Вацлав Радзівіновіч: Знову про Україну. Розмова з Олександром Квасьнєвским

додано: 15-10-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1224050727.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Gazeta Wyborcza

• Політика •

Вацлав Радзівіновіч - Ви підтверджуєте, що припинення дії українського парламенту це велика помилка президента Віктора Ющенка. Чому саме?
Олександр Квасьнєвскі - Я взагалі вважаю, що історію України що триває від помаранчевої революції потрібно оцінювати критично. Тому що в країні на протязі цих чотирьох років, що минули від перемоги на київському Майдані, немає політичної стабільності. Ця перемога не минула, звичайно, безслідно, тому що Україна зараз є краєм демократичним. Хтось, хто приїжджає до Києва з Москви, відчуває, що тут панує свобода громадської думки, засобів масової інформації, справжній політичний плюралізм. Люди не бояться висловлювати своїх поглядів, можна тут дихати на повні груди. Громадянське суспільство після помаранчевої революції розвивається.


В той же час не можна заакцептувати стану перманентної кризи поміж українськими лідерами, яка панує від 2005 року. Кожні наступні вибори приносить подібні результати і ту саму нездатність довотися щодо стабільної урядової коаліції, співпраці між урядом та президентом і вчинення натупного великого кроку, тобто залучення України до європейських структур.

Вацлав Радзівіновіч – Україна забуксувала?
Олександр Квасьнєвскі – Марнує багато часу. Я би вважав, що вибори мають якийсь сенс, якщо би справді принесли якусь переміну. Але не принесуть. З певною перевагою виграє Партія Регіонів, Юлія Тимошенко візьме напевно менше. Не вірю в добрі результати для зг рупування Ющенка, швидше за все, чекає його розчарування. Після 7 грудня будемо стояти перед такими ж проблемами, перед якими і досі стоїмо. Зновуж будуть труднощі з формуванням стабільної коаліції, надалі буде тривати спір уряду з президентом та перманентна криза.

Вацлав Радзівіновіч – Хто в цьому винен?
Олександр Квасьнєвскі – На жаль, мушу зі смутком це сказати, великі герої помаранчевої революції не радять собі з демократією, не радять з виконанням власних зобов’язань та надій Українців. Відсутність діалогу між Ющенком та Тимошенко, постійний стан, навіть не напруження, але ворожості – звичайно ж це на їх совісті.
Шкода також, що Партія Регіонів , яку, з польської точки зору можна би було назвати посткомуністичною, не зформувала своїх лідерів, які були б здетерміновані, проєвропейські, ефективні. Янукович то постать з минулого, важко з ним пов’язувати якісь надії.

Вацлав Радзівіновіч - Чому українська еліта не може вийти з цієї перманентної кризи? Чому вони такі засліплені?
Олександр Квасьнєвскі – Я не хочу тут занадто психологізувати, але думаю, що тут діє якийсь генетично-історичний фактор. Напевно не вистачає їм демократичного досвіду, вони формувалися в Радянському Союзі. Досі не появляється покоління наступників, що не мають досвідчень Радянського Союзу. Таким є лише Арсеній Яценюк. Тридцятикількарічний Голова Верховної Ради, отримав добру освіту, знає світ.

Вацлав Радзівіновіч – Україна, входячи в черговий лабіринт історії в важкій економічній та політичній ситуації, не стане легкою здобиччю для Росії?
Олександр Квасьнєвскі - Я не хочу бути автором прогнозів, що справджуються, але без сумніву, відсутність політичної стабільності на Україні, надає сміливості Росіянам. А також ослаблює зацікавленість з боку європейських партнерів, особливо тих, що вже традиційно скептичні щодо Києва – такі як Італійці, Французи, Німці.
До цього ж економічна криза та клопоти на біржі багатьох українських фірм будуть схиляти тамтешніх бізнесменів, особливо з металургійної промисловості чи хімічної до пошуків рятівного кола. А воно, як перше, що приходить мені на думку, знаходиться в Росії. Бо це очевидне, що дорожча енергетична сировина, це ще більше клопотів, а дешевша - менше проблем та порятунок від банкротства.
Отож, існує ризик, що коли ніж буде приставлений до горла, то багато впливових осіб будуть дискутувати про те, чи варто старатися про європейську перспективу, чи радше домовитися з Росією. Думаю, що знайдуться серед них і такі, які перестануть перейматися територіальною цілісністю України.

Вацлав Радзівіновіч – Як Польща повинна підходити до української кризи?
Олександр Квасьнєвскі – Як і завжди – той самий рецепт: будьмо терпеливі, не реагуймо роздратовано, приймаймо, що це процес демократичного дозрівання наших сусідів. Польський прем`єр та польський президент повинні пильно приглядатися до ситуації, а пізніше підтримати повстаючі політичні конфігурації, щоби створити стабільний уряд.
І ми повинні старатися, щоби з Європи як мантра йшов сигнал , що Україна має своє місце в Європі. Це надзвичайно важливий політичний сигнал, який може вплинути на результат виборів.
Крім того я би хотів порадити нашим лідерам, щоби давали українським колегам добрий приклад. Дональд Туск та Лех Качиньскі, що повчають українського президента та пані прем`єр, що ті повинні між собою співпрацювати, висловлюючись найбільш дипломатично, є мало вірогідні.

Переклад – М.Якубович
source www.fcp.edu.pl

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 15-10-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/lvivmai/1224050727.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.