16. Право на чистоту в місті
 Лучани мають право жити в чистому місті. Чистота в місті досягається завдяки:
а) дотриманню мешканцями міста, підприємствами, установами та організаціями чистоти на територіях, прилеглих до їхніх житлових будинків, нежитлових будівель та споруд;
б) ефективній роботі спеціалізованих підприємств, що забезпечують збирання, вивезення, складування та утилізацію сміття, побутових, будівельних, промислових та інших відходів.
 Мешканці міста і юридичні особи укладають договори на вивезення сміття та побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами міста та здійснюють своєчасну сплату за вивезення сміття відповідно до встановлених тарифів.
 Складування сміття, побутових, будівельних, промислових та інших відходів, вивезення їх у не визначені для цього місця (стихійні сміттєзвалища), а також спалювання їх на території міста забороняється.
 Лучани, які проводять своє дозвілля на природі (у парках, скверах, лісі, на березі водойм, пляжах тощо), зобов`язані прибрати після себе порожню тару, рештки їжі, інше сміття.
 17. Право на належний санітарний стан міста
 З метою утримання території міста Луцька у відповідному санітарно-екологічному стані Розпорядженням міського голови (або його заступників) можуть встановлюватись загальноміські санітарно-екологічні дні, підчас проведення яких керівникам підприємств промисловості, транспорту, зв‘язку, торгівлі усіх форм власності, будівельних організацій, комунальних служб, навчальних, дошкільних закладів та медичних установ міста належить забезпечити проведення відповідних заходів в межах власних та закріплених територій. 
 18. Право на належний благоустрій міста
 Лучани мають право жити в місті, благоустрій якого відповідає сучасним європейським зразкам та стандартам і визначається Правилами благоустрою території міста, що їх затверджує міська рада.
 Розміщення і утримання кіосків, павільйонів, наметів, літніх кав`ярень, майданчиків торгівлі і громадського харчування, об`єктів зовнішньої реклами на вулицях, у подвір`ях, у парках і скверах, на зупинках громадського транспорту та в інших місцях має здійснюватись відповідно до Правил розміщення і утримання малих архітектурних форм, що їх затверджує міська рада у відповідності до Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.
 19. Право на зелені насадження
 Озеленення міста, підтримання в належному стані зелених насаджень, парків і скверів, лісових зон і лісових смуг на території міста - обов`язок міської влади і міської громади в цілому.
 Міська влада забезпечує і контролює збереження і належне утримання парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та пам`яток природи, які є на території міста Луцька.
 За знищення або ушкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в місті, невжиття заходів для їх охорони, а також самочинне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення, настає відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 20. Право на утримання домашніх тварин
 Лучани мають право утримувати домашніх тварин за умов виконання відповідних санітарних норм, Правил утримання у місті Луцьку тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями, затверджених міською радою.
 Міська громада вимагає гуманного ставлення до тварин, осуджує власників тварин, що порушують правила їх утримання та виганяють тварин з дому.
 Органи міського самоврядування через відповідні спеціалізовані підприємства зобов`язані забезпечити систематичне виловлювання бродячих собак і котів, створити і організувати діяльність притулків для бездомних тварин, своєчасно прибирати трупи загиблих тварин, проводити знищення собак і котів в осередках сказу за вказівкою служб ветеринарного нагляду.
 За порушення правил утримання тварин на території міста настає відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 21. Право на тишу
 Лучани мають право на тишу. Це право передбачає виконання громадянами та юридичними особами вимог, визначених Правилами дотримання тиші на території міста Луцька, що їх затверджує міська рада.
  За порушення правил дотримання тиші на території міста настає відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
 22. Право на громадський транспорт
 Лучани мають право користуватися громадським транспортом: автобусами, маршрутними таксі, таксі та міським електротранспортом (тролейбусами).
 Права і обов`язки перевізників та громадян, що користуються громадським транспортом, визначаються нормативними актами, що їх затверджує міська рада:
а) Правилами користування міським пасажирським транспортом;
б) Правилами користування таксі.
 Міська влада створює умови для розвитку громадського транспорту, підтримує діяльність комунальних та інших транспортних підприємств, що надають транспортні послуги населенню, сприяє оновленню та поповненню транспортного парку новими сучасними транспортними засобами, організує і проводить конкурсний відбір перевізників пасажирів.
 За порушення правил користування громадським транспортом та надання транспортних послуг винні особи притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
 23. Право на належний стан міських доріг
 Стан об`єктів дорожнього господарства міста має забезпечувати можливість безпечного руху транспортних засобів зі швидкістю, дозволеною правилами дорожнього руху та дорожніми знаками, безпеку переміщень пішоходів, збереження цілості транспортних засобів.
 Права і обов`язки громадян та юридичних осіб щодо утримання об`єктів дорожнього господарства визначаються Правилами утримання мережі міських доріг в місті Луцьку, що їх затверджує міська рада.
 За ушкодження об`єктів дорожнього господарства настає визначена чинним законодавством відповідальність.
 24. Право на належний рівень торговельного і побутового обслуговування, громадського харчування
 Міська влада підтримує розвиток продовольчих, непродовольчих, змішаних та інших ринків, торгово-сервісних центрів з належним рівнем благоустрою, зручностей для покупців, безпечними умовами праці для продавців. Ринки на території міста не повинні створювати незручностей для мешканців прилеглих до них житлових будинків, громадського та іншого транспорту, пішоходів.
 З метою належного обслуговування мешканців та гостей міста в підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування у місті запроваджуються і діють:
а) Правила торгівлі на ринках міста Луцька, затверджені міською радою;
б) Правила побутового обслуговування населення міста Луцька;
в) Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами у місті Луцьку;
г) Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування на території міста Луцька;
ґ) інші нормативно-правові акти з питань торгівлі й побуту.
 У разі порушення суб`єктом підприємництва вимог законодавчих актів з питань торгівлі, громадського харчування та побуту настає відповідальність згідно з чинним законодавством.
 25. Право на захист прав споживача
 З метою захисту своїх законних прав та інтересів лучани мають право об`єднуватися на добровільних засадах у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Міська влада підтримує діяльність таких організацій.
 Міська рада може створювати виконавчі органи з питань захисту прав споживачів з повноваженнями, визначеними законом.
 У разі порушення визначених законом прав споживачів суб`єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування, побутових та інших послуг несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
 26. Право на громадський порядок
 Громадяни України, що проживають на території міста, відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому законом порядку громадські об`єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння органам міського самоврядування та правоохоронним органам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів міської громади і держави від протиправних зазіхань, а також у порятунку людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Громадські формування з охорони громадського порядку створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.
 Органи міського самоврядування разом з правоохоронними органами надають всіляку допомогу і підтримку у створенні, правовому, організаційному і матеріальному забезпеченні громадських формувань з охорони громадського порядку, координують їхню діяльність.
 27. Право на інформацію
 Всі мешканці міста мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
 Право на інформацію забезпечується:
а) обов’язком органів міського самоврядування інформувати про свою діяльність та ухвалені рішення;
б) створенням в органах міського самоврядування спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до всіх видів інформації;
в) вільним доступом лучан до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів (обмеження цього доступу зумовлюються тільки специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством);
г) створенням механізму здійснення права на інформацію через процедуру письмових запитів та порядку надання відповідей на них органами, які зберігають відповідну інформацію;
ґ) здійсненням органами міського самоврядування контролю за додержанням законодавства про інформацію:
д) встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
 28. Право на отримання інформації через засоби масової інформації
 Лучани мають право на оперативне одержання через друковані (пресу) і електронні (телебачення, радіо, мережу Інтернету) засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, органів і посадових осіб міського самоврядування, об`єднань громадян, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів.
 Міська влада створює належні умови для діяльності засобів масової інформації усіх форм власності на території міста, забезпечує відкритість і доступність інформації для її поширення через місцеву пресу, радіо і телебачення, мережу Інтернету; організує і проводить брифінги, прес-конференції, виступи в прямому телевізійному і радіоефірі, поширює прес-релізи, запрошує журналістів на загальноміські заходи, надає їм можливість бути присутніми на засіданнях міської ради та її виконавчого комітету, інших заходах, що їх проводить міська рада.
 29. Право на доброчинну допомогу місту
 Лучани, а також юридичні особи мають право надавати на засадах безоплатності, безповоротності і доброчинності матеріальну, фінансову та іншу допомогу міській громаді для здійснення програм соціально-економічного, культурного і духовного розвитку міста, поліпшення його благоустрою, підтримання в належному стані пам`яток історії, культури і архітектури, природних пам`яток; підтримки соціально незахищених категорій громадян та з іншою, визначеною благодійниками, метою.
 Надання матеріальної і фінансової допомоги міській громаді може здійснюватися через цільові фонди міського бюджету.
 Міська влада сприяє розвиткові доброчинності, створює умови для роботи благодійних організацій, діяльність яких спрямована на підтримку міської громади.
 30. Право на оскарження рішень органів і посадових осіб міського самоврядування
 Кожен лучанин має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів і посадових осіб міського самоврядування.
 Кожен лучанин має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю міської влади, її посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
 Шкода, заподіяна громадянам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів міського самоврядування та їх посадових осіб, відшкодовується за рахунок коштів міського бюджету в порядку, встановленому законодавством.
 31. Перелік прав лучан, передбачений даною статтею не є вичерпним.

Стаття 17. Обов‘язки лучан
 1. Лучани зобов‘язані:
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати подати, збори та інші обов‘язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані комунальними підприємствами в порядку забезпечення життєдіяльності мешканців міста через систему комунальних комунікацій;
-  виконувати рішення міської ради;
- дбати про соціальне, культурне, екологічне благополуччя міста, про збереження комунальної власності;
- контролювати в установленому законодавством порядку органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
 2. Перелік обов‘язків лучан, передбачений даною статтею не є вичерпним.

Стаття 19. Повноваження міської громади
 1. Міська громада правоздатна безпосередньо або через органи і посадових осіб міського самоврядування розглядати і вирішувати будь-яке питання, віднесене Конституцією і законами України до відання міського самоврядування.
 2. До повноважень міської громади, що здійснюються через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії, належать:
а) формування міської ради, обрання міського голови й ухвалення рішень про дострокове припинення їхніх повноважень;
б) заслуховування звітів депутатів і міського голови;
в) здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законами України і цим Статутом формах;
г) об`єднання з іншими територіальними громадами і вихід з таких об`єднань.
 3. Не можуть безпосередньо вирішуватися міською громадою питання виконання делегованих міському самоврядуванню повноважень органів державної виконавчої влади.

Стаття 20. Міське самоврядування
 1. Міське самоврядування - це ґарантоване державою право та реальна здатність міської громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
 2. Міська громада здійснює міське самоврядування в межах міста Луцька як самостійно - через форми прямого народного волевиявлення (вибори, референдуми, інші форми безпосередньої демократії), так і через органи та посадових осіб міського самоврядування.
 3. Обмеження прав міської громади на міське самоврядування, згідно з Конституцією та законами України, може бути застосоване тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 21. Права лучан на участь у міському самоврядуванні
 1. Кожному лучанину, що має право голосу на виборах, забезпечується вся повнота прав на участь у міському самоврядуванні.
 2. Здійснення права на участь у міському самоврядуванні не повинно порушувати права та свободи інших осіб, права органів міського самоврядування і міської громади в цілому.

Стаття 22. Форми безпосередньої участі лучан у міському самоврядуванні
 1. Право лучан безпосередньо брати участь у здійсненні міського самоврядування може бути реалізоване участю у:
а) виборах міського голови, депутатів міської ради (місцевих виборах);
б) міському референдумі;
в) консультативному опитуванні лучан;
г) загальних зборах громадян за місцем проживання;
ґ) громадських слуханнях;
д) місцевих ініціативах;
е) колективних зверненнях мешканців міста;
є) обговоренні питань міського життя;
ж) масових мирних акціях (мітингах, походах, пікетуваннях, демонстраціях);
з) інших, не заборонених законом, формах здійснення міського самоврядування.
 2. Вищими формами здійснення міською громадою міського самоврядування є міський референдум і місцеві вибори.

Стаття 23. Місцеві вибори
 1. Місцеві вибори - це форма прямого волевиявлення лучан щодо обрання міського голови, депутатів міської ради, депутатів Волинської обласної ради від міста Луцька голосуванням громадян, які мають право голосу. Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.
 2. Депутати міської ради обираються за пропорційною системою: за виборчими списками кандидатів у депутати  від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста Луцька згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Міський голова обирається за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста Луцька.
 3. Лучани мають право у встановленому законом порядку висувати кандидатів у депутати міської ради і кандидатів на посаду міського голови, що реалізується ними як безпосередньо самовисуванням, а також через міські осередки політичних партій та їх виборчі об`єднання - блоки, що легалізовані відповідно до чинного законодавства.
 4. З дня реєстрації кандидатів відповідними виборчими комісіями лучани мають право вільно і всебічно обговорювати їхні передвиборчі програми, політичні, ділові й особисті якості, безперешкодно вести агітацію за або проти того чи іншого кандидата у встановленому законом порядку.
 5. Порядок призначення, організації і проведення виборів та встановлення результатів голосування визначається законом.

Стаття 24. Міський референдум
 1. Міський референдум - це прийняття рішень з питань, віднесених Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, прямим волевиявленням членів міської громади, що мають право голосу на місцевих виборах.
 На міський референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків і зборів.
 2. Питання, що виносяться на міський референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в суспільстві, обмежувати або скасовувати права і свободи людини і громадянина, конституційні гарантії їх реалізації.
 3. Рішення про призначення міського референдуму приймається міською радою як за власної ініціативи, так і за ініціативи громадян відповідно до закону.
 4. Рішення, прийняті міським референдумом, є обов`язковими для виконання на території міста і не потребують додаткового затвердження органами міського самоврядування, державної влади чи їх посадовими особами.
 Якщо для реалізації рішення міського референдуму потрібне прийняття іншого правового акта, орган міського самоврядування, до компетенції якого належить дане питання, зобов`язаний прийняти такий акт невідкладно, але не пізніше, ніж у місячний термін після набрання чинності рішенням міського референдуму.
 5. Порядок призначення та проведення міського референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом.

Стаття 25. Консультативне опитування лучан
 1. З метою виявлення волі лучан під час вирішення важливих питань міського життя можуть проводитися консультативні опитування мешканців міста (міський консультативний референдум).
 2. На консультативне опитування можуть бути винесені питання, які не віднесені чинним законодавством до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для міської громади, соціально-економічного та культурного розвитку міста.
 3. Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з вивчення й узагальнення результатів опитування.
 4. Результати консультативного опитування оприлюднюються в міських засобах масової інформації, ураховуються органами міського самоврядування при прийнятті рішень, але не мають обов`язкового характеру.
 5. Якщо проект рішення міської ради не відповідає результатам консультативного опитування, то таке рішення може бути прийняте не менш як двома третинами від загального складу депутатів міської ради.

Стаття 26. Загальні збори громадян за місцем проживання
 1. Загальні збори громадян як форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення скликаються за місцем проживання громадян (збори мешканців під`їзду, будинку, кварталу, вулиці, мікрорайону, міста в цілому) для обговорення або вирішення питань міського життя. У випадках, коли організаційно й технічно неможливо провести загальні збори громадян, можуть скликатися збори (конференція) представників громадян від відповідних територіальних утворень.
 2. Норми представництва на конференціях встановлюються в таких межах:
- будинок – 1 (один) представник від квартири;
- квартал, вулиця – 1 (один) представник від кожних 5 (п‘яти) приватних будинків та 2 (два) представники від кожного під‘їзду багатоповерхового будинку;
- житловий комплекс, мікрорайони – 1 (один) представник від кожних 10 (десяти) приватних будинків та 1 (один) представник від кожного багатоповерхового будинку.
 Дозволяється участь в конференціях громадян за власним бажанням, якщо вони проживають на відповідній території.
 3. У роботі загальних зборів громадян за місцем проживання (далі - загальних зборів) можуть брати участь лучани, що досягли на час зборів 18 років і проживають на відповідній території. У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної виконавчої влади, об`єднань громадян та підприємств, а також особи, яким виповнилося 16 років.
 4. Загальні збори мають право:
а) обговорювати будь-які питання, віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, а також такі, що стосуються інтересів мешканців відповідної території;
б) уносити пропозиції до органів міського самоврядування щодо вирішення питань міського значення;
в) обговорювати проекти рішень міської ради і її органів;
г) заслуховувати звіти депутатів і міського голови, керівників виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств;
ґ) ініціювати розгляд питання про притягнення посадових осіб міського самоврядування до відповідальності;
д) створювати органи самоорганізації населення, обирати керівників цих органів, визначати умови оплати керівників та інших працівників органів самоорганізації населення, затверджувати граничні суми на їх утримання;
е) затверджувати статути органів самоорганізації населення, уносити до них зміни та доповнення;
є) приймати рішення про передачу або продаж майна органу самоорганізації населення іншим юридичним або фізичним особам;
ж) висувати кандидатів у депутати і на посаду міського голови;
з) приймати рішення про самооподаткування;
и) розглядати питання про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім громадянам похилого віку, багатодітним сім`ям та іншим категоріям малозабезпечених громадян;
і) вимагати від органів міського самоврядування надання інформації про стан навколишнього середовища, а також заслуховувати інформацію про заходи, що вживаються для його поліпшення;
ї) обговорювати дії або бездіяльність посадових осіб, органів міського самоврядування, унаслідок яких чиниться шкода інтересам міської громади, подавати міській раді пропозиції про вжиття щодо таких осіб тих або інших заходів.
 5. Загальні збори є правоздатними, якщо в їх роботі бере участь більше половини лучан, що мешкають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а у разі проведення зборів (конференції) представників - не менше двох третин представників відповідних територіальних утворень.
 6. З питань, що розглядаються, загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів є обов`язковими для виконання органами самоорганізації населення. Рішення загальних зборів з питань, що мають важливе значення для міської громади, але віднесені до повноважень міської влади, мають рекомендаційний характер.

Стаття 27. Громадські слухання
 1. Громадські слухання - це офіційне засідання органу міського самоврядування (представленого дорадчим комітетом), на якому міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування зустрічаються із лучанами, знайомляться з їхніми думками, враженнями, зауваженнями, пропозиціями з приводу важливих проблем міського життя чи заходів, що їх міська влада збирається здійснити.
 2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
 3. Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради або виконавчого її комітету, міської громади. Громадські слухання з ініціативи міської громади можуть проводитися за умови колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписали не менш як 500 лучан.
 4. Підготовку та проведення громадських слухань забезпечує секретар та апарат ради. Графік проведення зустрічей з депутатами міської ради складається апаратом ради за погодженням з депутатами.
 5. Дата проведення громадських слухань доводиться до відома громадян не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення через міські засоби масової інформації.
 6. Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами і посадовими особами міського самоврядування.

Стаття 28. Місцеві ініціативи
 1. Лучани мають право ініціювати розгляд міською радою (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.
 2. Місцева ініціатива - це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду міською радою питання і ухвалення рішення або внесення в міську раду проекту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її повноважень.
 3. Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі не менше 5 (п‘яти) жителів міста, про що складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Заява реєструється в міській раді.
 В заяві необхідно вказати:
- прізвище, ім‘я та по-батькові всіх членів ініціативної групи, їх домашні адреси;
- мета створення ініціативної групи;
- місце і час проведення зборів громадян за місцем проживання для ініціювання розгляду питань у міській раді;
- інші відомості.
 4. Після реєстрації заяви ініціативна група проводить збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи. На зборах визначаються конкретні питання для внесення на розгляд ради.
 На зборах обов‘язкова присутність не менше 30 громадян, членів територіальної громади міста, які досягли 18 років.
 5. Збори громадян за місцем проживання з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшістю голосів. За результатами зборів складається протокол, який подається в міську раду. До протоколу додається список громадян, які були присутні на зборах із зазначенням їх місця проживання.
 6. Протокол зборів громадян у строк не пізніше ніж через 7 днів після подання розглядається міським головою, його заступниками або секретарем ради. Відповідній депутатській комісії міської ради доручається підготувати питання місцевої ініціативи на розгляд сесії міської ради.
 7. Міська рада на своїй сесії на відкритому засіданні розглядіє питання місцевої ініціативи за участю членів ініціативної групи та приймає відповідне рішення. Рішення, прийняті міською радою з питань місцевої ініціативи, публікуються в газеті міської ради у строк не пізніше 10 днів після його прийняття.

Стаття 29. Колективні та індивідуальні звернення лучан
до органів і посадових осіб міського самоврядування
 1. Лучани мають право надсилати індивідуальні та колективні звернення або особисто звертатися до міської ради, депутатів міської ради, міського голови, його заступників, посадових осіб міської ради та її виконавчих органів відповідно до їхніх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності міської ради та її виконавчих органів, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та із скаргою про їх порушення.
 2. Колективними визнаються звернення до органів і посадових осіб міського самоврядування за умови наявності не менш як п`яти підписів мешканців міста. Колективні звернення з кількістю підписів більше п`ятнадцяти розглядаються органами і посадовими особами міського самоврядування, до яких вони надійшли, у першочерговому порядку.
 3. Колективні звернення мешканців міста можуть мати на меті:
а) внесення до міської ради, міського голови, виконавчого органу міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих його територій;
б) аналіз роботи міської влади з різних питань життя міста;
в) вимогу звітувати про виконання окремих завдань, пов`язаних із соціально-економічним та культурним розвитком міста, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, віднесених чинним законодавством до відання міського самоврядування;
г) порушення питання про недовіру посадовій особі органу міського самоврядування;
ґ) інші вимоги, виконання яких не виходить за межі визначених чинним законодавством повноважень органів і посадових осіб міського самоврядування.
 4. Колективні та індивідуальні звернення лучан розглядаються та на них дається обґрунтована відповідь у встановлені законом строки.

Стаття 30. Право на особисту участь в обговоренні питань міського життя
 1. Кожен лучанин має право вільно обговорювати важливі питання життя міста.
 2. З метою залучення лучан до обговорення питань міського життя й урахування громадської думки органи міського самоврядування оприлюднюють у міських засобах масової інформації проекти програм соціально-економічного розвитку міста і приватизації об`єктів комунальної власності, міського бюджету, регуляторних актів, нормативно-правових актів, що торкаються інтересів усіх або більшості лучан.

Стаття 31. Участь у масових мирних акціях
 1. Лучани мають право відповідно до Конституції України збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації, пікетування.
 Метою таких акцій може бути привернення уваги органів і посадових осіб міського самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення, що вимагають негайного розв`язання; до проблем соціального забезпечення мешканців міста, охорони довкілля, підтримання громадської безпеки тощо.
 2. Про мету, час і місце проведення масових акцій їх організатори завчасно сповіщають міську владу у спосіб, визначений Положенням про порядок організації та проведення у місті недержавних масових заходів, що затверджується Луцькою міською радою.
 3. Якщо мета масових акцій суперечить положенням Конституції України та інтересам національної безпеки, їх проведення може спричинитися до порушення громадського порядку і спокою, стати поштовхом до заворушень і злочинів, завдати шкоди здоров`ю населення, порушити права і свободи інших людей, відповідні органи та посадові особи міського самоврядування зобов`язані звернутися до суду, який може заборонити проведення таких масових акцій.

Стаття 32. Інші форми участі лучан у міському самоврядуванні
 1. Перелік форм участі мешканців міста у здійсненні міського самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.
 2. Міська влада сприяє становленню нових форм участі лучан у здійсненні міського самоврядування.
 3. Мешканці міста можуть бути членами комісій, що утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах міського самоврядування. Перелік цих комісій і Положення про кожну з них затверджуються міською радою.
 4. Лучани можуть брати участь у роботі громадських рад, що утворюються при міській раді з метою вивчення потреб окремих категорій мешканців міста та чинної практики надання їм соціальних послуг, залучення їх до здійснення міського самоврядування. За рішенням міської ради можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; військовослужбовців, не забезпечених житлом, тощо. Положення про кожну з цих рад затверджуються міською радою.
 5. Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що мають важливе значення для міської громади, визначають основні напрями соціально-економічного та культурного розвитку міста.
 6. Лучани можуть залучатися на добровільних засадах до виконання громадських робіт з благоустрою території міста, надання послуг соціально незахищеним категоріям громадян.

Стаття 53. Доходи міського бюджету
 1. Доходи міського бюджету поділяються на два кошики:
- перший кошик - податки і збори (обов`язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за міським бюджетом та враховуються при визначенні обсягу безоплатної і безповоротної передачі коштів з Державного бюджету до міського і навпаки (міжбюджетних трансфертів);
- другий кошик - власні, визначені Бюджетним кодексом України надходження, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
 2. До доходів першого кошика належать:
а) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній Бюджетним кодексом України;
б) державне мито в частині, що належить міському бюджету;
в) плата за ліцензії на проведення певних видів господарської діяльності, що справляється виконавчими органами міської ради;
г) плата за державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами міської ради;
ґ) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами міської ради;
д) надходження адміністративних штрафів, що накладаються утвореною виконавчим комітетом міської ради адміністративною комісією;
е) єдиний податок для суб`єктів малого підприємництва в частині, що належить міському бюджету.
Склад і частка доходів першого кошика міського бюджету можуть змінюватися Законом України "Про державний бюджет України".
 3. Власні доходи міського бюджету (другий кошик) утворюються за рахунок:
а) місцевих податків і зборів;
б) плати за землю в частині, визначеній Бюджетним кодексом України;
в) податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до міського бюджету;
г) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
ґ) податку на промисел, що зараховується до міського бюджету;
д) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності міської громади;
е) плати за забруднення навколишнього природного середовища в частині, що зараховується до міського бюджету;
є) коштів від відчуження майна, яке знаходиться в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності;
ж) фіксованого сільськогосподарського податку в частині, що зараховується до міського бюджету;
з) плати за оренду майнових комплексів, що знаходяться в комунальній власності;
и) надходжень від місцевих грошово-речових лотерей;
і) плати за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом України;
ї) грантів та дарунків у вартісному обрахуванні;
й) власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів міського бюджету;
к) податку на прибуток підприємств комунальної власності;
л) платежів за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
м) інших надходжень, передбачених законом.

Стаття 54. Видатки міського бюджету
 1. Видатки, що здійснюються з міського бюджету, поділяються на дві групи:
а) видатки за рахунок доходів першого кошика, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
б) видатки за рахунок власних надходжень (доходів другого кошика), що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
 2. До видатків, що здійснюються з міського бюджету та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
а) утримання органів міського самоврядування;
б) освіту (дошкільну, загальну середню освіту, освіту громадян, що потребують соціальної допомоги і реабілітації; державні освітні програми);
в) охорону здоров`я (первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу; програми медико-санітарної освіти);
г) соціальний захист та соціальне забезпечення: держані програми соціального забезпечення (притулки для неповнолітніх, територіальні центри та відділення соціальної допомоги на дому); державні програми соціального захисту (пільги ветеранам війни і праці, допомога сім`ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян); державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян; міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї;
ґ) державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);
д) державні програми розвитку фізичної культури і спорту (утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів, заходи з фізичної культури і спорту, фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення).
 3. До видатків, що здійснюються з міського бюджету та не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
а) місцеву пожежну охорону;
б) позашкільну освіту;
в) соціальний захист та соціальне забезпечення (міські програми стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї; міські програми соціального захисту окремих категорій населення);
г) міські програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою міста;
ґ) культурно-мистецькі програми місцевого значення;
д) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;
е) міські програми з розвитку фізичної культури і спорту;
є) типове проектування, реставрацію та охорону пам`яток архітектури місцевого значення;
ж) транспорт, дорожнє господарство;
з) обслуговування боргу органів міського самоврядування;
и) програми природоохоронних заходів місцевого значення;
і) управління комунальним майном;
ї) регулювання земельних відносин;
й) інші програми, затверджені міською радою згідно з законом.
 4. Міська рада може передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень обласній раді з передачею відповідних коштів до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням міської і обласної рад на договірних засадах.

Стаття 55. Бюджет розвитку міського бюджету
 1. Бюджет розвитку міського бюджету - це план утворення і використання коштів, що спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку міста, пов`язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності.
 2. Надходження до бюджету розвитку міського бюджету складаються з:
а) коштів від відчуження майна, яке перебуває в комунальній власності, у тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
б) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності міської громади;
в) коштів, які передаються з іншої частини міського бюджету за рішенням міської ради;
г) запозичень, здійснених у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України та іншими законами України;
ґ) субвенцій з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.
 3. До витрат бюджету розвитку міського бюджету належать:
а) погашення основної суми боргу міського самоврядування;
б) капітальні вкладення;
в) внески органів міського самоврядування у статутні фонди суб`єктів підприємницької діяльності.

Стаття 56. Запозичення до міського бюджету
 1. Запозичення до міського бюджету здійснюються на визначену мету і підлягають обов`язковому поверненню.
 2. Запозичення до міського бюджету можуть бути здійснені лише для покриття:
а) дефіциту бюджету розвитку міського бюджету;
б) тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання міського бюджету.
 3. Запозичення до міського бюджету можуть здійснюватися у формі:
а) випуску облігацій внутрішньої місцевої позики;
б) укладення угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах.
 4. Запозичення до міського бюджету здійснюються за рішенням міської ради, у якому визначаються мета запозичення, його обсяг, відсотки за запозичення, строки сплати відсотків та основної суми боргу, форми здійснення запозичення.

Стаття 57. Місцеві податки і збори
 1. Місцеві податки і збори (обов`язкові платежі) - це обов`язкові внески до міського бюджету, що їх здійснюють фізичні та юридичні особи.
 2. Міська рада самостійно встановлює місцеві податки і збори відповідно до визначеного законом переліку і в межах граничних розмірів ставок.
Міська рада може встановити:
а) комунальний податок;
б) податок з реклами;
в) податок з продажу імпортних товарів;
г) збір за паркування автомобілів;
ґ) ринковий збір;
д) збір за видачу ордера на квартиру;
е) збір з власників собак;
є) збір за право використання місцевої символіки;
ж) збір за право проведення кіно- і телезйомок;
з) збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
и) збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі;
і) інші місцеві податки і збори, установлені законом.
 3. Механізми справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів до міського бюджету визначаються чинним законодавством України.
 4. Міська рада в межах своїх повноважень має право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.

Стаття 58. Пільги за рахунок міського бюджету
1. Міська рада може надавати за рахунок міського бюджету пільги фізичним і юридичним особам у випадках, передбачених законом.
Зазначені пільги поділяються на:
а) ті, що зменшують доходи міського бюджету;
б) ті, що збільшують його видатки.
2. Пільги, що зменшують доходи міського бюджету:
а) зменшення податкових ставок;
б) повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів;
в) відстрочка у сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
3. Пільги, що забезпечуються видатками з міського бюджету, можуть надаватися:
а) представникам соціально малозахищених верств населення (інвалідам, ветеранам війни, пенсіонерам, дітям, багатодітним сім`ям, малозабезпеченим громадянам та ін.);
б) почесним громадянам міста та особам, нагородженим міськими відзнаками;
в) громадським та іншим організаціям, що опікуються інвалідами, ветеранами війни, пенсіонерами, дітьми, малозабезпеченими тощо.

Стаття 59. Цільові фонди міського бюджету
 1. Міська рада може створювати цільові фонди, наповнення яких здійснюється за рахунок коштів, отриманих від добровільних внесків та пожертв громадян, підприємств, установ, організацій усіх форм власності; за рахунок інших джерел, визначених законом.
 2. Порядок утворення і використання коштів цільових фондів міського бюджету визначається Положенням про цільові фонди міського бюджету, що його затверджує міська рада.
 3. Міська рада щокварталу заслуховує і затверджує звіт про використання коштів цільових фондів міського бюджету або приймає з цього питання інше рішення

Стаття 60. Комунальне майно
 1. До майна міської громади належить:
а) майно комунальних підприємств, установ, організацій, закріплене за ними (знаходиться на балансі) на основі права повного господарського відання або оперативного управління;
б) акції (частки, паї), що належать міській громаді у статутних фондах господарських товариств;
в) комунальний житловий фонд;
г) інше майно міської громади.
 2. Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, колективної, приватної та інших, установлених законом, форм власності, та визнане згідно з чинним законодавством як безгосподарне, є комунальною власністю міської громади.
 3. Міська рада або уповноважені нею виконавчі органи міської ради від імені та в інтересах міської громади виконують усі майнові операції. Вони можуть:
а) передавати комунальне майно у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам;
б) здавати майно в оренду чи концесію;
в) продавати і купувати майно;
г) використовувати комунальне майно як заставу;
ґ) вирішувати питання відчуження майна (приватизації);
д) визначати в угодах і договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються або передаються у користування, оренду чи концесію;
е) визначати в договорах відповідальність за їх неналежне виконання.
 4. Порядок розгляду і вирішення у міській раді питань, пов`язаних з набуттям, здійсненням і припиненням права комунальної власності на майно, визначається відповідними Положеннями, що їх затверджує міська рада.

Стаття 61. Комунальні підприємства, установи і заклади
 1. Міська рада від імені та в інтересах міської громади може створювати, реорганізовувати і ліквідовувати комунальні підприємства, установи і заклади. Міська рада затверджує статути комунальних підприємств, установ і закладів; визначає основні напрями їхньої діяльності, порядок використання їхнього прибутку.
 2. Комунальні підприємства здійснюють не заборонену законом та визначену статутами підприємств виробничу, науково-дослідницьку, комерційну та іншу діяльність з метою одержання прибутку, володіють закріпленим за ними комунальним майном на основі права повного господарського відання. 
 3. Комунальні установи і заклади, які фінансуються з міського бюджету, володіють закріпленим за ними майном на основі права оперативного управління. Здійснюючи це право, комунальні установи і заклади не можуть розпоряджатися цим майном без згоди міської ради, якщо інше не передбачено їхніми статутами чи положеннями. Вони самостійно розпоряджаються коштами, що виділені з міського бюджету на їх фінансування; доходами, отриманими від господарської діяльності, та майном, придбаним за рахунок цих доходів.
Комунальні установи і заклади, які утримуються за рахунок міського бюджету, несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями лише коштами, що є в їхньому розпорядженні.
 4. Міська рада не відповідає за зобов`язаннями створених нею юридичних осіб, а вони не відповідають за її зобов`язаннями.

Стаття 62. Міське господарство
 1. Міське господарство складається з підприємств виробничої і соціальної сфери, які є комунальною власністю міської громади, а також підприємств тієї ж спеціалізації, що належать іншим власникам, але діяльність яких пов`язана переважно з обслуговуванням мешканців міста.
 2. Міська рада оформляє свої взаємовідносини з підприємствами інших форм власності з допомогою договорів та угод про їхню участь у наданні соціальних послуг мешканцям міста. Вона може надавати зазначеним підприємствам переважне право на користування місцевими природними ресурсами та інші переваги, а також пільги щодо сплати місцевих податків і зборів, плати за землю та інших податків і обов`язкових платежів, якщо це дозволено законом.
 3. Міська рада та її виконавчі органи координують діяльність підприємств, що виявили бажання увійти до складу міського господарства, з питань надання соціальних послуг міській громаді, сприяють розвиткові та зміцненню їхньої виробничої та матеріально-фінансової бази.

Стаття 63. Комунальне житло
 1. До комунального житла належить житловий фонд, що перебуває у власності міської громади.
 2. Джерелом формування комунального житлового фонду є:
а) будівництво нового житла;
б) реконструкція існуючих гуртожитків та житлових будинків;
в) передача у комунальну власність міської громади об`єктів права державної власності;
г) передача у комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень, дарування або визначеного у встановленому порядку безгосподарним;
ґ) придбання житла на ринку.
 3. Від імені та в інтересах міської громади органи міського самоврядування:
а) здійснюють управління житловим фондом, організовують його належне утримання, обслуговування та ремонт;
б) здійснюють контроль за використанням житла за призначенням;
в) установлюють плату за житло;
г) приймають рішення про зміну порядку використання житла, проведення його реконструкції, капітального ремонту;
ґ) ведуть облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, приймають рішення про надання цим громадянам житла з комунального житлового фонду на підставах і в порядку, визначених законом;
д) організовують у встановленому порядку продаж квартир, що перебувають у комунальній власності;
е) здійснюють вилучення з житлового фонду будинків, квартир (їх частин) шляхом приватизації;
є) приймають у комунальну власність житло, що безоплатно передається його власниками.
 4. Органи міського самоврядування створюють усі умови для приватизації комунального житла.

Стаття 64. Землі міської громади
 1. Усі землі, що знаходяться в межах міста, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, є комунальною власністю міської громади.
 2. Міська громада може об`єднувати на договірних засадах належні їй земельні ділянки із земельними ділянками інших територіальних громад.

Стаття 65. Право міської громади на землю
 1. Міська громада набуває право комунальної власності на землю у разі:
а) передачі їй земель державної власності;
б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів соціальної необхідності та для суспільних потреб;
в) прийняття спадщини;
г) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
 2. Право міської громади на землю припиняється у разі її відчуження:
а) передачі земельних ділянок у державну власність;
б) безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам;
в) продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам;
г) примусового відчуження за рішенням суду;
ґ) за інших обставин, визначених законодавством України.
 3. Продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
 До земель міської громади, що не можуть передаватись у приватну власність належать:
а) землі загального користування в місті (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, парки, сквери, бульвари, цвинтарі, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
в) землі під об`єктами природно-заповітного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
г) землі лісового і водного фондів, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;
ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів міського самоврядування.
 4. Землі міської громади можуть передаватись у тимчасове чи постійне користування громадянам і юридичним особам в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
 Земельні ділянки комунальної власності можуть передаватись в короткострокову (не більше 5 років) та довгострокову (не більше 50 років) оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням та організаціям.
 5. Від імені та в інтересах міської громади управління землями комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи. Порядок розгляду питань земельних відносин у міській раді визначається відповідними Положеннями, прийнятими міською радою.
 6. Використання земель на території міста є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, які визначаються залежно від грошової оцінки землі. Ставки земельного податку диференціюються і затверджуються міською радою з урахуванням визначених законом середніх ставок податку, а також функціонального використання та місця знаходження земельної ділянки.
 Земельний податок та орендна плата за землю є важливим джерелом наповнення міського бюджету.

Стаття 66. Природні ресурси - власність міської громади
 1. Міська громада має право власності на всі природні ресурси, розташовані на території міста, за винятком природних ресурсів державної форми власності.
 2. Право власності міської громади на природні ресурси поширюється на землю, корисні копалини, поверхневі і підземні води, ліси та іншу рослинність, тваринний світ, ландшафти та інші природні комплекси.
 3. Від імені та в інтересах міської громади управління природними ресурсами на території міста здійснює міська рада і уповноважені нею органи, діяльність яких спрямовується на охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людей.
 4. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися у володіння, постійне користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Стаття 68. Порядок внесення змін і доповнень до Статуту
 1. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється Луцькою міською радою. Порядок ініціювання та розгляду в міській раді питань про внесення змін і доповнень до Статуту визначається Реґламентом роботи Луцької міської ради.
 2. Зміни і доповнення до Статуту, що передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції і законів України, указів Президента України, а також постанов Кабінету Міністрів України вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін з моменту введення їх у дію або в терміни, визначені в цих актах.
 3. Зміни і доповнення до Статуту приймаються рішенням міської ради, якщо за нього проголосувало більшість від загального складу депутатів міської ради.

Стаття 69. Дія Статуту в часі і просторі
 1. Статут набирає чинності з дня його офіційної публікації в міських засобах масової інформації.
 2. Статут є постійно діючим нормативно-правовим актом і не підлягає затвердженню новообраним складом Луцької міської ради.
 3. Дія Статуту поширюється на всю територію міста Луцька. Окремі положення Статуту можуть діяти і на території, що знаходиться за адміністративними кордонами міста Луцька, однак в межах приміської зони.

Стаття 70. Розвиток положень Статуту актами міського самоврядування
 1. З метою реалізації положень цього Статуту міська рада (її виконавчий комітет) затверджує:
- Генеральний план міста Луцька;
- Місцеві правила забудови;
- Правила надання мешканцям м.Луцька послуг з утримання житлових будинків і прибудинкових територій;
- Правила благоустрою території м. Луцька;
- Правила розміщення і утримання малих архітектурних форм на території міста Луцька;
- Правила утримання у місті Луцьку тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями;
- Правила дотримання тиші на території міста Луцька;
- Правила користування міським пасажирським транспортом у м.Луцьку;
- Правила користування таксі на території міста Луцька;
- Правила утримання мережі міських доріг в м.Луцьку;
- Правила торгівлі на ринках міста Луцька;
- Правила побутового обслуговування населення міста Луцька;
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами у м.Луцьку;
- Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування на території м.Луцька;
- Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Луцької міської ради;
- Положення про порядок проведення Міського референдуму;
- Положення про порядок проведення консультативного опитування лучан та громадських слухань;
- Положення про порядок проведення у місті Луцьку загальних зборів громадян за місцем проживання;
- відповідні Положення щодо порядку розгляду і вирішення питань земельних відносин;
- відповідні Положення щодо порядку розгляду і вирішення у міській раді питань, пов‘язаних із набуттям, здійсненням і припиненням права комунальної власності на майно.
 2. З метою розвитку визначених Статутом положень міська рада та її виконавчий комітет можуть приймати й інші акти.

Версія для друку