Незамінних нема
Центрвиборчком обійшовся без «коників», і вчора до ВР пройшло 14 нових депутатів. Коаліція збереглася Володимир СЕМКІВ   

Учора кількість народних депутатів знову досягла 450. Чотирнадцять нових парламентаріїв прийшли у ВР на зміну БЮТівцям і «нашоукраїнцям», котрі перебралися у виконавчу владу. Вранці Центральна виборча комісія проголосувала за реєстрацію цих нардепів: «за» — 12 голосів, 2 — відсутні. Учора нові обранці склали присягу у Верховній Раді.

Суддя КС Петро Стецюк: Прийде час, коли прокатники зрозуміють, що дублювати фільми українською вигідно
Конституційний Суд проголосував за державну мову в українських кінотеатрах Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА   

Звернення 60 народних депутатів, у якому вони просили Конституційний Суд розтлумачити частину другу статті 14 Закону України «Про кінематографію», КСУ розглянув досить оперативно: від слухання справи до оголошення рішення минуло десять днів. Сама ж вакханалія в українському прокаті тривала майже десять років. Протягом яких прокатники, що постачають новинки світового кіно в українські кінотеатри, спершу дружно ігнорували Закон України «Про кінематографію», прийнятий ще в 1998 році, відмовляючись як дублювати, так і озвучувати чи субтитрувати фільми українською. Потім — Постанову Кабміну (№20, від 16 січня минулого року), яка передбачала поступову «українізацію» вітчизняного широкого екрана. Оскарживши в суді цей документ КМУ, прокатники і далі постачали до кінотеатрів російськомовні фільмокопії... (За неофіційними даними, за рік на українських екранах було продемонстровано понад 6 тисяч фільмокопій і лише 20 відсотків із них — українською мовою). Тепер шпаринка в Законі, якою так майстерно користувалися посередники між кіномистецтвом та його шанувальниками, надійно «залатана». Конституційний Суд ухвалив категоричне рішення: від сьогоднішнього дня в Україні не може розповсюджуватися і демонструватися іноземний фільм, що не дубльований (не озвучений, не субтитрований) українською мовою. Дистриб’ютор, який вирішить проігнорувати цю норму закону, не отримає прокатне посвідчення. За це рішення проголосували 12 із 15 суддів КСУ. Суддею–доповідачем у цій справі був Петро Стецюк, який люб’язно погодився розповісти «УМ» деякі подробиці цього дуже важливого для української культури рішення.

«Відірватися» по-новорічному
Святкову ніч можна зустріти в печерах, на дні морському, у середньовічній фортеці, в компанії з мертвими сатрапами

Якщо вам обрид традиційний салат олів’є під ялинкою, якщо у вас є азартна компанія, яка так само кисне від нудьги, витріщившись у новорічний телевізор, або ж просто хочеться незвичності й адреналіну, — рушайте в інакшу новорічну ніч. Десятки компаній пропонують нестандартно зустріти Новий рік.

«Грушевський з бородою шамана...»
Як «радянським українцям» прищеплювали відразу до самих себе Ярослава МУЗИЧЕНКО   

90 років тому, 24–25 грудня 1917–го в Харкові проголосили встановлення в Україні радянської влади. «...Потім Центральна Рада оголосить терор, і майже захлинеться в крові «Арсенал», бо після довгих боїв все–таки увірветься в нього п’яною перемогою гайдамацький курінь смерті». Це — завершальний абзац статті Олександри Богданової «Витоки», до 70–ліття проголошення в Україні радянської влади, надрукованої 1987 року в журналі «Ранок» (видавався Центральним комітетом ЛКСМУ). Можливо, літератор Богданова сама хильнула з гранчака для натхнення перед написанням свого тексту в розпал «гласності». А може, в самому суспільстві ще вистачало акумульованого упродовж 70 років «градуса». Лише тепер, на тверезу голову, ми можемо бачити трагікомічність рекламних трюків радянських ідеологів. Тоді ж у приколисаному народі, немов під гіпнозом, вживлювали ненависть до самих себе.