«Запорожець на престолі»
М. Грушевський

Київський князь Святослав Ігоревич (939-972) – видатний військовий і політичний діяч, одна з найяскравіших постатей давньої доби історії України, син Ігоря та Ольги.

“Святослав був середній на зріст, міцної статури, мав блакитні очі, густі брови, плоский ніс, ...був хоробрий і спритний, як барс” – так описав його очевидець Лев Діакон, який на власні очі бачив Святослава при укладанні договору з імператором Візантії Іоанном Цимісхієм. Серед своїх дружинників відрізнявся завжди чистою білою сорочкою та локоном довгого волосся на виголеній голові. Пізніше така зачіска (оселедець) була характерною для запорозьких козаків, а в часи Київської Русі це була ознака знатності князівського роду, як і золота серга з великим рубіном.

Святослав був мудрим, далекоглядним політиком, хоробрим воїном, благородною людиною. Він воював протягом усього свого правління. Князь попереджав своїх ворогів про те, що буде битися з ними: «Йду на ви», тобто іду на вас війною. Святослав намагався збільшити територію давньоруської держави, захистити її кордони, зробити безпечним волзький торговий шлях і взяти під свій контроль увесь великий торговий шлях «із варяг у греки». Ім’я Святослава було відоме у Європі та Західній Азії.

Перший військовий похід княжої дружини датовано 964 роком. Його наслідком стала переорієнтація племені в’ятичів з Хазарії на Київ. До візиту Святослава мешканці міжріччя Оки й Волги справно платили данину ласим до грошей хазарам. Князь довів в’ятичам, що набагато корисніше дружити з Києвом, а тому будь-які контакти з хазарами варто припинити.

Повернувшись до Києва, де увесь цей період від його імені правила Княгиня Ольга, із тріумфом, лаврами переможця та багатою здобиччю, Святослав чи не одразу почав розробляти план наступного воєнного походу. Цього разу в полі зору давньоукраїнського політика-практика опинилися Херсонес та Візантія.

У відповідь візантійський імператор Нікифор ІІ Фока змушений був відкупитися – до Києва прибув заможний херсонесець Калокір із величезним на той час презентом, 15 центинаріями золота. Навзамін Калокір запропонував Святославу підкорити Болгарське царство, яке на чолі з царем Сімеоном досить вдало воювало з Візантією. Поміркувавши, київський князь обрав варіант розширення кордонів держави з метою перетворення Болгарії на союзника у неминучому зіткненні з Візантією.

Навесні 970 року відбулася битва під Аркадіополем. Візантійці вкотре програли і вкотре змушені були сплатити викуп. Але від агресивних планів не відмовилися. Вже через рік їх величезна армія взяла в облогу болгарську столицю Преславу.

У квітні 970 року візантійський імператор Іоанн Цихімський особисто виступив проти Святослава, який знаходився у м. Доростол (Болгарія).

Почалася виснажлива облога Доростолу. Тривала вона від 24 квітня по

22 червня 971 року. Обидві сторони пішли на переговори. За договором імператор Візантії зобов’язувався пропустити військо Святослава додому, забезпечивши його харчами на дорогу.

У 972 р., повертаючись додому, Святослав у районі дніпровських порогів зіткнувся з печенігами і загинув під час битви.