перша • новини • статті • народні новини • листи • крим • захід • восток • форум пошук • контакти  

Мирослав Кальба: Роман Шухевич і ДУН

додано: 16-06-2007 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1181977051.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• • Освіта і наука •

Мирослав Кальба
Старшина Куреня “Нахтіґаль”


Роман Шухевич і ДУН

( у 100 ліття народження і 66 ліття ДУН )




1939-тий рік приніс зі собою в Европу Другу світову війну. Блискавичними наступами танкових частин і налетами авіяції Німеччина почала завойовувати сусідні держави одну за одною, а її фюрер креслив нові кордони Европи. Для забезпечення собі запілля, з упадком Польщі, Галичину і Волинь віддав Росії, та й заключив з нею навіть сепаратний мир. Та однак усім було ясно, що цей союз не надовго, бо, завоювавши своїх сусідів, як тільки Німеччина забезпечить власне запілля, вона піде наступом і на Росію, без завоювання якої не може наступити перебудова Европи за планами її фюрера.

Українські політичні партії себе самоліквідували і українське суспільство було обезголовлене. А події, які наступали мов буря, вимагали бути готовими , до наступаючого моменту, якого не можна було пропустити. Саме тоді на чоло українського революційного руху виходить Степан Бандера, за яким стояли тисячі української революційної молоді, які були свідомі того, що волю можна пиш кров`ю здобувати, бо “хто нас визволить, той і поневолить”. То ж зразу почалась праця, щоб ідея самостійности України стала власністю всього українського народу.

В таких несприятливих обставинах молоде націоналістичне покоління взяло на себе відповідальність керівництва, щоб довести український народ до наміченої мети в той такий жорстокий час. Взяло воно ту відповідальність і вив'язалось із нього взірцево-бездоганно.

Основним ворогом української державности завжди вважався російський імперіялізм, байдуже, в якій би формі чи ідеї він себе проявляв. Сподіваючись німецько - совєтської війни, український народ підготовлявся використати її виключно для того, щоб відбудувати свою самостійність, соборність і свободу. Вірилось, що з хвилиною походу німців на Схід, українська проблема мусить виринути на верх на самому початку війни, та, що Німеччина не повторить помилок Наполеона чи часів Першої світовох війни, і без проголошення Незалежної України та без її допомоги не буде спроможна заволодіти Росією.

З іншого боку, українські політичні діячі не мали довір`я до Німеччини. Вони читали Гітлерів “Майн Кампф”, в якому говорилось про Україну як майбутню німецьку кольонію. Вони пам`ятали про ганебне віддання мадярам на поталу Закарпатської України, як також віддання Гітлером Галичини і Волині після війни з Польщею 1939-го року Сталінові, не зважаючи на його запевнення про відновлення Західньо-Української Республіки.

1940 року ОУН проголошує “Маніфест ОУН”, в якому подає, що боремося “За Свободу Народів і Людини” і тільки через повний розвал московської імперії і шляхом Української Національної Революції та збройних повстань здобудемо Українську Державу.

На весну 1941 року II Великий Збір ОУН схвалює таку Військову Постанову - що “Для здіснення своїх цілей ОУН організує і вишколює власну військову силу”. Велика відповідальність за виконання постанов ІІ Великого Збору лягла на військову референтуру Проводу ОУН, у якій шефом штабу в цей час був Роман Шухевич. Він разом зі своїм штабом опрацьовують плян створення військової сили. Їхній плян організування українських леґіонів як -”Дружин Українських Націоналістів” (ДУН) із добровольців , готових на кожну самопожертву, був затверджений Проводом ОУН. Зразу ж наступила підготовка до їхнього створення при Німецькій Армії як самостійної української військової одиниці, і в короткому часі почався вишкіл перших двох куренів під назвою “Нахтіґаль” і “Ролянд”.

Передумови творення ДУН були такі - Формуванням ДУН займається ОУН і ДУН йому підлягає і перед ним зобов`язується присягою. Завданням ДУН є боротьба проти Москви за Суверенну Українську Державу. ДУН складають присягу українській державі, а не Німеччині, ні тим більше Гітлерові. ДУН може бути вжитий виключно на протиросійському фронті. Українські старшини командують ДУН - ом. ДУН має свого капеляна. Військовий вишкіл починається кожного дня вивішенням українського прапору і закінчується відспіванням української патріотичної молитви.

Головною метою Військової Референтури при ОУН було мати хай невелику, але перфектно вишлолену частину, з якої в остаточному зможе бути кадр для повстанських формацій.

- - - - - - - - - - - - - - - -

Курінь “Нахтіґаль”, командиром якого був сотник Роман Шухевич, раннім ранком 30 червня 1941 року перший входив у Львів, де його вітали маси наших людей, та був учасником проголошення Відновлення Української Держави з прем`єром Ярославом Стецьком на чолі. Зі Львова курінь пішов далі в передовій лінії фронту через Тернопіль - Проскурів до Вінниці. Коли німці не визнали державницького Акту, арештували Голову Українського Державного Правління Ярослава Стецька і Провідника ОУН Степана Бандеру, обидвіі формації ДУН зголосили німецькому командуванню, що воювати не будуть, доки німці не визнають проголошення Самостійности України, не звільнять усіх арештованих членів ОУН на чолі з Провідником, негайно не звільнять з ув`язнення Голову і членів Державного Правління й усіх політичних в`язнів.

Це був наш відважний і рішучий виступ - спротив гітлерівській Німеччині, без огляду на наслідки, які для життя кожного з нас могли бути фатальні. Німці спочатку було погодилися на наші вимоги, але обіцянки не дотримали і це призвело до того, що курені “Ролянд” і “Нахтіґаль”, вірні ідеям і своєму політичному Проводові, було розв`язано.

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Дружини Українських Націоналістів виконали своє творче для революційно - визвольної боротьби завдання. Будучи незмінно українським мілітарно – політичним чинником і - за незвичайно важких умов, завдяки винахідливості і реалістичній принцовості Романа Шухевича – важливим арґументом у руках суверенної української політики - у пригожий час стали ДУН протинімецьким, а не лише дієво протиросійським фактором сили. Отже задум творення ДУН, якого творцем і душею був Роман Шухевич блискуче виправдався політично і мілітарно. Роман Шухевич черговий раз показав свій небувалий талант єднати вірність принципові суверенітету української політики і незвичайно складну реальну дійсність, співвідношення сил. Він виявився геніяльним стратегом революційно - політичної повстанської діі у найважчій епосі нашої боротьби.

Перш ніж на горизонт дії вийшла Українська Повстанська Армія, треба було створити передумови її появи.
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Роман Шухевич мав надзвичайно глибоку візію партизанської боротьби.

Роман Шухевич - людина кольосального світогляду - уже підчас творення куренів ДУН інтуїтивно відчував, що доведеться воювати підпільно за свободу свого народу. Уже тоді він знав, що важливим у підпільній боротьбі - мати відповідну кількість висококваліфікованих старшин, значно більше, ніж мають їх у регулярній армії. Тому Шухевич поставив вишкіл в такій площині, щоб навіть стрілець в разі потреби міг керувати більшою одиницею в боях, та, щоби не лише умів виконувати накази, але, щоб умів їх видавати та за них відповідати. Тому-то усі стрільці “Нахтіґаля” перейшли і старшинський вишкіл.

Підчас вишколу найбільше часу присвячувано польовим вправам. Часто бувало так, що в польових вправах ми проходили більше 30-ти км., і кожного разу групи і командири змінювались. А завдання були: фронтові чи фланґові забезпечення, зустрічі з ворогом - прийняти бій чи відступити, чи обійти його, чи як прорватись з оточення і т.п. Часто бувало і так, що повернувшись із таких вправ до місця постою, трошки відпочивали, прийшов час на спання, аж тут “АЛЯРМ!”, і знов вимарш в поле на подібні вправи.

ДУН виконала своє призначення, - старшини, підстаршини та стрільці ДУН у величезній більшості стали інструкторами, старшинами і командирами УПА, передали свій досвід партизанської війни, своє набуте військове знання, свої сили і життя Українській Повстанській Армії.

Висилаючи трьох чи більше бійців з певним завданням, один із них мусів бути старшиною. Вони ж не користувались жодним зв`язком із своїм командиром. В разі потреби провідник сам приймав рішення, що йому робити, та давати відповідні накази.
За час свого короткого існування і воєнних операцій наші формації ДУН вкрилися легендарною славою, і ми гордимося тим, що в бойових лавах ДУН маршували рам`я -в- рам`я з нами Василь Сидор, відомий як “Шелест”, один з найславніших командирів УПА, і Роман Шухевич, військовий референт Проводу ОУН, пізніший генерал-хорунжий Тарас Чупринка, один з найславніших полководців України усіх часів, що, як Святослав Хоробрий загинув смертю героїв на рідній землі, як Головнокомандуючий Збройних Сил України - УПА, Голова Проводу ОУН на Рідних Землях і Голова Генерального Секретаріяту УГВР, співтворець Антибольшевицького Бльоку Народів.

Легендарний Командир ДУН Роман Шухевич, - незмінний приклад героїзму, незрівняний стратег революційної двофронтової війни українського Народу. Не буду переповідати історії обох куренів ДУН, вірю, що в більшості вони відомі, постараюсь подати лиш деякі характеристичні зауваження до мойого курінного Романа Шухевича, з яким приходилось мені стрічатись кожного дня протягом майже року часу, аж до розв`язання куреня “Нахтіґаль”.

-----------------------------

Група, за яку я був відповідальний, переїжджала з Криниці до Нойгаммер на повний, уже полевий вишкіл. В Кракові до нашого вагону долучилась частина наших старшин на чолі з Романом Шухевичем, а між ними Василь Сидор, Юрко Лопатинський, Линда, Босий, Луцький, Мартинець і інші. Рівно ж долучились лікар Головацький та капелян о.др. Іван Гриньох.

Декого із них ми уже знали, а Романа Шухевича я зустрів тоді вперше. Та відразу він мені здався якимсь інакшим від решти. Усі були веселі, поїзд виповнений співами, жартами, бо ж це їдуть вибранці, ті, які одні із перших мають підняти прапор боротьби за свободу свого народу, як авангард армії свого національного уряду. Лиш один він, Роман, проходжувався вагонами поїзда із затисненими устами, з характеристичною, дещо висуненою нижньою губою, оцінюючи вартість своїх леґіонерів, яким передбачав довгий і тернистий шдях у борні за волю і свободу України. Часто зір його летів кудись в далечінь, немовби хотів побачити те, що мало б стрінути в будучині його та його леґіонерів, а з тим і ввесь Український Народ. З його очей та всієї особи випромінювало щось таке сильне, могутнє, що кожний з нас набирав до тої невідомої нам людини якийсь спеціяльний респект, відчуваючи, що це не звичайний старшина, що це ПРОВІДНИК. Хочеться мені вірити, що він уже тоді знав, що дорога нам не з Німцями, та, що доведеться добувати волю своєму народові великою жертвою, бо у нього був надзвичайно сильно розвинений інстинкт візії, нераз нам доводилось переконуватись у цьому пізніше.

Перед зорганізуванням другого куреня “Ролянд”, Роман Шухевич, орієнтуючись що не можна вірити Німцям в дотриманні їхніх зобов`язань стосовно нас, і тим самим стосовно нашої організації, дає наказ, щоби всі нові учасники йшли під псевдонімами, бо передбачав він, що нам прийдеться йти в підпілля, щоби в тому випадкові німці не могли мститись на їхніх родинах

--------------------

Роман Шухевич був надзвичайно релігійною людиною. Усі ми в тому часі були більше чи менше віруючими, але чомусь соромились показувати на зовні, здавалось нам, що це якось не “пасує”, бо для нас в тому часі була “Україна понад Все”. Але за прикладом Романа, коли ми бачили, що перед спанням він ставав на коліна до молитви в нашій присутності, тоді і ми почали його наслідувати як того, якого варто наслідувати і тоді ми ставили релігійні обов`язки на належне місце. Коли на Білорусі в бою з большевицькими партизанами у засідці впав цілий відділ чот. Романа Кашубинського, на грудях у нього три рани та одна над правим ухом. У лівій руці держав він як щось найдорожче золотий хрестик з розірваним ланцюжком, дивним дивом не вкрадений. Чи це не проявився вплив Шухевича?

Був Шухевич рівно ж музично обдарованим. Усі наші військові формації з Першої світової війни мали свої пісні, лиш у нас їх не було, бо не було на це часу. Щоб однак ми щось придбали, то Роман пару вечорів сидів за піяном і укладав ноти, мабуть і слова до нашого маршу “Машерують Добровольці”, який наш диригент почав скоро розучувати.

Після здобуття Вінниці пішли ми на відпочинок до Літина. За декілька днів у сусідне село Медвеже Ушко закватерувалась наша Похідна Група, яку провадила Уляна Дида - Целевич. Не зголошуючи нікому, (а цеж була прифронтова зона) пішов я їх відвідати. Дівчата попросили мене, щоб дати їм постріляти з моєї машинової пістолі. Пішли ми в поблизький лісок, научив я їх обходитись з пістолею і вони скоро вистріляли усі набої які я мав. Стрілянину цю почув Шухевич і ше з одним старшиною прибіг він до цего ліска, а пізнавши там мене і Уляну, навіть до нас не підійшов лиш завернув домів. Як що він був би прийшов до нас, тоді йому, як курінному, наказував обов`язок поставити мене до карного звіту. Але він, вміючи в`язати обов`язок із користю, збагнув, що це зламання мною дисципліни дало дівчатам певного рода вишкіл, який їм може пригодитись у дальшій нашій боротьбі, яку він ставив понад усе.

Пізно восени 1941 року у Франкфурті з'єднались обидва курені “Нахтіґаль” і “Ролянд”. Стрінулись там і обидва командири куренів. Усі ми знали, що провідником не лиш військовим але й організаційним є Роман Шухевич. При їхній зустрічі Шухевич виказує незвичайно рідкісну в українців прикмету - дуже велику скромність. Міг він так повести справу, що майор Побігущий - командир “Ролянд-а”, який ранґою військовою був старший за сотника Шухевича, міг “захворіти”, чи перейти на інше становисько, а властивим командиром Леґіону ДУН залишиться він сам.

Але Роман Шухевич просить Побігущого таки перебрати командування Леґіоном, а сам залишається лише його заступником і сотенним першої сотні. В кожного іншого, на місці Шухевича, найшлися б різні аргументи і спроби залишитись самому командиром. І в тому власне його велич. Знаємо всі добре українську вдачу - гонитву за всякою “отаманією”, за почестями, за командуванням.

Треба підкреслити надзвичайну товариськість і гумор у Шухевича. Бували не раз і різні настрої, включно із зневірою, не лиш поміж стрілецтвом але й між старшинами, та він, своїми суґестіями і переконливими аргументами умів впливати на оточення, яке скоро переймало його настрій. Він умів бути душею товариства.

Роман Шухевич не плекав ненависти до ворогів нашого народу, хай послужить ілюстрацією наступний випадок. Коли на Білорусі в одному діточому будинку застали ми повно заморених голодних дітей, між якими було багато й московських дітей, то за суґестією Шухевича всі вояки віддали частину свого харчевого приділу для рятування здоров`я тих дітей.

-----------------

Старшини, підстаршини як і стрільці, перебирали від нього ці вартості і передавали їх стрільцям у відділах УПА, будучи їхніми командирами чи інструкторами. Позволю собі навести тут інтерв`ю яке провадив Роман Галан із Ігорем Калинцем. (цитую слова Калинця).

“Найосновніше, що українці, колишні партизани, своєю поведінкою в таборах зуміли переконати інших у своєму високому, так би мовити, ідейному рівні. Величезне значення мала також їхня надзвичайно чесна поведінка. Серед них найменше було всіляких пристосуванців. Не могла лишитися непомітною і їхня працьовитість. Думаю, що саме працьовитість допомогла їм у тому, що в цих обставинах протягом довгих - довгих десятків років не опустилися до грані дна. Зберігали і зберегли вони себе людьми в усіх відношеннях. Навіть у чистому побуті вони були акуратні, не зневірювалися, жодного дня не забували хоч би такої простої здавалося б речі, як поголитися. З зичливою усмішкою сприймали аргументацію декого з молодих, що робити це не має для кого і для чого. Диву гідним був цей їхній захист від нищівного збайдужіння. Ішли так з року в рік, оберігаючи свою людяність, свою гідність”. (кінець цитати).

Такими були в концтаборах упісти, які, перебравши від своїх інструкторів чи командирів колишніх ДУН-івців ці шляхотні вартості людини - передавали їх своїм новим співв`язням з яких напевно не один сьогодні в Україні стоїть у передових лавах у розбудові
УКРАЇНСЬКОЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ .

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 16-06-2007 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1181977051.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

Шукати слова в статтях:
++ Розширений пошук


  Ваша участь :
Ви теж можете додавати новини на "Майдан"! Читайте як!
  ПРЯМА ДІЯ :
Помогите спасти жизнь 3-летней Лере Сысоевой из Севастополя
Підтримайте петицію до біло-сердешної лідерки
Поставте свій підпис проти чергового кроку з узурпації влади
  Опитування :
  ОСТАННІ НОВИНИ :
[12-08-2009 13:01]
ИХ НРАВЫ: Кремлівський ідеолог: "Нужно готовиться к войне"
[12-08-2009 12:34]
МЗС РФ каже, що Мєдвєдєв не агресивний, а стурбований
[12-08-2009 12:29]
FT: Кремль намагається повернути вплив на Україну
[12-08-2009 11:51]
Віктор Рог: «Москва погрожує Україні війною»
[12-08-2009 10:59]
Ульянченко: Мєдвєдєв отримає неочікуваний результат
[12-08-2009 10:49]
Тігіпка та Тарасюка облили фарбою у Полтаві (фото)
[12-08-2009 10:01]
Москва втрачає важелі впливу на Україну
  Цікавинки від RedTram:
Завантаження ...
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...
Перша Сторінка • English Version • Майдан-Крим • Майдан-Захід • Майдан-Восток • Останні Новини • Питання та Відповіді про Майдан • Статті • Народні Новини • Листи На Майдан • Право • Бібліотека • Досьє • Фотоархів • Заяви та Звернення • Європейський Клуб • Закордон • Освіта • Культура • Економіка • Наша Історія • Філософія, Релігія, Духовність • Діаспора • Голодомор • Преса • Україна-Росія • Гумор • Без правил • Технічна Допомога • Архіви Майдану • Контакти • Розробки • Мова • Вільний Форум

Українська банерна мережа
(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2009
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації
(поки не зовсім повний) переклад ліцензії українською