Актуально
| Результати конкурсу "Хто для мене Іван Мазепа?" |
| Веб-конференція |
Популярні публікації
- Ігор Пелих: «Хто вмієдолати перешкоди, той досягає успіху»
- На захисті суверенітету
- Пам’ятнику Мазепі - бути!
- Куди «пливуть» кадри?
- Сергій Іванюк в гостях у НББ!
Нові файли
- Слава_Україні!
(MP3) - Україно
(MP3) - Моя мала
(Океан Ельзи)
Хмаринка тегів
"Відкрита "Не B.A.N.D. Club Dalai Dazzle Dreams Heads Hour Karbido Lama LowLands-2008 Mad Made Maxima Millennium Sela Shopping Ukraine» VINTA Vinta! Voo “Не Ґринджоли Євген Євгенія Євробачення Євробачення-2009 Євтушенко Єгор Єдіноє «Мазепа. Їжакевич Іван Іваничук Іванна Івано-Франківськ Іванюк Івасюк ІвоХто на сайті?
Зараз на сайті: 1 гістьДрузі
Експорт новин
| Кизилкум – червона пустеля |
| 03.06.2009 | |
|
Незважаючи на екстремальні кліматичні умови - спеку вдень і різке зниження температури вночі, а також бідність рослинного і тваринного світу, пустелі завжди були особливим місцем – як для натуралістів, так і для послідовників різних релігій, які прагнули спокою та духовного самозаглиблення. І їх можна зрозуміти, адже, за словами одного мандрівника пустелями Центральної Азії, інколи тут стоїть така тиша, що дзижчання жука, який пролітає поруч, видається ревінням реактивного літака.
Для більшості мешканців колишнього Радянського Союзу найбільш романтичним ореолом, без сумніву, овіяна назва «Каракуми». От і я з дитинства мріяв побувати там і вже у шість років написав список необхідних для походу в пустелю речей: «Шкарпетки – 4 пари, термос – 1 шт., … мама – 1 шт». Коли ж у мене з’явилася можливість відвідати Центральну Азію, з’ясувалось, що для поїздки в Туркменистан, на території якого розташована пустеля Каракуми, потрібна віза, яку до того ж нелегко отримати. Зважаючи на обставини, я зупинив свій вибір на іншій пустелі – Кизилкум, у сусідньому Узбекистані, куди віза не потрібно.
Кизилкум займає площу, що становить майже половину території України (300 тис. км²). Ця 11-та за величиною пустеля світу розташована у межиріччі Амудар'ї та Сирдар'ї - найбільших річок Центральної Азії. На самій ж території пустелі немає жодного поверхневого джерела протічної води, зате є багаті запаси прісних підземних вод, які й використовуються місцевим населенням. «Криниця» узбецькою – «кудук». Звідси й назви міст, розташованих посеред пустелі – Кулкудук, Аяккудук, Узучкудук і знамените промислове містечко Учкудук («три криниці»). Більша частина поверхні Кизилкуму рівнинна - лише на півдні пролягають древні хребти Тамдитау, Казахтау, Актау, Нуратау, з назв яких неважко здогадатись, що «тау» означає «гора». Тут знаходять велику кількість викопних рештків різних динозаврів, у тому числі тиранозаврів, ранніх птахів і ссавців, акул, скатів, земноводних, крокодилів і птерозаврів.
Бачили багатьох тварин, які тут вимерли, наприклад, тигрів, мешканці древнього Хорезму, розташованого на заході пустелі, неподалік від Амудар’ї (у теперішньому Каракалпакстані). Цивілізація тут виникла ще в ІІ тисячолітті до н.е., створила систему каналів для іригаційного землеробства, близько тисячі фортець, безліч творів мистецтва. Нині в цьому місці, яке порівнювали з древнім Єгиптом і Вавилоном, панують ящірки та змії, а в руїнах фортець, як кажуть, живуть духи пустелі і душі предків. Крім Карапалпакстану, значна частина пустелі розташована в Навоїнській області. Мій гід стверджує, що ця область така велика, що в ній вмістилося б шість Францій (хоча весь Узбекистан менший за Францію). Однак, не варто дорікати йому за неправильну інформацію: узбеки патріоти і в їх уяві все в цій країні найбільше і найкраще. Сказати узбеку, що він перебільшує – вразити його найщиріші почуття. Адміністративний центр області – місто Навої, назване на честь всесвітньовідомого середньовічного поета, розташоване на крайньому півдні області. Рухаючись від нього на північний схід, потрапляємо в містечко Нурата – центр паломництва мусульман, які приїжджають сюди, щоб поклонитися суфійському святому - Шейху Абу Хасану Нурі, який похований на території мечеті XIV століття. Поруч з гробницею святого – басейн ІХ ст., у якому живе велика кількість риби «маринки», яку мусульмани вважають священною. Неподалік – руїни цитаделі, нібито збудованої воїнами Олександра Македонського під час його переможного походу на схід; хоча в цих місцях чи не кожен камінь пов’язується з іменем славетного полководця (як на Західній Україні з іменем Олекси Довбуша).
Ще далі на північний схід розташоване озеро Айдаркуль довжиною 250 км і шириною 8-15 км. Раніше Арнасайська низовина, де тепер озеро, заповнювалась водою лише на короткий час і висихала з настанням спекотної погоди. На початку 60-х на ріці Сирдар’я на півдні сусіднього Казахстану було створено Чардаринську ГЕС. Рівень води контролювався шлюзами, але у 1969-му трапився сильний паводок, шлюзи відкрили і майже рік спрямовували воду в Арнасайську низовину. В результаті утворилось озеро. Незважаючи на спланованість акції, населення затоплених територій вода застала зненацька - вони втратили багато речей, домашніх тварин. Нині цю подію назвали б екологічно-гуманітарною катастрофою - тоді ж то був лише епізод героїчного перетворення країни на шляху до загального благоденства. В озеро запустили рибу: судака, сазана, сома, якою тепер годують туристів у таборах біля озера. В одному з таких таборів поселився і я. Розташувавшись у запропонованій мені юрті, пішов гуляти пустелею. А пісок тут і дійсно червонуватого відтінку (в перекладі з узбецької і казахської Кизилкум – «червона пустеля»). З рослинності переважають колючі трави та кущі, серед яких найбільш поширений – саксаул, коріння якого у пошуках води може заглиблюватись на 40 м! Невдовзі я побачив щось, що заставило мене завмерти – з-за куща виглядала довга шия і химерної форми голова якоїсь істоти. Що це? Динозавр? Невідомий науці вид? Та ні – тварина, відома людині впродовж тисячоліть (але від того не менш загадкова) – двогорбий верблюд-бактріан. Вид верблюда в його природному середовищі захоплює, від нього важко відірвати очей. Працівники табору пропонують покататися на верблюдах – хіба від такого відмовишся? От тільки чому мені попався найбільш норовливий: всі верблюди, як верблюди, а він реве, як голодний віл, ще й намагається вкусити за руку погонича. На щастя, обійшлось без ексцесів. Крім верблюдів за час мого перебування в пустелі я бачив зайців, лисицю-корсака, яскраву бджолоїдку і дрохву – найбільшого літаючого птаха вагою до 16 кг. Дрохва – улюблений об’єкт полювання арабських шейхів, тож винищивши вид на рідних теренах, вони зачастили і в Узбекистан, де популяція дрохви також зменшується. Зустрічаються також антилопи-джейран, ховрахи, піщанки, тушканчики, барханна та степова кішки, змії: ефа, гюрза, полози, ящірки і степові черепахи. Більшість тварин майже або ніколи не п’ють, отримуючи воду з їжі. Для захисту від спеки і зменшення потреби у воді більшість з них веде нічний спосіб життя, а деякі, наприклад, степові черепахи, значний період часу проводять у сплячці, прокидаючись лише на короткий час весняних дощів, коли з’являються ніжні трави та квіти (кажуть, пустеля тоді особливо красива).
Ввечері знову йду в пустелю. Які ж галасливі ці іспанці (група яких приїхала в табір разом зі мною): вже й вогні табору зникли за дюнами, а все ще чути їх крики та сміх. Іду далі, намацуючи ногою шлях поміж колючок і ризикуючи заблукати. Аж ось - нарешті шум табору залишився позаду і я зміг уповні насолодитися чарами пустелі: запахом піску, що віддає тепло; видом нічного неба, всіяного міріадами зірок; голосом тиші…
Життя у пустелі просте. Тут немає телевізорів, телефонів чи інших благ цивілізації. Пустеля приваблює своєю первозданною красою, суворою простотою і здатністю оживати після найменших опадів. І хто хоч раз бачив схід сонця над пісками, цвітіння тюльпанів весною, знає, що неодмінно повернеться сюди ще раз.
Павло Кузик для НББ!
|
Додати коментар
Нові повідомлення форуму
- CEE Extreme 240 caps x 1200 mg without p...
- purchase Anaphen Hardcore 90 caps x 750 ...
- Digestive Support Dogs 1 bottle x 60 cap...
- buy discount buy Amino Mass 3 bottles x ...
- Як бути з радикально налаштованими росія...
Опитування
Останні коментарі
- Кількість, що здолає якість
перечитав і подумав: зараз я ніколи такого не напи... - Україна чи УРСР?
Цікавий матеріал. До речі, в нас на Олешківщині (Х... - Сашко Положинський: «Будь-яка ...
О! Дівчата, гарна стаття! Вітаю з дебютом! :-* :-* - Представники тюркської молоді ...
Саме тому тут і стоїть ця новина: дати зрозуміти т... - Турківщина - серце бойківськог...
Буде !
Авторизація
| Вітаємо Гість. |
Забули пароль? || Реєстрація |
Коментарі
2009-06-0322:55:20 Наступного разу як будеш туди їхати - кажи. Я з задоволенням складу компанію :)
2009-06-0323:27:57 гарно написано
2009-06-0406:12:25 Павло,
стаття написана настільки чудово, що дійсно хотілось туди б поїхати
2009-06-0413:04:54 Нет, обов'язково скажу.
2009-06-0413:06:54 Виникає непереборне відчуття спакувати речі і майнути в пустелю, хоч до цієї статті особливих синтиментів пустеля в мене не викликала…