| Історичний екскурс |
Історія органів української юстиції пов’язана з історією зародження української державності. Біля її витоків стояла Українська Центральна Рада. Наприкінці червня 1917 року у першому національному уряді — Генеральному Секретаріаті — було створено Генеральне секретарство судових справ (юстиції) на чолі з В. Садовським. Після проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради від 9 січня 1918 р. України "самостійною… суверенною державою Українського народу", Генсекретарство судових справ перейменовано в новому уряді — Раді Народних Міністрів — на Міністерство судових справ, яке очолив С. Шелухін. За гетьмана П. Скоропадського Міністерством судових справ здійснювалася практично вся правова політика.
15 липня 1918 р. Міністерство судових справ перейменовано на Міністерство юстиції. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів.
Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були: здійснення управління судовими органами та пенітенціарною системою, вдосконалення судочинства в умовах перехідного етапу української державності, кодифікація законодавства, підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів.
У цей період міністрами були М. Чубинський, О. Романов, А. В’язлов, В. Рейнбот.
У грудні 1918 року влада в Україні перейшла до Директорії. Міністерство юстиції очолювали В. Приходько, Г. Сиротенко, Д. Маркович, А. Лівицький. Саме тоді було закладено основу українізації судової системи. Підтвердженням цього є розроблений міністерством закон "Про відновлення гарантій недоторканності особи на території Української Народної Республіки", який можна назвати своєрідною предтечею прийнятої ООН Загальної декларації прав людини.
Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 р. з утворенням при Тимчасовому Робітничо-Селянському Уряді України Відділу юстиції. 29 січня 1919 р. відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О. Хмельницьким. 11 грудня 1919 р. в Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 р. його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є. Терлецький. Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М. Скрипник, В. Порайко, В. Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов-Кеслер.
У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936—1937 рр.) і М. Бабченко (1938—1947 рр.).
У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР. Міністрами юстиції працювали Д. Панасюк, Ф. Глух, К. Згурська (1947—1970 рр.).
У 1963 році Мін’юст було ліквідовано, а його функції покладено на юридичну комісію при Раді Міністрів Української РСР та Верховний Суд УРСР, а на місцях – на обласні суди.
У 1970 році діяльність Міністерства юстиції поновлено. Вона регламентувалася відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 р. Протягом 1970—1990 рр. Міністерство юстиції УРСР очолював В. Зайчук.
Підсумовуючи історичний екскурс радянського періоду діяльності Міністерства юстиції, треба акцентувати увагу на тому, що, як і інші республіканські міністерства, воно не було самостійним у здійсненні державного управління. Його роль зводилася переважно до функції передавальної ланки у багатоступеневій союзно-республіканській системі державного управління колишнього СРСР.
За роки незалежності України міністрами юстиції були В. Ф. Бойко (1990–1992 рр.), В. В. Онопенко (1992–1995 рр.), С. П. Головатий (1995—1997 рр.), С. Р. Станік (1997 — 2002 рр.), О.В. Лавринович (2002 – 2005 рр). Протягом 2005-2006 років посаду обіймали Р.М.Зварич (двічі) та С.П. Головатий. Постановою Верховної Ради України від 1 листопада 2006 року № 295-V Міністром юстиції України призначено Лавриновича Олександра Володимировича.
Проголошення незалежності України, а відтак — розбудова демократичної правової держави, впровадження політичної, економічної та правової реформ зумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції.
Компетенція, функціональні повноваження та завдання Міністерства юстиції визначилися Положеннями про нього від 28 грудня 1991 року та 3 жовтня 1992 року. Однак з прийняттям нової Конституції України та поглибленням, у зв’язку із цим, процесів реформування в усіх сферах суспільно-політичного, соціально-економічного, духовного розвитку суспільства, виникла необхідність у розширенні повноважень Міністерства. Було внесено відповідні зміни до зазначених Положень. Тож робота Міністерства уже регламентувалася Положенням від 18 вересня 1996 року.
У 1997 році Міністерством юстиції України ініційовано розроблення нового Положення про міністерство, яке затверджено Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396/97.
У зв’язку з проведенням конституційної реформи та змінами і доповненнями до Конституції України, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року №2222-ІV, виникла необхідність у розробленні нової редакції положення про Міністерство юстиції, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. №1577.
Систему органів юстиції складають Міністерство юстиції України та його територіальні органи.
До сфери управління Міністерства юстиції належать органи нотаріату, науково - дослідні установи судових експертиз, підприємства, установи та організації.
Структуру центрального апарату Міністерства юстиції складають 14 департаментів, 8 управлінь, 4 самостійних відділи, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Крім того, у складі Міністерства функціонує урядовий орган державного управління – Державний департамент з питань адаптації законодавства. Відповідно до Закону про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" у складі центрального апарату міністерства створено Департамент державної виконавчої служби та відділи ДВС у структурі територіальних органів юстиції.
Міністр юстиції спрямовує і координує діяльність Державного департаменту з питань виконання покарань.
Гранична чисельність працівників центрального апарату Міністерства з 1 січня 2006 року збільшена на 85 одиниць, з 1 січня 2007 року - на 35 одиниць і разом з апаратом урядового органу державного управління складає 882 одиниці.
На 1 січня 2007 року укомплектованість кадрами центрального апарату складає 92,5 % від загальної кількості посад. Не заміщено 49 посад, у тому числі 6 - у законопроектних підрозділах.
Міністерство юстиції здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції, підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.
Зазначені управління юстиції підпорядковані Міністерству і є його територіальними органами.
На 1 березня 2007 року функціонують 414 районних, 27 районних у містах, 89 міських (міст обласного значення), 73 міськрайонних управлінь юстиції.
Міністерство юстиції виконує завдання з визначальних напрямів нормотворчої роботи : розроблення проектів законів України, які безпосередньо випливають із положень Конституції України, та розроблення нових процесуальних кодексів України, що є одним із зобов’язань України перед Радою Європи; приведення законодавства у відповідність з новими Цивільним, Господарським та Сімейним кодексами України; укладення і ратифікація дво- та багатосторонніх міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних та цивільних справах, про видачу правопорушників (екстрадицію), про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання тощо; проведення верифікації підзаконних нормативно-правових актів на відповідність Конституції України та законам України.
У 2006 році Міністерство розробило і подало до Кабінету Міністрів 53 законопроекти, до Міністерства закордонних справ з метою подання Президенту України для внесення на розгляд Верховної Ради – 2, направило до Секретаріату Президента України - 18. Таким чином, всього у минулому році Міністерством розроблено 73 законопроекти (з урахуванням 9 повторно внесених), з яких базових - 17.
З початку роботи Верховної Ради п’ятого скликання (травень – грудень 2006 року) до парламенту подано 53 законопроекти, підготовлені Міністерством. Всього у Верховній Раді знаходиться 21 урядовий законопроект, розроблений Міністерством юстиції, у Кабінеті Міністрів – 15, у Секретаріаті Президента України – 3, в МЗС – 1.
Міністерство подало до Верховної Ради:
проект Господарського процесуального кодексу України;
законопроект "Про внесення змін до Кримінально-процесуального, Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України", метою якого є удосконалення законодавства у сфері кримінально-виконавчої діяльності органів та установ виконання покарань.
16 березня 2006 року прийнято в цілому та підписано Президентом України Закон "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України", проект якого розроблено Міністерством у 2005 році.
Спільно із заінтересованими органами Міністерство проводить роботу з удосконалення Цивільного та Господарського кодексів з метою узгодження їх норм, врегулювання розбіжностей між деякими положеннями Цивільного та Сімейного кодексів та усунення суперечностей між окремими нормами останнього. Розроблено низку відповідних законопроектів.
Подано на розгляд Кабінету Міністрів проект Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності".
Направлено на узгодження до центральних органів виконавчої влади проект Адміністративно-процедурного кодексу України.
27 квітня 2006 року у Міністерстві юстиції відбулося сьоме пленарне засідання Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, на якому було розглянуто, зокрема, проект Концепції державної політики України в сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні. Реформування кримінального судочинства передбачає, насамперед, розроблення нової редакції Кримінально-процесуального кодексу.
Діяльність Мін’юсту спрямована на максимальне сприяння зміцненню інститутів державної влади в Україні і в цьому контексті – проведення державної правової політики.
Міністерство особливу увагу приділяє питанням кодифікації законодавства на найважливіших його етапах. Це стосується змістовного упорядкування системи норм певної галузі права, внесення змін з метою виключення повторень та протиріч між статтями кодексів.
Міністерству належить основна, координуюча роль у сфері нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади.
Міністерство не тільки розробляє законодавчі акти, які мають важливе суспільне значення та координує нормотворчу діяльність центральних органів виконавчої влади.
Указом Президента України від 26 листопада 2003 року № 1348 "Про поліпшення організації законопроектної діяльності" на Міністерство юстиції покладено функції головного розробника проектів законів, що вносяться Президентом України та Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, крім проектів, щодо яких законами України та актами Президента України встановлено інший порядок розроблення. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 4 березня 2004 року № 263 "Деякі питання поліпшення організації законопроектної діяльності", якою передбачено механізм запровадження положень зазначеного Указу.
Міністерство продовжує в рамках компетенції практику інвентаризації законодавства України. Проводиться огляд законодавства, виокремлення проблем, що потребують вирішення шляхом розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів, скасування окремих чинних актів.
Мін’юст забезпечує виконання комплексу заходів, спрямованих на систематизацію законодавства України, запроваджено Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів.
Міністерство та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади. Цей напрям діяльності є одним із найвагоміших засобів забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян та юридичних осіб, усунення порушень чинного законодавства, підвищення законності та дієвості нормативно-правових актів вищезгаданих органів.
Міністерство юстиції забезпечує проведення висококваліфікованої правової експертизи проектів актів законодавства. З 1993 року міністерством проведено понад 17 тис. правових експертиз нормативно-правових актів. За результатами проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів органами юстиції щорічно попереджається прийняття майже 1,5 тис. незаконних правових норм.
Відповідно до ст. 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС Україна взяла на себе зобов’язання щодо приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу у визначених сферах.
Важливий напрям діяльності Мін’юсту — міжнародне співробітництво, в тому числі питання європейської інтеграції, правової допомоги, міжнародного права, а також правової експертизи міжнародних договорів. На 1 березня 2007 року договірно-правова база України про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах налічує 50 двосторонніх та 36 багатосторонніх договорів. Забезпечується участь міністерства в роботі Європейського комітету з правового співробітництва, Комітету Міністрів Ради Європи, Керівного комітету з нагляду за виконанням Спільної програми РЄ/ЄК щодо зміцнення демократії і стабільності в Україні.
Міністерство юстиції є національним органом зі сприяння взаємодії з Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Це надає можливість Україні брати безпосередню участь в розробленні та укладенні багатосторонніх міжнародних договорів з міжнародного приватного права, прискорити врегулювання правових відносин у цивільних справах з багатьма державами шляхом приєднання до існуючих Гаазьких конвенцій.
Міністерство юстиції є уповноваженим органом з легалізації документів, виданих підприємствами і установами України, для використання за кордоном (з приєднанням України до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року).
Міністерство юстиції є відповідальним за експертне забезпечення правосуддя. Міністерству підпорядковано 8 науково-дослідних установ судових експертиз: Київський, Харківський, Одеський, Львівський, Донецький, Кримський, Дніпропетровський інститути та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
Основною метою діяльності інститутів є розроблення науково-методичної бази судової експертизи та задоволення потреб органів дізнання, попереднього слідства і судів у використанні можливостей судової експертизи при розслідуванні та розгляді кримінальних справ. У 2006 році проведено майже 78 тис. експертиз.
Однією з пріоритетних сфер діяльності Міністерства юстиції є організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Державна виконавча служба входить до системи органів міністерства. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України з метою, насамперед, захисту прав і свобод людини та громадянина, підтримання режиму законності і правопорядку в державі. Усунено ситуацію, коли суди ухвалювали рішення і самі організовували їх виконання.
На Мін’юст покладено функцію організації роботи нотаріату. Вчинення нотаріальних дій здійснюється 1 439 державними нотаріусами та 3 282 — приватними (на 01.01.2007). Проектом нової редакції Закону України "Про нотаріат" передбачено створення єдиної системи нотаріату.
Чільне місце в системі органів юстиції займають органи реєстрації актів цивільного стану, які одними з перших державних органів документують людину і громадянина. Органи РАЦС щорічно обслуговують майже 3 млн. громадян.
Важливим напрямом діяльності Мін’юсту є легалізація всеукраїнських об’єднань громадян, проведення реєстрації міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, контроль за дотриманням об’єднаннями громадян положень їх статутів; проведення реєстрації політичних партій та їх символіки, контроль за додержанням політичними партіями статутних положень, вимог Конституції та законів України, а також проведення реєстрації всеукраїнських творчих спілок, Торгово-промислової палати України, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань та символіки відповідних об’єднань громадян і благодійних організацій, статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами України.
У процесі політичної реформи значно підвищується роль політичних партій у розбудові демократичного, громадянського суспільства. На 1 березня 2007 року Міністерством юстиції зареєстровано 138 політичних партій.
Особливу увагу Міністерство юстиції приділяє розгляду звернень громадян.
Міністерство юстиції, його територіальні органи забезпечують роботу з координації діяльності органів виконавчої влади з питань правової освіти населення.
На Мін’юст покладено обов’язки щодо організаційного забезпечення роботи Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення.
Відповідно до своєї компетенції Міністерство юстиції забезпечує виконання Національної програми з правової освіти населення. При органах юстиції функціонує 783 громадські приймальні, які надають громадянам безоплатну правову допомогу.
Міністерство юстиції з метою оперативного інформування юридичних та фізичних осіб про прийняті закони України та інші підзаконні акти забезпечує вихід у світ низки друкованих видань. Два рази на тиждень видається інформаційний бюлетень "Офіційний вісник України", у якому публікуються усі поточні нормативно-правові акти, включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. У 1999—2002 рр. щоквартально, а з 2003 року – щомісячно видається "Бюлетень Міністерства юстиції України". У ньому висвітлюються науково-практичні аспекти найбільш важливих проблем законодавства України, хід судово-правової реформи в державі, обговорюються найважливіші законопроекти, аналізується практика застосування нормативно-правових актів тощо.
Щотижнево видається "Офіційний вісник нормативно-правових актів з митної справи, фінансів, податків та бухгалтерського обліку". Забезпечується випуск фундаментального багатотомного видання "Систематичне зібрання чинного законодавства України".
Відкрито веб-сайт Міністерства юстиції, на якому розміщується інформація про його багатогранну діяльність.
З метою забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб Державним підприємством "Інформаційний центр" Мін’юсту підтримується функціонування Єдиних та Державних реєстрів: Державний реєстр іпотек, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Державний реєстр право чинів, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (ЄДРВП), Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Спадковий реєстр, Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій, Єдиний реєстр довіреностей, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиний реєстр нотаріусів України, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів.
Отже, коло повноважень органів юстиції надзвичайно широке, їхня діяльність має багатогранний характер. Міністерство юстиції послідовно і виважено продовжує здійснення реформування своєї галузі з метою утвердження демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, принципів справедливості та гуманізму, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, становлення повноцінного громадянського суспільства.
| На попередню сторінку |