Строительство

     Цей  протест,  написаний Леніним, був  розповсюджений  у  марксистських
організаціях  по  всій Росії й  мав величезне  значення  в  справі  розвитку
марксистській думці й марксистській партії в Росії.
     Росіяни  "економісти" проповедывали  ті  ж погляди, що  й  супротивники
марксизму  в  закордонних  соціал-демократичних  партіях,  так  звані
бернштейнианцы, те-є прихильники опортуніста Бернштейна.
     Тому боротьба  Леніна проти "економістів" була  в той же час боротьбою
проти міжнародного опортунізму.
     Основну   боротьбу  проти  "економізму",  за  створення  самостійної
політичної партії пролетаріату провела організована  Леніним нелегальна
газета "Іскра".
     На початку 1900  року Ленін  і інші члени "Союзу  боротьби"  повернулися з
сибірського  посилання  в  Росію.  Ленін  задумав  створити  більшу  загальросіянку
нелегальну  марксистську  газету.  Безліч  дрібних марксистських кружків і
організацій, що існували вже в Росії, не були ще зв'язані між собою. В
цей момент, коли, по вираженню тов. Сталіна, "кустарництво й гуртківщина
роз'їдали партію від верху до низу, коли ідейний розбрід становив  характерну
чортові внутрішнього життя партії", створення 24  загальросійської нелегальної  газети
було основним  завданням  російських  революційних марксистів. Тільки  така
газета  могла  зв'язати між  собою  розрізнені марксистські організації й
підготувати створення дійсної партії.
     Але  таку газету неможливо було  організувати  в царській  Росії через
поліцейських  переслідувань.  Через  місяць -і дві газети  була  б  вистежена
царськими  детективами  й  розгромлена.  Тому  Ленін  вирішив  видавати  її  за
границею. Тут  газета друкувалася на самому тонкому й міцному  папері й таємно
пересилалася в Росію. Окремі номери "Іскри" передруковувалися в Росії, в
таємних друкарнях у Баку, у Кишиневі, у Сибіру.
     Восени 1900 року  Володимир Ілліч виїхав за кордон,  щоб зговоритися з
товаришами із  групи  "Звільнення праці" щодо видання загальросіянки
політичної  газети.  Ця думка  була  обдумана  Леніним  у посиланні у  всіх
подробицях.  По  дорозі  з  посилання  Ленін  улаштував  по цьому  питанню ряд
нарад в  Уфі,  Пскові,  Москві,  Петербурзі.  Скрізь  він  умовлявся  з
товаришами про шифри для таємної переписки, про адреси для надсилання літератури
і т.д. і обговорював з ними план майбутньої боротьби.
     Царське   правительство  почувало,  що  в  особі  Леніна  воно  має
найнебезпечнішого  ворога.  У своїй  таємній  переписці  царський  охоронець,  жандарм
Зубатов, писав, що "крупніше  Ульянова в революції зараз нікого ні", через
чого він вважав за доцільне організувати вбивство Леніна.
     По приїзду за кордон  Ленін зговорився із групою "Звільнення праці",
те-є із Плехановим, Аксельродом, В. Засулич, про спільне видання "Іскри".
Весь план видання був розроблений Леніним від початку до кінця.
     У грудні 1900 року за кордоном вийшов перший номер  газети "Іскра". Під
заголовком газети було виречення  (епіграф): "З іскри,  займеться  полум'я".
Ці слова  взяті  з відповіді  декабристів  поетові  Пушкіну, що  послав їм
вітання в сибірське посилання.
     І  дійсно, із запаленої Леніним "Іскри" розгорілося згодом
полум'я    великої    революційної    пожежі,    що    спалило    вщент
дворянсько-поміщицьку царську монархію й буржуазну владу.

     КОРОТКІ ВИСНОВКИ.

     Марксистська соціал-демократична робоча партія в Росії створювалася
у боротьбі в першу чергу з народництвом, з його  помилковими й шкідливими для
справи революції поглядами.
     Тільки розбивши  ідейно погляди народників,  можна було  розчистити ґрунт
для  створення  марксистської  робочої  партії  25  у  Росії.  Вирішальний  удар
народництву був  нанесений в 80-х  роках минулого сторіччя  Плехановим і його
групою "Звільнення праці".
     Ленін  в 90-х  роках  завершив  ідейний  розгром народництва,  добив
народництво.
     Група "Звільнення праці",  заснована в 1883 році, проробила більшу
роботу  з  поширення  марксизму   в  Росії,  теоретично   заснувала
соціал-демократію й зробила перший крок назустріч робочому руху.
     З розвитком капіталізму в Росії швидко росла чисельність промислового
пролетаріату.   У   половині 80-х  років  робітничий  клас  вступив  на  шлях
організованої боротьби,  на шлях масових виступів  у вигляді  організованих
страйків.  Але марксистські  кружки й  групи займалися  лише  пропагандою, не
розуміли доцільності переходу  на масову агітацію в робітничому класі й,
тому,  не були ще практично пов'язані з робочим рухом, не керували
їм.
[...]
Начало
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156]