( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1990, N 52, ст.650 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 508-XII ( 508-12 ) від 03.12.90, ВВР, 1990, N 52, ст.651 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2032-XII ( 2032-12 ) від 04.01.92, ВВР, 1992, N 17, ст.209

N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36

N 184/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 33, ст.225

N 495-XIV ( 495-14 ) від 17.03.99, ВВР 1999, N 24, ст.210

Рішенням Конституційного Суду

N 2-рп/2000 ( v002p710-00 ) від 10.02.2000 )

( У Законі слова "Українська РСР" і "Рада Міністрів Української РСР" у всіх відмінках замінені словами "Україна" і "Кабінет Міністрів України" у відповідних відмінках, а слова "народних депутатів" виключені згідно із Законом N 184/98-ВР від 05.03.98 )

Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України ( 55-12 ) та Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" ( 142-12 ) самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення

Кабінет Міністрів України:

• забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;
• визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління;
• визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Стаття 5. Соціальний захист населення від підвищення цін і тарифів

Органи державної влади і управління України послідовно проводять в життя заходи щодо підтримки життєвого рівня населення, в першу чергу низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсації втрат у зв'язку з підвищенням цін і тарифів, а також шляхом індексації доходів стосовно соціально-економічних груп населення.

( Положення частини другої статті 5 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2000 ( v002p710-00 ) від 10.02.2000 ) У разі виникнення заборгованості по виплаті заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплатах забороняється до погашення такої заборгованості підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України. ( Статтю 5 доповнено частиною другою згідно із Законом N 495-XIV ( 495-14 ) від 17.03.99 )

Громадяни мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів, підприємств та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог законодавства по цінах.

Стаття 8. Державне регулювання цін і тарифів

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

• державних фіксованих цін (тарифів);
• граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів.

Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Стаття 9. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

( Частина третя статті 9 втратила чинність на підставі Закону N 2032-12 від 04.01.92 ) Рада Міністрів Української РСР за згодою Верховної Ради Української РСР затверджує роздрібні ціни на хліб, борошно, м'ясо, цукор, молоко, масло вершкове, олію, дитяче харчування, лікеро-горілчані вироби та в межах держзамовлення, виходячи з умов еквівалентності товарообміну, закупівельні ціни на основні види сільськогосподарської продукції.

( Положення частини третьої статті 9 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 2-рп/2000 ( v002p710-00 ) від 10.02.2000 ) Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. ( Статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 495-XIV ( 495-14 ) від 17.03.99 )

Стаття 10. Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів

Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

Стаття 13. Контроль за додержанням державної дисципліни цін

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.

Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів в республіці, розробляють індекси їх зміни, обчислюють вплив зміни цін і тарифів на рівень життя населення. В організації статистичного нагляду беруть участь органи, які встановлюють ціни і тарифи, та фінансові органи.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 3 грудня 1990 року

N 507-XII