15 вересня 2008 року

Св. муч. Маманта.
Преп. Івана Посника, патр. Царгородського.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів
• Прохання про молитву

Святий Мамант

Святий Мамант народився у III ст. у Кесарії Каппадокійській у Малій Азії і був побожним християнським юнаком. Під час жорстокого переслідування християн погани ув'язнили Маманта і намовляли відступити від Христової віри, але він був непохитним. Тоді його жорстоко мучили, а потім кинули у море. Але Бог послав Мамантові на поміч ангела, який вивів його на сушу. У горах поблизу Кесарії юнак почав вести життя пустельника. Після довгих років богоугодного життя Мамант знову потрапив в руки гонителів християн і був смертельно поранений. Віддав Богові свою святу душу 274 року.

Святий Іван Посник

В тому часі, коли головою Христової Церкви був св. Григорій Великий, царгородським патріархом був св. Іван Посник. Походив з царгородської міщанської родини. Спочатку був він золотником і визначався побожністю, милосердям до вбогих і любов’ю самоти. Коли став патріархом (582 рік), то не раз шість днів нічого не їв, аж сьомого дня приймав трохи поживи; звідси й назва "посника". Був він опікуном сиріт і заступником покривджених. Помер 2 вересня, приблизно 595 року, проживши 96 літ.

2 послання ап. Павла до Коринтян 12, 10-19

Браття, милі мені немочі, погорди, нестатки, переслідування та скорботи Христа ради; бо коли я немічний, тоді я сильний. Хвалячись, я став безумний. Та ви мене до того примусили. Бо ви повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих архиапостолів, хоч я й ніщо. Ознаки справжнього апостола були вам видні у всякому терпінні, в знаках, чудах та силах. Чим бо ви були менші від інших Церков - хіба тим, що я не був для вас тягарем? Простіть мені цю кривду Ось утретє я готовий прийти до вас і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати маєтки батькам, а батьки дітям. Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений? Та нехай буде, що я не обтяжував вас, але, бувши хитрим, узяв вас підступом. Чи я використав вас через когось із тих, що до вас був послав? Я ублагав Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим духом ходили, не тими самими слідами? А, може, ви ще думаєте, що ми виправдуємося перед вами? Ми перед Богом у Христі говоримо, - а все це вам, любі, на збудування.

Євангеліє від Марка 4, 10-23

Того часу приступили до Ісуса Його учні, як Він зостався на самоті, і запитали, що означали притчі оці. І сказав Ісус їм: Вам дана Тайна Царства Божого, тим же, що осторонь усе дається у притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, слухаючи, не розуміли, щоб, бува, не навернулись і щоб їм не простилось. І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? Сіяч сіє слово. Ті що край дороги, де сіється слово, коли почують слово, сатана зараз же приходить і бере геть посіяне в них слово. Так само посіяне на каменистому грунті — це ті, що, почувши слово, зараз же з радістю його приймають, але, не маючи у собі коріння й стійкости, вони згодом, коли настануть утиски або переслідування за слово, негайно зневірюються. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших річей увіходять і заглушують слово, і воно стає неплідним. А що посіяні на добрій землі, це ті, які чують слово, його приймають і приносять плід: хто у тридцять, хто у шістдесят, хто у сто разів більше. І говорив їм: Хіба вносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику? Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що не вийшло б на явне. Хто має вуха слухати, хай слухає!

Майбутні батьки

У залі в нервовому чеканні сиділо кілька майбутніх бать­ків. Одному з них медсестра зробила знак рукою і ска­зала: «Вітаю, у Вас син!»

Інший чоловік аж випустив з рук свій журнал, і під­скочивши, закричав:

– Гей, що за порядки! Я прийшов на дві години раніше від нього!

Деякі речі, однак, не піддаються організації!

Ентоні де Мелло "Молитва жаби", том 1 - Свічадо, 1999

Прохання про молитву

З 9 грудня 2003 року на цьому місці у "Покутті" Ви можете подати своє прохання про молитву. А ми передамо його сестрам-монахиням Української Греко-Католицької Церкви, які будуть молитися у Вашому намірі. Якщо Ви не заперечуватимете, прохання буде активізоване тут (тільки текст прохання, без вказівки імені та прізвища того, хто просить про молитву).

Запрошуємо відвідувачів нашої сторінки до спільної молитви, адже Господь наш Ісус Христос сказав: "Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них" (Мт. 18, 20), - а також: "Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Мт. 7, 7). Як відомо, молитви є різні (одна триває декілька хвилин і інша - лічені секунди), тому просимо про таку молитву, яку матимете змогу промовити.

Просимо помолитися

- за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея (Шептицького) та Ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого);
- за благословення для Андрія та Оксани, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї, і щоб Господь Бог подарував їм дитину;
- за здоров'я та благословення для Ольги, Романа, Марії, Дмитра, за мир, злагоду і любов у їхній сім'ї;
- за Боже благословення для Руслана і Лесі.

Якщо Ви бажаєте залишити своє прохання, то просимо заповнити нижчеподану форму (формулювання прохання має бути чітким і лаконічним).