КОМЕНТАРІ
2009-06-30«Ми чітко знаємо, що будемо робити і який результат нас чекає» - Мирослав Сеник, голова Львівської облради щодо підписання угоди про регіональний розвиток між Львівською областю та Кабінетом Міністрів України«Цей документ дає нам можливість середньострокового планування. Ми чітко знаємо на 5 років, що будемо робити, які проблеми будемо вирішувати і який результат нас буде чекати.
Угода має чотири складові – ліквідація наслідків видобування сірки та вугілля, будівництво нової шахти, це також розвиток соціальної інфраструктури – проектування та будівництво нового корпусу обласної клінічної лікарні та будівництво шкіл в кількох районах.
Це також інфраструктурні речі, особливо будівництво та реконструкція доріг в рамках підготовки до Євро-2012, а також збереження архітектурної спадщини.
Я хотів би поставити ще одне спільне питання. Йдеться про участь в єврорегіоні «Карпати». Зараз ми головуємо в цьому євро регіоні, ми створили виконавчу структурі будемо розглядатимемо звернення до уряду, щоби уряд підписав угоду з Європейською комісією щодо участі України в цьому євро регіоні. Така угода дає нам можливість користати з фондів, що виділяються на вирішення проблем, що їх мають гірські регіони як сусідніх країн, так і наші».
2009-05-14«Де є пріоритет певної політичної сили, там обов’язково страждає територія» - інтерв’ю голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника для Західної інформаційної корпораціїМирослав Сеник став головою Львівської облради у 2006 році. Попри напругу, яка не раз нагніталася навколо його особи, в сесійній залі не було жодної спроби зняти його з посади. Не постало питання відставки і за результатами роботи комісії, спеціально створеної для вивчення роботи голови Львівської облради. Усе це свідчить про його вміння домовлятися з представниками депутатського корпусу та політичними силами, представленими у раді, обходити конфліктні ситуації.
Про те, чи вдається обласній раді вирішувати політичні питання та забезпечувати стабільний розвиток Львівщини, чи потрібен раді ще один заступник голови і хто саме може обійняти цю посаду. Що заважає депутатам працювати на інтереси виборців і чи врятують ситуацію реформи, а також про готовність до відставки та власні політичні амбіції керівник найвищого представницького органу Львівщини Мирослав Сеник розповів в інтерв’ю ЗІКу.
Чи боїться Сеник відставки
Пане Мирославе, Ви вже три роки на посаді голови Львівської облради. Що вважаєте своєю найбільшою заслугою за цей час?
Я би не хотів зараз підводити підсумки своєї роботи, бо моя каденція ще не закінчилася. Проте основна ціль, яку я перед собою поставив, є на завершальному етапі. Я переконаний у тому, що Львівщина повинна мати перспективу розвитку області - середньострокове планування. Щоб вийти на таку перспективу, пройдений довгий шлях. Львівська обласна рада співпрацювала з комітетом Верховної ради у розробці закону про розвиток територій. Такий закон був прийнятий. Далі обласна рада затвердила «Стратегію розвитку Львівської області до 2015 року». На основі стратегії розроблена «Угода про регіональний розвиток Львівської області до 2013 року», яку мають підписати Кабінет міністрів і обласна рада. Сподіваюся, вже в червні цього року Угода буде підписана. Що це нам дає? Львівщина матиме правила, за якими житиме наступні 5 років. Цим документом ми зможемо вирішити найгостріші проблеми: ліквідувати наслідки видобутку сірки, вугілля, зробити ці території привабливими у рекреаційному плані, поліпшити водопостачання, очистку стоків, збереження культурної спадщини. Також угода передбачає розвиток освітньої мережі, зокрема будівництво чотирьох шкіл: в селах Нижня Яблунька, Либохора Турківського району, Вороняки Золочівського району, в місті Бориславі та в одному з сіл Миколаївського району.
Чому так важливо мати таку середньострокову перспективу? Це важливо, тому що на сьогодні розвиток території планується на один рік. Обласна рада приймає програми на виконання міністерських програм. Термін їх реалізації - 1 рік. Для прикладу, міністерство житлово-комунального господарства у 2007 році прийняло програму «ліфти». Нею могли скористатися міста Львів, частково Дрогобич, Стрий, Червоноград. Інші території з цієї програми не скористалися і не розвивалися. Так само кожного року приймаються інші програми: «вода», «стоки», «сміття». Ми хапаємося за різні проекти, а щоб реалізувати один із них потрібно 3-4 роки. У результаті ми кожного року маємо незавершені проекти, «плодимо» їх, а результату немає. Це дуже неефективне використання бюджетних коштів. Ми маємо чітко знати наші найважливіші проблеми і мати середньострокову перспективу: що за цей період часу буде реалізовано. Якщо нам вдасться цього досягти – то я буду вважати це основним успіхом роботи Львівської обласної ради теперішнього скликання.
Великим успіхом Львівської обласної ради є те, що, не дивлячись на всі протистояння та внутрішні складнощі в роботі, які в нас є, ми працюємо ритмічно. У нас не було затримок із прийняттям рішень бюджету, програми соціально-економічного розвитку, операційних програм на її виконання. Ми стабільно забезпечуємо розвиток територій у межах наявних можливостей. Тут нинішня Львівська облрада вигідно відрізняється від ради попереднього скликання, так само від сусідніх Тернопільської та Волинської обласних рад, які мають проблеми, що призводять до перебоїв в роботі.
Де гарантії того, що регіональна угода, яка буде підписана з Львівщиною, буде належно фінансуватися? Адже Донеччина, яка зараз має таку угоду, нарікає на недостатнє фінансування?
Угода – це не просто постанова Кабінету міністрів. Гарантії її виконання – закон. Закон регулює питання відносин між сторонами. У разі невиконання Угоди, питання розглядаються в судовому порядку. Я не думаю, що комусь цікаво доводити справу до розгляду в суді.
Щодо Донецької області – це неправда. Я аналізував виконання Угоди з Донеччиною. Вона виконана на 80%. Безумовно, що такі проблеми будуть і у випадку підписання документа з Львівщиною. Тоді за згодою сторін можна вносити коригування. Угода з Львівщиною передбачає фінансування у понад 7 млрд грн. Навіть, якщо вона буде виконуватись на 80% - це буде дуже добре. Адже це зовсім не ті кошти, які ми на сьогодні маємо. Зараз на розвиток території Львівщина отримує в середньому від 100 до 200 млн грн щороку. Я переконаний, що ця Угода буде виконуватися.
Що Вам не вдалося зробити за час перебування на посаді голови Львівської облради?
Наша обласна рада поділена за партійним принципом. Я завжди апелював до відповідальності перед територією. На жаль, законодавство про вибори спровокувало те, що фракції Львівської обласної ради значною мірою залежні від центрального партійного керівництва, і свої рішення адаптують до того, як це вигідно для їх політичної сили. Там, де є пріоритет певної політичної сили, там обов’язково страждає територія. Це дуже яскраво виражене в нас в обласній раді. Я вважаю нашим великим мінусом, що нам не вдається працювали виключно на інтереси території. І це дуже прикро.
Пане Мирославе, чи почуваєтесь впевненіше після останньої сесії обласної ради, на якій фактично відпало питання Вашої відставки: депутати не підтримали звіт комісії з вивчення Вашої роботи, припинили роботу комісії, оцінили Вашу роботу у 2008 році «задовільно»?
Для мене це питання не стоїть. Моя каденція вже і так на завершенні. Наразі не відомо, коли саме відбудуться вибори до місцевих рад, оскільки закон ще не прийнятий, але зареєстрований у Верховній Раді проект передбачає вибори у березні 2010 року.
Я був готовий сприйняти будь-який варіант розвитку подій в межах законодавства. Якщо дві третіх депутатів ради голосують за відставку – рада обирає нового голову. Так протягом цієї каденції була змінена низка голів обласних рад в інших областях, не говорячи вже про Верховну Раду. Це нормальний демократичний процес. До нього треба завжди бути готовим.
Щодо звіту комісії з вивчення моєї роботи і мого звіту. Фракція НСНУ наполягала на звіті комісії ще раніше. Найгірше, коли залишаються запитання, на які не озвучені відповіді. Цього я не хотів. Якщо комісія побачила проблему, я хотів, щоб ми її публічно обговорили. Адже на всі питання комісії були спокійні адекватні відповіді.
Чому не відбулося обговорення?
Мені складно сказати, чому не відбулося обговорення. Очевидно, через те, що надто вже довго це питання не вносилося в порядок денний, і надто довго воно обговорювалося поза межами сесійної зали.
Перший заступник не самоціль
Щодо посади першого заступника голови Львівської облради, яка зараз є вакантною. Не так давно облрада скорочувала кількість заступників з трьох до одного, зараз знову постало питання збільшення кількості заступників. Чи дійсно закон прямо зобов’язує обласну раду мати двох заступників?
Закон абсолютно не вимагає, щоб було два заступники. Закон вказує максимально можливу кількість заступників. Якщо обласна рада вирішить, що вона може працювати з одним заступником голови – то це право обласної ради, і воно не буде порушенням закону.
Чому такий варіант не розглядається?
На жаль, один заступник для Львівської обласної ради – це замало, бо її функції не обмежуються Законом «Про місцеве самоврядування». Львівська облрада – прикордонна, вона веде дуже активну міжнародну співпрацю. Львів за своєю суттю є координуючим центром інших західноукраїнських областей.
Коли, скажімо, заступник Людмила Козак у відпустці, тоді день-два мого відрядження до Києва паралізують роботу апарату. Повернувшись, я застаю не розписаними документи фінансового, розпорядчого, кадрового характеру, ті, що стосуються виконання програм чи змін до них. Є представницькі заходи, робочі наради, у яких треба брати участь.
Тому два заступники – це оптимальна річ для Львівської обласної ради.
Ви казали, що пропонуватимете кандидатуру на посаду першого заступника після консультацій зі всіма фракціями. З якою фракцією домовлятися найважче?
Я думаю, консультації будуть однаково складними з усіма фракціями. Кожна з фракцій має виключно свій інтерес, керується ним і погоджує свої дії з центром. Я хочу запропонувати таку модель, щоб було вигідно всім. Думаю, ми на таку модель вийдемо.
Кого ви бачите на цій посаді?
Є низка достойних осіб. Є люди, для яких ці посади просто не цікаві, бо вони займають вищі. Є депутати, які мають досвід подібної роботи і могли б зайняти цю посаду. До них належать Ярослав Пітко, Іван Рудницький, який довший час був ефективним головою РА у Львові. Добрі здорові амбіції має Ростислав Бондаренко. Достойні кандидатури Лариси Федорів і Юрія Візняка.
Чи можливе обрання першого заступника без участі у голосуванні фракції БЮТ, яка заявила про відмову голосувати за будь-яку кандидатуру на цю посаду після того, як рада не підтримала Людмилу Козак?
Теоретично це можливо. Для обрання заступника потрібен 61 голос. Фракція БЮТ – це 44 голоси, без БЮТ є 76 голосів депутатів. Проте реально - це дуже складно. Чому? Тому що навіть якби була абсолютна єдність думок інших фракцій, з об’єктивних причин (хтось у відрядженні, хтось захворів) кількох депутатів може не бути на сесії. А в таємному голосуванні треба кожному проголосувати особисто.
Після «провалу» кандидатури Козак БЮТ звинуватив «Нашу Україну» у недотриманні домовленостей. Чи були такі домовленості? Якщо були, то чому вони не були дотримані?
«Наша Україна» не приймала жодного рішення щодо того, підтримувати чи не підтримувати Людмилу Козак. Це було на вибір кожного депутата. Було рішення про вільне голосування. Щодо посади заступника, «Наша Україна» одноголосно визначилася, що вона підтримуватиме Ярослава Пітка.
Якщо БЮТ чітко знає, що «Наша Україна» не проголосувала за Людмилу Козак, то нехай вони у якийсь спосіб це доведуть. Я, наприклад, не впевнений в тому, що це було саме так.
Моє особисте бачення було, що внесення цієї кандидатури було не на часі. Я про це говорив керівництву фракції БЮТ. Вони були впевнені в тому, що це треба робити. Я такий крок зробив, хоча мав великі сумніви щодо проходження цієї кандидатури і спішити абсолютно не було потреби.
Як ви сприймаєте пропозицію опозиційної у Львівській облраді «Свободи» щодо того, щоб їм запропонувати посаду одного із заступників?
Я можу сприймати нормально, але питання у тому, чи це підтримає рада.
Питання обрання першого заступника буде розглядатися вже на наступній сесії облради?
Якщо ми дійдемо згоди, воно буде розглядатися. Якщо не дійдемо згоди – воно може взагалі більше не розглядатися. Якщо вибори до місцевих рад будуть у березні 2010 року, то розглядати це питання у другому півріччі 2009 року – не буде змісту.
Потрібні реформи
Реформа місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. Наскільки ефективною є робота відповідного комітету ВРУ, у якому ви працюєте? Чи будуть практичні результати його роботи?
На жаль, позитивного результату наразі немає, хоча ніби всі говорять і погоджуються з тим, що ця реформа є назрілою. Адміністративна реформа повинна йти попереду територіальної. Адміністративну реформу треба робити. Треба змінити систему формування органів місцевого самоврядування. Після того виходити на територіальну реформу.
Нам треба відійти від системи двовладдя на території. Обов’язково має бути орган місцевого самоврядування зі своїм виконавчим комітетом. Те, що орган місцевого самоврядування делегує виконання своїх функції держадміністраціям – це є абсолютний нонсенс, що призводить до протиріч в роботі, які треба знімати на законодавчому рівні. Оскільки комітет цього не вніс, я вважаю, що він був не достатньо наполегливим у цьому питанні. Не до кінця проявилася і позиція міністерства регіонального розвитку та будівництва. Законопроект через Верховну раду не пройшов. Результату немає.
Як ви сприймаєте у рамках реформи ідею ліквідації обласної та районних рад?
Обласні ради не будуть ліквідовані ніколи. Хтось має представляти спільні інтереси області. Кому делегувати питання, які є в компетенції обласної ради? Для прикладу, питання медицини. Львівська облрада опікується не всією медициною, а тільки тою, яка служить інтересам всієї області. Це онкологічний центр, обласна клінічна лікарня, кардіологічний центр. Якщо їх віднести до міста Львова, то разом із лікуванням у них кожного громадянина з області мали б йти перерахування з районного бюджету в бюджет міста. Таких речей робити не допустимо. Така ж ситуація з освітою (інтернатні заклади, профтехосвіта), питаннями розвитку спільних територій, екології. На рівні області зосереджені ті питання, які ніхто інший робити не може.
Щодо районних рад. Безумовно, на цьому етапі і ще на довго вони збережуться. У перспективі наші райони мали б стати громадами. Це дуже складний шлях. Нам треба кілька кроків адміністративно-територіальної реформи зробити, щоб вийти на рівень ліквідації районних рад. Не думаю, що це відбудеться у найближчій перспективі. Це не можливо для України.
А щодо президентської вертикалі – обласних держадміністрацій?
Чи потрібні органи президентської вертикалі на рівні району – маю великий сумнів. А от на рівні області – потрібні. Для координації роботи на місцевому рівні низки територіальних органів, які мають свої представництва у міністерствах (силові органи, екологічні тощо). І для нагляду за виконанням закону органами місцевого самоврядування. Вважаю, що функції нагляду мають перейти від прокуратури до місцевих державних адміністрацій.
Щодо реформи виборчого законодавства. Яка виборча система є найприйнятнішою для місцевого самоврядування?
При теперішньому законодавстві місцевого самоврядування бути не може. Місцеве самоврядування передбачає, що орган місцевого самоврядування працює виключно в інтересах громади, а не в інтересах політичних сил, які є у Києві. Без реформи тут не обійтися. Яку модель ми виберемо: мажоритарну чи відкритих списків – це інша справа. Думаю, на рівні місцевого самоврядування можна поєднати мажоритарні вибори з відкритими списками. Тільки не закриті списки.
Чи доцільно проводити наступні вибори до місцевих рад за старою виборчою системою?
Абсолютно недоцільно. Треба змінити законодавство. Треба змінити виборчу систему перед обранням органів місцевого самоврядування. Це значно покращить роботу місцевих рад.
Депутат-мажоритарник має свій округ, він прив’язаний до інтересів тих людей, які його обирали. Він є лобістом тої території, а не політичної сили.
Ви визнаєте, що депутати Львівської обласної ради дуже далекі від проблем на місцях?
Депутати мусять поєднувати інтереси території і партії. Є депутати, які краще працюють в округах, є такі, що гірше. Це видно з тих проблем, які вони виносять на розгляд сесії. На жаль, таких депутатів не багато.
Сеник, Кміть та Садовий приречені на співпрацю
Наскільки плідною є ваша співпраця з головою Львівської ОДА Миколою Кметем?
Ми приречені на співпрацю. Якщо люди займають посади керівника облдержадміністрації і облради, і між ними виникає конфлікт – треба усувати з посад обох, бо страждатиме територія.
Наша модель співпраці - у пошуку порозуміння: ми абсолютно безконфліктно приймаємо рішення з питань розвитку території, дискутуємо ці рішення в межах законодавства і не стараємось, щоб хтось когось «переграв».
Часто з Львівської облради звучить критика у бік міської ради Львова та мера Андрія Садового? Чи реагує мер на депутатські запити з обласної ради? Як співпрацюєте з ним Ви?
Я не вважаю доброю практикою те, що обласна рада так багато уваги приділяє іншому органу місцевого самоврядування. Адже ми не є вищим органом місцевого самоврядування. Ми абсолютно рівноправні ради і кожна має свої функції. Функції міста не є в компетенції обласної ради і функції обласної ради не є в компетенції міста. Тут ніякої вертикалі немає. Співпрацю треба будувати на повазі інтересів громад.
Мої особисті стосунки з Садовим – це абсолютно нормальна ділова співпраця.
Щодо депутатських запитів з Львівської облради – це звична практика. Депутати мають право давати запити до будь-якої посадової особи на території області. Щодо відповідей – це вже не мені оцінювати, а тим депутатам, які ставили запит.
Я категорично проти того, щоб обласна рада приймала рішення (на жаль, такі речі у нас траплялися), щоб до чогось зобов’язувати міську раду. Це не в правовій площині.
Я запропонував, а ви собі як знаєте…
Чому Вас не обрали головою ЛОО НСНУ? У вас немає належної підтримки серед однопартійців?
Підтримка моєї кандидатури була достатньо високою. Різниця між мною та Володимиром В’язівським становила 60 голосів. Я не проводив настільки активної роботи і не вважав самоціллю те, що я повинен стати головою обласної організації НСНУ. Моїм моральним обов’язком було запропонувати свою кандидатуру, оскільки партія зараз переживає не найкращі часи. Якби я цього не зробив, могли б виникати закиди, що це вже нікому не потрібний проект, бо всі відходять в бік.
Відбулося так, як відбулося. Можливо, для мене це кращий варіант розв’язання питання, аніж обрання, яке було б для мене додатковим навантаженням.
Як Ви сприймаєте закиди однопартійців щодо Вашої низької активності у партії, зокрема такі звучали під час останньої звітно-виборчою конференції?
Це була виборча конференція. Шукалися різні аргументи, щоб та чи інша група провела свого кандидата. Тому ця критика йшла з табору іншого кандидата. Я мав відповіді на ці закиди, але не вважав за потрібне загострювати на цьому ситуацію. Можу сказати, що я жодного разу не відмовлявся від завдань і доручень керівництва партії.
Якщо після виборчого процесу рада партії розподілила всіх за округами, і мене в цьому списку не було, то я не вважав за потрібне йти туди і заважати тому, хто за цей округ відповідає. Я присвятив цей час роботі в обласній раді.
Яке, на Вашу думку, майбутнє президентської партії «Наша Україна»?
У праці та поті чола. Це те, що зараз потрібно для «Нашої України».
Чи є у Вас амбіції щодо політичної кар’єри поза НСНУ?
Ні, таких амбіцій немає. Коло людей, які зібралися у львівській організації партії – це коло однодумців, які мають спільне бачення на подолання суспільних проблем. Я не бачу себе поза межами цього кола людей.
2009-05-13Коментар голови Львівської обласної ради, співголови оргкомітету з підготовки Львова до «Євро-2012» Мирослава Сеника щодо рішення УЄФА про перелік українських міст, які прийматимуть «Євро-2012»Для нас було основним, щоб Львів залишився у переліку міст, які прийматимуть «Євро-2012». Я був впевнений у тому, що якісь «маячки» УЕФА поставить. Вони завжди це роблять. Але заміни українських міст на польські не буде, якщо ми покажемо гарну динаміку в роботі.
Ми належно готуємося до Євро в усіх напрямках. Питання готелів у нас практично закрите. Реконструкція аеропорту і будівництво стадіону йдуть за графіком, погодженим УЄФА. Термін завершення робіт запланований на 2011 рік. Цей термін у нас не викликає сумнівів. Станом на сьогодні Львів не є гірше готовий, ніж інші українські міста. Інші міста мають проблеми в інших напрямках. У той час Львів має багато переваг: близькість до Польщі, що дуже зручно для уболівальників та туристичну привабливість.
2009-01-19Коментар голови постійної комісії Львівської обласної ради з питань бюджету та соціального розвитку Степана Давидяка щодо обговорення в постійних комісіях Львівської обласної ради проекту рішення "Про обласний бюджет Львівської області на 2009 рік"Відповідно до прийнятого Державного бюджету на 2009 рік Львівська ОДА підготувала проект обласного бюджету, слухання якого протягом минулого тижня відбулися у постійних комісіях Львівської обласної ради. В основному він був підтриманий депутатами, однак з деяких питань були зауваження.
Обсяг доходів загального фонду обласного бюджету, згідно із проектом, становлять 555 млн. 153 тис. грн, загальний проект з врахуванням трансфертів і субвенцій – 2 млрд. 746 млн. грн. Проект бюджету сформований дещо нижчий, ні було виконання минулого року. Видаткова частина становить 2 млрд. 785 тис. грн. У нас бюджет збалансований. Видатки більші з врахуванням перехідних залишків.
Спочатку ми приймемо бюджет без врахування розшифрування додатків – бюджету інвестиційного розвитку та програм. Ці додатки будуть розглядатися на наступній сесії, яка відбудеться у лютому. Попередньо розшифрування цих програм пройде обговорення у постійних комісіях ЛОР.
Якщо коротко охарактеризувати цей бюджет, то цей бюджет виживання, який в основному стосується захищений статей. Так він і виконуватиметься – спочатку фінансуватимуться захищені статті, а далі всі інші.
У нас є впевненість у тому, що основні статті доходів будуть виконані, оскільки це в основному трансферти з державного бюджету, які становлять близько 80 відсотків бюджету. За логікою головного управління фінансів ЛОДА, ми не бачимо складнощів. Хотілося, щоб цей бюджет був реалістичний. Надіємося, що ми зможемо забезпечити надходження бюджету незважаючи на ті складнощі, які стоять перед нашою державою і областю.
Щодо виконання дохідної частини бюджету загального фонду стосовно місцевих податків і зборів, то нам треба буде зосереджувати уваги на виконанні податку на доходи із прибутку з фізичних осіб. Це, безперечно, залежить від роботи нашого економічного блоку. Важливим буде підхід, який найде Львівська ОДА для роботи з промисловими підприємствами та підприємництвом через антикризові заходи.
Під час бюджетних слухань основне на чому акцентували увагу депутати – це програма енергозбереження. Важливо, щоб ми скерували свою роботу над розробкою програми енергозбереження у бюджетній галузі.
Друге питання, яке обговорювалися – це питання фінансування програм з обласного бюджету. У зв’язку із зменшення дохідної частини ми змушені зменшити їх фінансування, і наполягати від керівників профільних управлінь ЛОДА на ефективному використанні цих коштів. Дуже багато було зауважень було щодо фінансування програм АПК. Кінцевий результат ми отримаємо на сесії, яка відбудеться у п’ятницю, 23 січня.
2008-11-01"На Львівщині наслідки кризи будуть легшими, ніж на Сході" - інтерв’ю голови Львівської обласної ради для Львівської газетиДві кризи в Україні – політична і економічна – суттєво даються взнаки на усіх рівнях нашого суспільства. Загострення політичного протистояння фактично паралізує усю політичну систему України, а економіка ставить свої виклики перед усіма без винятку органами державного управління. Про загальну політичну та економічну ситуацію та виклики, які стоять сьогодні перед місцевою владою – у розмові з головою Львівської обласної ради Мирославом Сеником.
- В Україні триває політична криза. Як ви вважаєте, які можуть бути шляхи для її вирішення?
- Політична криза – це дуже велика проблема для нашої країни. Вона навіть більша, аніж економічна, адже без виходу з політичної кризи ми не можемо вирішити економічних проблем. Я не знаю, як ця криза вирішиться, бо не розумію логіки поведінки основних політичних гравців. Якби такою логікою керувався я чи, скажімо, депутатський корпус Львівської обласної ради, в нас робота була б заблокована давним-давно. Бо коли люди мають різні політичні погляди і сповідують різну ідеологію, але бачать проблему і хочуть її розв’язати, то навіть в найскладніших ситуаціях є варіанти її розв’язання. То чому ми не можемо розв’язати цієї проблеми, прийняти антикризові закони і рухатися далі? Я думаю, що насправді можемо...
- А чому не робимо?
- Це така собі колективна безвідповідальність, яка є результатом виборів за закритими списками, коли є лідер, який щось сказав, а я буду голосувати. Вони навіть не думають, як голосувати, за що голосувати! Як буде розв’язуватися ця криза? Думаю, все-таки, кращий варіант – це все-таки дострокові вибори. Але, знову ж таки, стоїть проблема виборчого законодавства. Я розумію, що зараз внести до нього зміни практично нереально. Але політичні сили принаймні мають задекларувати, що умовою створення нової коаліції буде зміна виборчого законодавства, зміна форми влади, зміни до Конституції тощо. Щоб ми зрозуміли, що такі наміри творитимуть реальну владу.
- Але ж на минулих дочасних виборах теж багато чого декларували, та нічого зроблено не було. Які шанси на те, що задеклароване буде зробленим?
- Найбільша проблема нашої політики є в тому, що виборці не аналізують того, що говорять політики, і не питають їх за те, що вони обіцяють. Давайте подивимося, хто що декларував і як це зараз виконано. І це повинно бути предметом дискусії. В нас чомусь завжди перевагу дають тому, хто говорить погані речі про свого противника, а не тому, хто має якусь реальну програму.
- Сьогодні усі політологи стверджують, що позачергових виборів не минути. Як ви вважаєте, чи будуть вибори і якщо так, то коли?
- Я думаю, що вони відбудуться. Але якщо найближчим часом політичне протистояння не буде розв’язане, то вони можуть відбутися не швидше березня. У січні проводити вибори нереально - ми не зможемо організувати роботу виборчих комісій, адже це велика кількість людей, яких треба просити (це ж не є чийсь обов’язок!) йти працювати у виборчу комісію, потрібна велика кількість спостерігачів, а ще свята... Тому якщо зараз не буде досягнуто домовленостей про дату 14 грудня, то ми тоді приречені на весну.
- Зараз – мається на увазі найближчі дні?
- Цей тиждень.
- Чи впливає криза у парламенті на роботу в обласній раді?
- Безумовно, вона не може не впливати. Вона впливала б у будь-якому випадку, але могла б впливати менше, якби ми мали по-іншому сформовані органи місцевого самоврядування. Я вже втомився говорити про те, що ми сьогодні по суті обласної ради не маємо. Бо що таке обласна рада? Це орган місцевого самоврядування територіальних громад. Тобто в обласній раді мають бути представники територіальних громад. А в нас таких представників немає. Ми пробуємо якось заповнити цю законодавчу прогалину шляхом закріплення певних депутатів за певними районами, але це зовсім не те, що був би представник від територіальної громади. Тому рада не відповідає своїй суті, і сьогодні, коли вона сформована за політичним принципом, та чи інша фракція узгоджує свої дії і рішення зі своїми партійними офісами в Києві. І якщо там йде протистояння, то воно автоматично переноситься на обласну раду. Ми стараємося це пом’якшити і хоч можна мати багато претензій до роботи обласної ради, але вона в якийсь спосіб працює і працює регулярно.
- Тобто можна сказати, що зміна виборчого законодавства паралізує усі політичну систему України?
- Абсолютно. Сьогодні в Україні немає того інструменту, яким є влада. Вона розмита, її немає. Я більше вам скажу – якби сьогодні ми мали випрацюване в інтересах держави законодавство про формування влади, ми б не мали такого протистояння в Києві. Бо що ми маємо сьогодні? Ми на рівні Києва маємо колосальну концентрацію фінансового і адміністративного ресурсів. Якби ми мали дійсно місцеве самоврядування, яке має свої виконавчі органи, яке має свій бюджет, повірте мені, бажаючих поуправляти зверху було б значно менше. Не було б за що боротися! А зараз є предмет боротьби. Одна цифра, щоб ви зрозуміли: Львівщина цього року, за нашими прогнозами, збере усіх податків і надходжень біля 10 млрд. грн. На наші бюджети потрібно 6 млрд. грн. Тобто 4 млрд. є навіть зайвих. Але тих 6 млрд. не залишаються у нас, нам залишають лише 1,5, а 4,5 приходять у вигляді дотацій і субвенцій, тобто це те, що сконцентровано на рівні Києва. А порахуйте кожну область! Там зосереджений колосальний ресурс і боротьба за цей ресурс йде серйозна.
- Перейдемо до економічної кризи, впливи якої вже відчуваються в Україні. Як ви вважаєте, що повинна зробити держава, що мінімізувати впливи світової кризи на нашу економіку?
- Перше і найголовніше зараз – це говорити людям правду. Всі мають бути до цього готовими. Я розумію, що це шок, що це не популярно, але людям треба говорити про те, що ми будемо переживати дуже тяжкі часи. Людей треба закликати включати режим заощадження. Треба сьогодні казати про те, що люди повинні працювати так, щоб вони були потрібні своєму роботодавцю. Щоправда, у нас на Львівщині наслідки цієї кризи будуть легшими, ніж на Сході України.
- Чому?
- Тут структурні зміни в економіці відбулися ще в 90-х роках, тобто в нас великі підприємства перестали функціонувати як гіганти ще в середині 90-х. У результаті в нас зовсім інша структура економіки. На Львівщині велика кількість малого і середнього бізнесу, а він не є уразливий – банкрутство одного підприємства приводить до виникнення іншого, і це не відбивається ні на ринку трудових ресурсів, ні на економічних показниках. А якщо відбувається падіння великого, бюджетоформуючого підприємства з великою кількістю працівників, то це величезне соціальне потрясіння. Тому наша економіка є менш уразливою. Що треба робити зараз державі? Перше – вирішити питання з Промінвестбанком. Я вважаю, що це питання навіть важливіше, аніж прийняття антикризових заходів, бо в Промінвестбанку обслуговується величезна кількість підприємств. І це живі підприємства, але у зв’язку з тим, що банк має нині проблеми, вони не можуть оперувати своїми коштами. Знову ж таки, для Львівщини він не є такий складний -- у нас це проблема лише Червонограда-Сокаля, бо їхні шахти обслуговуються в Промінвестбанку, тож це безумовно торкнеться наших шахтарів.
І, знову ж таки, політичне питання – треба прийняти той пакет антикризових заходів, щоб отримати підтримку міжнародного валютного фонду. Адже 16 млрд дол. – це дуже серйозна підтримка, яку економіка зразу відчує.
- Але дехто вважає, що підтримка МВФ є навіть шкідливою, оскільки збільшує державний борг України вдвічі…
- Це так і не так. Це є кредитна лінія МВФ. Це не означає, що тих 16 млрд. дол. треба брати. Ми маємо дозвіл на взяття і ми можемо взяти мільярд, а можемо взагалі не брати. Тобто ми маємо право скористатися і там, де це необхідно, скористатися треба. Звісно, я категорично проти того, щоб цей кредит роздати і проїсти.
- Чи робить обласна рада якісь кроки для того, щоб Львівщина вийшла з кризи меншою кров’ю?
- Думаю, що вже на найближчій сесії ми будемо приймати відповідні звернення щодо дій центральної влади і влади на місцях. Щодо центральної влади, то дуже важливим є питання повернення ПДВ в умовах кризи, адже це ресурс наших підприємств. Друге питання – я вважаю, що ми мусимо переглянути наші бюджетні можливості, в першу чергу при проведенні різного роду закупівель. Максимум переваги слід надавати тим компаніям, які зареєстровані і працюють тут, у Львівській області, і тут сплачують податки.
- Якщо ми вже почали про бюджет, то яким буде бюджет 2009 року, які основні чинники в нього закладатимуться і чи коригуватиметься він в умовах кризи?
- Я думаю, він буде різко відрізнятися від бюджету 2008 року. Сьогодні ми, знову ж таки, будемо ставити питання про те, щоб послухати виконання і доцільність тих програм, які були цього року. Загалом ми ще не маємо показників бюджету 2009, але очікуємо, що він буде гіршим за цьогорічний, тому нам треба проранжувати ці програми за їхньою важливістю. Також будуть скорочені витрати на органи управління. Я категорично проти скорочення чисельності органів управління, але ми можемо скоротити надбавки, премії тощо.
- Чи є на Львівщині якісь очевидні жертви кризи?
- В нас ще реальних жертв немає. Безумовно, її відчули всі – сільське господарство, будівництво, торгівля тощо. Навіть в магазинах уже видно, що скорочується асортимент товарів. Але ми не маємо глобальних речей – не маємо скорочення робочих місць, не маємо відпусток за власний рахунок і я сподіваюся, що ми, може з меншими заробітними платами, але таки переживемо цей період.
Розмовляла Ірина Гамрищак
30 жовтня 2008 року
|
