Статтi

Путінська демократія в Ерзянь Мастор

Короткою виявилась ера нової демократії в Російській Федерації. Так і не діставшись світлого майбутнього, народи Федерації одразу ж "занурились у багнюку великоруської псевдодемократії", - пише ерзянський публіцист Дріґань Толай на сторінках газети "Ерзянь Мастор". Та й саме слово «демократія» майже втратило свій первісний зміст, кажуть діячі національних рухів у РФ.

Створення вертикалі влади завершилося втратою навіть тих демократичних атрибутів, які хоч вдавали участь народу в управлінні країною:

а) Президент тепер сам призначає губернаторів і своїх представників;

б) Ґосдума під керівництвом «ЄдРо», як сказав Лєанід Івашов («Правда», жовтень 2007 р.), перетворилася «на аморальний, безпринципний тупий механізм зі штампування антинаціональних законів»;

в) стрімко зникли національні округи і області – виконується протокол Жиріновського про ліквідацію корінних народів, а новим господарям тепер не треба озиратися на міжнародні закони про природокористування; грабіж і продаж природних ресурсів стали тотальними;

г) наскрізна корумпованість чиновництва стерла навіть контур демократичних принципів самоврядування на місцях;

д) ностальгія за КПСС породила «Єдіную Рассію».

Можна ще довго перераховувати «досягнення» чинного авторитарного режиму, але «Васька слухає та їсть...»

І ось на тлі такої зяючої провалами демократії стає зрозумілою позиція керівництва Республіки Мордовія щодо ерзян. Нацькована згори мордовська знать на чолі з Лузґіним А.С., упиваючись безкарністю, влаштувала цинічний за задумом і примітивний за виконанням спектакль на Раськень Озкс 2007 року.

Доля зрадника у всіх народів світу однозначна – його зневажають хазяї та ще більше зневажають його ті, кого він продав за «шмат гнилої ковбаси»… Весною цього року «толпою жадною стоящие у трона» як базарного баригу судили великого мого одноплемінника та сучасника Шаронава Алєксандра Марковича, але він так й лишиться в історії світової літератури творцем етносу «Масторава». І нікому з режисерів цього жалюгідного судового фарсу не соромно за скоєне, бо закони в сьогоднішній Росії написані для тих, у кого влада, адміністративний ресурс, гроші та сумнівний авторитет. А прокуратура всіх рівнів наглядає за торжеством цих нових законів…

Лузґін А.С., Мосін М.В., Мішин Ю.А. й решта всієї «наукової громадськості» Мордовії, все-таки є на цій грішній землі загальнолюдська етика! Невже вам перед своїми рідними та близькими не соромно за свої вчинки? Адже ви зганьбили своїх близьких на всі часи, ставши трунарями свого народу! Чому ніхто з вас не зволів вступити з нами в полеміку щодо тих наших «помилок», на які вказали ви? Логічно, що це входило до кола ваших робочих обов'язків. Ви і тут схитрували. Жодного разу нічого не сказали на сторінках «Ерзянь Мастор». Нечесно, панове мордовські! А ось «шестерити» на безглуздих судових розправах ви майстри, прямо-таки професіонали!

Зрозуміло, що я читав статті Алєксандра Лузґіна, написані в 90-і роки. Їх написав ерзянин. І всьому колись написаному в статтях мордвин-начальник Лузґін А.С. в обмін на міністерський пайок зрадив.

Зараз ви отримали наказ засудити газету «Ерзянь Мастор». І без цього всім зрозуміло, що закон про екстремізм написаний для придушення корінних народів, знищення свободи думок і поглядів. І якщо ерзяни на священному кургані були приглушені тупою попсою та фривольними частушками, то яким словом позначити вас, того, хто створював буквально екстремальну ситуацію?! Ми з'їхалися зі всієї федерації на законне дійство, а екстремістами і провокаторами були ви – Конаков, Лузґін та інші. Вам час зрозуміти, що із забороною наший газети зникнете й ви.

Ось прочитають мою статтю ваші «аналітики» і скажуть: «Молодець Лузґін – глушить своїх. І він поки що нам потрібний. Поки потрібний…»

Але коли труїти і переслідувати буде нікого – старих й вірних служак перестають годувати. Поки ми є, буде і вам що поїсти. Але прощення вам не буде ні на небесах, ні на землі наших предків.

Дріґань Толай, Олеж веле

Самара енкс

http://erzia.saransk.ru/