Облікова політика

 Примітка 1.1. Загальна інформація про діяльність банку.

 Банк в своїй діяльності керується  Конституцією України, Законами України "Про банки і банківську   діяльність",   "Про   господарські товариства",   "Про цінні папери і фондову біржу", “Про Національний банк України”, іншими законодавчими та підзаконними актами України, нормативно-правовими актами Національного банку України та  Статутом банку,  внутрішніми нормативними документами.

Банк проводить банківські операції, передбачені Статутом банку, на підставі банківської ліцензії №210 від 26 грудня 2003 року, наданої Національним банком України.

Організаційна структура Банку надана в Додатку №1 до річного звіту.

 Примітка 1.2. Основи облікової політики та складання звітності.

 Облікова політика Банку викладена у “Положенні ТОВ “Комерційний банк “Даніель” про облікову політику”, затвердженому Протоколом №103 від 10.08.2005. Це Положення встановлює принципи, методи і процедури, що використовуються Банком для складання та подання фінансової звітності. Положення розроблене відповідно до законодавчих актів України та нормативних документів Національного банку України, міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку, внутрішніх документів, що визначають діяльність банку.

Облікова політика - це один із основних внутрішніх документів Банку, головною задачею якого є повна регламентація прийомів та методів бухгалтерського обліку, технологій обробки облікової інформації та документообороту, що застосовуються на практиці в Банку.

Основні принципи облікової політики є невід`ємною частиною загальної облікової політики банку. Інші нормативні документи Банку (положення, інструкції, методологічні вказівки та технологічні карти) деталізують та в окремих моментах доповнюють основні принципи облікової роботи Банку.

Схеми документообороту, технологія обробки інформації, види бухгалтерських проводок викладені у внутрішніх положеннях, технологічних картках, які є самостійними документами. Внутрішні нормативні документи є складовою частиною загальної облікової політики Банку.

Метою облікової політики Банку є:

• методологічне обґрунтування і визначення порядку оцінки статей балансу Банку та основних принципів ведення бухгалтерського обліку;

У межах чинного законодавства, нормативних документів Національного банку України та банківської ліцензії облікова політика визначає:

• основні принципи ведення бухгалтерського обліку та формування статей звітності;
• єдині методи оцінки активів, зобов`язань та інших статей балансу;
• порядок нарахування доходів за кожним фінансовим інструментом, віднесення їх на рахунки прострочених, критерії визнання активів сумнівними чи безнадійними до отримання;
• порядок створення та використання спеціальних резервів;
• вимоги та вказівки щодо обліку і контролю окремих операцій, тощо.

Основними принципами облікової політики Банку, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність є:

• повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
• превалювання сутності над формою - операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
• автономність - активи та зобов’язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників цього банку та інших банків (підприємств), у зв’язку з цим, особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку. Активи - ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Зобов’язання - заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;
• обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід  не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати - не занижуватимуться;
• безперервність-оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це відображається у фінансових звітах;
• нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Доходи-це збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення капіталу, за винятком його збільшення, пов’язаного з внесками учасників. Витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або виникнення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між учасниками. Власний капітал - це залишкова частина в активах банку після вирахування всіх зобов’язань;
• послідовність-постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,  і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
• історична (фактична) собівартість - активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного курсу на звітну дату.

Основним принципом оцінки окремих активів і зобов’язань є те, що вони обліковуються пріоритетно за історичною вартістю - вартістю їх придбання чи виникнення.

Активи Банку поділяються на:

І) монетарні (каса-наявні кошти в національній та іноземній валютах, що знаходяться у касі Банку; заборгованість банків; кошти на кореспондентських рахунках - безготівкові кошти в національній та іноземній валютах на рахунках, що відкриті в інших банках; кредити - кошти, надані клієнтам у тимчасове використання на умовах терміновості, повернення та платності; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами та за фінансовими операціями Банку; витрати майбутніх періодів за операціями з клієнтами та за фінансовими  операціями Банку; нараховані доходи).

ІІ) немонетарні (необоротні активи - основні засоби та нематеріальні активи, які можуть бути придбані або створені Банком самостійно; малоцінні необоротні матеріальні активи; малоцінні швидкозношувані предмети ; дебіторська заборгованість за господарськими операціями Банку; витрати майбутніх періодів за господарськими операціями Банку.

Зобов’язання Банку включають:

І) рахунки клієнтів: поточні рахунки-зобов’язання за коштами клієнтів на вимогу, вклади (депозити) юридичних і фізичних осіб;

ІІ) кредити отримані;

ІІІ) доходи майбутніх періодів;

ІV) нараховані проценти та комісії до сплати;

V) кредиторську заборгованість за господарськими операціями.

Всі активи та зобов’язання враховуються за історичною вартістю, крім цінних паперів (вартість яких коригується на дату балансу за їх ринковою вартістю) та основних засобів. Приведення вартості активів у відповідність із ринковою здійснюється шляхом їх переоцінки.

Переоцінка необоротних активів для цілей бухгалтерського обліку здійснюється згідно із Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, та „Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України”, затвердженої постановою Правління НБУ від 11.12.2000 року №475. За принципом обачності активи і зобов’язання оцінюються та відображаються в обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди. З огляду на цей принцип, переоцінка активів проводиться, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво (більш ніж на 10% від балансової вартості) відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Керівництво Банку аналізує облікову політику, а також систему внутрішніх контролів, що направлені на запобігання ризиків підготовки неправильної звітності Банком та інших ризиків, притаманних банківській діяльності. Керівництво вважає, що існуюча система внутрішніх контролів та менеджменту відповідає обсягу та специфіці операцій, що проводяться Банком.

 Примітка 1.3. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок.

Банком протягом звітного року у зв’язку зі зміною нормативно-правових актів НБУ, які вступили в силу протягом 2005 року та необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліку операційної  роботи банку, було внесено зміни в Положення “Про облікову політику”.

 В розділ 1 “Основні задачі бухгалтерського обліку та системи облікової політики”  у відповідності до вимог Інструкції “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280 зі змінами та доповненнями .

В розділ 3 “Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку” внесені зміни щодо накладання відповідальності на відповідних виконавців підрозділів банку щодо здійснення бухгалтерського обліку в банку.

В розділ 4 “Ведення бухгалтерського обліку та документообігу” внесені зміни у відповідності до вимог Інструкції “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280 зі змінами та доповненнями. Також внесені зміни щодо вибору порядку реєстрації Угод укладених Банком на паперових носіях або в електронному вигляді в залежності від можливостей програмного забезпечення .

В розділ 5 “Вимоги до первинних облікових документів ” внесені зміни щодо оформлення меморіальних документів у національній валюті відповідно до вимог Постанови НБУ від 21.01.2004р. №22 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” та оформлення касових первинних документів у національній та іноземній валютах  відповідно до вимог, що встановлені НБУ у Постанові №337 від 14.08.2003р.“Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України” .

В розділ 6 “Бухгалтерський контроль. Права керівних працівників та відповідальних виконавців банку на підпис розрахунково-касових документів” внесено зміни щодо визначення та здійснення первинного та подальшого бухгалтерського контролю. Встановлено процедури, етапи та відповідальність уповноважених працівників  банку за проведенням додаткового бухгалтерського контролю.

В розділ 8 “Адміністративний (внутрішній) контроль ” внесено зміни щодо додавання до адміністративного контролю операційного циклу будь-якої операції, що здійснюється в Банку етапу аудита дотримання правил та процедур проведення операцій та їх бухгалтерського обліку.

В розділ 9 “Організація внутрішнього аудиту” внесено уточнення щодо підпорядкування внутрішнього аудиту банку Спостережній раді банку.

В розділ 10 “Порядок формування та зберігання первинних документів, облікових регістрів і звітів” змінено відповідно до  вимог Постанови Правління НБУ 08.12.2004 р. за  №601 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання”. Внесено зміни щодо звіряння та формування бухгалтерських документів банка, в тому числі порядок їх формування в окремі зшиви касових документів, меморіальних документів в національній та іноземній валютах. Визначено етапи порядку формування загальних зшивів  меморіальних документів в національній та іноземній валютах.

В розділ 11 “Порядок вилучення первинних документів” внесено зміни щодо вилучення первинних документів, облікових регістрів та звітів здійснюється тільки за рішенням відповідних державних органів.

Розділ 12”“Організація аналітичного та синтетичного обліку в банку. Внутрішній план рахунків” викладено в новій редакції, в якій зазначено порядок відкриття та закриття рахунків, визначено відповідальну особу за веденням кожного рахунку. Внесено зміни щодо складання внутрішнього плану рахунків банку.

В розділ 13 ”Фінансова та статистична звітність” внесено зміни щодо покладення  відповідальності за забезпечення своєчасної, якісної та достовірної звітності на Голову Правління та Головного бухгалтера банку.

В розділ 14 “Порядок консолідації фінансової звітності” відповідно до вимог “Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 07.12.2004р. № 598.

В розділ 16 “Порядок проведення інвентаризації” внесено зміни щодо уточнення  порядку затвердження інвентаризаційної комісії та  інвентаризації дебіторської (кредиторської) заборгованості.

В розділ 19 “Облік запасів” внесені зміни, згідно “Інструкції з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України” затверджену Постановою Правління НБУ від 10.12.2004р. №625. Рахунки, що використовуються для відображення в  обліку операцій з матеріальними цінностями викладені в новій редакції відповідно до вимог Інструкції “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України”, затвердженому Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280 зі змінами та доповненнями.

В розділ 21 “Облік обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах” внесені зміни згідно Постанови Правління НБУ №555 від 17.11.2004р. “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”.

В розділ 22 “Облік цінних паперів, вкладень банку та методи визначення їх вартості” внесено зміни щодо використання Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 21.12.03 N 584.

В розділ 23 “Облік дебіторської заборгованості та зобов’язань” приведена у відповідність до вимог Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затверджене постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2002 року №505.

В розділ 24 “Фонди та резерви” внесено зміни щодо здійснення банком бухгалтерського обліку з створення та використання резервів під кредитні ризики здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 15.09.04. № 435. Резерви для відшкодування можливих втрат за нарахованими доходами банку створюються Банком щомісячно за доходами, що прострочені більше 31 день у розмірі 100 % від нарахованих доходів у останній день місяця виникнення 31-го дня прострочення.

В розділ 25 “Облік доходів та витрат” внесено зміни згідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 15.09.04. № 435. Визначено порядок, термін та розрахунковий період нарахування доходів. В змінах зазначені формули які банк використовує для розрахунку реалізованого результату від торговельних операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, реалізованого результату від неторговельних операцій з іноземною валютою.

В розділ 27 “Кредитні та депозитні операції” внесено зміни щодо документального оформлення наданих кредитів юридичним та фізичним особам.

В розділ 28 “Операції за міжбанківськими кредитами (депозитами)” доповнено порядок нарахування відсотків за міжбанківськими кредитами (депозитами), в тому числі кредитами овернайт,  короткостроковими кредитами в національній та іноземній валютах.

В розділ 30 “Операції з розрахунково-касового обслуговування клієнтів” внесено зміни щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів у національній валюті згідно вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. за № 22,  виключені посилання на нормативно-правові акти, що втратили чинність.

В розділ 31 “Облік заборгованості з працівниками банку” внесено зміни щодо термінів виплати заробітної плати за першу та за другу половину місяця, виплати відпускних працівникам банку. Уточнено підставу для направлення працівника банку у відрядження, а саме доповідна записка що має силу наказу.

В розділі 33 “Управлінський облік” внесено зміни що підготовка управлінської звітності здійснюється працівниками підрозділу аналізу, управління ризиками та звітності

Перелічені зміни не призвели до зміни методів обліку операцій банку, оскільки вони зумовлені необхідністю більш детального визначення окремих аспектів обліково-операційної роботи банку, удосконаленням організаційної структури Банку та систем управління, а також впровадженням нових  нормативно-правових актів НБУ.

Виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, не проводилось.

 Примітка 1.4. Іноземна валюта.

Під час відображення операцій з іноземною валютою, за балансовими рахунками Банком використовувались наступні курси:

1. за офіційним валютним курсом на дату валютування відображалась іноземна валюта в подвійній оцінці за номіналом та в гривневому еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку, куплена-продана іноземна валюта, тощо);
2. за ринковим курсом гривні відображались в разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривні;
3. за офіційним валютним курсом гривні відображались на дату нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті.

В звіті “Баланс” станом на кінець дня 31 грудня 2005 року активи та зобов’язання в іноземній валюті відображені за офіційним курсом гривні до іноземних валют доведених Національним Банком України службовим розпорядженням №417/508 від 29.12.2005р. Залишки по рахунках в іноземній валюті обліковувались в балансі на звітну дату по офіційному курсу гривні до іноземних валют за наступними валютами: долари США, російські рублі, євро.

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснювались Банком під час кожної зміни офіційного валютного курсу. При цьому до монетарних статей відносились статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. До немонетарних статей відносились інші, ніж монетарні статті балансу.

Бухгалтерські проводки за обмінними операціями здійснювались з використанням технічних рахунків, які не несуть економічного навантаження і використовується для технічного здійснення операцій –  № 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів” та  № 3801 “Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів”.

Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на технічних рахунках 3800 та 3801 дорівнювали один одному.

Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній валюті за аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами договорів) того самого коду іноземної валюти відображались на відповідному аналітичному рахунку балансового рахунку №6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”, з розподіленням на реалізований та нереалізований результат.

Формування фінансової звітності здійснювалось без урахування залишків за технічними рахунками 3800 та 3801.

Для переоцінки позабалансових операцій в іноземній валюті використовувався технічний рахунок 9920 “Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами”.

Політика керівництва Банку щодо ризику збитків внаслідок зміни курсу іноземної валюти виражена у заходах, спрямованих на мінімізацію зазначеного ризику:

• щоденне вивчення попиту та пропозиції готівкової валюти, аналіз змін валютних курсів, встановлених Національним банком України і ринкових валютних курсів та встановлення таких курсів купівлі-продажу валюти, які сприяють мінімізації ризику збитків;
• щоденний аналіз відкритих валютних позицій, прогнозування та аналіз грошових потоків в іноземній валюті, прийняття рішення щодо купівлі/продажу іноземної валюти, в т.ч. за рахунок відкритої валютної позиції банку, планування зміни обсягів та строків утримання відкритих валютних позицій (“закриття” позицій) в подальшому;
• щоденний розрахунок середньозважених валютних курсів відкритих валютних позицій, постійний аналіз динаміки змін вартості ВВП;
• ведення обліку торгового результату валютообмінних операцій;
• встановлення внутрішньобанківських лімітів відкритих валютних позицій;
• аналіз обсягу та структури балансових та позабалансових статей, які підлягають переоцінці в зв’язку зі змінами поточного валютного курсу та строкового валютного курсу, балансування активів і зобов’язань за видами валют і строками. 

Примітка 1.5. Доходи та витрати.

 Бухгалтерський облік доходів та витрат Банку здійснювався у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. №290, Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.06.2003р. №255 зі змінами та інших нормативно-правових актів НБУ.

Для обліку доходів та витрат Банк застосовував принципи бухгалтерського обліку:

• нарахування та відповідності доходів і витрат - відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду.
• обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів Банку.

Доходи і витрати що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно вимог чинного законодавства України.

Доход Банку визначався та оцінювався в момент збільшення активу або зменшення зобов’язання, що обумовлювало ріст власного капіталу при умові, що фінансовий результат операцій досить точно оцінений. Усі доходи, що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді незалежно від того, коли отримані кошти.

Отримані доходи, які відносяться до майбутніх періодів, обліковувались Банком як відстрочені (балансовий рахунок №3600 “Доходи майбутніх періодів”).

Витрати звітного періоду визнавались  і оцінювались в момент зменшення активу, або збільшення зобов’язання, що приводило до зменшення власного капіталу при умові, що ці витрати досить точно оцінені. Витрати що відносились до звітного періоду відображались в цьому ж періоді, незалежно від того, коли сплачені кошти.

Здійснені витрати та платежі, які належали до майбутніх періодів, обліковувались, як відстрочені витрати (балансовий рахунок №3500 “Витрати майбутніх періодів”).

Облік доходів та витрат здійснювався наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів та витрат закрились в кінці року в кореспонденції з рахунками капіталу Банку.

Нарахування процентів та прирівняних до них комісій, здійснювалось Банком щомісячно, незалежно від періодичності розрахунків. Нарахування доходів (витрат) здійснювалось також на дату оформлення документа, який підтверджував надання послуги.

Банк обліковував окремі доходи за касовим методом, згідно з яким облік доходів здійснювався в момент їх надходження, а не в момент виникнення-принцип обережності.

За касовим методом враховувались окремі комісійні доходи Банку.

Нараховані доходи обліковувались на рахунках нарахованих доходів до строку їх погашення, а при несвоєчасному погашенні боржником заборгованості переносились на рахунки прострочених нарахованих доходів.

Для розрахунку процентних доходів (витрат) Банк використовував метод “факт/факт” (фактична кількість днів у місяці та році) для операцій в національній валюті та метод “факт/360” для операцій в іноземній валюті.

Нарахування процентних витрат за вкладними операціями юридичних та фізичних осіб Банк здійснював на підставі укладених договорів з оформленням відомостей нарахування відсотків. При розрахунку відсотків за вкладними операціями Банк не враховував перший та останній дні строку договору. При нарахуванні процентів за звітний місяць останній календарний день місяця Банк включав до розрахунку, крім випадків, коли звітна дата була датою закінчення договору.

Нарахування процентних доходів за кредитними операціями юридичних та фізичних осіб Банк здійснював на підставі укладених договорів з оформленням відомостей нарахування відсотків. При розрахунку відсотків банк не враховував останній день строку кредитного договору.

Нарахування відсотків за міжбанківськими кредитами (депозитами), в т.ч. кредитами овернайт Банк здійснював відповідно до умов, визначених в договорах, так за кредитами овернайт в національній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/факт,  за кредитами овернайт в іноземній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/360, за короткостроковими кредитами в національній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/факт,  за короткостроковими кредитами в іноземній валюті нарахування відсотків здійснювалось за фактичну кількість днів користування міжбанківським кредитом з дати зарахування коштів на рахунок позичальника до дати повернення з розрахунку факт/360. При розрахунку відсотків за коштами на кореспондентських рахунках дата початку і закінчення договору вважалась за один день.

Комісійні доходи за обслуговування поточних рахунків клієнтів Банк списував самостійно, у розмірі, передбаченому тарифним пакетом, що обрав клієнт. Відповідно до умов договорів банківського рахунку списання здійснювалось Банком протягом 3-х останніх днів поточного місяця за розрахунковий період. Процентні витрати за залишками на поточних рахунках клієнтів Банк нараховував та сплачував відповідно до умов договорів та в залежності від розміру середньоденних залишків коштів на їх поточних рахунках за розрахунковий період. Нарахування та сплата здійснювалась Банком протягом 3-х останніх банківських днів поточного місяця.

Облік нарахування процентних доходів (витрат) здійснювався щомісячно (окрім нарахування відсотків по кредитах “овердрафт”, “овернайт” (щоденно)) в останні три робочі дні місяця та акумулювався на окремому аналітичному рахунку нарахованих відсотків.

Нарахування й отримання доходів та нарахування й оплата витрат в іноземній валюті відображались за рахунком в іноземній валюті з використанням рахунку 3800 “Позиція банку щодо іноземної валюти”.

Доходи і витрати в іноземній валюті відображались за рахунками “Доходи” і “Витрати” за офіційним курсом, що діяв на дату їх нарахування.

Фінансовий результат від операцій з іноземною валютою відображався за балансовим рахунком 6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”. Банк здійснював на окремому аналітичному рахунку облік реалізованого результату від торгівлі іноземною валютою.

Станом на 31 грудня 2005 року банком отримано (нараховано) доходів на суму 18309 тис.грн. Суттєвою статтею доходу банку є суми процентного доходу, які становлять 61,8 % від загальної суми доходу; комісійний доход та результат від торговельних операцій складають відповідно 22,3% та 11,9%; інші доходи складають 4%.

Станом на 31 грудня 2005 року віднесено на витрати 16296 тис.грн. В статтях витрат банку питома вага припадає на загальноадміністративні витрати – 43,1% від загальної суми витрат; процентні витрати складають 38,6%, комісійні витрати 3,1%. 

Примітка 1.6. Цінні папери у торговому портфелі банку.

Протягом 2005 року банк здійснював операції з купівлі – продажу  облігацій внутрішньої державної позики та акцій – цінні папери обліковувались в торговому портфелі банку, були придбані для перепродажу з метою отримання прибутку від коливань їх ціни.

Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю. Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. На дату балансу вона визначається за даними останнього, у звітному періоді, офіційного котирування на організаційно оформленому ринку. Разом з тим, ринкова вартість цінних паперів, що перебувають в обігу більше ніж на одному офіційно оформленому ринку, під час розрахунку справедливої вартості, оцінюється за найменшим з останніх котирувань, визначених на кожному з ринків. Сума збільшення або зменшення балансової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за аналітичним рахунком балансового рахунку 6203.

На кінець 2005 року торговий портфель банку складає 16341 тис.грн.

Примітка 1.7. Цінні папери в портфелі банку на продаж.

 Визначення справедливої вартості цінних паперів на дату балансу.

Для цінного папера справедливою вартістю є одне з таких значень на активному ринку цього цінного папера (подібного фінансового інструменту):

l    середньозважене котирування цінного папера за останні п’ять робочих днів місяця на організаційно оформленому біржовому ринку. При цьому достатньо 3 (трьох) біржових повідомлень. Перевагу банк надає біржовим повідомленням ВАТ “Київська міжнародна фондова біржа” в якій банк являється учасником саморегулівної організації, а також Українській міжнародній фондовій біржі та ПФТС.

l середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останні п’ять робочих днів місяця.

У разі неможливості використання для визначення справедливої вартості цінних паперів жодної з наведених вище процедур, справедливою вартістю є одне з таких значень:

• справедливою вартістю є вартість продажу цінного папера, за умови, що про продаж укладено договір купівлі-продажу і отримана передоплата у розмірі не менше ніж 10 % від суми договору;
• справедливою вартістю є вартість продажу (купівлі) цінного папера, за умови, що про продаж укладено форвардний контракт, який засвідчує зобов’язання продавця продати цінні папери та зобов’язання покупця купити цінні папери у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни такого продажу під час укладення такого форвардного контракту;
• справедливою вартістю є середня вартість продажу (купівлі) подібного фінансового інструмента на організаційно неоформленому позабіржовому ринку за останній місяць, що підтверджується не менш як 2 (двома) договорами купівлі-продажу;
• справедливою вартістю є середня вартість продажу (купівлі) цінного папера на організаційно неоформленому позабіржовому ринку за останній місяць, що підтверджується не менш як 2 (двома) договорами купівлі-продажу.

 Одним з документів, на підставі якого банк визначає справедливу вартість цінних паперів являється:

• копії договорів, укладених на купівлю продаж цінних паперів на неоформленому позабіржовому ринку;
• біржове повідомлення;
• повідомлення ПФТС про угоди, зафіксовані в системі;
• повідомлення будь-якого Торговця про укладені  угоди з купівлі-продажу цінних паперів на біржовому чи позабіржовому ринку за останні п’ять робочих днів місяця;
• роздрукована інформація з сайту ПФТС, чи інших бірж.

Протягом 2005 року банк здійснював операції з купівлі – продажу  цінних паперів акцій українських емітентів які обліковуються в портфелі банку на продаж.

Портфель цінних паперів на продаж на кінець року складає  -  9376 тис. грн.

Цінних паперів в портфелі банку на продаж, які є об’єктом операцій репо, немає.

Примітка 1.8. Цінні папери в портфелі  банку до погашення.

 В 2005 році цінні папери в портфель банку  до погашення  не купувались.

Примітка 1.9. Операції репо.

 Операції РЕПО складаються з двох частин, при яких укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений термін за заздалегідь обумовленою ціною.

За своєю економічною суттю операція РЕПО – це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення.

У 2005 році операції РЕПО не проводилися.

Примітка 1.10. Кредити та резерви під кредитні ризики.

ТОВ “Комерційний банк “Даніель”  здійснює кредитні операції  на підставі нормативно-правових актів НБУ, Статуту  та внутрішніх нормативних документів банку.

Кредити у Балансі банку відображаються як різниця між сумою основного боргу і резерву на потенційні збитки. Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року кредитний портфель ТОВ “Комерційний банк “Даніель” становив 88211 тис.грн.

Сума коштів в інших банках за вирахуванням резерву (розмір резерву –0 тис.грн.) станом на кінець дня 31 грудня 2005 року складає 15801 тис.грн..   

Резерви для покриття кредитного ризику формуються банком у відповідності з  “Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.06.2000 року №279 із змінами та внутрішніми положеннями. Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року резерви під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість сформовані в повному обсязі та становлять 890 тис.грн..

Чистий кредитний портфель Банку (за мінусом резерву) станом на 31 грудня 2005 року становив 87321 тис. грн.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності.

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

• строкові депозити, які розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;
• кредити, які надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;
• рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями та прострочена заборгованість за факторинговими операціями;
• кошти, що надані суб’єктам господарської діяльності за операціями репо;
• кредити, що надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;
• кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, за експортно-імпортними операціями, у поточну діяльність, в інвестиційну діяльність;
• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані суб’єктам господарської діяльності;
• кредити, які надані центральним і місцевим органам державного управління, та сумнівна заборгованість за цими кредитами;
• кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, які надані фізичним особам;
• сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;
• кредити овердрафт, які надані суб’єктам господарювання та фізичним особам;
• гарантії, акцепти та авалі, що надані банкам;
• сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам;
• гарантії та авалі, що надані клієнтам;
• сумнівні гарантії, що надані банкам та клієнтам;
• зобов’язання з кредитування, які надані банкам та клієнтам.

Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року банком сформовано резерв за позабалансовими зобов’язаннями в сумі 298 тис.грн., який обліковується на рахунку 3690.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банк здійснює класифікацію кредитного портфелю за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: “стандартна”, “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна”, “безнадійна”.

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Банк створює та формує резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю  за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Банк здійснює розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому  здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банк здійснює щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру його доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Створення резерву під нестандартну заборгованість за кредитами здійснюється відповідно до вимог Національного банку України. Кредити, які визнаються безнадійними згідно з нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є складовою частиною нестандартних кредитів.

Джерелом відшкодування безнадійної заборгованості за нарахованими доходами є резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами. Резерв для відшкодування можливих втрат за нарахованими доходами банку створюється банком щомісячно за доходами, що прострочені більше 31 дня у розмірі 100% від нарахованих доходів у останній день місяця виникнення 31-го дня прострочення.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням Кредитного комітету затвердженого рішенням Правління та Спостережної Ради банку.

Списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями можливе за таких умов:

• здійснення банком, комплексу вичерпних заходів щодо стягнення такої заборгованості, але це не забезпечило повного погашення боргу;
• наявності сформованого резерву на відшкодування втрат за кредитними операціями або прибутку.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Проценти нараховуються на календарну кількість днів. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на позичковому рахунку. При визначенні кількості днів користування кредитом дата видачі та дата погашення кредиту рахуються як один день (враховується перший день користування кредитом і не враховується останній день користування кредитом). При нарахуванні процентів застосовується метод "факт/факт", коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці (30, 31 чи 28 (29) днів) та у році (365 або 366 днів). Нараховані проценти відображаються в балансі банку в тому ж періоді, за який вони нараховані. Для нарахування процентів сума залишку заборгованості помножується на кількість днів в періоді, за який нараховуються проценти, помножується на процентну ставку, зазначену в договорі, та ділиться на фактичну кількість днів у році:

П = СК * ПС * КД : 365 (366)

де,  П - сума нарахованих процентів;

       СК - сума залишку заборгованості за кредитом;

       КД - кількість днів в періоді, за який нараховуються проценти;

       ПС - процентна ставка, обумовлена кредитним договором.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені кредитним договором строки, суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунок прострочених кредитів на наступний день після встановленого угодою терміну.

На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості у розмірі, визначеному умовами кредитного договору.

Простроченими вважаються проценти, що не сплачені протягом одного календарного дня після обумовленого кредитною угодою строку і відображаються в обліку за рахунками прострочених нарахованих доходів. Якщо з моменту прострочення терміну сплати процентів за користування кредитом минуло більше 31 дня, такі проценти вважаються сумнівними щодо отримання та переносяться на рахунки 2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".

Під сумнівну заборгованість за нарахованими процентами по кредитних операціях здійснюється формування резерву в обсязі 100% від суми такої заборгованості. У разі визнання нарахованих процентних доходів за кредитними операціями безнадійними щодо отримання, вони списуються за рішенням Кредитного комітету, затвердженого рішенням Правління банку та Спостережною Радою за рахунок створеного резерву та відображаються за дебетом позабалансових рахунків групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до часу надходження в порядку відшкодування або до закінчення строку позовної давності.

При отриманні банком платежу як погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентами по кредитних операціях, що обліковувалися за позабалансовими рахунками 9601, отримані суми зараховуються на зменшення витрат банку по формуванню резервів під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами (кредит рахунку 7720, за умови використання резерву та погашення суми заборгованості протягом одного року),  або на кредит рахунку 6717 "Повернення раніше списаних безнадійних процентних доходів минулих років” (при погашенні заборгованості в наступних роках після використання резерву). Одночасно на суму отриманого платежу виконується проводка за кредитом позабалансового рахунку 9601.

Списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості за нарахованими доходами здійснюється одночасно зі списанням безнадійної заборгованості за кредитом.

Протягом 2005 року банком не проводилось списання кредитної заборгованості та нарахованих до отримання процентів за рахунок резерву.

Примітка 1.11. Враховані векселі.

При проведенні операцій з врахування векселів банк керується своєю кредитною політикою. Рішення щодо можливості прийняття до врахування векселів (відмови у врахуванні) приймається кредитним комітетом банку. Банком встановлюються ставка врахування, а також можуть встановлюватись ліміти з врахування векселів щодо окремих пред'явників та/або платників за векселями. Рішення щодо врахування конкретних векселів приймається на підставі проведеної юридичної та фінансової експертизи векселів і доводиться до відома пред'явника.

Протягом 2005 року банком не проводилось врахування векселів.

Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року врахованих векселів у портфелі банку не має.

Примітка 1.12. Нематеріальні активи.

Нематеріальні активи – це активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються банком з метою використання у своїй діяльності більше ніж один рік,  в адміністративних цілях або надання в лізинг іншим особам.

Нематеріальні активи обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає в собі всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об`єкт нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта нематеріальних активів. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за прямолінійним методом.

За 2005 рік амортизація нематеріальних активів склала 17 тис. грн. та відображена на рахунку 7423.

Переоцінка первісної вартості нематеріальних активів в 2005 році не відбувалась.

Перегляд терміну корисного використання нематеріальних активів протягом 2005 року банком не проводився.

Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року на балансі ТОВ "Комерційний банк “Даніель" знаходяться права на користування майном (програмне забезпечення) в сумі  129 тис.  грн. (первісна вартість становить 149 тис. грн.).

Станом на кінець дня  31 грудня 2005 року укладено договір про придбання у майбутньому нематеріальних активів (програмне забезпечення) на суму 7 тис. грн.

Примітка 1.13. Основні засоби.

Основні засоби обліковуються на балансі банку за їх первісною вартістю, яка включає всі витрати, що пов‘язані з придбанням (створенням), доставкою, установкою і введенням їх в експлуатацію. Первісна вартість основних засобів , що обліковуються на балансі банку  збільшується на вартість витрат таких як модернізація, модифікація, доустаткування, реконструкція та інше, які призводять до збільшення економічних вигод  банку що очікуються у майбутньому  від використання об’єктів основних засобів. При цьому залишкова вартість основних засобів банку зменшується  при частковій ліквідації об’єкта основних засобів.

Амортизація основних засобів здійснюється щомісяця за прямолінійним методом, виходячи з норм їх корисного використання.

За 2005 рік амортизація основних засобів склала  603 тис. грн., та відображена на рахунку 7423.

Норми амортизації, діапазон строків корисного використання та ліквідаційна вартість основних засобів зазначені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Норми амортизації та строки корисного використання основних засобів

№ п/ п	Назва груп основних засобів	Строк корисн. використання, роки	Строк корисн. використання, місяці	Норми аморт. в % до первісн. вартості	Ліквідаційна вартість об’єкту, (грн.)
1.	Будівлі і споруди(приміщення банку)	50	600	0,17	Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів
2.	Інші будівлі (кіоск, опора з балкою)	10	120	0,83	Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів
3.	Транспортні засоби (автомобілі легкові)	10	120	0,83	Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів
4.	Офісні меблі 4.1. столи, шафи, тумби, модулі-перегородки, рецепції дерев’яні , панелі індивідуальні тощо 4.2. крісла	10	120	0,83	4.1.Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів 4.2. дорівнює нулю
5.	Сейфи (металеві )	15	180	0,56	Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів
6.	Жалюзі решітки ролети	4 5 6	48 60 72	2,08 1,67 1,39	дорівнює нулю
7.	7.1. Сервери, 7.2. АТС 7.3. Стрімери	5 6 10	60 72 120	1,67 1,39 0,83	7.1. дорівнює нулю 7.2. Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів 7.3. дорівнює нулю
8.	Засоби зв'язку: Модеми Системні термінали Факс - модеми різні Телефон-факс Комутатори	4 5 10 5-10 5-10	48 60 120 60-120 60-120	2,08 1,67 0,83 1,67-0,83 1,67-0,83	дорівнює нулю
9.	Касове обладнання (розрахункові-грошові машини різні, фасовочні машини різні, монетні –розрахункові машини різні, пристрої контролю грошей, детектори валют різні, тощо)	10	120	0,83	дорівнює нулю
10.	Інша обчислювальна техніка Системні блоки Монітори	10 5	120 60	0,83 1,67	дорівнює нулю
11.	Множильна техніка Сканери Ксерокси Принтери	4 7-10 10	48 84-120 120	2,08 1,19-0,83 0,83	дорівнює нулю
12.	Електро – побутові прилади 12.1.Пилососи 12.2.Знищувачи 12.3.Кондиціонери 12.4.Блоки безперебійного живлення 12.5.Мікрохвильові печі 12.6.Кавоварки	5 6 8 10 4 5	60 72 96 120 48 60	1,67 1,39 1,04 0,83 2,08 1,67	12.1.дорівнює нулю 12.2.дорівнює нулю 12.3.Ринкова вартість об’єкту з урахуванням зносу, визначається на підставі висновку незалежних експертів 12.4.дорівнює нулю 12.5.дорівнює нулю 12.6.дорівнює нулю
15.	Інший виробничо-господарський і допоміжний інвентар Щити виносні Дошки обміну валют Замки кодові	3 4 5	36 48 60	2,78 2,08 1,67	дорівнює нулю
16.	Вивіска фасадні з назвою банку	7	84	1,19	дорівнює нулю
17.	Інші рекламні щити Банери, плакати, світові короби лайтбокси	3 5	36 60	2,78 1,67	дорівнює нулю

Перегляд норм амортизації та термін корисного використання основних засобів на протязі 2005 року банком не проводилось.

В 2005 році незалежною експертною фірмою  ТОВ “Інвесткон” (сертифікат № 3579/05 суб’єкта оціночної діяльності від 02.06.2005 виданий Фондом державного майна України) станом на 01 грудня 2005 було проведено оцінку основних засобів банку на предмет відповідності ринковим цінам, що підтверджено звітом про визначення справедливої ринкової вартості об’єктів. За результатами оцінки банком було проведено переоцінку основного засобу 1 групи – будинку по вул. Саксаганського 3, літ.А. Сума переоцінки (дооцінки) переоціненої залишкової вартості нежитлового приміщення банку складає 17 178 тис. грн. та переоцінка суми зносу склала 325 тис. грн., всього сума дооцінки нежитлового    приміщення   банку  по    вул.Саксаганського 3, літ.А    склала  16 853 тис. грн. Переоцінка інших об’єктів 1 групи не здійснювалась в зв’язку з не суттєвим відхиленням (менше 10%) балансової вартості  об’єкту  від ринкової, що підтверджено звітом незалежної експертної фірми  ТОВ “Інвесткон” станом на 01 грудня 2005.

Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року сума по балансовому рахунку 5100 (результати переоцінки основних засобів) з урахуванням проведених переоцінок основних  засобів за 2004 та 2005 роки та відстроченого   податкового    зобов’язання  за  2004  та   2005 роки  складає     21 490 тис. грн., у т.ч. оборот за 2005 рік  складає 12 646 тис.грн..

Банк надає в оперативний лізинг за плату, що є доходом, основні засоби (нежилі приміщення переоцінена первісна вартість яких станом на 01.01.2005 складає 113 тис. грн.)  на певний період часу з поверненням їх лізингодавцю. При розрахунку  орендної плати  банк користувався Законом України “ Про лізинг”.

Банк є одержувачем (лізингоодержувачем) об’єктів оперативного лізингу, облік яких здійснюється на позабалансових рахунках 9840 (вартість орендованих основних засобів складає 414 тис. грн.). Нарахування амортизаційних відрахувань за такими об’єктами здійснюються лізингодавцем.

Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року на балансі банку відсутні активи, що надані під заставу зобов’язань та не укладені угоди на придбання у майбутньому основних засобів.

 Відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України для покриття можливих втрат та непередбачених збитків, враховуючи принцип обачливості, Банк створює загальні та спеціальні резерви. Бухгалтерський облік створення та використання резервів здійснюється банком у відповідності з Інструкцією з  бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України , затвердженою Постановою Правління НБУ від 15.09.04. № 435 та інших нормативних актів НБУ. Порядок розподілу прибутку за звітний рік , створення та використання загальних резервів визначається рішенням загальних зборів учасників.

Розмір відрахувань до резервного фонду згідно статуту створюється у розмірі 5 відсотків від прибутку банку до досягнення 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку (рахунок 5021 –Резервні фонди).

Протягом року банком створювались резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями та заборгованістю з банками. Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями формується щомісячно, виходячи із якісного стану кредитного портфеля банку за останній робочий день звітного місяця. Станом на кінець дня 31 грудня 2005 року розмір таких резервів складає 890 тис. грн., крім того,  банком сформовано резерв за позабалансовими зобов’язаннями в сумі 298 тис. грн., який обліковується на рахунку 3690.

За необхідністю банк створює інші спеціальні резерви:

- резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості формується Банком щомісячно після проведення інвентаризації дебіторської заборгованості, але не пізніше останнього числа звітного місяця . Банк здійснює класифікацію дебіторської заборгованості  в залежності від строку обліку на балансі та з урахуванням кількості днів прострочення. Під час класифікації дебіторської заборгованості день її виникнення не враховується. Банк здійснює формування резерву під дебіторську заборгованість в повному обсязі незалежно від розміру доходів відповідно до розрахункової суми резерву станом на 1-ше число місяця наступного за звітним. Дебіторська заборгованість, що визнана банком безнадійною списується за рахунок резерву на підставі Рішення Правління банку;

- резерв для відшкодування можливих втрат за нарахованими доходами банку, що створюються щомісячно за доходами що прострочені більше 31 дня у розмірі 100% від нарахованих доходів у останній день місяця виникнення 31 дня прострочення;

- резерв під знецінення цінних паперів на продаж створюється Банком на звітну дату балансу, виходячи з якісного стану портфеля банку та затверджується на засіданні Кредитного комітету.

Переоцінка портфеля цінних паперів на інвестиції проводиться за станом на 1 січня року, наступного за звітним. За результатами переоцінки банк здійснює коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми та проводить міни резерву в обліку в грудні попереднього року.

Банк формує резерв у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю, яка коригується (зменшується) з урахуванням ризику емітента Заборгованість за операціями з цінними паперами вважається нестандартною, якщо ринкова вартість цих цінних паперів, є меншою, ніж їх балансова вартість. У разі віднесення цінних паперів до портфеля на інвестиції і відсутності активного ринку щодо них, банк здійснює визначення їх ринкової вартості без урахування фактора ризику емітента.

Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що перебувають у портфелях банку: на продаж - 15 і більше календарних днів, на інвестиції - за станом на 1 січня, наступного за звітним періодом. За групою цінних паперів, що зараховані до портфеля на інвестиції протягом грудня звітного року, банк може деформувати резерв до дати подання річного балансу.

За векселями, якими здійснено заміну кредитної заборгованості, резерв створюється на повну балансу вартість цих векселів.

Створені резерви мають суворо цільові напрямки використання та мають використовуватися на покриття заборгованості (втрат) за рішенням Кредитного комітету затвердженого Правлінням банку та погодженням Спостережної Ради банку.

 Примітка 1.15. Податок на прибуток

 Банк є платником податку на прибуток на загальних підставах, визначених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон).

Ставка податку на прибуток з 01 січня 2004 року, складає 25 % від прибутку до оподаткування.

Сума податку на прибуток банку за звітний 2005 рік визначалася у відповідності до норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому за результатами 2005 року в податковому обліку прибуток до оподаткування склав 1 507 тис. грн.   В той же час за результатами фінансового  обліку у 2005  році отримано  прибуток  до   оподаткування            2 273 тис. грн. Різниця між прибутком до оподаткування в фінансовому та податковому обліку склала 766 тис. грн. Причина виникнення такої різниці є різний підхід у визначенні сум доходів та витрат у податковому та фінансовому обліку, який призводить до виникнення постійних та тимчасових різниць між обліковим та податковим  прибутками.

Постійні різниці зумовлені тим, що окремі доходи та витрати включаються до розрахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються у разі визначення податкового прибутку  (збитку). Тимчасові різниці, це різниці в часі, які виникають внаслідок того, що період, в якому окремі витрати або доходи включаються до складу податкового прибутку, не збігаються з періодом, у якому ці статті включені в обчислення облікового прибутку. Ці різниці можна розглянути в наступному розрізі:

Постійні різниці, що призводять до збільшення облікового прибутку можливо виділити такі як:

·        Доходи фінансового обліку, які не визнаються  як валовий дохід в податковому обліку (операції по яким до валового доходу включається кінцевий фінансовий  результат (прибуток));

·        Валові витрати, які в фінансовому обліку визнаються як капітальні вкладення.

Постійні різниці, що призводять до зменшення облікового прибутку:

·        Витрати, які згідно Закону здійснюються за рахунок прибутку:

-         50 % оренди автомобілів  та паливно-мастильних матеріалів

-         штрафи

-         навчання пов’язаних осіб

-         резерви під стандартну заборгованість

-         ремонт орендованих основних засобів

-         відрядження понад норми Міністерства Фінансів України тощо.

·        Доходи, які в податковому обліку не є валовими доходами

-         переоцінка валютної позиції банку (Дт 6204), яка в податковому обліку не визначена як зобов’язання.

Відстрочений податковий актив:

·       Доходи майбутніх періодів, враховані на рахунках 3600.

Відстрочене податкове зобов’язання :

·      Залишок дебіторської заборгованості за господарською діяльністю станом на 01 січня 2006 року.

·      Різниця між залишковою вартістю основних засобів в податковому та фінансовому обліку.

·      Сума переоцінки (дооцінки) в фінансовому обліку.

          (тис.грн.)

1	Обліковий прибуток (без врахування суми податку на прибуток)		2 273
2	Постійні різниці, що збільшують обліковий прибуток (-)		(2 172)
3	Постійні різниці, що зменшують обліковий прибуток (+)		1 618
4	Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню (база для ВПА) (+)		16
5.1	Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню (база для ВПЗ) (-)		(28 588)*
5.2	Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню (база для ВПЗ) (-)		(228)
6		Прибуток до оподаткування в податковому обліку (6=1-2+3+4-5)*	1 507

 ^*В тимчасових різницях, що  підлягають оподаткуванню  є різниці які не впливають на обліковий прибуток та податковий прибуток, але є об’єктом ВПЗ , а саме: дооцінка первісної вартості та суми зносу основних засобів 1 групи  в розмірі –28 588 тис. грн.(ряд.5.1. табл.№2).

 Сума відстроченого податкового зобов’язання за 2005 рік проведена з урахуванням  сум відстроченого податкового зобов’язання  за 2004 рік та склала:

Дт 5100                 Кт 3621   на суму 4 207 тис. грн. (сума дооцінки)

Дт 3621                 Кт 5100   на суму 6 тис. грн. (сума зменшення ВПЗ

за раніше проведеною до оцінкою ОЗ 1гупи)

Дт 7900                 Кт 3621   на суму 9 тис. грн.(інші тимчасові різниці)

 Таким чином з урахуванням тимчасових різниць сума відстроченого податкового зобов’язання по рахунку 3621 станом на  01.01.2006 року складає   7 200 тис.грн., у т.ч. від дооцінки  7 147 тис.грн. та від інших тимчасових різниць 53 тис.грн..

Примітка 1.17. Операції пов’язаних сторін.

 Пов’язаними сторонами ТОВ “Комерційний банк “Даніель” є:

-      компанії, що прямо або опосередковано, через одного або декількох посередників, контролюють Банк, контролюються ним, або разом з ним знаходяться під спільним контролем. (До них відносяться холдингові компанії, дочірні компанії та інші дочірні компанії однієї материнської фірми);

-      асоційовані компанії – компанії, на діяльність яких Банк може суттєво впливати, але які не є ні дочірніми, ні спільними компаніями інвестора;

-      приватні особи, які прямо чи опосередковано володіють пакетами акцій із правом голосу Банку, що дає їм можливість значно впливати на діяльність Банку;

-      управлінський персонал, тобто ті особи, що уповноважені та відповідальні за здійснення планування, керування та контролю за діяльністю Банку, у тому числі директори та старші посадові особи Банку, а також їхні найближчі родичі;

-      компанії, значні пакети акцій із правом голосу в яких належать прямо або опосередковано особам, зазначеним вище, або особі, на яку такі особи можуть суттєво впливати, до них відносяться компанії, що належать директорам або великим акціонерам Банку, та компанії, що мають спільного з Банком члена управлінського персоналу.

При проведенні операцій з пов’язаними особами Банк користується принципом надання послуг та проведення операцій з такими особами за звичайними цінами та процентними ставками, що не відрізняються від загальновстановлених у Банку.

Види операцій, що здійснюються між пов’язаними особами:

1. кредитні операції;

2. депозитні операції.

Оцінка активів та зобов’язань за операціями з пов’язаними особами здійснюються на загальних підставах. Обсяги операцій з пов’язаними особами розкриті у Примітці 33. 

Примітка 1.18. Взаємозалік статей активів та зобов’язань.

За звітний період банком не здійснювався взаємозалік активів і зобов’язань балансу.

Примітка 1.19. Похідні фінансові інструменти та операції хеджування.

ТОВ „Комерційний банк „Даніель” не використовує деривативні контракти в якості хеджування банківських операцій.

За станом на кінець дня 31 грудня 2005 року в банку відсутні деривативні угоди.