This version of the page http://tartak.com.ua/istorija/sashko/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-09-17. The original page over time could change.
Сашко Положинський / Сайт гурту «Тартак»
  • Новини
  • Історія
  • Дискографія
  • Кліпи
  • Шпалери
  • Фотозбірка
  • Преса
  • Форум Спільноти
  • Гостьова
  • Контактна інформація
  • Сашко Положинський
  • Віталій Павлишин
  • Андрій Благун
  • Едуард Косорапов
  • Дмитро Чуєв
  • Антон Єгоров

Положинський Олександр Євгенович, або просто Сашко, народився на світ Божий одного ясного весняного дня, а саме — 28 травня 1972 року, у місті Луцьку. Свою співацьку кар'єру Сашко розпочав дуже рано, з пелюшок можна сказати, адже набув славу відомого виконавця ще у дитсадку, коли виступав на святкових ранках. З пам´яті Сашка виринає такий яскравий спогад дитинства. Мама Сашка співала в художній самодіяльності і часто брала його на репетиції, де хлопчик поступово завчив весь репертуар, а вдома потім співав на всю пісні. Коли тато купив магнітофон «Весна», то вирішив Сашка записати. Отож — Луцьк, літо, вечір, відчинені вікна першого поверху, з яких лунає «За фабричной заставой…». Сашко взяв до рук мікрофона — і давай співати! По закінченню пісні вся сім´я була здивована шаленими оплесками натовпу, що зібрався під вікнами послухати… Саме в ті світлі дитячі роки Сашко зустрів її … Маленька дівчинка Іра у сексуальному червоному платтячку з дитсадка заполонила серце і душу хлопця. Саме там, у тихому радянському садочку, куди наївні батьки віддавали своїх дітей у руки вихователів пізнавати основи життя, у Сашка відбувся перший статевий досвід… Щоправда, Сашко не пам´ятає, то було з дівчинкою Ірою чи нє…

Освіта — вища економічна (економічний факультет Луцького державного технічного університету, спеціальність економіка підприємства) та військовий інтернат у Львові. Саме у цьому інтернаті Сашко отримав одне зі своїх прізвиськ — Коміс (інтернатно-військове від «комісар»). До речі, так полюблене прихильниками «Положик» Сашко унаслідував від своєї сестри. У гурті «Тартак» займає найважливішу посаду, сповнену тяжкої виснажливої праці, недосипання та недоїдання. Він є художній керівник, співпродюсер, вокаліст, шоумен, бі-бой, секс-символ, тартамен і старійшина, автор текстів пісень гурту. Не дивлячись на такі навантаження, Сашко веде активне життя і поза «Тартаком», адже по сумісництву він працює ведучим на телебаченні, радіо, концертах та вечірках, моделлю Лілії Пустовіт й іноді займається написанням статей. Себе Сашко любить. Коли його попросити сказати дещо хороше про себе, Сашко посміхнувся і мовив: «ЦЕ неможливо описати словами…» А трьома словами охарактеризував себе так: розумний, гарний, талановитий… Погане про себе Сашко сказав лише одне: «У мене не так багато грошей, як мені б того хотілося…» Три улюблені музичні гурти — «Bush», «Papa Roach» і, найголовніше, «Тартак». Книжка, що справили найбільше враження — «Алхімік» Пауло Коельо. Сашко принципово не читає решту романів бразильського письменника, аби не зіпсувати чудового враження. З українських — Улас Самчук «Марія» та Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу». Три фільми, що справили найбільше враження — «Хоробре серце» — за батальні сцени, «Вогнем і мечем» — негативне за наїзди на українців, «Воїн» — фільм корейського виробництва за якість і красу. Сашко полюбляє вечірки і розваги, сам він людина підривна і без комплексів. За його словами він легко може роздягнутися перед публікою — тільки навіщо? Так що пропоную написати твір на тему «Навіщо це нам.» Між тим, не всі нічні клуби пускають усередину зірку української сцени — не подобається як одягнений. Сашкові жилося б легше, якби було багато грошей і якби він народився у іншій краї ні… За словами хлопця він дуже любить Україну, але ту, яка є у його мріях, — а не ту, що насправді… Для щастя йому не вистачає грошей, без яких прожити ніяк неможливо. Ну, і без здоров´я, звісно! У старості Сашко уявляє себе старим, буркотливим, вічно злим, сердитим, нестерпним дідом з великими сивими вусами та оселедцем. Улюблений враз — «Треба жити так, щоб було добре мені, і при цьому нікому не заважати» Найбільше Сашко зрадів би, якби до нього у гості завітав Ісус Христос у людській подобі… Тоді б вони поговорили… Всі дороги, на думку Сашка, ведуть до могили (оптимістично, а?), а найбільше терпіти хлопець не може тупість, холод, бруд приставучий, бути хворим, коли на нього нависають, українське телебачення, радіо, пресу і КОЛИ НЕМАЄ ГРОШЕЙ!