Сценарій апокаліпсису в окремо взятому місті

Автор: Андрій КАПУСТІН

  • принт версiя
  • обговорити
  • надіслати другу
  • прочитати пізніше
  • лист редактору

Якби слухання у Верховній Раді, присвячені проблемам ветеранів та інвалідів війни, відбулися напередодні 9 травня, то про це говорили б в усіх ЗМІ. Оскільки ж свято залишилося позаду, журналістів у ложі преси в середу помітно не було. А дарма. Не щодня з трибуни Верховної Ради можна почути, що мешканець Святошинського району Києва, прикутий до інвалідного візка 96-річний Михайло Мисник, який пройшов усю війну, отримує всього 1360 гривень на місяць. Хоча тільки на памперси йому потрібно понад 600. І це лише один із прикладів того, як насправді забезпечені ветерани у благополучній столиці України. Тому перше запитання голові тимчасової слідчої комісії ВР «З питань розслідування порушень Конституції і законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу» народному депутатові Кирилу Куликову було риторичне: що в Києві з ветеранами відбувається?

— Справді, всі, хто виступав із трибуни Верховної Ради в середу, від керівників міністерств і до представників ветеранських організацій, одностайно заявляли, що найгірша ситуація — в Києві. Винятком стала хіба що одна доповідачка, яка хвалила Київську міську державну адміністрацію. Але насправді КМДА — це ніяка не адміністрація, не менеджерська команда, не державний апарат. Це сімейний клан, що має досить стійкі кримінальні зв’язки. Клан, який прийшов реально грабувати Київ.

— Так, але ж ці люди не з неба впали. За цю команду проголосували самі кияни. Причому двічі.

— Перший раз кияни обрали Черновецького, тому що втомилися від Омельченка. І вони голосували за Черновецького, думаючи, що це весело. А другі вибори... Тут так... І я не знімаю з себе особистої відповідальності за провал. Це наша помилка. Тому що забракнуло розуму об’єднати Кличка й Турчинова. І обрати нормального мера. А що стосується ветеранів — то це справді просто знущання. Скажімо, програма «Турбота»: ми вам вручаємо подарунки від мера. Але причому тут мер? Це з бюджету Києва, який формується з наших кишень. А подарунок від мера — це коли мер дістає гроші з власної кишені, наприклад отримані від продажу Правекс-банку. А ці продукти куплені коштом самих киян. За рахунок підвищення тарифів у тому числі...

— Ще одне риторичне запитання. Для чого створювали тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді?

— Знаєте, я так зразу на це запитання й не відповім. Але, з іншого боку, її не можна було не створити.

— І що, не було жодного опору?

— Відкритого опору не було. Але ж ми живемо в Києві, де всі одне одного знають. Тому не вщухали розмови, натяки, пропозиції...

— У звіті зазначено, що ви заслухали понад 300 осіб, у тому числі й чиновників КМДА. Як вони відповідали на ваші запитання, розуміючи, що опиняються між молотом і ковадлом? Вони були щирі чи все ж таки намагалися саботувати?

— Чиновники з КМДА щирими бути не могли за визначенням. У них «усе чудово». Але в тимчасових слідчих комісій Верховної Ради, за новим законом, дуже багато повноважень, і ми змогли переконатися, що в Києві немає жодної галузі, в якій не було б грубих порушень. Відтак, можна говорити, що в місті зникла мораль. Тут красти вважається нормою, а не брати хабарів — винятком із правил.

— Тези висновків комісії — це неповних шістнадцять сторінок. Що залишилося за кадром?

— Сам звіт десь утричі об’ємніший. Плюс кілька тисяч сторінок додатків. За кадром залишилося дуже багато. Ми вже просто не звертали уваги, коли йшлося про крадіжку тисячі гривень. Або ста тисяч гривень. Або навіть мільйона...

— А з яких цифр ви починали?

— Ми починали не з конкретних цифр, а з масштабності. Ну, скажімо, наприклад, створення Центру раннього виявлення онкологічних захворювань із використанням технологій позитивно-емісійної томографії, або ПЕТ-технологій. Під час розслідування ми виявили, що рентгенівське обладнання для цього центру поставляла чомусь будівельна фірма. Спочатку заступник голови КМДА пані Кільчицька скасувала тендер, у якому планували брати участь провідні світові виробники. А в новому тендері залишилася тільки одна фірма — ПП «Будівельна компанія «Консомпекс». Вона й стала переможцем. А на створення ж цього центру Кабінет міністрів виділив субвенцію на 238 млн. грн. із державного бюджету. З київського бюджету виділялося ще близько ста мільйонів. Причому з грошей, призначених на підготовку Києва до Євро-2012. Але проект досі не завершений. Обладнання стоїть у коробках. Термін гарантійного обслуговування закінчується у вересні нинішнього року. Мало того, це обладнання закуповували у трьох різних виробників і воно не стикується при монтажі. Що безпрецедентно. Крім того, такий самий центр будується у Феофанії. Другий центр Києву просто не потрібен. Причому у «Феофанії» він побудований за 12 млн. дол. Тобто навіть за нинішнім курсом — це менше ста мільйонів гривень. Та ще й із циклотронами на п’ятнадцять ізотопів. А проект КМДА з циклотронами на два ізотопи коштуватиме приблизно 700 млн. грн., тобто 100 млн. дол. Плюс до всього, в нас просто немає спеціалістів, які б змогли там працювати. Ми вже не кажемо про те, що фірма, яка поставляє таке обладнання, повинна забезпечити ліцензування й логістику (адже йдеться про радіоактивні матеріали), та ще й навчити фахівців. І я дуже хочу бачити будівельну фірму, де виконроб Петрович навчає фахівців центру, в якому використовуються ПЕТ-технології. Ну й, нарешті, не можна не сказати: те, що в звітах гордо іменується Центром раннього виявлення онкологічних захворювань, насправді — звичайна триповерхова хатка...

— Тобто з результатів слідства випливає, що є якесь обладнання в коробках. Є триповерховий недобуд і витрачена сотня мільйонів гривень. А де все-таки гроші?

— Ми викликали на засідання комісії керівника цієї будівельної фірми. І він сказав, що йому назвали координати компанії, котрій потрібно перерахувати кошти на купівлю обладнання. Ми перевірили цю фірму. Міститься у Швейцарії. Статутний фонд близько 50 тисяч швейцарських франків.

— Але змогли ви все ж таки виявити хоч якісь позитивні явища в роботі КМДА?

— Немає жодного позитиву. Жодного. Цей звіт можна назвати, вибачте, інфернальним. Або апокаліпсичним. Я не згущую барв. Усе це справді просто страшно.

— Якщо ви згадали про апокаліпсис, перейдімо до екології. Тим більше що Чорнобиль ми вже один раз проходили.

— Першу частину звіту ми спеціально присвятили питанням екології. Оскільки все те, що будь-якої хвилини може трапитися в Києві, становить загрозу не тільки для України, а й для наших сусідів у Чорноморсько-Дунайському регіоні.

— Якщо можна, розкажіть про деякі загрози конкретніше. У звіті слідчої комісії є така цікава фраза: «У столиці налічується 1196 потенційно небезпечних об’єктів із високим рівнем ризику. У тому числі 39 хімічно небезпечних і два радіоактивно небезпечних. У 2008 році зареєстровано понад 1300 над­звичайних ситуацій, у тому числі понад 1000 — техногенного характеру. Кількість загиблих — понад 400 людей». Звідки така кількість загиблих. Хто ці люди?

— Це переважно ті, хто загинув під час ліквідації аварій. Але однозначно сказати, що серед жертв немає людей, котрі постраждали від наслідків аварій, ми теж не можемо. Зокрема й тому, що сьогодні Київ фактично позбавлений інфекційної лабораторії. Лабораторія в Жовтневій лікарні недобудована, бо КМДА, як завжди, бракує коштів. Тому все обладнання перевезене у звичайну лікарню поблизу стадіону «Спартак». Описати умови важко. Це треба побачити на власні очі. І це при тому, що Київ сьогодні впевнено лідирує за захворюваністю не тільки на СНІД або туберкульоз, а й на гепатит С. А лабораторії немає. Про яку готовність до появи свинячого грипу можна говорити? Як би бадьоро про цю готовність не рапортували по телевізору. Це блеф.

— Ще одна цитата: «Мостовий перехід Великої окружної дороги через Київське водосховище. У ньому замито приблизно 90 мільйонів кубічних метрів радіоактивного мулу. Що становить близько 330 тисяч залізничних вагонів. Якщо цей шар зачепити, отримаємо нову радіоактивну катастрофу для міст Придніпров’я, яка багаторазово перевищуватиме Чорнобильську». Що повинна робити київська влада?

— Окружна дорога нам справді необхідна. Але в рамках розслідування ми не конкретизували, що потрібно робити. Ми просто констатували факти, щоб запобігти можливим наслідкам. Адже мер у нас, окрім усього, за своїм статусом — ще й начальник штабу цивільної оборони Києва...

— Нещодавно на одному з телеканалів показували сюжет про сховища радіоактивних відходів у Києві на спецкомбінаті «Радон». Начальство казало, що все добре...

— Тоді й ВАТ «Радикал» зі своєю ртуттю в ґрунтових водах — теж добре. І Бортницька станція аерації пахне приємно. І, напевно, добре, що щороку там надбудовують захист над муловими полями, вгачуючи купу грошей. Хоча досить буде одного паводка, щоб усе це змило. Справді, в Києві сорок років не було повені. Але ж не все в наших руках. А якщо паводок усе це змиє, то повінь у Закарпатті або сель 1961 року здаватимуться вечірньою казкою. Повірте, лік жертвам піде не на тисячі. І навіть не на десятки тисяч.

— А ви не згущуєте барви?

— Я не кажу, що всі ці проблеми впадуть на наші голови завтра. Ми лише фіксували на папері виключно те, що нам казали екологи, фахівці-гідрологи, директори поки що живих профільних НДІ, фахівці з МНС. Я дуже згущу барви, якщо скажу, що в нас немає гідрокарти міста? Тому ніхто не знає, що, де, як і на чому будується. Черговий торговий центр споруджується на плавунах чи на зсувах? А що, не видно, як їдуть схили? Якщо це не так, то — справді, я залякую. За висновком експертів із МНС, у Києві в зоні ураження перебувають понад мільйон людей.

— А що на це казали ті ж таки чиновники КМДА, які давали вам свідчення? Вони про це знають?

— Так, їм усе це відомо. Вони не можуть не знати. Та ж таки прокуратура постійно виносить розпорядження. Однак будівництво з порушенням водного, земельного та інших законів триває. У місті закон не працює. У Київраді є «ноу-хау». Вони запровадили схему, яка не дозволяє знайти винних. Ну, не можна покарати сімдесят депутатів міської ради... Така собі система колективної безвідповідальності. Якщо Київрада колективно-безвідповідально ухвалює незаконне рішення, то, відповідно, прокуратура як наглядовий орган виносить на нього протест. Однак протест виноситься на Київраду, яка, своєю чергою, цей протест, знову ж — колективно, відхиляє. Нині прокуратура стала частіше звертатися в суди. Особливо це стосується питань, пов’язаних із землевідведенням. Але київські суди чомусь стоять виключно на захисті інтересів КМДА.

— Ще раз повторю, що ці депутати — представники киян...

— Усе правильно. Мер — представник киян. Його блок — представники киян. І ці представники голосують за те, що можна, наприклад, забудовувати Жуків острів, зменшуючи площу заповідника вдесятеро. Можна видобувати той-таки пісок, розмиваючи дно Дніпра. Від імені киян можна голосувати за що завгодно.

— До речі, а що це за історія з приватним аеродромом на Трухановому острові, про який теж ідеться у звіті?

— Ми отримали про це інформацію. Натиснули на прокуратуру і з’ясували, що справді на Трухановому острові якісь люди побудували собі злітно-посадкову смугу. Зараз, правда, її закрили. І цим займається прокуратура.

— Поговорімо про охорону здоров’я. У вас у звіті, наприклад, написано: «Центр крові законсервовано»...

— Правильно. Будівництво законсервоване, тому що немає грошей. Лікарям не платять обов’язкових надбавок від 20 до 50 відсотків. Навіть фтизіатрам. На все місто сьогодні працює всього 135 машин швидкої допомоги. Про їх стан я навіть не кажу. А спроби запровадити платну охорону здоров’я? Головні лікарі бояться сказати слово проти. Більше десятка головних лікарів звільнено. В усіх медичних установах запроваджено посаду заступника головного лікаря з економіки, тобто, по суті, «наглядача» за розподілом доходів. Цей заступник головного лікаря отримує зарплату, у нього йде виробничий стаж. Ці люди просто примушують лікарів стягувати з пацієнтів гроші у якісь фонди, яких ніхто не контролює. Або, скажімо, комунальне підприємство «Фармація», що торгує ліками. До речі, дама, котра очолює це КП, не має профільної освіти. Аптеки, які містяться в самих лікарнях, продають ліки за вищими цінами, ніж встановлені у приватних аптеках. У результаті, в 2008 році з 30 млн. грн. прибутку, переданого аптеками в КП «Фармація», до міського бюджету потрапило близько одного мільйона...

— Виступаючи на парламентських слуханнях у середу, ви згадали про рентабельність крематорію. Тобто у крематорію є якийсь фінплан, який має виконуватися. А що коли смертність різко почне знижуватися?

— Я не можу відповісти на це запитання. Але рентабельність крематорію — це реальність. Як і оренда приміщень у моргах.

— А можна з цього місця докладніше? Кому здаються приміщення в моргах?

— Фірмам, які надають ритуальні послуги.

— Своїм? Тобто комунальним?

— Ні, якраз навпаки. Приватним.

— А як же комунальні?

— Їх повністю знищено. А похоронний бізнес перебуває під контролем приватних підприємств. Цей напрям, як і ті ж ринки чи медицину, курирує Ірена Кільчицька. Пані Кільчицька при собі створила комісію з оренди. Там зібралися великі фахівці з питання оренди київського комунального майна. І вони дійшли висновку, що здавати приміщення в моргах вигідно. Вони ж хотіли створити єдиний патолого-анатомічний центр. Планували зібрати під одним монопольним дахом і патологоанатомів, і тих, хто надає ритуальні послуги. А в місті щодня ховають не менше ста чоловік. І середня вартість одних похорон — у межах шести тисяч гривень. Я вже мовчу, що в статуті цього підприємства було записано, що воно може займатися ще й пересадкою органів...

— Тобто виходить, що одні комунальні підприємства створювати вигідно, а інші — зручніше розганяти.

— Не зовсім так. Спочатку вигідно створити комунальне підприємство, куди перевести майно міста. А вже потім його «розмити», передаючи майно одній або кільком приватним фірмам. І сьогодні можна сказати, що громада Києва свою комунальну власність втратила. А це і «Київенерго», і «Київводоканал», і «Київгаз», і «Київхліб», і «Київмлин», і «Київміськбуд», і ТРК «Київ», і київський іподром... Ці КП створювалися під гаслом ефективного управління власністю. Але більш неефективних підприємств сьогодні немає. Вони працюють за рахунок того, що орендують у громади Києва те майно, яке неможливо приватизувати. Ті ж таки ТЕЦи, наприклад. За нашою інформацією, тільки «Київгаз», «Київенерго» і «Київводоканал» недоплатили за рік оренди такого майна від ста до двохсот мільйонів доларів. За даними Рахункової палати, ТРК «Київ» недоплатила близько трьох
мільйонів гривень. Ми отримали довідку, що з листопада по квітень товариш Аделаджа, який є обличчям телеканалу «Київ», проповідував у цілому 57 годин. За що заплатив близько 180 тис. грн. Тобто за хвилину рекламного часу, яку він викуповував під свої проповіді, платив від п’яти до восьми гривень.

— Крім усього іншого, Київ — місто-учасник Євро-2012. Принаймні поки що проміжні матчі гарантовані. З питання реконструкції НСК «Олімпійський» у Верховній Раді створено окрему слідчу комісію...

— Я можу сказати, що з цим керівництвом Євро-2012 у Києві не відбудеться.

— Що ж робити?

— Визначати, що дорожче: Євро-2012 чи Черновецький.

— Ви бачите механізми?

— У нас є три гілки влади. Безпосередню відповідальність за голову КМДА несе президент. Ми як Верховна Рада відповідаємо за те, що 5 червня приймемо або не приймемо рішення стосовно доповіді тимчасової слідчої комісії. Тим паче що в доповіді немає жодного політичного питання. Потрібно, щоб президент це зрозумів. Ну й Кабінет міністрів, який теж має вдосталь важелів впливу. Юлія Тимошенко — лідер найбільшої фракції в Київраді. І тепер, коли точаться розмови про створення широкої коаліції, я молюся, щоб у Київраді таку коаліцію було створено. Це буде не «широка», а антизлочинна коаліція. Антикорупційна, якщо хочете.

— І остання цитата зі звіту: «Прибутки, отримані незаконним шляхом, інвестуються в нерухомість за кордоном. Зокрема в об’єкти міст Торонто і Ванкувер, де в 2010 році відбудуться Олімпійські ігри. А також у нерухомість Франції та Швейцарії. Гроші розміщуються на рахунках на Кіпрі та у США. Матеріали звіту буде офіційно передано в дипломатичні представництва цих країн і в міжнародну організацію FATF, яка бореться з відмиванням брудних грошей».

— У FATF фінансовий моніторинг ми вже передали. У посольства передамо після голосування у Верховній Раді. Мені, до речі, відомо, що до ухвалення рішення стосовно звіту в самій комісії вночі обдзвонювали всіх депутатів. Телефонував і сам Черновецький, і деякі депутати, намагаючись вплинути, щоб цей звіт не був прийнятий. Я розумію: виносити сміття з хати — погано. Але Київ — європейська столиця. Не за рівнем життя. Не за розвитком інфраструктури, а за своїм історичним значенням. І Київ треба рятувати. Тим більше що в цивілізованих країнах дуже негативно ставляться до відмивання брудних грошей. Я не думаю, що там зрадіють, довідавшись, що в їхню економіку вкладають гроші, украдені в киян.

P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що Верховна Рада відмовилася ухвалити постанову за результатами звіту тимчасової слідчої комісії парламенту з питань розслідування обставин порушення Конституції і законів України, а також прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу. Це сталося через відмову голосувати фракції Партії регіонів, яка, за інформацією редакції, вирішила не конфліктувати зі столичним мером до завершення створення широкої коаліції та вирішення долі президентських виборів.

  • принт версiя
  • форум
  • надіслати другу
  • прочитати пізніше
  • лист редактору