєш материнством душі жінок наших.
Славимо Тебе у піснях предвічних,
що прадіди співали і правнуки співатимуть.
Жарптицею лине душа до Тебе,
Славносяйної та Вічно прекрасної.
Любов Твоя материнська як сонце зігріває нас,
і прагнемо бути з Тобою вічно.
Яко предки наші славили Матінку Ладу,
так і ми, правнуки їхні, славимо дружину Сварога.
І нехай Славі цій не буде ні кінця ні краю.
Слава Рідним Богам!
Слава Ладі
Велика Матінко Ладо!
Славимо Всеохоплюючу Любов Твою до Роду нашого.
Ти є Матір Богів наших, а ми є онуками Твоїми.
Наповни жінок наших плодючістю щедрот Своїх.
Благослови кожну дитину, яка приходить у світ Яви, візьми її під опіку, наділи здоров'ям, розумом та добрим і щирим серцем, аби Рід наш зростав у Славі Великій.
Незбагненно чуттєвою є Любов Твоя, Велика Матінко Богів наших.
Славимо Тебе Любов'ю та Шаною своєю.
Нехай пісні-славлення наші летять у Вирій,
падаючи Сонячним промінням у долоні Твої.
Слава Рідним Богам!
Слава Матері Землі
Матінко наша рідна,
Мокоше наша славна!
Ми, вірнії діти твої,
Щодень тебе слухаємо,
І бачимо допомогу твою
У справах наших.
Ти нас годуєш і оберігаєш,
Від усього злого захищаєш.
Дякуємо тобі за сили, які ти даєш нам,
Що здоров'ям і доблестю у нас проростають.
Ми тебе повік берегти будемо.
Прийми сили наші душевні собі у допомогу,
Щоб на нашій землі панували мир і злагода,
Щастя і достаток, щоб з Богами Рідними
Жили ми в єдності
І були перед Родом Всевишнім славними
Українцями-русичами Православними!
Слава Матері Землі і всім Богам Рідним!
СЛАВА МОКОШІ
Мокошо, у Славі Великій приходиш до нас із Вирію, творячи достаток дітям своїм.
Твої руки схиляються до нас плодовитими вітами,
і усмішку Твою бачимо в теплі осінньому.
Багатими врожаями обдаровуєш нас
і ми шануємо та вклоняємося Землі святій
Мокоші - годувальниці нашій.
З любов'ю славимо Тебе як діти вірні кревнії Твої.
Слава Мокоші
Родючістю-плодючістю багата Земля-Матінка,
Мокоша наша Сонцелика. Щедротою повняться руки Твої, благословенні врожаї, які даруєш нам, дари стиглі та соковиті.
Осіннім теплом пахне Земля-Коровай,
і ми дякуємо Тобі за врожаї з полів наших.
Славимо щедрість та плодючість Землі Рідної,
яка достаток нам дає та в ситості і благополуччі нас, онуків Сварожих, тримає.
Слава Рідним Богам!
Слава Птиці Віщій- Славі
Матір-Слава
Б'є крилами
Обабоки свої,
Немов вогнями сіяючи
Святістю для нас.
А всяке перо іншої краски:
Червоне, синє,
Блакитне, жовте,
Срібне, золоте і біле.
Бо вона світлом сяє,
Яко Сонце зо Славою,
А довкола йде Розсоняшнеє
Розсвітлення,-
Вона ж бо світає
Сімома красками,
Так що подив
Між Богами нашими повстав,-
А Перунь,
Побачивши її,
Гремить у ясній Сварозі!
(Велес Книга)
Слава МАТЕРІ-СЛАВІ
Ми молимося Богам.
Про поміч у наших боєвих
Трудах і змаганнях.
Бо оце Всематір б'є крилами
Про боєві подвиги
І СЛАВУ воїнам,
Які випили Води Живої
Від Перунця у січі жорстокій,-
А ця Птаха прилетіла до нас
І дає нам Ріг,
Повний Життя Вічного
Гридневі нашому,
Що станув проти мечів ворожих
І сиву голову утратив.
Так немає смерти для нас,-
Тільки Життя Вічне!
Велес Книга
Слава Богам на благополуччя родини
Звернення до Богів за здоров'я дітей
Свароже, Батьку наш.
Очисти Вогнем ясним тіла і душі дітей моїх.
Нехай у Вогні святому згорять усі хвороби,
і чорнотою зіллються до земного вогню,
і перетворяться там у силу чисту.
Прошу Тебе, Дажбоже-Батьку, наповнити Сонцем цілющим
і Силою Трисвітлою сутності дітей моїх.
Нехай розум їх буде світлим і чистим, як сонячне проміння Твоє.
Як виростає трава весною під ніжним теплом Твоїм, так і нехай дітки мої ростуть здорові і сильні, зігріваючись у долонях Дажбожих.
Ладо-Матінко, Ти є матір'ю Богів наших, піклуєшся про них, люблячи та зберігаючи їх у Роді Великому.
Візьми під опіку і моїх дітей, сповни їх душі любов'ю та відданістю,
теплотою материнською зігрій, коли будуть далеко від мене.
Як Матір Велику усім земним Родом славимо Тебе, і просимо берегти дітей наших, бо є вони кровинкою Твоєю,
Земним Родом Небесного Роду.
Слава Рідним Богам!
Слава Богам на здоров'я батьків
Шану Батькам складаємо
і славлячи Богів звертаємося до Них,
щоб берегли старість Батьків наших.
Бо привели вони нас у світ Явний, навчили життю лад давати, Богів Рідних славити, Землю святу шанувати та берегти її від роду чужого, ока лихого.
Звертаємось до Рода нашого, Батька Богів Слов'янських:
візьми під опіку Свою Батьків наших.
Нехай старість спокійно доживають, яку Мати Доля наткала, і легко до Богів відходять.
А кому є потреба, нехай на Землю повертаються
і щасливо знову шлях намічений долають.
СЛАВА БОГАМ ЗА ЧОЛОВІКА
Батьку Роде! Ти є Батьком Всесвіту,
Батьком Роду Небесного та Роду Земного.
Славлю Тебе і прошу дати чоловікові моєму здоров'я міцного, як скеля предвічна, чистого і світлого розуму як джерело гірське Карпатське, сили дужої, вдачі мужньої, щоби твердо у житті на ногах стояв, сім'ю нашу беріг, дітей своїх любив, мене шанував, Богів славив.
Слава Рідним Богам!
СЛАВА БОГАМ ЗА ДРУЖИНУ
Матінко Ладо, Славимо Твою любов Всеосяжну.
Твориш Ти лад у Всесвіті, у Родинах Небесних та Земних, наповнюєш жінок наших добротою та материнством.
Прошу Тебе, дай моїй дружині здоров'я міцного,
життя довгого, вдачі ніжної, серця доброго.
Аби сім'ю нашу любов'ю наповнювала,
дітей гарно доглядала, мене віддано любила,
моїх матір і батька шанувала, господарство наше доглядала.
Нехай у душі її лише злагода панує,
а слова із вуст тільки піснею ллються
і в очах чарівних вічне кохання панує.
Слава Рідним Богам!
Замовляння на здоров'я породіллі
Промовляється Відункою, що приймала пологи, під час очищення породіллі вогнем
Відчинились ворота.
З них мати прийшла, приплід принесла.
А за нею тягнуться темнії змії - хвороби лихії
Відступіть від матері чистої, матері славної,
Усіма Богами береженої, вірної Православної.
Відійди сум та морок,
Вийди з неї сухота сухотная,
Маята нечистая, чорнотою принесена.
По руслу вогню увійди в неї
Сила Небесная, Сила Вогняная, Сила Божа, Сварожа.
Оберни, Рожанице-Мати,
Усі слабості на силу сильную,
Божим Вогнем кипучую,
І в (ім'ярек) пролий по руслу вогняному,
По промінню золотому, щоб світ білий бачити
І Богів славити від нині до ста літ!
На успішний перебіг вагітності та пологів
На річках течуть води,
Течуть на моря й океани.
Пливе човен до моря,
Несе звістку чудову.
Народжу я дитину,
Міцну й здорову,
Під зіркою в небі,
Із долею на землі.
Замовляння купелі (для доньки)
В купіль воду ляю,
До Дани промовляю:
Матінко-Водице,
Чистая дівице,
Купіль освяти,
Дитинча благослови.
Купіль моя з м'яти і верби -
Моя доню, уночі тихенько спи.
Гіллячко берези докладаю -
У красі свою я доню покупаю.
Купцю-купцю, донечко мала, -
Буде в тебе личко чисте мов вода.
Купіль з первоцвіту й череди -
Будеш гарною і милою завжди.
Купцю-купцю, воду примовляю.
Хай тебе Боги благословляють.
Замовляння купелі (для сина)
Із Древа Перуна Вогонь беру,
Воду ним джерельну я свячу.
Хай вода в цеберку святиться,
Щоб мому синочку омовиться.
У ту воду кору дуба опускаю,
Ще й в барвінку й чебреці синочка покупаю.
Сила хай міцна його сповняє,
Доблесть і відвага серце огортає.
Мию-мию ніжки золочені -
Хай будуть здорові, не змучені.
На головку я водицю ляю -
Хай Боги її мудрістю сповняють,
Хай Перун мечем благословить,
Рід мого синочка захистить.
Відаюча мати Роду,
Волхвиня Лада
Волхвиня Лада
Вийшов з друку журнал
"ХАРАКТЕРНИК"
Залишіть свої контакти в базі даних рідновірів і прихильників