Інформатизація сфери освіти все більше завойовує позиції у цій галузі і вступає на якісно новий рівень свого розвитку. Досить успішно розв’язується питання використання комп’ютерних технологій як у вищій, професійній, так і у середній школах. Накопичений досвід у цій сфері по суті певною мірою засвідчує, що період пілотних проектів, різноманітних підходів і діаметрально протилежних точок зору на цю проблему завершується. А відтак необхідно чітко уявляти і відповідно оцінювати роль інформаційних, мультимедіа та інших комп’ютерних технологій і самого комп’ютера у навчальному процесі. На цьому етапі розвитку зазначеної наукової галузі провідні позиції починають займати більш конкретні і, можливо, дещо вужчі питання, пов’язані з визначенням дидактичного, психологічного та методологічного потенціалів комп’ютерних технологій навчання, їх вплив на парадигму освіти. У цьому зв’язку актуальними є питання, від яких значною мірою залежить загальне уявлення про можливості комп’ютера, у тому числі його місця, ролі та функцій у навчальному процесі. Основними серед цих  питань, як нам уявляється, є такі:
- ефективність застосування комп’ютера у навчальному процесі;
- середовище (клас, аудиторія), в якому може ефективно використовуватися комп’ютер;
- цільове призначення комп’ютера;
- інформаційний обсяг комп’ютерної програми, передбаченої для використання.
Коротко розглянемо ці проблеми.
 Щоб отримати певну освіту (здобути знання, уміння і навички у визначеній науковій або навчальній сфері) з використанням ком’ютерних технологій, необхідна наявність щонайменше трьох компонентів: 1) технічного забезпечення (апаратно-програмного базису); 2) відповідно підготовленого викладача; 3) електоронного навчально-методичного засобу у вигляді підручника або навчального посібника і (за найкращих умов) методичних рекомендацій щодо використання електронного носія інформації.
           Розглядаючи можливості використання комп’ютера у навчальному процесі, насамперед не потрібно ні якою мірою ідеалізувати і абсолютизувати його місце і роль у реалізації навчальних цілей і завдань. У цьому контексті аксіоматичними є твердження: 1) комп’ютер не замінює викладача або вчителя і у найближчому майбутньому не зможе цього зробити: він лише у певних межах моделює діяльність педагога і не претендує на його роль і функції; 2) електронний носій інформації не повинен дублювати друкований підручник або посібник, навпаки, він покликаний забезпечити учня або студента тим, чого не може дати друкований засіб навчання. Саме з цих позицій потрібно розглядати електронні освітні продукти.
Відомо, що створення нових засобів навчання зумовлене насамперед необхідністю сприяти ефективності навчального процесу. А це, у свою чергу, вимагає від їх авторів досягти максимальної якості їхнього продукту. Комп’ютер, наприклад, як новий засіб має свої переваги і забезпечує навчання інтерактивними формами діяльності (взаємодії), основним способом організації яких є використання екранного меню. Він дозволяє застосовувати мультимедіа, не суперечить здійсненню моделювання навчальних дій учителя і учнів, сприяє створенню ситуацій для комунікативного спілкування, характеризується високим рівнем продуктивності. Окрім того, забезпечує користувача можливостями швидкого пошуку певної інформації, доступу до різноманітних її джерел тощо, сприяючи при цьому економії часу і зусиль, що об’єктивно веде до раціоналізації діяльності.
 Важливим питанням, яке обов’язково має враховуватись авторами електронних продуктів, є вікові особливості та кількісний склад аудиторії, в якій електронні носії інформації будуть використовуватися. Рівень розумового і психічного розвитку користувачів зумовлює відбір такого змісту навчання, у тому числі вправ і завдань як основних механізмів реалізації цього змісту, який не суперечив би віковим особливостям учнів, враховував би їхній життєвий і навчальний досвід, інтереси та нахили, притаманні дітям певного віку. Від цього значною мірою залежить мотивація їхньої діяльності. Відомо, що діти вивчають те, що їм цікаво. У таких випадках втома і гальмівні процеси наступають значно пізніше, що дозволяє ефективно здійснюати навчання.
 Не менше важливою проблемою у використанні електронних носіїв інформації є кількісний показник споживачів цього продукту. Є електронні джерела навчальної інформації, що можуть використовуватися відразу на велику кількість користувачів, а є такі, що призначені для індивідуальної класної або позакласної роботи. Цей чинник певною мірою впливає на особливості конструювання змісту електронних навчальних продуктів.
 Значна кількість електронних видань і ресурсів характеризується багатофункціональністю. Серед них є такі, що призначені для іпдтримки і розвитку навчального процесу. Це електронні підручники і навчальні посібники, які містять систематизований навчальний матеріал відповідно до вимог програми з навчання певного предмета. Окремі з них передбачають вивчення курсу “з нуля” і до певного визначеного рівня, інші забезпечують користувача лише окремим навчальним модулем (темою), доповнюючи таким чином друковані носії інформації, тощо. Існують електронні продукти для використання в класі під керівництвом учителя, а є такі, що застосовуються в самостійній позакласній діяльності, тощо. Усі зазначені електронні засоби певним чином підтримують навчальний процес, раціоналізують його і сприяють його ефективності.
 Основними електронними освітніми виданнями, безперечно, є електронні підручники та електронні навчальні посібники. Вони мають створюватися на високому науковому і методичному рівні і повністю відповідати певній галузі знань. Окрім того, вони покликані надавати користувачеві певний обсяг інформації, а також сприяти формуванню відповідного рівня умінь і навичок, передбачених навчальною програмою для певного класу або етапу навчання. Електронні навчальні продукти повинні забезпечувати неперервність і повноту відповідного дидактичного циклу процесу навчання за умови здійснення інтерактивного зворотнього зв’язку. У цьому контексті вважаємо необхідним застерегти від неадекватного використання усталеної термінології, прийнятої у сфері електронних освітніх видань. Це стосується категорій “електронний підручник” і “електронний навчальний посібник”. На жаль, ці поняття часто  підмінюються одне одним і у зв’язку з цим надані їм назви не завжди відповідають змісту, матеріалізованому в певному електронному продукті.
 Під електронним підручником, зазвичай, як і під друкованим підручником, ми розуміємо такий продукт, в якому акумульовано навчальний матеріал, методично доцільно структурований у певніій дидактичній системі. Тематика і обсяг цього матеріалу повністю відповідають вимогам програми для певного класу або етапу навчання. А це означає, що така навчальна книжка або такий диск спроможні забезпечити свого користувача повним обсягом і рівнем знань, умінь і навичок, визначених відповідною програмою для певного класу. Усі інші продукти як в електронному, так і в друкованому варіантах, які не забезпечують користувача повним обсягом навчальної інформації та уміннями і навичками використовувати її у практичній діяльності відповідно до вимог, визначених програмою, варто називати навчальними посібниками. Такого виду можуть бути навчальні друковані та електронні джерела інформації, що дають знання і сприяють формуванню умінь і навичок з метою практичного використання набутих знань з певної теми або кількох тем (наприклад, про кліматичні пояси, соціально-економічні особливості певної країни – з курсу географії; особливості рідин і газів – з курсу хімії; перерізи геометричних фігур – з курсу стереометрії тощо). Часто можна зустріти у торгівельній мережі друковані та електронні продукти з навчання іноземних мов. Переважна більшість із них, хоч деколи авторами називається підручником, все ж належить до категорії навчальних посібників, оскільки не підлягає тим критеріям, про які йшлося вище.
  Дуже розповсюдженими серед електронних носіїв інформації є продукти, підготовлені, наприклад, для навчання у межах певної теми. Досить часто такі курси забезпечують учнів знаннями тематичної лексики і уміннями використовувати її в усному мовленні на рівні одного речення (у монологічному мовленні) і однієї репліки: запитання або відповідь (у діалогічному мовленні). Часто зустрічаються електронні продукти з курсу іноземних мов, які, мало чого навчивши, спрямовані на проведення тестового контролю рівня знань, умінь і навичок: здебільше здійснюється контроль рівня засвоєння ізольованих лексичних одиниць, що, на нашу думку, не є пріорітетним об’єктом контролю, особливо зараз, коли набуває широкого використання комунікативно орієнтований підхід до навчання іноземних мов. Чому такі електронні носії інформації домінують у торгівельній сфері? Об’єктивно достовірно відповісти на це запитання, на наше переконання, можливо лише так: такого виду електронні продукти значно легше створити (як у часі, так і у витрачених зусиллях), а ніж підготувати електронний підручник, для створення якого, окрім часу і зусиль, необхіно ще мати відповідні наукові знання, що, на нашу думку, є пріоритетним у цій галузі.
 Досвід упровадження електронних засобів у різноманітні сфери діяльності, наявність комп’ютерної техніки у навчальних закладах, щорічне збільшення кількості користувачів, які мають власні комп’ютери, поява комп’ютерних клубів тощо створюють реальні можливості та передумови для ефективного використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі. Не зважаючи на те, що на сьогодні у нашій країні та за кордоном уже накопичений значний досвід у галузі комп’ютерного навчання, багато вчителів із деякою обережністю ставляться до можливостей використання електронних засобів. Це стосується також і вчителів іноземних мов. Необхідність переглянути таку позицію зумовлена потенціалом, прихованим у можливостях комп’ютера, який можна ефективно спрямувати на реалізацію сучасного комунікативного підходу до навчання іноземних мов.
 Ідеї використання різноманітних машин у викладанні іноземних мов з’явилися ще на початку XX століття. Як і раніше, так і зараз основним стимулом упровадження технічних засобів у навчальний процес є ідея підвищення ефективності навчання шляхом передачі машинам окремих функцій викладача, що сприяє автоматизації діяльності учня. У сферу навчання іноземних мов електронна техніка починає активно проникати з 1954 року. Саме з цього часу з’являються перші дослідження у цій галузі (в англійській термінології: Computer-Assisted Learning – навчання іноземних мов за комп’ютерної підтримки). На сьогодні упровадження комп’ютерів у навчальний процес здійснюється за різними напрямами, які орієнтовані на комп’ютерну підтримку процесу викладання (Computer-Assisted Teaching), процесу учіння (Computer-Assisted Learning),  процесу навчання (Computer-Based Education), управління навчальним процесом (Computer-Managed Learning) тощо. Ця широка палітра можливостей електронної техніки певною мірою визначає функції комп’ютера у сфері навчання іноземних мов.
 Теоретичні питання використання комп’ютерів у навчанні іноземних мов стають предметом досліджень наукової галузі - комп’ютерної лінгводидактики, яка розглядається як самостійний напрям дидактики і методики навчання мов.
          Сучасний рівень розвитку педагогічної науки забезпечує навчальний процес різноманітними засобами, які сприяють досягненню визначеної мети і розв’язанню поставлених завдань. На сьогодні, безперечно, основним із них вважається підручник як модель прийнятої системи навчання. У ньому акумульовано зміст навчального предмету, окресленого програмою для відповідного класу або етапу навчання. В останні роки в Україні все частіше з’являються інші засоби. Серед них одне з провідних місць належить електронним носіям інформації – електронним підручникам. На сьогоднішній день багато учнів мають комп’ютери та використовують їх як засіб навчальної діяльності. Також значна кількість шкіл України забезпечена комп’ютерними класами. З цього можна зробити висновок: використання інформаційних технологій, а саме електронних підручників, у шкільній практиці вже є необхідністю.
Основне призначення електронного навчального комплекту з іноземної мови, як і друкованого, – навчити  учнів іншомовного спілкування. У сучасних умовах розвитку середньої школи іноземна мова розглядається як важливий засіб міжкультурного спілкування. У зв’язку з цим пріоритети віддаються вправам і завданням, які безпосередньо сприяють формуванню умінь і навичок усної та писемної форм комунікації. А це вимагає спеціальної організації навчальної діяльності.
Малюнок 1.
У роботі з друкованим підручником, зазвичай, пріоритетним виступає зоровий аналізатор, за допомогою якого учень сприймає навчальну інформацію: вправи, тексти, діалоги тощо. Варто зазначити, що в останні роки все ширше використовуються медіа та відео матеріали як додаткові компоненти навчального комплексу. У вітчизняній практиці, на жаль, вони є поодинокими і, за нашими спостереженнями і аналізом, не завжди несуть у собі відповідного дидактичного і методичного навантаження. Здебільшого це аудіокасети з начитаними текстами та діалогами, деколи в них пропонуються окремі вправи. Цих засобів явно недостатньо для виконання мети і завдань, визначених чинною програмою з іноземних мов для сучасних загальноосвітніх навчальних закладів. Зміни, що мають місце в освітньому просторі України, у тому числі й у сфері навчання іноземних мов, накреслили інші, ніж були раніше, вимоги до рівня володіння випускниками середньої школи іноземною мовою. Звичайно, все це відбувається у зв’язку з тенденцією на активізацію міжнародних зв’язків нашої держави, входження її у світовий геополітичний та економічний простори. Ця ситуація повинна враховуватись і  відповідними державними органами, які визначають стратегію і тактику розвитку освіти, у тому числі й у сфері навчання іноземних мов. Об’єктивні умови складаються так, що вже недостатньо мати лише один підручник, щоб оволодіти іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування на рівні, визначеному проектом державних стандартів і чинними програмами. Для цього, окрім підручника, необхідні й інші засоби: робочі зошити, посібники з тестовими завданнями, аудіо та відео матеріали тощо, які всебічно забезпечили б навчальний процес і сприяли б досягненню мети і завдань, визначених керівними документами Міністерства освіти і науки. Вивчені нами сучасний стан і досвід навчання іноземних мов у більшості західноєвропейських країн свідчать про те, що навчальний процес у них супроводжується не тільки зазначеними вище засобами, але й електронними носіями інформації. Вони є його обов’язковими компонентами разом із підручником. За інших умов виникає суперечність між замовленням держави на підвищений рівень володіння іноземною мовою випускниками середньої школи і засобами навчання, які змогли б забезпечити цей рівень. Хотілося б, щоб ця суперечність була ліквідована.
Серед навчальних засобів електронні носії інформації уже відносно давно відіграють одну з провідних ролей. Різні концептуальні підходи до створення змісту і структури електронних підручників, різний рівень їх якості, різні їх функції у навчальному процесі тощо дозволяють викладачеві вибирати той комплект, який найбільш повною мірою забезпечує досягнення навчальної мети. Існують електронні навчально-методичні комплекти, створені для різноманітних умов і цілей навчання. Насамперед, для індивідуального (самостійного) оволодіння іноземною мовою – це автономні диски без будь-яких інших засобів і диски у комплексі з іншими засобами, у тому числі з підручником – у цьому навчальному режимі диск не виступає автономним засобом і може забезпечити необхідний рівень оволодіння мовою лише у системі з підручником та іншими засобами. Широко використовуються електронні навчально-методичні комплекти у режимі спеціально організованого заняття, у тому числі уроку. Методичними рекомендаціями, які входять до пакету комплекту, чітко вказується, коли, на якому етапі, у якій формі необхідно використовувати електронний підручник. Зазначене вище не обмежує наявніть інших версій. Найголовніше те, щоб вони забезпечували ефективність навчального процесу, а відтак і сприяли б досягненню необхідних результатів.
Малюнок 2.
Оволодіння іноземною мовою передбачає формування в учнів навичок і вмінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі. На наш погляд, електронний підручник може успішно виконати ці завдання, оскільки в ньому, на відміну від друкованого аналога, акумульовані можливості забезпечити учня саме тими видами діяльності, які сприяють залученню і використанню різних аналізаторів  для ефективного оволодіння матеріалом (слухового, зорового, мовленнєво-моторного і рухового). А з психології відомо, чим більше аналізаторів бере участь у вивченні навчального матеріалу, тим він ефективніше і краще засвоюється. Друкований підручник надає можливість підключати лише більш-менш повною мірою зоровий аналізатор і частково та опосередковано руховий та мовленнєво-моторний, а тому цей чинник свідчить про переваги електронного навчального засобу. Це лише один із низки пріоритетів електронного підручника з іноземної мови, про кожний з яких можна говорити окремо.
За концепцією прогнозований нами електронний навчально-методичний комплект для навчання іспанської мови складається із підручника і методичного забезпечення. За структурою підручник компонується з так званих мовленнєвих блоків, сконструйованих за тематичним принципом. Усі блоки вибудовуються послідовно і відповідно до змісту друкованого підручника. Проводимо експериментальне дослідження можливостей використання електронного навчально-методичного комплекту у двох режимах: під час уроку як додаткового засобу навчання у комплексі з друкованим підручником і робочим зошитом та як автономного засобу самостійного оволодіння учнями іспанською мовою у процесі індивідуальної роботи.
У змісті електронного комплекту репрезентуються діалоги, озвучені іспанською мовою. Це здійснюється за допомогою мультимедійних технологій (анімації, звукового супроводу тощо). Як правило, діалоги як форма усномовленнєвого спілкування побудовані на автентичних текстах і включають мовний і мовленнєвий матеріал, спеціально відібраний для засвоєння. Зміст їх асоціюється з темами, передбаченими для спілкування. Зміст комплекту включає також навчальні тексти, озвучені відповідно до їх змісту: однією або кількома особами. Основними засобами реалізації мети і завдань навчання іспанської мови виступають комплекси спеціально відібраних вправ і завдань. Переважна більшість із них є комунікативно спрямованими і вмотивованими. Пріоритетними вправами і завданнями є ті, що забезпечують інтерактивні форми навчальної діяльності і сприяють раціональній організації спілкування.
Оволодіння іншомовним спілкуванням у визначених сферах і ситуаціях може бути ефективним лише за умови засвоєння необхідного мовного матеріалу. Тому в електронному підручнику передбачаються відповідні види діяльності. А це означає, що зміст його містить блоки видрукуваних вправ, які учні мають виконувати за допомогою клавіатури. Серед них вправи на підстановку, доповнення, заміну і трансформацію, тестові завдання тощо. Як правило, до всіх вправ і завдань подаються “ключі”, що дозволяє учням самостійно орієнтуватись у варіантах відповідей, засвоюючи правильну із них. Ми передбачаємо, що з метою автоматизації здійснюваних операцій, доведення їх виконання до необхідної швидкості та безпомилковості у разі необхідності учень матиме можливість відновити (повторити) виконання певної вправи, аж поки не отримає прогнозований позитивний результат, який буде свідчити про сформованість відповідної навички. Таке “спілкування” з комп’ютером дозволяє засвоювати як ізольовані мовні одиниці, так і мовленнєві зразки на рівні речень і фраз.
Малюнок 3.
У зв’язку з тим, що електронний навчально-методичний комплект  забезпечує формування в учнів навичок і вмінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності, його змістом передбачається також навчання письма, у тому числі формування графічних і орфографічних навичок. Для цього використовуються відповідні вправи. Якщо у друкованому підручнику завдання для вправ пред’являються у писемній формі, і учень, прочитавши їх, виконує відповідні операції та дії, то в електронному підручнику такі завдання подаються звуковою формою, тобто голосом. На першому році вивчення мови це здійснюється рідною мовою, а на наступних етапах, коли учні вже оволодіють необхідним рівнем іншомовного спілкування і матимуть відповідний іншомовленнєвий досвід, завдання будуть пред’являтись іспанською мовою. Окрім того, ми використовуємо також деякі подані голосом інструкції, які, на нашу думку, сприяють усвідомленому виконанню учнями навчальної діяльності.
Електронний навчально-методичний комплект передбачає можливість працювати зі словником і швидко відшукувати необхідне слово. У ньому використовуються різноманітні ігрові види діяльності, які учень виконує у контексті навчальної теми. Усі вони є дидактично доцільними і відповідають віковим особливостям учнів та їхнім інтересам, забезпечують ефективність навчального процесу.
Малюнок 4.
 Основними орієнтирами електронного навчально-методичного комплекту з іспанської мови HOLA-2 є кінцеві користувачі – учитель і учень. В основу змісту комплекту покладено сюжет, у якому відбувається спілкування іспанською мовою між дітьми. Сюжет має свою фабулу, яка не суперечить основному змісту друкованого підручника. Учням надається можливість працювати в комп’ютерному режимі, виконуючи такі види навчальної діяльності, які сприяють розвитку усного (говоріння і аудіювання)  та писемного (читання і письма) мовлення.
  Пріоритетними формами навчання з використанням електронного підручника є інтерактивні види взаємодії учня з комп’ютером. У результаті роботи на комп’ютері в учнів розвивається самостійність мислення, формується вміння робити узагальнення, використовувати знання з елементами творчості у нових умовах, самостійно знаходити відповіді на запитання.
      
 Малюнок 5.
 Електронний навчально-методичний комплект надає вчителю нові можливості в організації навчального процесу, а учню – у розвитку власних творчих здібностей. Використання його не обмежує творчу діяльність учителя. Він може самостійно обирати план проведення уроку, підбирати додаткові матеріали для процесу навчання, складати контрольні тести, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходу до учнів у процесі використання комплекту тощо.
Методикою використання навчально-методичного комплекту передбачається дотримання вчителем і учнями санітарно-гігієнічних вимог, офіційно визначених для роботи з комп’ютером учнів другого класу.
Електронний навчально-методичний комплект з іспанської мови є не тільки засобом навчання, а й сприяє розвитку учнів, збагачує досвід їхньої життєдіяльності. Він успішно проходить апробацію у середніх школах різних типів.
На методологічних засадах описаної концепції здійснюється підготовка електронних навчально-методичних комплектів з німецької, англійської та французької мов.
Уявляється, що дотримання дидактичних і методичних вимог до конструювання змісту електронних підручників дозволить забезпечити ефективність процесу навчання іноземних мов у середній школі.

Редько В. Г. 
Інститут педагогіки АПН України,
зав. лабораторії навчання іноземних мов,  кандидат педагогічних наук, доцент;
Карп С. І.  
ЗАТ „Мальва”
Кохан О. В.
ЗАТ „Мальва”