Друзья:

Зміст наддування двигуна внутрішнього згоряння (ДВС) - поліпшити наповнення циліндрів двигуна паливо-повітряною сумішшю для підвищення середнього ефективного тиску циклу й, як наслідок, потужності двигуна шляхом примусового збільшення заряду повітря, що надходить у циліндри. При цьому існує лише один вид атмосферного наддування - так зване резонансне наддування, при якому використовується кінетична енергія обсягу повітря у впускних колекторах, і технічно реалізований за допомогою повітряних колекторів змінної довжини й ретельним настроюванням фаз газорозподілу двигуна. Всі інші види наддування пов'язані зі збільшенням тиску вступник у циліндри повітря вище атмосферного, використовуючи для цього різні механічні, електромеханічні й газодинамические способи. При турбонаддуве як привод використовується газ, що відробив, що у звичайному випадку просто викидається в атмосферу, без утилізації його енергії в корисну роботу. При роботі двигуна з турбонаддувом вихлопні гази подаються в турбіну, де віддають частина своєї енергії, розкручуючи ротор турбокомпресора, і потім надходять через прийомну трубу в глушитель. На одному валу з лопатковим колесом турбіни перебуває колесо компресора, що засмоктує повітря з повітряного фільтра, підвищує його тиск на 30-80% (залежно від ступеня наддування) і подає у двигун. У той самий літраж (обсяг) двигуна надходить більше по вазі кількість робочої суміші й, отже, забезпечується досягнення на 20-50% більшій потужності, а за рахунок використання енергії вихлопних газів підвищується КПД двигуна й знижується питома витрата палива на 5-20%. Серед провідних світових виробників і розроблювачів дизельних двигунів в 90-е роки сформувалася концепція про те, що система турбонаддува є невід'ємним компонентом сучасного екологічно чистого двигуна. При цьому турбонаддув, на відміну від 80-х років, перестав розглядатися як засіб форсування двигунів, і переважна більшість сучасних базових моделей дизелів проектують і розробляються з наддуванням.

Турбонаддув бензинових двигунів здобуває в цей час усе більше широке поширення, незважаючи на деякі виникаючі при цьому проблеми. Перша - це детонація, що з'являється внаслідок підвищеного тиску кінця такту стиску й накладывающая обмежень по максимальній величині об'ємного ступеня стиску в циліндрах, і підвищені вимоги до якості бензину, а саме до октановому числа. По-друге, гранично висока максимальна температура робочого циклу бензинового двигуна з турбонаддувом вимагає підвищеної уваги до вибору матеріалів випускної системи й лопаток турбіни, конструкції корпусних деталей турбокомпресора (ТКР), необхідності додаткового охолодження підшипникового вузла ТКР, а також до експлуатаційних якостей моторного масла. Механічні нагнітачі можуть бути встановлені в будь-якому місці на двигуні, з одною умовою - шків нагнітача повинен бути вирівняний стосовно шківа коленвала двигуна, тому що нагнітач приводиться в дію пасовою передачею. Механічний нагнітач має прямий зв'язок із впускним колектором і дросельною заслінкою, відповідно, при монтажі необхідно враховувати відстань від нагнітача до дросельної заслінки (впускний колектор питань не викликає). Після установки нагнітача необхідно настроїти електронні системи керування двигуном.

[...]
Начало
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120]