Геоінформаційна система (ГІС) туристичної галузі

У світовій економіці однією із найбільш перспективних та прогресуючих галузей є туристична. В Україні за останні 15 років частка валового доходу в рекреаційно-туристичнійї галузі зросла в десятки разів. Необхідною умовою оптимізаціїї туристичної діяльності в Україні є врахування її просторового аспекту, що повною мірою сьогодні здатні забезпечити сучасні ГІС та Web-технології.      Геоінформаційна система вирішення завдань оптимізації туристичної галузі в Україні може бути виконана на наступних рівнях:      – національному (вся Україна) (рис. 1) ;      – регіональному (на рівні область-район);      – місцевому (окремий населений пункт, група населених пунктів) (рис. 2);      – об’єктному (великий туристичний об’єкт: національний природний парк, історико- культурний заповідник) (рис. 3).

Рис. 1. Картографічне представлення ГІС туристичної галузі України

Рис. 2. Картографічне представлення ГІС туристичної галузі м. Києва

Рис. 3. Картографічне представлення ГІС туристичної галузі конкретного туристичного об’єкту у режимі відображення космічного знімку (Гідропарк, м. Київ)

До складу інформаційної компоненти ГІС туристичної галузі входять:      – туристичні об’єкти;      – об’єкти туристичної інфраструктури.      База даних туристичних об’єктів включає пам’ятки архітектури та містобудування, археологічні пам’ятки, історичні пам’ятки, мистецькі об’єкти, об’єкти природно-заповідного фонду, штучно створені сади та парки тощо.      Об'єкти туристичної інфраструктури включають готелі, заклади харчування, транспортні об’єкти (вокзали, автостанції, автостоянки, каси попереднього продажу квитків), адміністративні установи, об’єкти інформаційного туристичного сервісу, медичні заклади, відділення банків тощо.      Основні можливості геоінформаційної системи туристичної галузі:      – додавати та змінювати різноманітні картографічні об’єкти (у тому числі за результатами польових досліджень, GPS вимірів);      – оновлювати інформацію про туристичні об’єкти;      – редагувати властивості об’єктів (кольори, межі, масштаб, розміри та ін.);      – зв’язувати об’єкти на карті із записами у базі даних;      – проводити картометричні виміри, масштабувати карту;      – проводити пошук і вибір ділянок лісового фонду за певними критеріями: складом деревостану, віком, діаметром, висотою тощо;      – працювати з додатковими растровими матеріалами (топографічні карти, аеро- та космічні знімки, інші картографічні та схематичні матеріали);      – отримувати аналітичну інформацію за тим чи іншим регіоном, районом, туристичним об’єктом тощо;      – отримувати різноманітні звітні матеріали;      – забезпечувати інформаційну взаємодію з іншими установами та організаціями;      – оперативно створювати різноманітні тематичні карти;      – друкувати на принтері чи плотері фрагменти карт;      – забезпечувати наглядну демонстрацію результатів роботи органам державного управління, громадськості, потенційним інвесторам.