Lviv region

Карти

Львівська область розташована на крайньому заході України. Межує на півночі та північному сході з Волинською та Рівненською, на сході і південному сході — з Тернопільською та Івано-Франківською областями, на півдні — із Закарпатською областю. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею.

Обласний центр — м.Львів

Область населена переважно українцями, у гірській частині області проживає етнічна група бойків.

Природні умови області різноманітні, що зумовлено її розташуванням на стику різних фізико-географічних perioнів. Львівщина лежить у межах лісостепової зони та Українських Карпат. Рельєф області на півдні — гірський, далі на півночі змінюється на височинний у Передкарпатті, горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі і Верхньосанській рівнині та знову височинний у межах Волинської височини. Найбільші підвищення Подільської височини Львівської області — Розточчя (до 397 м), Гологори з найвищою вершиною рівнинної частини області — г. Камулою (471 м) та Вороняки (до 440 м). На півночі переважають ліси та лісостеп, на південному заході простягаються Українські Карпати. Їхню зовнішню смугу становлять Бескиди, що складаються з паралельних хребтів і долин. Пересічна висота Верхньодністровських Бескидів — 750 м та Сколівських Бескидів — 1200-1360 м. Внутрішню смугу утворює Вододільний хребет з г. Пікуй (1408 м) — найвищою точкою Львівської області.

Клімат Львівської області помірно континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди), а також континентальних повітряних мас. Неоднорідність поверхні обумовлює помітну відмінність клімату різних частин області — тепліший на рівнині і холодніший в горах. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не спекотне, іноді прохолодне (особливо у Карпатах). У горах клімат значно суворіший, спостерігається зниження температури з висотою (близько 0,5 градусів на 100 м висоти). Сніговий покрив нестійкий, встановлюється у грудні, сходить у березні. Найбільша його висота у лютому (30-40 см на рівнині й 50-100 см у горах).

Природна рослинність представлена лісовими, лучними та болотними угрупованнями. Ліси широколистяні мішані, хвойні. У гірських та північних районах великі масиви лісів (сосна, ялина, бук, дуб, граб).

Розподіл гідрографічної сітки області зумовлений положенням її в межах Головного Європейського вододілу, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів. Територією області течуть 8950 річок, з них 216 довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дніпра і Дністра (басейн Чорного моря) та Західного Бугу (басейн Балтійського моря). Найбільша річка — Дністер (довжина у межах області 250 км), його притоки: Бистриця, Стрий, Свіча (праві), Стривігор, Верещиця (ліві). До басейну Чорного моря належить також р. Стир (притока Прип’яті), до басейну Балтійського моря — притоки Західного Бугу Полтва і Рата, а також Вишня і Шкло (притоки Сану). На території області багато невеликих озер, найбільші — Янівське, Дроздовицьке та Любінське. В області нараховується більш як 100 джерел мінеральної води різного складу, більшість з них використовується для лікування. Здійснюється також промисловий розлив лікувально-столових вод «Олеська», «Моршинська», «Трускавецька», «Сколівська», «Солуки».

Львівська область має значні курортні, оздоровчі, спортивні та екскурсійно-туристичні рекреаційні ресурси (природні умови, історичні, архітектурні, етнографічні пам’ятки). На думку мешканців інших регіонів України та іноземних туристів, найцікавішим є передусім Львів. Але Львівщина – це також гори, передгір’я, замки й інші пам’ятки та цікаві місця. Тут здебільшого збереглися елементи, споруди чи ансамблі всіх важливих європейських архітектурно-містобудівних напрямів: давньоруського, романського, готичного, ренесансу, бароко, класичного, ампіру, модерну тощо.

Найвідоміші гірськолижні курорти - Славське, Тисовець, бальнеологічні курорти - Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любінь, Шкло, Немирів.