1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Обов'язкові постанови по Іллічівському морському торговельному порту
(далі «Обов'язкові постанови») видані на підставі ст. 78 Кодексу торговельного
мореплавання України.
1.2. Дія Обов'язкових постанов поширюється на судна і кораблі всіх прапорів
і відомств, що знаходяться в портових водах, а також на підприємства,
організації, установи, юридичних і фізичних осіб, які здійснюють свою
діяльність на території й акваторії порту. Крім того, всі судна і кораблі,
що заходять у порт Іллічівськ, повинні дотримуватися всіх міжнародних
законів, визнаних Україною як морською державою. Незнання вимог законів
і даних Обов'язкових постанов не знімає відповідальності за їхні порушення.
1.3. Дані Обов'язкові постанови набирають чинності з дати видання наказу
начальника ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про їх затвердження.
З цього часу Обов'язкові постанови видання 1999 року втрачають силу.
1.4. Капітани українських суден, що прибувають у порт, можуть одержати
дійсні Обов'язкові постанови у лоцмана або в Управлінні капітана порту,
а капітани іноземних суден — у свого агента.
1.5. Територія Іллічівського морського торговельного порту (ІМТП) простирається
смугою уздовж причалів від входу в глиб узбережжя лиману Сухий у Другий
басейн до поромного комплексу, включаючи і Третій басейн. Вищевказана
смуга відчуження території – відстань від уріза води до забору — має різну
ширину: від 200 до 1400 метрів.
1.6. Портові води ІМТП включають внутрішню і зовнішню акваторії: внутрішня
акваторія – акваторія лиману Сухий (крім акваторії Іллічівського морського
рибного порту); зовнішня акваторія – акваторія зовнішнього рейду, акваторія
якірної стоянки № 351 і акваторія звалища ґрунту ІМТП.
1.8. Оголошена осадка в порту – 12 м. Прохідна осадка до причалів оголошується
капітаном порту і доводиться до відома мореплавців і зацікавлених осіб.
Порт може приймати судна до 275 м (в окремих випадках до 300 м з дозволу
капітана порту).
Підхідний канал порту має ширину 160 м, глибину 17,0 м, довжину 1 400
м.
1.9. Капітан порту і його служба відповідно до діючого законодавства
(ст. 88 КТМ) здійснюють:
нагляд за дотриманням діючого законодавства і правил мореплавання, а
також міжнародних договорів України з мореплавання;
перевірку суднових документів, а також дипломів і кваліфікаційних свідоцтв;
нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходу суден у порт і виходу
їх з порту;
нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього
природного середовища;
оформлення приходу суден у порт і виходу з порту;
нагляд і контроль за роботою портової лоцманської служби і служби регулювання
руху суден;
нагляд за льодовою проводкою суден на підходах до порту в межах його
акваторії;
видачу дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення
в межах території та акваторії порту будівельних, гідротехнічних та інших
робіт;
облік і розслідування аварійних морських подій;
Суднові, машинні та інші журнали, реєстри суднових журналів завіряються
в дипломно-паспортному відділі управління капітана порту.
1.10. Судна, що працюють у межах акваторії порту, щомісяця, з 01 по 10
число подають до ІДПН суднові документи, дипломи, свідоцтва пожежної охорони,
дозвіл санітарно-карантинних органів, акт останньої перевірки судна ІДПН
і суднові ролі, завірені кадровим підрозділом судновласника. Такі судна
перевіряються ІДПН один раз у квартал, якщо немає підстав для позачергової
перевірки.
1.11. В ІМТП діє система управління рухом суден (СУРС), що здійснює контроль
за рухом усіх суден і плавзасобів у портових водах і на підходах до них.
За надані послуги СУРС стягується плата згідно зі встановленими тарифами.
1.12. У межах території та акваторії ІМТП забороняється:
робити фото- і відеозйомку без дозволу начальника порту і керівництва
прикордонної влади (ВПК «Чорномор'я»);
стріляти з усіх видів зброї;
відкривати пожежні крани і колонки (крім випадків пожежогасіння);
продавати або приносити і вживати алкогольні напої;
псувати клумби і зелені насадження: дерева, квіти, чагарники;
розпалювати багаття, спалювати траву, сухі гілки, сепарацію тощо.
1.13. В Обов'язкових постановах прийняті такі скорочення:
АМБ – Державне унітарне підприємство «Агентство морської безпеки», що
знаходиться в сфері керування Мінтрансзв'язку України;
АТС – автоматична телефонна станція ІМТП;
БРЛС – берегова радіолокаційна станція;
ВМСУ – військово-морські сили України;
ДІОЧМ – Державна екологічна інспекція охорони навколишнього природного
середовища Північно-Західного регіону Чорного моря;
ДП – державне підприємство;
ІДПН – інспекція державного портового нагляду;
КП – контрольна прохідна;
КПП ПВ України – контрольно-пропускний пункт прикордонних військ України;
МК МПНВ – Міжнародний кодекс по морському перевезенню небезпечних вантажів;
МОЗ — Міністерство охорони здоров'я;
ВВПО – відділ відомчої пожежної охорони ІМТП;
ВМБ – відділ морської безпеки ІМТП;
ВПК – відділення прикордонного контролю прикордонзагону Держприкордонслужби
України;
ПРРС – пост регулювання руху суден у порту Іллічівськ;
ППК — портовий перевантажувальний комплекс;
ПТФ – портовий флот (портофлот);
РШ – рекомендований шлях (руху суден);
СРРС – служба регулювання руху суден;
СУРС – система управління руху суден;
СЕС – портова санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України;
СКВ – санітарно-карантинний відділ;
ТТД – тактико-технічні дані;
УКХ – ультракороткі хвилі;
ЦПР – центральна портова УКХ-радіостанція;
ЧРМ – Чорноморська регіональна митниця;
ІСРЗ – Іллічівський судноремонтний завод.
2. ВХІД СУДЕН У ПОРТ І ВИХІД ЇХ З ПОРТУ
2.1. ПРИХІД СУДЕН У ПОРТ
Вхід суден у порт. Оформлення приходу
2.1.1. Капітани всіх суден зобов'язані повідомляти на ім'я капітана порту
і головного диспетчера порту час приходу за 48 годин, а капітани газовозів,
хімовозів і нафтових танкерів – за 72 години до підходу до порту, повторно
– за 24 години з наступним уточненням за 12 годин до підходу.
У випадку тривалості переходу менш 48 годин або 72 годин для нафтових
танкерів, хімовозів і газовозів – не пізніше, ніж через 1 годину після
виходу з попереднього порту.
Не пізніше, ніж за 4 години до підходу судна до місця прийняття лоцмана
капітан зобов'язаний повідомити уточнений час підходу, а капітани нафтових
танкерів, хімовозів і газовозів повинні уточнити час свого підходу за
2 години, зазначивши в повідомленні очікуване осідання носом і кормою
на момент приходу судна.
2.1.2. У випадку зміни порту заходу (переадресації судна) капітан зобов'язаний
анулювати раніше подану в порт інформацію про підхід судна.
2.1.3. Капітан судна безпосередньо або через морського агента в первинній
інформації про підхід повідомляє капітану порту, ВМБ наступні дані, необхідні
для ідентифікації судна, у тому числі з морської охорони:
найменування і прапор судна;
найменування зареєстрованого судновласника (оператора, фрахтувальника
на умовах бербоут-чартера тощо) із зазначенням компанії, юридичної адреси,
номерів телефону, факсу, адреси електронної пошти;
ідентифікаційний номер ІМО;
агент судна і його юридична адреса;
наявність на судні врятованих людей і вантажів;
порт виходу (попередній порт заходу);
найбільша довжина судна, ширина, розрахункова висота борту;
фактичне осідання носом і кормою;
кількість пасажирів і членів екіпажа;
валова місткість судна;
вантажопідйомність судна, кількість і обсяг трюмів, розміри люків, наявність
і кількість твіндеків;
попередній вантажний план судна;
запаси бункера (важкого/дизельного палива) і води на день приходу, величина
добової витрати;
найменування вантажу (вантажів) і його властивості, для небезпечних вантажів
— клас вантажу (згідно МК МПОГ),
найменування фуміганта (якщо вантаж піддавався фумігації на судні);
кількість (маса вантажу), розміщення вантажу на судні (на палубі, у твіндеках,
у трюмах);
довжина одного місця для довгомірів і маса для великовагових вантажів;
для танкерів, що йдуть під навантаження, — кількість баласту і час, необхідний
для його заміни у причалу, а також назва попереднього перевезеного вантажу;
для нафтових танкерів, хімовозів, газовозів — кількість баласту на борту
(ізольованого, чистого, брудного);
наявність недегазованих вантажних танків;
конструктивні особливості корпуса судна (подвійний корпус або подвійне
дно), у зимовий час – категорія кригового посилення або безпечна швидкість
руху в кризі, потужність головних двигунів, метал, з якого виготовлений
гвинт;
найменування вантажоодержувача;
потреба в бункері, воді, постачанні тощо;
планований (очікуваний) час приходу;
стан суднових пристроїв, що впливають на маневрові характеристики і безпеку
судна.
2.1.4. Капітан буксирного судна, що виконує буксирування несамохідних
об'єктів, а також капітан аварійного судна, яке буксирується, додатково
до переліченого в п. 2.1.3. цих Обов'язкових постанов повідомляє:
габаритні розміри об'єкта(ів), які буксируються;
максимальні: довжину каравану, ширину, осідання;
наявність і величину крену і дифферента об'єкта, який буксирується.
2.1.5. Капітани суден, що беруть участь в аварійно-рятувальних операціях,
зобов'язані передати капітану порту інформацію про передбачуваний час
підходу за 1 годину до підходу до зони кругового руху системи поділу руху
суден стосовно забезпечення необхідних умов для прийняття такого судна.
2.1.6. Капітани газовозів, хімовозів і нафтових танкерів у первісній
інформації зобов'язані повідомити капітанові порту про справний технічний
стан судна, якщо воно дійсно таке, наступним текстом: «На судні немає
будь-яких несправностей корпусу, механізмів, вантажних систем і газоаналізаторних
пристроїв. Усе перелічене вище знаходиться в робочому стані». Будь-яка
несправність обговорюється окремо.
У попередній інформації капітани всіх суден також зобов'язані подати
відомості стосовно устаткування, пов'язаного з запобіганням забрудненню
навколишнього середовища (замкнута фанова система тощо, про місце прийняття
баласту або його заміни в Чорному морі, а також про наявність засобів
індивідуального захисту для членів екіпажа).
2.1.7. Капітани суден, які прибувають із-за кордону, самостійно або через
агентуючі фірми, зобов'язані за 6 годин до прибуття судна в Порт повідомити
по радіо або іншим видом зв'язку для СЕС дані в обсязі морської санітарної
декларації, а також про відповідність судна вимогам стосовно запобіганню
забрудненню навколишнього середовища.
2.1.8. Інформація про наявність на судні небезпечних вантажів додатково
подаються в ВВПО ІМТП.
Відповідальність за своєчасність, вірогідність і повноту поданих відомостей,
покладається на капітанів суден і на керівників агентських компаній.
2.1.9. Вхід у порт для суден здійснюється цілодобово, за винятком нафтових
танкерів, хімовозів і газовозів.
2.1.10. При вході в порт усі судна повинні нести прапор країни реєстрації
та український прапор і необхідні прапори, згідно Міжнародного зводу сигналів.
Прапори повинні бути чистими, непошкодженими и відповідати існуючим стандартам.
2.1.11. ПРРС інформує судно про місце його якірної стоянки, швартування
і спосіб виконання вантажно-розвантажувальних або інших робіт не пізніше,
ніж за 2 години до приходу судна в порт.
2.1.12. Прихід судна в порт оформлюється в ІДПН капітаном судна не пізніше
6-ти годин з моменту приходу судна після оформлення прикордонних, митних
і карантинних формальностей.
2.1.13. Для оформлення приходу капітан судна подає наступні документи:
Генеральну декларацію;
свідоцтво про придатність для перевезення небезпечного вантажу, якщо
судно планується під навантаження такого вантажу;
копії вантажних маніфестів (вантажних відомостей при каботажних перевезеннях)
на усі вантажі;
суднову роль у двох екземплярах;
дозвіл на право вільної практики;
копію Міжнародного міряльного свідоцтва;
копію Міжнародного свідоцтва про вантажну марку.
Прихід українських суден у порт підтверджується штампом приходу на судновій
ролі.
2.1.14. Якщо в попередньому рейсі відбулися будь-які поломки пристроїв
або вузлів і механізмів, піднаглядних класифікаційному товариству, капітан
судна при оформленні приходу в порт повинен письмово повідомити про це
капітана порту.
2.1.15. Капітан судна (або агент) після приходу в порт, крім документів,
перелічених у п.2.1.13 даних Обов'язкових постанов, подає в ІДПН:
Міжнародне міряльне свідоцтво;
Свідоцтво про безпеку пасажирського судна;
Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо конструкції;
Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо устаткування та постачання;
Свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо радіоустаткування;
Свідоцтва про вилучення;
Свідоцтво про безпеку вантажного судна;
Документ про відповідність;
Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених
газів наливом або Свідоцтво про придатність судна до перевезення скраплених
газів наливом, у залежності від обставин;
Міжнародне свідоцтво про придатність судна до перевезення небезпечних
хімічних вантажів наливом або Свідоцтво про придатність судна для перевезення
небезпечних хімічних вантажів наливом, у залежності від обставин;
Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою;
Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню під час перевезення
шкідливих рідких речовин наливом;
Міжнародне свідоцтво про вантажну марку;
Міжнародне свідоцтво про вилучення для вантажної марки;
Міжнародне свідоцтво про запобігання забрудненню стічними водами;
Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу судна;
Свідоцтво з управління безпекою або тимчасове свідоцтво з управління
безпекою;
Копія документа про відповідність або копія тимчасового документа про
відповідність;
Міжнародне свідоцтво щодо охорони судна;
Свідоцтво про безпеку судна спеціального призначення;
Свідоцтво про безпеку високошвидкісного судна і дозвіл на експлуатацію
високошвидкісного судна;
Свідоцтво про страхування або інше фінансове забезпечення цивільної відповідальності
за шкоду від забруднення нафтою;
Свідоцтво про реєстрацію або інший документ з національності судна;
Класифікаційні свідоцтва;
Міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна;
Міжнародне свідоцтво про вилучення для риболовного судна;
Свідоцтво про дератизацію або про звільнення від дератизації.
Додатково для суден під українським прапором:
Копія ліцензії судноплавної компанії на провадження господарської діяльності
з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським
транспортом;
Свідоцтво на право плавання під державним прапором України;
Свідоцтво про право власності на судно;
Свідоцтво про придатність до плавання.
Відповідальність за вірогідність поданих документів фактичним даним покладається
на капітана судна.
2.1.16. Перелік документів, поданий у п.2.1.15, не є остаточним для кожного
конкретного судна і може змінюватися в залежності від типу, призначення,
району плавання судна і чинного законодавства держави прапора судна.
2.1.17. Судно, що прибуло в порт на буксирі, за наявності на ньому екіпажу,
очолюваного капітаном, оформляє прихід самостійно. В інших випадках прихід
буксирного каравану оформляється капітаном судна, яке буксирує.
2.1.18. Судна, які беруть участь в аварійно-рятувальних роботах, можуть
не оформляти відхід, а обмежитися виконанням вимог п.2.1.5 даних Обов'язкових
постанов.
2.1.19. Прихід суден оформляється в приміщенні ІДПН, яке розміщене на
причалі № 11 порту (тлф: 16-68, 17-38; УКХ-радіо на 12 каналі позивний
"Іллічівськ - радіо 5"). Прихід суден на якірній стоянці зовнішнього
рейду № 351 не оформляється.
2.1.20. Прихід службово-допоміжних, малих, маломірних суден портового
флоту та інших судновласників, або прогулянкових суден, а також пасажирських
катерів прибережного плавання, які здійснюють плавання між портами Одеса,
Южний може бути оформлений одночасно з відходом, їм може бути надане право
(за заявою судновласника) багаторазового відходу, у залежності від терміну
дії санітарного і пожежного свідоцтв, але на термін не більш, ніж 30 діб.
2.1.21. Юридичні і фізичні особи, які очікують прихід маломірних або
прогулянкових суден із-за кордону або з інших регіонів України, подають
заявку диспетчерові порту для включення в добовий графік руху суден, який
складається щодня на майбутню добу, а також на підставі повідомлень суден,
які підходять, не пізніше, ніж за 24 години, з уточненням за 4 години,
інформацію про час підходу судна до прийомного буя з моря.
2.1.21.1. В інформацію про підхід включаються наступні відомості:
назва судна і його прапор;
реєстраційний номер для українських суден;
номер на вітрилі;
тип судна, довжина і колір корпуса;
порт приписки (місце постійного базування);
маршрут проходження, дата і час підходу;
мета і термін перебування в п. Іллічівськ;
чисельність команди;
найменування, адреса, телефон і факс організації, яка приймає;
планове місце стоянки після прикордонного контролю.
2.1.21.2. Капітан малого, маломірного або прогулянкового судна, що пливе
в порт із моря, повинен за 1 годину до входу в зону дії ПРРС установити
зв’язок по УКХ-радіо на 10 каналі і далі діяти за вказівками ПРРС.
2.1.21.3. Лоцманська проводка малих, маломірних і прогулянкових суден
здійснюється відповідно до положень, викладених у п. 2.3 даних Обов'язкових
постанов.
2.1.21.4. При проведенні прикордонного контролю і митного огляду капітан
маломірного або прогулянкового судна подає наступні документи:
судновий квиток або свідоцтво про право плавання під прапором;
свідоцтво про придатність судна до плавання;
запрошення від української юридичної або фізичної особи;
суднову роль (у 2-х екземплярах);
свідоцтво (сертифікати) на право керування судном членами екіпажа;
документи, які засвідчують особистості членів екіпажа і пасажирів.
2.1.21.5. Після проходження прикордонного контролю і митного огляду судну
надається право слідувати до місця стоянки.
2.1.21.6. З прибуттям до місця стоянки капітан іноземного маломірного
або прогулянкового судна, яке прибуло з приватним або діловим візитом
у порт, через адміністрацію організації, яка приймає, повинен сповістити
про це на КПП ПВ України.
2.1.21.7. Усі виходи іноземних малих, маломірних і прогулянкових суден
в акваторію порту здійснюються тільки у світлий час доби з дозволу КПП
ПВ України.
2.1.22. Кожне судно, що прийшло в порт, підлягає обов'язковій перевірці
ІДПН для установлення факту відсутності в останньому рейсі порушень безпеки
мореплавання, перевезення пасажирів і вантажів, технічної експлуатації
судна та інших правопорушень з боку судна і судновласника.
Для перевірки газовозів, хімовозів, нафтових танкерів перед вантажно-розвантажувальними
роботами залучаються посадові особи ВВПО відповідної кваліфікації.
У випадку виявлення порушень посадові особи ІДПН повинні вжити необхідних
заходів, передбачених чинним законодавством.
2.2. ВИХІД СУден З ПОРТу
Підготовка до виходу
2.2.1. Вихід суден з порту здійснюється цілодобово.
2.2.2. Готовність судна до виходу в море (рейс) перевіряється посадовою
особою ІДПН, як правило, за 1-2 дні до виходу за повідомленням адміністрації
судна. Про результат перевірки складається акт у 2-х екземплярах, один
із яких залишається в капітана судна.
2.2.3. Оформлення приходу суден поромів на лінії Іллічівськ – Варна,
суден ролкерів і поромів на лінії Іллічівськ – Поті, може бути суміщене
з оформленням відходу і проводитися на борті судна посадовою особою ІДПН.
2.2.4. Дозвіл на відхід судна після докування в ІСРЗ може бути виданий
через 6 годин після закінчення спливання судна.
2.2.5. Капітани всіх суден повинні самостійно або через агента не пізніше,
ніж за добу до відходу, сповістити СЕС про майбутній вихід у рейс, подати
документи, що підтверджують виконання розпоряджень СЕС, виданих судну
по приходу, і одержати дозвіл на вихід у море.
При слідуванні в країни, де може бути жовта лихоманка, для українських
суден, а також іноземних суден, які мають у складі екіпажа громадян України,
обов'язкова наявність Міжнародного свідоцтва про вакцинації проти жовтої
лихоманки.
Оформлення виходу
2.2.6. Капітан судна повинен самостійно або через агента сповістити ІДПН
про майбутній вихід з порту не пізніше, ніж за 6 годин до запланованого
терміну, а у випадку короткочасної (не більш 6 годин) стоянки судна в
порту — не пізніше, ніж за 2 години до відходу.
Оформлення відходу судна місцевого сполучення, при стоянці його в порту
не більш 12 годин, з дозволу капітана порту допускається одночасно з оформленням
приходу цього судна в порт.
2.2.7. Вихід судна оформляється, як правило, за 2-3 години до виходу
судна з порту після навантаження, закріплення вантажу і виконання портовими
властями необхідних формальностей. Під час оформлення відходу судна на
ньому обов'язково повинна бути посадова особа ІДПН.
2.2.8. Для отриманні дозволу на вихід з порту капітан судна пред'являє
посадової особі ІДПН:
Генеральну декларацію;
суднову роль;
дипломи і свідоцтва членів екіпажу;
список пасажирів;
Port Clearance Certificate з відміткою бухгалтерії порту про відсутність
заборгованостей перед портом;
дозвіл СЕС на право виходу в море;
документи, перелічені в п.2.1.15;
копію виконавчого вантажного плану;
розрахунок остійності та міцності корпусу судна на початок і кінець майбутнього
рейса, включаючи діаграму статичної остійності із зазначенням фактичної
і припустимої метацентричної висоти;
розрахунок і схему кріплення палубного і великовагового вантажів із сертифікатами
на кріпильні матеріали.
2.2.9. Судна, які прибули з іноземного порту і відпливають у каботажний
рейс, попередньо завіряють суднову роль у митниці та у підрозділі прикордонних
військ.
2.2.10. Якщо судно одержало ушкодження під час рейсу або стоянки в порту,
то при оформленні відходу воно зобов'язане пред'явити документи класифікаційного
товариства, які підтверджують його морехідний стан.
2.2.11. Капітан буксирного судна, у зв'язку з майбутнім виходом з порту
з буксирувальним об'єктом, незалежно від прапора, звертається в ІДПН за
дозволом на вихід з порту за 24 години до відходу.
2.2.12. Власники буксирувальних суден або інших буксирувальних об'єктів
перед морським буксируванням, але не пізніше, ніж за 15 днів до його початку,
подають капітанові порту наступні зведення:
повні дані про буксирувальний об'єкт (назва, тип, довжина, ширина, осідання);
назва судна-буксирувальника, прапор, ідентифікаційний номер ІМО, потужність
головного двигуна, довжину буксирної лінії, тип і розрахунок буксирної
лінії, схваленого класифікаційним товариством;
наявність договору буксирування;
сертифікати на всі елементи буксирної лінії
план переходу, затверджений судновласником і підписаний капітаном судна-буксирувальника;
при буксируванні законвертованого об'єкта подається акт конвертування
і дозвіл класифікаційного товаристства на буксирування.
2.2.13. Оформлення виходу суден місцевого сполучення, які здійснюють
часті рейси з короткою, менше 24 годин, стоянкою в порту, а також грунтовідвізних
шаланд оформляється в ІДПН на термін до 1-го місяця за письмовою заявою
судновласника з дозволу капітана порту, але не більше, ніж на термін дії
кожного із суднових документів. Перед кожним виходом і входом у порт,
капітан судна повідомляє по телефону або УКХ у ІДПН наступні дані:
число членів екіпажу;
зміни в судновій ролі (відповідно до встановленого порядку);
кількість пасажирів;
суднові запаси (паливо, вода тощо);
кількість і вид вантажу;
осадку носом і кормою.
2.2.14. Перед кожним виходом судна місцевого сполучення з порту капітан
судна зобов'язаний попередньо повідомити по телефону або по УКХ ВПК передбачуваний
час виходу, порт призначення, чисельність екіпажу і, отримавши дозвіл
на вихід, сповістити про це ІДПН.
2.2.15. Дозвіл на вихід з порту ІДПН підтверджує штампом виходу, який
ставиться на суднову роль українських суден, що виконують каботажні рейси.
Українським суднам, які виходять у закордонний рейс, іноземним суднам
ІДПН видає Дозвіл на вихід (Port Clearance Certificate) з відміткою бухгалтерії
порту. Дозвіл на відхід дійсний протягом 24 годин.
2.2.16. Якщо судно затрималося в порту більш, ніж на 24 години після
отримання дозволу на відхід, капітан судна зобов'язаний сповістити про
це ІДПН і знову оформити відхід.
Вихід судна в море без дозволу капітана порту - забороняється.
2.2.17. Послуги, які надаються ІДПН стосовно оформлення приходу, відходу
суден, перевірки їхньої відповідності вимогам Міжнародних Конвенцій, оплачується
за діючим у порту тарифом.
2.3. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВХОДУ СУДЕН У ПОРТ І ВИХОДУ З НЬОГО. ЛОЦМАНСЬКА
СЛУЖБА.
2.3.1. Капітани всіх суден при плаванні в портових водах повинні суворо
виконувати вимоги цих Обов'язкових постанов.
2.3.2. Лоцманська проводка для всіх суден валовою місткістю 500 і більше
– обов'язкова. Вхід у порт, вихід з порту, а також перешвартування здійснюється
цілодобово тільки під проводкою лоцмана.
Маломірні й малі судна (згідно з наказом МТЗУ № 516 від 29.05.06), що
вперше заходять в ІМТП, також повинні йти з лоцманом на борті або методом
лідирування.
Виняток складають судна, що плавають під прапором України, капітани яких
мають дозвіл капітана порту на право плавання без лоцмана, а також судна
і кораблі ВМСУ і прикордонних військ України.
2.3.3. Порт приймає судна в Перший басейн з осадкою до 12,0 метрів (до
причалу № 1 – до 13,0 метрів). Для проходу суден з більшою осадкою необхідний
дозвіл капітана порту.
Перехід з Першого басейну в Другий і з Другого в Перший дозволяється
суднам з осадкою до 9,5 метрів через Східний прохід. Судна з осадкою більше
9,5 метрів можуть використати Західний прохід.
2.3.4. Радіолокаційна проводка нафтових танкерів, газовозів і хімовозів
є обов'язковою (незалежно від умов видимості) від входу в зону дії ПРРС
до постановки на якір або на введення (вивід) у (з) порту.
2.3.5. Вхід і вихід з порту нафтового танкера, газовоза і хімовоза дозволяється
при швидкості вітру не більш ніж 10 м/сек., вхід і вихід у баласті – при
швидкості вітру не більш ніж 8 м/сек.
2.3.6. Допустимі глибини біля причалу ЗАТ "Іллічівський паливний
термінал" (ІПТ) - 11,5 м, біля причалу №29 – 7 м. До причалу №29
дозволяється швартування газовозів максимальною довжиною 120 м. Запас
глибини під кілем газовозів повинен бути не менше 90 см (3 фути), нафтових
танкерів — 60 см (два фути), всім іншим суднам — не менш 30 см (1фут).
2.3.7. Нафтовим танкерам з вантажем або з недегазованими танками в баласті,
газовози і хімовози від(до) місця прибуття (вибуття) лоцмана або від(до)
якірного місця дозволяється рух у супроводі судна безпеки, що забезпечує
ескортування (лідирування) цих суден і оповіщає про їхній рух на 12 каналі
УКХ.
2.3.8. Нафтові танкери довжиною понад 160 м для забезпечення безпечного
проходу повинні подавати буксирні кінці з носа і корми на буксири в акваторії
Першого басейну і направлятися під їх проводкою до причалу паливного терміналу
через Східний прохід.
2.3.9. Танкери з вантажем, які йдуть до ІПТ, подають буксирні кінці в
Першому басейні, танкери з вантажем, що відходять від ІПТ, подають буксирні
кінці біля причалу і йдуть Західним проходом у супроводі необхідної кількості
буксирів. Напрямок створу - 153-333о. Прохідне осідання каналу 11 м. Швидкість
руху вищевказаних суден у порту не повинна перевищувати 4 вузли. Під час
руху цих суден рух усіх інших суден акваторією порту - забороняється.
2.3.10. Нафтові танкери, що відходять від паливного терміналу та направляються
з паливного терміналу на вихід, подають з бака два буксирних кінці на
буксир і випливають у супроводі судна безпеки.
2.3.11. На період руху нафтового танкера, який направляється з паливного
терміналу на вихід Західним проходом, стоянка суден біля причалу № 19
- заборонена. Швидкість руху нафтового танкера повинна бути мінімальною,
але такою, що дозволяє зберегти керованість судна.
2.3.12. Судна, які пливуть до Іллічівського судноремонтного заводу, Іллічівського
морського рибного порту або до інших відомчих причалів, повинні попередньо
погоджувати прохідну осадку з Адміністрацією цих причалів і повідомити
його державному морському лоцманові, викликаному для проводки судна.
Вхід і вихід суден до/з ІСРЗ дозволяється за вказівкою капітана порту.
2.3.13. Судна, які знаходяться в русі на підході до порту або стоять
на якорі на зовнішньому рейді, заявку на лоцманську проводку подають через
лоцмана-оператора ("Іллічівськ Порт Контроль" на каналі 12).
Заявка капітана на лоцманську проводку означає згоду на прийняття послуг
лоцманської служби і СУРС.
При проводці суден за будь-яких умов контроль їхнього руху здійснює лоцман-оператор
СУРС.
2.3.14. Капітан судна (агент) замовляє лоцмана і буксири (при перешвартовуванні
або виході судна в море) після оформлення відходу в ІДПН за 30 хвилин
до повної готовності судна до швартових операцій через лоцмана-оператора
("Іллічівськ Порт Контроль" на каналі 12, тлф. 18-32).
2.3.15. Для суден, які випливають з моря в лиман Сухий, місце зустрічі
лоцманів знаходиться біля прийомного буя, у точці по напрямку 103 ° в
1,86 милі від маяка Іллічівський.
За несприятливих гідрометеорологічних умов місце прийому/здачі лоцманів
може бути змінене за узгодженням з капітаном судна і лоцманом. За льодових
умов лоцман може бути доставлений і знятий із судна морськими буксирами
порту за рахунок судновласника.
2.3.16. Забезпечення суден лоцманами здійснюється в порядку черговості
прийнятих заявок за узгодженням з Головною диспетчерською порту.
2.3.17. Для одержання права самостійного плавання в портових водах судноводії
(капітани, змінні помічники капітана, судноводії суміжних професій) службово-допоміжних
суден і пасажирських катерів ПТФ зобов'язані подати капітанові порту протокол
судновласника щорічної перевірки знань МППЗС-72, Обов'язкових постанов,
а також тактико-технічних даних (ТТД) свого судна та інше.
При допущенні порушень чинних Обов'язкових постанов судноводій позбавляється
права самостійного плавання в портових водах.
2.3.18. Капітани, які мають дозвіл капітана порту на право плавання без
лоцмана, в особливих випадках за вимогою начальника зміни ІДПН зобов'язані
взяти лоцмана.
2.3.19. Відомчі лоцмани не мають права проводки судна по акваторії ІМТП.
2.3.20. На акваторії ІМТП швартовні операції суден з виведеним з експлуатації
головним двигуном, якірним або кермовим пристроєм, можливі тільки з дозволу
капітана порту. У цьому випадку послуги лоцмана оплачуються в подвійному
розмірі.
При швидкості вітру 10 м/сек і більше швартовні операції з такими суднами
- заборонені.
2.3.21. Лоцманська проводка і швартовні операції при швидкості вітру
понад 14 м/сек -забороняються.
2.3.22. Непродуктивні затримки лоцмана з вини судна понад дві години
оплачуються згідно КТМУ (стаття 107).
2.3.23. Лоцманська проводка суден у порт при обмеженій видимості узгоджується
з капітаном порту.
2.3.24. У конфліктних ситуаціях, що стосуються питань лоцманської проводки
у лиман Сухий, право остаточного рішення належить капітанові порту.
3. ПЛАВАННЯ СУДЕН У ПОРТОВИХ ВОДАХ
3.1. РЕЖИМ ПЛАВАННЯ
Загальні положення
3.1.1. У порту є Служба регулювання рухом суден (СРРС), яка здійснює контроль
за безпечним рухом суден у Системі поділу руху в північно-західному районі
Чорного моря, а також регулювання руху суден у порту, портових водах і
на підходах до них (див. додаток №2 « Зони дії постів СРРС»).
3.1.2. Організація СРРС.
3.1.2.1. З метою забезпечення безпеки судноплавства в портових водах,
на підхідному каналі ІМТП, у зоні відповідальності транзитного руху (зона
кругового руху входу і виходу Північно-західної частини Чорного моря),
рух суден регулюється СРРС, що розташована на Північній косі наприкінці
північного обгороджуваного молу. СРРС складається з поста "Порт-контроль"
і поста "Трафік-контроль", розташованих у будинку БРЛС-1 на
Північній косі лиману Сухий.
3.1.2.2. Зона відповідальності поста "Порт-контроль" – 4,5
милі (1-й, 2-ий, 3-ій басейни Іллічівського порту, Іллічівського морського
рибного порту, Іллічівського судноремонтного заводу, зовнішній рейд і
якірне місце №351). Постійна радіовахта на 12-му каналі УКХ, позивний-«Іллічівськ
Порт-контроль».
3.1.2.3. Зона відповідальності поста "Трафік-контроль" – 14
миль (радіусом від Іллічівського маяка), містить у собі зону кругового
руху суден і маршруту руху в/з усіх портів Північно-західної частини Чорного
моря. Цілодобова радіовахта – 10-й канал УКХ, позивний – "Іллічівськ
Трафік-контроль" і канал 16 УКХ (безпека). "Трафік-контроль"
здійснює постійний радіолокаційний контроль за водною обстановкою в зоні
відповідальності за допомогою навігаційного програмно-апаратного комплексу
(ПАК) «NAVY HARBOUR 3000».
3.1.2.4. У своїй зоні відповідальності СРРС здійснює функції, має права
та обов'язки, регламентовані цими Обов'язковими постановами і Положенням
про СРРС.
3.1.2.5. Незалежно від видимості СРРС здійснює в зоні контролю цілодобове
обслуговування, збір за яке стягується у встановленому порядку за затвердженими
тарифами на підставі квитанцій, що виписуються лоцманом-оператором.
Усі судна, які пливуть у зоні контролю, зобов'язані користуватися послугами
СРРС. Повідомлення капітана про вхід у зону контролю СРРС означає згоду
на прийняття послуг СРРС і їхню оплату.
3.1.2.6. Кораблі і судна ВМСУ обслуговуються безкоштовно.
3.1.2.7. Радіолокаційне забезпечення в зоні контролю (незалежно від видимості)
обов'язкове.
Примітка: радіолокаційне забезпечення є активним видом радіолокаційного
обслуговування.
3.1.2.8. При швартових операціях і при плаванні в зоні регулювання СРРС
судна зобов'язані нести постійну радіовахту на УКХ, канал 12.
3.1.2.9. Основними функціями СРРС є:
- контроль за дотриманням суднами правил плавання;
- виявлення суден на підході до зони відповідальності, установлення з
ними радіозв'язку, одержання від них необхідного переліку даних і їхня
реєстрація;
- регулювання руху суден у зоні відповідальності;
- надання сприяння аварійно-рятувальним, днопоглиблювальним, буксирувальним
та іншим спеціальним роботам у зоні дії СРРС;
- видача інформації і вказівок суднам при виявленні дій, що можуть призвести
до аварійної ситуації, дрейфу судна на якорі, зсуві СНО зі штатного місця;
- збір і документування статистичних даних про судна;
- здійснення радіолокаційної проводки суден;
- взаємодія із суміжними СРРС, лоцманськими й іншими службами, що забезпечують
безпеку мореплавання.
3.1.2.10. При плаванні на акваторії всіх трьох басейнів лиману Сухий,
судна, що не мають вантажу, повинні мати достатню кількість баласту для
безпечного маневрування в порту відповідно до вимог Інформації капітану
про остійність.
3.1.3. СРРС забезпечує оперативною інформацією зацікавлені підрозділи
порту про місце перебування суден, час підходу і всіх дій згідно їх запиту.
Інші організації (у тому числі агентські фірми) можуть одержувати цю інформацію
на договірній основі за плату згідно встановлених тарифів.
3.1.4. Рух суден у портових водах здійснюється тільки з дозволу поста
СРРС «Порт-контроль». Дозвіл діє на протязі 30 хвилин. Якщо на протязі
цього часу судно не почало рух, дозвіл автоматично анулюється і необхідно
знову запитувати повторно.
3.1.5. При плаванні на акваторіях усіх трьох басейнів Сухого лиману швидкість
ходу суден валовою місткістю 20 і більше (крім нафтових танкерів з вантажем)
не повинна перевищувати 5 вузлів.
Швидкість руху суден по вхідному каналі не повинна перевищувати 6 вузлів.
Збільшення швидкості допускається тільки для запобігання аварійній ситуації,
про що обов'язково повідомляється оператор СРРС.
3.1.6. Судна на підводних крилах (СПК) повинні прямувати вхідним каналом
і акваторією порту у водотоннажному стані.
3.1.7. Судна технічного, службово-допоміжного і портового флоту, катери
і яхти повинні йти безпечними маршрутами руху, уступаючи дорогу транспортним
суднам (див. додаток № 3 « Схема безпечних маршрутів»).
3.1.8. Суднам, які не мають УКХ радіостанцій, що забезпечують зв'язок
з СРРС, плавання в портових водах - не дозволяється.
3.1.9. Перехід транспортних суден з Першого басейну в Другий і в зворотному
напрямку біля острова Дамбовий, здійснюється Східним проходом, за винятком
наступних випадків:
- для швартування суден лівим бортом до причалів №19 і №20 дозволяється
використовувати Західний прохід, при цьому в цей час вихід танкерів від
причалу «Іллічівський паливний термінал» заборонений;
- для суден, відшвартованих правим бортом до причалу №№ 19, 20, 21, 22
дозволяється вихід у Перший басейн через Західний прохід;
- танкерам з вантажем вихід від причалу "Іллічівський паливний термінал"
дозволяється тільки через Західний прохід;
- танкери з вантажем, що прямують до причалу "Іллічівський паливний
термінал", йдуть через Західний прохід, при цьому осадка їх не повинна
перевищувати 11,0 м;
- Західний прохід використовують судна службово-допоміжного і портового
флоту.
3.1.10. Судновласник (капітан), чиє судно має намір йти в Третій басейн,
повинен завчасно (за 12 годин) погодити з диспетчером портофлоту час розведення
понтонного мосту (тільки у нічний час).
3.1.11. Плавання вітрильних і моторних прогулянкових суден і шлюпок у
Першому і Другому басейнах лиману (портові води) дозволяється в смузі
не ширше 50 метрів від урізу води вздовж північного і східного берегів,
при цьому забороняється:
- плавати в районі стоянки суден і знаходитися на шляхах їхнього руху;
- підходити до причалів торговельного порту, а також до берегової лінії
і причалів інших організацій, розташованих на території трьох басейнів
лиману;
- плавати під вітрилами на вхідному каналі й акваторії Першого і Другого
басейнів лиману.
3.1.12. Правом першочергового проходу від межі зони регулювання руху
до причалу (або в зворотному напрямку) користуються судна-пороми ліній
Іллічівськ — Варна та Іллічівськ — Поті. Контроль руху цих суден здійснюється
СРРС незалежно від наявності на борту лоцмана порту. Оплата цієї послуги
виконується за тарифом порту.
3.1.13. Усім суднам на ходу забороняється тримати суднові пристрої та
устаткування за габаритами судна до повної постановки до причалу (за винятком
трапа для лоцмана).
3.1.14. Судна, які мають на борту вибухонебезпечні і вогненебезпечні
вантажі, зобов'язані стати на якір на якірне місце №351 до одержання розпоряджень
управління порту і пожежної охорони.
Зазначені судна в портових водах зобов'язані піднімати на видному місці:
удень – прапор "БРАВО" за Міжнародним зводом сигналів (МЗС);
уночі – червоний вогонь, видимий навколо по всьому горизонту (дальність
видимості не менш 3-х миль).
3.1.15. При русі по каналі суднам забороняється віддавати якоря і протягувати
їх по ґрунті на ділянці між пірсами, що утворюють ворота порту
3.1.16. У портових водах забороняється застосування звукових і світлових
сигналів, не передбачених МППЗС-72 і цими Обов'язковими постановами.
3.1.17. Плавкрани й інші судна, що виконують складні і небезпечні роботи
з великоваговими вантажами біля причалів або на рейді, піднімають удень
два прапори R (ROMEO) і Y (YANKEE) по МЗС, уночі — червоний і зелений
вогні один над іншим, видимі по всьому горизонту. Судна, які проходять
поруч, повинні йти з мінімальною швидкістю.
3.1.18. При втраті або виявленні на акваторії порту якоря або іншого
предмета, що створює небезпеку для мореплавання, капітан судна зобов'язаний
негайно сповістити про це капітану порту.
Примітка: Вимога пункту 3.1.7. не поширюється на буксири і пожежні катери,
що випливають на виконання спеціальних завдань, однак, швидкість їх повинна
забезпечувати безпеку суднам, які стоять біля причалів або ошвартовані
другим корпусом .
3.2. ПЛАВАННЯ СУДЕН
Рух суден
3.2.1. Рух пасажирських суден, газовозів, хімовозів, поромів, нафтових
танкерів, ліхтеровозів, ролкерів в зоні контролю і всіх суден у портових
водах регулюється СРРС.
3.2.2. Вхід у портові води, рух усіх суден і плавзасобів без дозволу
СРРС - забороняється.
3.2.3. На всі операції (вхід у зону контролю, постановка на якір, зйомка
з якоря, швартування до причалу і відхід від нього, перешвартування, постановка
на лаг) судно запитує дозволу у СРРС. Якщо судно протягом 30 хвилин не
почало дозволені дії або не ввійшло в зону контролю, дозвіл анулюється
і повинен бути запитаний знову.
3.2.4. Судна зобов'язані повторювати стосовні до них рекомендації і розпорядження
СРРС, а у випадку неможливості їхнього виконання – повідомити причину
невиконання і подальші наміри.
Примітка: Всім судноводіям і операторам варто строго дотримуватися «Посібника
з використання УКХ зв'язку на морі» № 9044.
3.2.5. При первісному радіоконтакті зі СРРС судно повідомляє:
назву і тип судна;
час підходу до зони регулювання або відходу від причалу;
швидкість у маневреному режимі;
національну і відомчу приналежність;
у чию адресу випливає судно, рід і кількість вантажу;
повну і чисту реєстрову місткість;
максимальну довжину, ширину, висоту борта й осадку судна;
інші відомості за вимогою лоцмана-оператора СРРС.
Капітан несе відповідальність за вірогідність своєї інформації.
3.2.6. При запиті СРРС із метою розпізнання судна, останнє зобов'язане
повідомити пеленг і відстань від маяка Іллічівський або виконати погоджений
зі СРРС пізнавальний маневр.
3.2.7. СРРС дає розпізнаному судну дозвіл на вхід у зону регулювання,
вказує маршрут руху, іншу необхідну інформацію, включаючи застереження
та обмеження.
Плавання при обмеженій видимості
3.2.8. Радіолокаційна проводка суден у порт при обмеженій видимості обов'язкова.
Радіолокаційна проводка пасажирських суден, газовозів, хімовозів, поромів,
нафтових танкерів і ліхтеровозів, ролкерів обов'язкова за будь-якої видимості.
3.2.9. Можливість входу і виходу з порту при поганій видимості під радіолокаційною
проводкою визначається спільно капітаном судна, портовим лоцманом і лоцманом-оператором
СРРС за узгодженням з капітаном порту.
Остаточне рішення про можливості входу-виходу під радіолокаційною проводкою
визначається капітаном порту.
3.2.10. При обмеженій видимості під проводкою СРРС може знаходитися тільки
одне судно.
3.2.11. Під час радіолокаційної проводки капітан судна повинен бути готовим
вжити всіх засобів для забезпечення безпеки свого судна у випадку раптового
виходу з ладу портової БРЛС або засобів зв'язку між суднами і СРРС, а
також механізмів і пристроїв, перелічених у цьому пункті. Факт виходу
з ладу негайно повідомляється лоцману-операторові.
3.2.12. При використанні капітаном судна інформації портової БРЛС з капітана
не знімається відповідальність за керування судном і безпеку його плавання.
3.2.13. При видимості менше 500 м рух усіх катерів, що здійснюють внутрішньопортове
і рейдове перевезення пасажирів, негайно припиняється.
Дозволяється рух тільки лоцботам зі справною РЛС і під проводкою БРЛС.
3.2.14. Рух службово-допоміжних суден (бункерувальників, буксирів, водоліїв,
суден-постачальників тощо) при видимості менше 2000 м на зовнішньому рейді
і менше 1000 м на внутрішній акваторії порту дозволяється тільки при наявності:
справно працюючої РЛС, судноводіїв, що пройшли РЛС-тренажер, своїм ходом
і під проводкою БРЛС.
Питання про можливості руху таких суден у кожному конкретному випадку
вирішується лоцманом-оператором СРРС за узгодженням з начальником зміни
ІДПН.
3.3. РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАВАННЯ КОРАБЛІВ І СУДен ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВМСУ
3.3.1. Кораблі ВМСУ, що прибувають у порт, керуються даними Обов'язковими
постановами в частині, що їх стосується.
3.3.2. Старшою посадовою особою, яка забезпечує регулювання руху кораблів
і суден ВМСУ по акваторії порту, на підхідних каналах і фарватерах, є
капітан порту.
3.3.3 Дозвіл на вхід у порт військові кораблі і судна забезпечення ВМСУ
отримують у Капітана порту, при цьому вони запитують дозвіл не пізніше,
ніж за 4 години до входу в порт. При підході до зони дії СРРС, корабель
виходить на зв'язок по 16-му каналі УКХ за дві милі до межі зони, повідомляє
бортовий номер, своє місце, швидкість і час прибуття до прийомного буя
порту. З цього моменту зв'язок із СРРС підтримується постійно.
3.3.4 Вихід з порту кораблів і суден забезпечення ВМСУ здійснюється також
з дозволу капітана порту, дозвіл запитується не пізніше, ніж за 1 годину
до виходу. За 15 хв. до виходу встановлюється зв'язок зі СРРС.
3.3.5 Кораблі і судна ВМСУ у зоні контролю СРРС і портових водах (зоні
регулювання) здійснюють плавання під контролем СРРС.
3.3.6. Кораблям і суднам ВМСУ вхід у порт і вихід з нього надаються в
першу чергу, крім аварійних випадків у порту.
4. ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ПЛАВАННЯ СУДЕН У ПОРТОВИХ ВОДАХ
4.1. БУКСИРУВАННЯ СУДЕН У ПОРТОВИХ ВОДАХ
Керівництво буксируванням
4.1.1. Буксирування дозволяється при швидкості вітру не більше 10 м/сек.
4.1.2. Усім суднам довжиною 50 м і більше або валовою місткістю понад
500 при швартових операціях використання буксирів обов'язкове, за винятком
поромів і пасажирських суден. Кількість буксирів, у залежності від погодних
умов, замовляється капітаном за узгодженням з лоцманом.
4.1.3. Керівництво і контроль за роботою буксирів при буксируванні морських
суден і інших плавзасобів валовою місткістю 500 і більш у портових водах,
а також при швартовних операціях, здійснюється капітаном судна, яке буксирується
або швартується.
4.1.4. Керівництво буксируванням суден і плавзасобів валовою місткістю
менше 500, і несамохідних суден незалежно від їхньої валової місткості,
здійснює судноводій судна, що буксирує, якщо в договорі про буксирування
не обговорені інші умови.
Керівник буксирування несе відповідальність за ушкодження суден, що буксируються
і буксирувальних, гідротехнічних споруджень і пристосувань, суден, що
стоять на якорях і швартовних бочках або біля причалів.
4.1.5 Порт не несе відповідальності за ушкодження і нещасні випадки,
що відбулися при буксирних операціях, якщо керує буксируванням судно —
наймач буксира. Усі витрати порту, зв'язані з втратами і збитками, що
виникли під час буксирування, оплачує керівник буксирування (судно-наймач).
Відповідальність настає з моменту виконання буксиром першої вказівки судна-наймача
і закінчується моментом заяви судна-наймача про звільнення буксира.
4.1.6. Довжина буксирного троса при буксируванні плавзасобів на акваторії
порту і на підхідному каналі не повинна перевищувати 50 метрів.
4.1.7. Капітанам буксирних суден забороняється залишати баржі та інші
несамохідні плавзасоби в портових водах на якорі 6ез дозволу лоцмана-оператора
СРРС і узгодження з Капітаном порту.
4.1.8. За безпечну стоянку плавзасобу, ошвартованого до борта судна,
відповідальність несе капітан судна.
4.1.9. Буксири зустрічають вхідне судно після проходу його підхідним
каналом і супроводжують вихідне судно до нього.
Заявка на буксирні судна
4.1.10. Капітан судна дає заявку на буксири через агентуючу організацію
не менше, ніж за 2 години до готовності судна.
Виклик буксирів здійснює капітан судна за 45 хвилин до повної готовності
судна до відходу, перешвартування або до підходу судна з моря до воріт
порту через лоцмана-оператора. Позивний: "Іллічівськ Порт Контроль",
канал 12.
Прийом суден на буксир
4.1.11. Судна на ходу, що мають бульбоподібні штевні, зобов'язані подавати
буксирний кінець за допомогою викидного кінця.
4.1.12. Судно довжиною більше 150 метрів з виведеним з експлуатації головним
двигуном або кермовим пристроєм при буксируванні на акваторії порту зобов'язано
виставляти на додаток до вогнів, запропонованим Правилом 24-е, вогні і
знаки, запропоновані Правилом 27 у МППЗС-72.
4.2. ПЛАВАННЯ СУДЕН У ЛЬОДОВИХ УМОВАХ
4.2.1. Для керівництва льодовими проводками в портових водах Начальник
порту щорічно призначає оперативний штаб по льодових проводках на чолі
з капітаном порту.
4.2.2. На період льодової кампанії начальникові оперативного штабу по
льодових проводках підпорядковуються всі служби і відділи порту з усіх
питань, пов'язаних з льодовими операціями.
4.2.3. Начальник ПТФ і усі власники суден, що базуються в Іллічівському
порту, зобов'язані щорічно до 1 грудня подавати Капітанові порту списки
суден, допущених до плавання в льодах.
4.2.4. Установлення черговості введення суден у порт і виведення їх з
порту, керівництво криголамними засобами в портових водах здійснює начальник
оперативного штабу по льодових проводках — капітан порту.
4.2.5. У складних льодових умовах черговість виконання операцій по проводці
суден через лід установлюється на оперативній нараді при капітані порту
і вноситься в змінно-добові плани криголамних операцій і руху суден (швартовних
операцій) порту.
4.2.6. Капітани суден при плаванні в льодах зобов'язані керуватися «Правилами
для суден, проведених криголамами через лід» і «Інструкцією зі зв'язку
для суден при плаванні в льодах».
4.2.7. Капітанам суден, що не мають льодового класу, забороняється входити
в лід і плавання в льодах.
Примітка: Як виняток, на прохання судновласника можливо дозволити перехід
судна без льодового класу в льодах за узгодженням з начальником оперативного
штабу порту при відповідному криголамному забезпеченні. Відповідальність
за можливі ушкодження такого судна при плаванні в льодах несе судновласник.
4.2.8. Заявка на криголамне забезпечення на вхід у порт подається за
48 годин до початку забезпечення й уточнюється за 24, 12 і 4 години до
підходу до зони контролю СРРС або крайці льоду. Заявка на криголамне забезпечення
для виходу з порту подається за 24 години до виходу.
4.2.9. У заявці необхідно вказувати: назву судна, головні розміри, осідання,
потужність головних двигунів, запаси палива і води і їх витрата в добу,
швидкість ходу на чистій воді, матеріал гребного гвинта, загальна кількість
вантажу, наявність документів на право плавання в льодах, морехідний стан
судна на час підходу до порту.
4.2.10. Іноземні судна, що не мають документів на право плавання в льодах,
приймаються під льодову проводку тільки при наявності письмової згоди
судновласника на проводку й оплату витрат по ліквідації можливих льодових
ушкоджень судна.
5. СТОЯНКА СУДЕН У ПОРТУ
5.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1.1. Причали в темний час доби повинні цілком освітлюватися.
5.1.2. Капітани всіх суден зобов'язані стежити за тим, щоб вихідні отвори
з корпуса для пари і води ретельно прикривалися щитами або парусиною.
5.1.3. Використання для зв'язку з берегом суднових плавзасобів не дозволяється.
Зв'язок з берегом суден, що стоять на якірних стоянках, забезпечується
плавзасобами ПТФ.
Заявки на обслуговування суден подаються через агента судна.
На разове обслуговування судна (доставка екіпажа, постачання та інше)
подається окрема заявка.
5.1.4. На суднах, що стоять біля причалів забороняється виконувати забортні
роботи з морської сторони, забортні роботи можуть виконувати тільки в
перервах між перевантажувальними роботами з дозволу капітана порту.
5.1.5. За порушення членами екіпажа даних Обов'язкових постанов стягується
штраф, згідно з діючим законодавством.
5.1.6. Підхід суден ПТФ, суден інших організацій до іноземних суден,
що стоять біля причалів і на рейді, здійснюється після обов'язкового повідомлення
і дозволу ЗПК "Чорномор'я".
5.2. СТОЯНКА СУДЕН НА РЕЙДІ
5.2.1. Якірна стоянка № 351 із глибинами 19 метрів призначена для стоянки
суден, що очікують заходу в ІМТП.
Судна стають на якір самостійно, при цьому судно, що стало на якір, зобов'язане
повідомити на СРРС пеленг і дистанцію до судна від маяка Іллічівський.
5.2.2. Постановка до борта судна, що стоїть на рейді, плавкранів, ліхтерів,
барж, портових зерноперевантажувачів та інших плавзасобів для проведення
вантажних робіт й інших операцій узгоджується з СРРС і капітаном порту.
5.2.3. Під час стоянки на якорі судна повинні забезпечити постійний УКХ-зв'язок
із СРРС на 12 і 16 каналах.
5.2.4. На акваторії порту є дві швартовні бочки. Стоянка суден тут забезпечується
заведенням на бочки швартових кінців і віддачею якорів. Заведення і кріплення
швартовів здійснюється швартовною групою портофлоту і спеціально виділеними
катерами або буксирами.
Для забезпечення допомоги буксирами при аварійній ситуації з носа і з
корми судна, що стоїть на бочках внутрішнього рейду, повинні бути приготовлені
буксирні троси, приспущені до висоти 2 метри від рівня води.
Постановка на бочки суден погоджується з капітаном порту.
5.2.5 Стоянка транспортних суден на якорі на внутрішньому рейді в Першому
і Другому басейнах акваторії – заборонена.
В окремих випадках капітан порту може дозволити постановку на якір на
нетривалий час (2-3 години у світлий час доби) з обов'язковим буксирним
забезпеченням.
5.2.6. Суднам портового, службово-допоміжного і технічного флоту місце
стоянки на якорі на внутрішній акваторії порту визначає СРРС, забезпечуючи
можливість безперешкодних маневрів і підходів/відходів транспортних суден
до/від причалів, за узгодженням з капітаном порту.
5.3. СТОЯНКА СУДЕН БІЛЯ ПРИЧАЛІВ
Підготовка причалів до швартування суден
5.3.1. Усі причали порту мають зовнішню розмітку:
швартовні тумби пофарбовані в білий колір і пронумеровані відповідно
до п.3.1.14 НД 31.3.003-2005 «Правила технічної експлуатації портових
гідротехнічних споруд»;
позначено межі причалів із указівкою їхньої довжини в метрах.
5.3.2. 2-х метрова (від крайки) смуга причалу для забезпечення безпечної
роботи берегових матросів при швартовних операціях повинна утримуватися
вільною від вантажів і сторонніх предметів.
У зимовий час ця частина причалу повинна бути чистою від льоду і снігу
та посипана піском.
5.3.3. Вільна довжина причалу, призначеного для швартування, повинна
бути не менше 110% максимальної довжини судна, що швартується. Вдень місце
швартування позначається двома
(ніс-корма) червоними прапорами, уночі — ліхтарями. За відсутності зазначених
сигналів причал вважається не підготовленим до швартування.
5.3.4. При підготовці причалу до швартування судна весь обсяг робіт із
безпечного розміщення причальних портальних кранів і контейнерних перевантажувачів
здійснюється диспетчером (стивідором терміналу) відповідно до Інструкції
відділу механізації порту.
5.3.5. Про готовність причалу диспетчер (стивідор терміналу) повідомляє
диспетчерові порту, після чого диспетчер порту повідомляє про готовність
причалу начальникові зміни ІДПН, лоцманові та операторові СРРС, призначає
час зйомки судна з якоря і швартування до причалу.
5.3.6. Швартування суден до непідготовлених належним чином причалів -
забороняється.
5.3.7. При швартуванні (відшвартуванні) або перетяжці транспортного судна
на причалі, крім швартувальників, зобов'язані бути присутніми: змінний
диспетчер (стивідор) терміналу і змінний капітан портнагляду з переносною
радіостанцією УКХ для зв'язку з СРРС і з лоцманом на судні.
5.3.8. Забороняється швартування до причалів транспортних суден при швидкості
вітру понад 14 м/сек.
5.3.9. При швидкості вітру понад 10 м/сек забороняється швартування суден
лагом (другим корпусом при стоянці біля причалів).
На судні, до борта якого швартується або відшвартовується інше судно,
повинні бути припинені вантажні операції.
5.3.10. При швидкості вітру понад 8 м/сек забороняється швартування лагом
при рейдовій стоянці.
Підхід до причалів і швартування
5.3.11. При швартуванні, відшвартуванні або перетяжці суден на причалі
зобов'язані бути присутніми диспетчер (стивідор) терміналу і змінний капітан
ІДПН.
5.3.12. Прийом або віддача швартових кінців судна під час швартових операцій
у порту здійснюється швартовою бригадою портофлоту.
5.3.13. Усі заяви про ушкодження судна при швартових або вантажних операціях
повинні бути зроблені капітаном судна керівництву порту не пізніше 2 годин
після того, як це сталося. У випадку виходу судна з порту до закінчення
цього терміну, претензія повинна бути пред'явлена в будь-якому випадку
до відходу судна. Після закінчення 2-годинного терміну порт претензій
не приймає і відповідальності за ушкодження не несе.
5.3.14. Забороняється робити в порту:
постановку суден на лаг у Першому басейні Сухого лиману;
постановка судна на лаг до судна менших розмірів;
постановку судна в баласті на лаг до однакового по розмірах судну у вантажі;
постановку пасажирських, наукових і навчальних суден на лаг один до одного;
швартування на лаг суден з не робочими головними двигунами, кермовим
або якірним пристроєм до суден, що стоять біля причалів;
постановку суден до причалів, виведених з експлуатації
ремонтно-регулювальні роботи радіолокаційних систем із включенням випромінювання
без дозволу ІДПН.
Вогні на судах, що стоять біля причалів
5.3.15. Судна, ошвартовані біля причалів з вильотом корпуса судна, у період
вантажних операцій тримають піднятими: удень — прапори «РОУМІО-ЯНКІ» («Ви
повинні випливати малим ходом при проходженні повз мене»); уночі — один
червоний вогонь, видимий по всьому горизонту. Крім того, такі судна, не
залежно від цілей стоянки, уночі виставляють червоний вогонь, приспущений
до 2-х метрів від рівня води, з носа або корми.
Стоянка суден біля причалу
5.3.16 Сухогрузне судно зобов'язане завжди мати запас глибини під кілем
не менше 0,3 м.
5.3.17. Судно повинне за вимогою керівництва порту травити швартовні
кінці, переносити їх або змінювати місце стоянки.
5.3.18. Перетяжка судна уздовж причалу на відстань більше за 100 метрів
вважається перешвартуванням і виконується з лоцманом на борту і за допомогою
буксирів.
При цьому вводяться наступні обмеження:
великотоннажні судна в баласті або судна типу Ро-Ро, Ро-Флоу, ліхтеровози,
танкери, контейнеровози і подібні їм, що мають на борту не більше 20%
вантажу від дедвейту (через велику парусність) переставляються при силі
вітру не більше 12 м/сек;
перестановка суден з неробочими головними двигунами або кермовим, або
якірним пристроєм, виконується тільки у світлий час доби при силі вітру
не більше 10 м/сек;
перестановка пневмоперевантажувачів, плавкранів і несамохідних плаводиниць
ПТФ здійснюється при гідрометеоумовах відповідно до їх документів класифікаційного
товариства, у будь-який час доби, і при достатньому буксирному забезпеченні;
швартування суден на лаг виконуються при силі вітру до 10 м/сек, видимості
не менше 500 м та за узгодженням капітанів обох суден.
5.3.19. Кожне судно після закінчення вантажних операцій і оформлення
формальностей на відхід відводиться від причалу або виводиться з внутрішньої
акваторії порту. Для знаходження біля причалу після завершення вантажних
операцій необхідно одержати дозвіл керівництва порту.
У випадку невиконання вимог цієї статті, відвід такого судна від причалу
виконується засобами порту за рахунок власника судна, при цьому власник
судна несе повну відповідальність за збитки, пов'язані з несвоєчасним
звільненням причалу.
5.3.20. Судна можуть бути ошвартовані до причалів таким чином, щоб забезпечити
використання максимальних глибин для навантаження до повної вантажопідйомності,
із застосуванням шкундр (плавпричалів, барж тощо), при цьому не повинні
бути перевищені гранично припустимі навантаження на причальні спорудження
від навалу і зусилля в канатах при віджимі на швартові тумби, визначені
паспортом ГТС. У подібних випадках вищевикладений метод узгоджується з
капітаном порту, дозвіл на ці дії видається капітаном порту окремо.
Відповідальність за установку шкундри (плавпричалу, баржі, ліхтера),
а також засобів сполучення через них з берегом несе керівництво терміналу.
При установці парадного трапа над плавпричалом (ліхтером, баржею) відповідальність
за нього несе капітан судна.
5.3.21. Суднам, що стоять у порту, з а б о р о н я є т ь с я включати
РЛС на випромінювання.
5.4. СТОЯНКА СУДНА БІЛЯ ПРИЧАЛУ «ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» І БІЛЯ
ПРИЧАЛУ № 29
5.4.1. Стоянка нафтових танкерів біля причалу "ІПТ".
5.4.1.1. Постановка нафтового танкера до причалу паливного терміналу
здійснюється за допомогою не менше 4-х буксирів, два з яких повинні бути
потужністю не менше 2300 к. с. кожний. Необхідна кількість буксирів у
кожному конкретному випадку обумовлюється лоцманом і капітаном судна і
узгоджується з капітаном порту.
5.4.1.2. У темний час доби освітлення причалу паливного терміналу повинне
бути достатнім. Контроль і відповідальність за освітлення причалу покладається
на адміністрацію «Іллічівський паливний термінал».
5.4.1.3. Під час стоянки нафтового танкера біля причалу паливного терміналу
забороняється використовувати швартові кінці за допомогою автоматичних
лебідок (в автоматичному режимі). Забороняється застосування сталевих
швартових кінців для швартування судна.
5.4.1.4. З метою запобігання забруднення акваторії порту до початку вантажних
операцій повинне бути виконане надійне бонування нафтового танкера і причалу.
Контроль і відповідальність за своєчасне і якісне боннування покладається
на адміністрацію «Іллічівський паливний термінал».
5.4.1.5. Під час стоянки нафтового танкера біля причалу паливного терміналу
під вантажними операціями в порту повинне знаходитися готове до пожежогасіння
пожежне судно.
5.4.1.6. Бункерування нафтових танкерів дозволяється здійснювати спеціально
обладнаними суднами-бункерувальниками, після узгодження з ІДПН, і тільки
на зовнішньому рейді порту, за умови виконання всіх вимог, що є обов'язковими
під час бункерувальних операцій.
5.4.1.7. Під час стоянки нафтового танкера під вантажними операціями
біля причалу паливного терміналу його екіпаж і адміністрація «Іллічівський
паливний термінал» зобов'язана суворо виконувати всі вимоги Міжнародного
посібника з безпеки для нафтових танкерів і терміналів (International
Safety Guide For Oil Tankers and Terminals.)
5.4.1.8. До початку швартових операцій на причалі повинна бути перевірена
в дії:
робота берегових пристроїв пожежогасіння;
робота засобів аварійного зв'язку і повідомлення.
5.4.1.9. При швартуванні й відшвартуванні нафтових танкерів на причалі
паливного терміналу повинні знаходитися:
представник паливного терміналу;
представник Інспекції державного портового нагляду;
бригадир швартовної бригади, швартувальники (прибувають за 20 хвилин
до початку швартовних операцій).
5.4.1.10. Виходячи з конструктивних особливостей причалу паливного терміналу
подача кінців на берегові пали (пушки) повинна здійснюватися за допомогою
не менше двох швартовних ботів із двигунами потужністю не менше 200 к.
с., спеціально обладнаних для швартування.
5.4.1.11. До початку вантажних операцій представниками судна і паливного
терміналу повинен бути складений і підписаний акт за формою ПНГ-1. З правого
борту нафтового танкера повинен бути приготовлений парадний трап, для
евакуації людей і швартовної команди з борту в аварійній ситуації.
5.4.1.12. Конструкція причалу паливного терміналу розрахована для прийому
нафтових танкерів водотоннажністю до 50 000 тн.
5.4.2. Стоянка судна біля причалу № 29.
5.4.2.1. Постановка судна-газовоза до причалу № 29 здійснюється за допомогою
не менше 2-х буксирів. При наявності у судна-газовоза пристрою, що підрулює,
кількість буксирів визначається капітаном судна і лоцманом.
5.4.2.2. У темний час доби освітлення причалу № 29 повинне бути достатнім.
Контроль і відповідальність за освітлення причалу покладається на адміністрацію
перевантажувального комплексу.
5.4.2.3. Під час стоянки судна-газовоза в причалу № 29 забороняється
використовувати швартовні кінці автоматичних лебідок (в автоматичному
режимі). Забороняється використання сталевих швартовних кінців для швартування
судна.
5.4.2.4. Під час стоянки суден-газовозів біля причалу № 29 під вантажними
операціями в районі причалу повинен знаходиться черговий буксир, готовий
до негайного використання на випадок виникнення аварійної ситуації.
5.4.2.5. Бункерування судна-газовоза, а також підхід до судна-газовоза
допоміжних плавзасобів дозволяється поза вантажними операціями з відома
ІДПН. Усі плавзасоби, що працюють із судном-газовозом повинні відповідати
вимогам, які забезпечують безпеку газовоза.
5.4.2.6. Під час стоянки судна-газовоза під вантажними операціями біля
причалу № 29 його екіпаж і адміністрація перевантажувального комплексу
зобов'язані суворо виконувати усі вимоги Міжнародного кодексу по суднах-газовозах
(International Gas Carrier Code).
5.4.2.7. До початку швартовних операцій на причалі повинна бути перевірена
в дії і приведено до готовності до негайного використання:
робота берегових засобів пожежогасіння;
робота засобів аварійного зв'язку та оповіщення;
5.4.2.8. При швартуванні й відшвартуванні суден-газовозів на причалі
№ 29 повинні знаходитися:
представник перевантажувального комплексу
представник Інспекції державного портового нагляду;
бригадир швартовної бригади, швартувальники (прибувають за 20 хвилин
до початку швартовних операцій, про готовність доповідають начальникові
зміни ІДПН і лоцманові).
5.4.2.9. Швартування суден-газовозів робити тільки лівим бортом без використання
якоря. В особливих випадках якір використовується, але після закінчення
швартування якір необхідно вибрати.
5.4.2.10. До початку вантажних операцій представниками судна і перевантажувального
комплексу повинен бути складений і підписаний акт (чек-лист) про готовність
судна і терміналу до вантажних операцій. Представник ІДПН перевіряє наявність
на судні плану навантаження скрапленого газу і тільки після цього дозволяється
навантаження газовоза. Парадний трап судна з морської сторони повинний
бути готовим до використання.
Стоянка ядерних суден.
5.5.1. Ядерні судна подають інформацію про підхід за три доби з наступним
уточненням за 24 і 4 години.
5.5.2. Прибулому ядерному судну СРРС указує місце постановки на якір
на зовнішньому рейді для проходження контролю та інших формальностей.
5.5.3. Крім звичайних суднових документів, ядерне судно повинне пред'явити
спеціальні документи ядерного судна.
5.5.4. Безпека навколишнього середовища за рівнем фонової радіації контролюється
як ядерним судном, так і засобами порту.
5.5.5. При виникненні радіаційної небезпеки ядерне судно керується судновими
і портовими аварійними планами.
5.5.6. Забороняється скидання твердих, рідких (за винятком вод санпропускника)
радіоактивних відходів.
5.5.7. Скидання газоподібних радіоактивних відходів повинне відповідати
діючим державним правилам і нормам України та узгоджуватися з керівництвом
порту.
5.5.8. Забороняється вивантаження в порту і портових водах радіоактивних
відходів з іноземних суден.
5.6. ДІЇ ПІД ЧАС ШТОРМУ
5.6.1. При одержанні штормового попередження про посилення вітру від східних
напрямків до 22 м/сек:
службово-допоміжні і маломірні судна повинні бути заведені в порт і надійно
ошвартовані до причалів;
всі інші судна повинні стати на якір на якірному місці № 351 або вийти
штормувати в море.
Перерахована вище перестановка суден на рейді виконується за вказівкою
і під спостереженням СРРС.
5.7. СТОЯНКА В ПОРТУ МАЛИХ СУДЕН І ПЛАВУЧИХ ЗАСОБІВ
5.7.1. Стоянка плавзасобу ПТФ, як правило, біля причалу № 24 або за згодою
чергового диспетчера порту і ІДПН (СРРС) — на вільних причалах порту.
5.7.2. Забороняється швартування суден і плавзасобів інших організацій
до причалу №24 без узгодження з керівництвом ПТФ.
5.8. ЗИМІВЛЯ І СТОЯНКА НА ПРИКОЛІ В ПОРТУ
5.8.1. В ІМТП на відстій стають судна ПТФ та інших організацій, що не
мають льодового класу, у період льодової обстановки.
5.8.2. Службово-допоміжні, маломірні судна, пасажирські катери, бункерувальники
і плавучі ХЗС ПТФ ті інших організацій на зимовий відстій стають біля
плавпірсів, установлених до причалу № 24.
5.9. ПРО ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ АКВАТОРІЇ ПОРТУ НАФТОПРОДУКТАМИ, ШКІДЛИВИМИ
РЕЧОВИНАМИ І СТІЧНИМИ ВОДАМИ
5.9.1. Усі судна, що знаходяться на акваторії і рейдах порту, а також
усі підприємства, організації й установи, розташовані на його території,
( або що здійснюють скидання в акваторію порту), зобов'язані дотримуватися
вимог законодавства України з охорони навколишнього середовища. Всі заходи,
що можуть спричинити забруднення навколишнього середовища на території
та акваторії порту, повинні узгоджуватися з керівництвом порту.
За порушення вимог законодавства по охороні навколишнього середовища
винні особи (судновласник, капітан тощо) притягуються до відповідальності
згідно з діючим законодавством.
5.9.2. Усі судна, незалежно від відомчої приналежності і прапора, при
прибутті в ІМТП, зобов'язані довести свою відповідність вимогам Міжнародної
Конвенції МАРПОЛ 73/78, пред'явивши відповідні документи представнику
ІДПН.
Судна, які не відповідають вимогам Міжнародної конвенції МАРПОЛ 73/78
і національним вимогам України з охорони навколишнього середовища, портом
не приймаються.
5.9.3. ІДПН веде нагляд за дотриманням вимог стосовно запобігання забрудненню
навколишнього середовища і контролю за відповідністю всіх суден, що відвідують
порт, вимогам Міжнародних конвенцій і національних правил України з охорони
навколишнього середовища.
5.9.4 Усім суднам у період їх перебування в портових водах ІМТП, а також
підприємствам і організаціям, розташованим на його території (або, що
мають скидання в акваторію), забороняється скидати у воду речовини, шкідливі
для здоров'я людей або тваринних ресурсів моря, зокрема:
нафта, нафтопродукти, нафтозалишки, а також суміші, що містять їх у будь-якій
концентрації, у тому числі очищені в суднових пристроях, баластові води
з паливно-баластових і нафтових танків, чистий баласт;
хімічна сировина і продукти хімічного виробництва після збирання і мийки
палуб, вантажних трюмів і танків;
неочищені стоки, а також стічні води після суднової установки фізико-хімічної
обробки. Фанова система переводиться на накопичувальні ємності, забортні
клапани пломбуються;
будь-які інші стоки, якщо при цьому змінюються колір, запах, прозорість
води або їхнє скидання призводить до появи видимих часток, що плавають;
сміття або харчові відходи, залишки будь-яких вантажів і сепарації, що
використовувалася при їхньому перевезенні.
5.9.5. Для запобігання забрудненню акваторії порту капітан судна зобов'язаний:
до входу в територіальні води закрити й опломбувати клапани та інші пристрої,
через які можливе скидання шкідливих речовин, про що робиться відповідний
запис у судновому журналі;
при будь-яких операціях з нафтою, нафтопродуктами, нафтозабрудненими
водами й іншими шкідливими речовинами шпігати на палубі герметично закрити,
під місцями з'єднання шлангів, повітряними трубками установити піддони,
забезпечити надійний контроль за ними;
суднові роботи (оббивка і фарбування корпуса, мийка палуб, трюмів й інших
частин судна) і ремонтні роботи на зовнішньому контурі судна робити тільки
з обов'язковим дотриманням заходів, що виключають забруднення акваторії
порту, узгоджуючи їх з ІДПН;
пред'являти представникам ІДПН усі клапани і пристрої, через які можливе
забруднення навколишнього середовища, опломбованими і несе відповідальність
за повноту пломбування.
5.9.6. У випадку скидання за борт шкідливої речовини капітан судна зобов'язаний
негайно сповістити про це капітанові порту найбільш швидким способом (радіо,
телефон, нарочний). При виявленні факту забруднення навколишнього середовища,
необхідно повідомляти за тими ж телефонам, зазначивши точне місце розташування
забруднення, характер, напрямок руху плями.
5.9.7. Усім суднам забороняється використовувати для очищення акваторії
препарати, що опускають нафтопродукти на дно або розчиняють їх у воді.
5.9.8. При аварійних розливах нафти або нафтопродуктів судно, що потрапило
в нафтове поле, не повинне починати руху до спеціального дозволу керівника
операції з ліквідації аварійного розливу.
5.9.9. Суднам і всім плавзасобам забороняється перетинати забруднену
акваторію. При проходженні поблизу району, де відбувається збирання нафти,
необхідно знизити хід до мінімального.
5.9.10. Судна, яки йдуть в ІМТП, при вході в Чорне море зобов'язані перемінити
ізольований баласт, прийнятий в інших районах світового океану, на води
Чорного моря, про що робиться відповідний запис у судновому журналі.
Скидання ізольованого баласту повинне виконуватися тільки спеціально
призначеними для цього судновими насосами по окремих трубопроводах.
Скидання за борт ізольованого баласту на акваторії порту може виконуватися
тільки після проведення лабораторного аналізу на вміст у ньому патогенних
організмів, нафтопродуктів, заліза і зважених речовин і одержання дозволу
від Державної Інспекції охорони навколишнього середовища північно-західної
частини Чорного моря.
Відкачка виконується під спостереженням представника ІДПН у світлий час
доби.
5.9.11. При бункеруванні суден, вантажних операціях з рослинними оліями
та іншими забруднювачами моря попереднє бонування місця операцій обов'язкове.
5.9.12. Усім суднам забороняється самостійне скидання сміття, виробничих
і побутових відходів, у т.ч. сепараційних матеріалів на території порту.
Забруднені ділянки акваторії і території порту очищаються за рахунок порушників.
5.9.13. Вивіз харчових відходів і сміття виконується в поліетиленових
мішках (контейнерах), що доставляються портом на судна за заявками через
агентуючі організації. Зазначена послуга оплачується за рахунок санітарного
збору
Усі харчові і виробничі відходи (сміття) повинні бути здані портові до
виходу судна в рейс, про що портофлотом оформляється довідка установленої
форми. Судно, що не здало сміття, вважається не готовим до відходу.
5.9.14. З а б о р о н я є т ь с я:
викид густого диму і газів, що забруднюють атмосферу;
користування судновим інсенератором для спалювання відходів;
скидати з причалів і із суден у воду або на лід сміття;
проведення підводного очищення корпуса суден у період стоянки біля причалів
і на внутрішньому рейді.
5.9.15. З метою запобігання пилеутворення при переробці навалювальних
вантажів (хімічних), що порошать, при швидкості вітру понад 10 м/сек.
робота припиняється.
5.9.16. Підприємства (організації), що знаходяться на території порту
і є самостійними юридичними особами, несуть повну відповідальність за
стан акваторії порту, що прилягає до причалів, якими вони користуються
на підставі відповідних договорів.
5.9.17. Власники суден і керівники підприємств, що допустили порушення
Обов'язкових постанов і інших нормативних документів в сфері охорони навколишнього
середовища, відшкодовують усі витрати порту по ліквідації забруднення
і його наслідків за встановленими тарифами, витрати порту на оренду залученого
устаткування, плавзасобів і персоналу інших підприємств і виплачені портом
суми штрафів за забруднення.
6. ПОРЯДОК КОРИСТУВАННЯ ЗАСОБАМИ РАДІОЗВ'ЯЗКУ І ТЕЛЕФОННОГО ЗВ'ЯЗКУ В
ПОРТОВИХ ВОДАХ І В ПОРТУ
6.1. При плаванні в Зоні контролю всі судна зобов'язані мати справні радіотелефонні
станції (РТС) УКХ, які потрібно тримати включеними на 12 каналі, на якому
здійснюється зв'язок з СРРС.
6.2. У межах зони конторолю ІМТП працюють такі радіотелефонні станції
УКХ
№ п/п
|
Назва абонента
|
Позивний
|
Канал УКХ
|
виклик
|
робочий
|
1.
|
Служба
регулювання руху суден (СРРС)
|
"Іллічівськ-Траффік-Контроль"
|
16
|
10,12
|
2.
|
Портконтроль
|
"Іллічівськ-Порт-Контроль"
|
16
|
12
|
4.
|
Головна
диспетчерська
|
"Іллічівськ-радіо-2"
|
16
|
73
|
5.
|
Диспетчерська
портофлоту
|
"Іллічівськ-радіо-6"
|
16
|
93
|
6.
|
Дільниця зв'язку ЦПР
|
"Іллічівськ-радіо-1"
|
16
|
1,28,63
|
7.
|
Інфлот
|
"Іллічівськ-радіо-8"
|
16
|
72
|
8.
|
Поромний
комплекс
|
"Іллічівськ-радіо-14"
|
16
|
68
|
9.
|
Диспетчер ЧАМШ
|
"Іллічівськ-ПМ-859"
|
16
|
9
|
10.
|
Диспетчер МАРС
|
"Іллічівськ-ПМ-607"
|
16
|
31
|
11.
|
Інспекція
портового нагляду
|
"Іллічівськ-радіо-5"
|
16
|
10,12
|
12.
|
ІСРЗ
|
"Іллічівськ-радіо-13"
|
16
|
89
|
13.
|
"Рибпорт"
|
"Іллічівськ-2"
|
16
|
12
|
14.
|
Капітан порту
|
"Волна"
|
12
|
12
|
6.3 Судна, у межах зони контролю ІМТП (на якірних місцях, біля причалів
і під час руху) можуть використовувати РТС УКХ центральної портової радіостанції
(ЦПР) для ведення приватних переговорів за умови наявності вільних радіоканалів.
6.4. При підході до порту, стоянці на рейді або біля причалу можна зв'язатися
зі службами порту та іншими організаціями на території порту за телефоном:
Служба порту
|
Портовий телефон
|
Примітка
|
ВМБ
|
12-31
|
|
ІДПН
|
17-38, 16-68
|
|
Капітан порту
|
17-58, 12-68
|
|
КПП
|
15-23, 16-13
|
|
Митниця
|
16-89, 31-34
|
|
СКО
|
12-44, 18-97, 18-25
|
|
Пожежна охорона
|
17-01, 16-73
|
|
Диспетчер порту
|
16-34
|
|
Лоцманська служба
|
18-32
|
|
Диспетчер
портофлоту
|
17-88
|
|
Диспетчер ІСРЗ
|
32-40
|
|
Диспетчер АСПТР
|
17-80
|
|
ЦПР
|
16-86
|
|
Довідкова АТС
|
17-09
|
|
7. ПРО ПОРЯДОК, БЕЗПЕКУ І СХОРОННІСТЬ СПОРУДЖЕНЬ НА АКВАТОРІЇ ПОРТУ
7.1. ПРО ПЛАВАННЯ МАЛИХ СУДЕН
7.1.1. Особам, яким на правах особистої власності належать човни, катери,
шлюпки та інші плавзасоби, слід строго керуватися вимогами пункту 3.1.10
даних Обов'язкових постанов.
Забороняється:
використовувати плавзасоби, не зареєстровані в Інспекції Головного державного
реєстратора флоту;
зберігати їх і плавати на внутрішній акваторії порту.
7.1.2. Водноспортивні станції та інші організації, що проводять масові
спортивні змагання (регати, гонки, походи тощо) у Зоні контролю, зобов'язані
не менше, ніж за 3 доби сповістити про це в письмовій формі Капітанові
порту, подавши схеми в трьох екземплярах.
Плавзасоби, що забезпечують вищевказані спортивні заходи, зобов'язані
мати радіотелефонні станції УКХ і нести постійну вахту на 16 каналі.
Відповідальність за підготовку і безпечне плавання спортивних суден у
морі несуть водноспортивні станції або організації, що проводять спортивні
заходи.
7.2. РИБАЛЬСТВО У ПОРТОВИХ ВОДАХ
7.2.1. Лов риби і збір мідій на внутрішній акваторії порту заборонений
як із причалів, так і з будь-якого плавзасобу.
Допускається промисловий лов риби в портових водах, визначений договорами
рибколгоспів з Іллічівським морським торговельним портом.
7.3. НАВІГАЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ
7.3.1. Капітани суден, що виявили в портових водах і в Зоні контролю предмети,
які плавають і представляють небезпеку для мореплавання, зобов'язані негайно
повідомити про це лоцмана-оператора СРРС.
7.3.2. При ушкодженні судном будь-якого ЗНО капітан зобов'язаний негайно
повідомити про це лоцмана-оператора СРРС, який зобов'язаний терміново
повідомити про цей випадок до ІДПН для оповіщення мореплавців і вжиття
заходів для відновлення огороджень.
Оператор СРРС зобов'язаний інформувати всі судна, що здійснюють плавання
в Зоні контролю, про вихід даного ЗНО з ладу до моменту відновлення.
7.3.3. Забороняється всяке будівництво нових об'єктів або реконструкція
старих, розташованих у районі ЗНО або на лінії створів, без одержання
дозволу капітана порту.
7.4 ПРОМІРНІ І ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ
7.4.1. Днопоглиблювальні і промірні роботи без одержання дозволу капітана
порту робити забороняється.
Для одержання дозволу на установку і роботу земснарядів у портових водах
капітан-багермейстер подає в 3-х екземплярах схеми розкладки якорів і
райони роботи земснаряду і маршрут руху грунтовідвізних шаланд до місця
звалища ґрунту. Схеми узгоджуються з ІДПН і затверджуються капітаном порту.
7.4.2. Судно, що виконує промірні роботи, піднімає знаки і вогні згідно
з МППЗС-72, правило 27 (в).
Проходити повз нього дозволяється малим ходом і тільки після того, як
буде даний сигнал відмашкою, що вказує сторону проходу.
8. ПРО ПОРЯДОК, ОХОРОНУ І РУХ НА ТЕРИТОРІЇ ПОРТУ
8.1. ОХОРОНА СУДЕН І ПОРТОВИХ ЗАСОБІВ
8.1.1. У рамках виконання вимог Міжнародного кодексу охорони суден і портових
засобів (МК ОСПЗ) у порту створена і функціонує постійно діюча система
заходів безпеки. Вона містить у собі:
організацію охорони території порту і забезпечення пропускного режиму;
установлення поста служби безпеки (СБ) на борту конвенційних суден і
взаємодія: офіцер безпеки судна – пост СБ – офіцер відділу морської безпеки
(ВМБ);
організація цілодобового спостереження за суднами і портовими спорудами
силами постів СБ і технічними засобами відеоконтролю;
залучення, у разі потреби, сил і засобів оперативного реагування.
8.1.2. Всі організації і судна будь-якого прапора, які прибувають у порт,
незалежно від того, чи мають вони Міжнародне свідоцтво про охорону судна
чи ні, і здійснюють свою діяльність у порту, зобов'язані виконувати вимоги
з охорони судна самотужки і засобами в порядку, узгодженому з ВМБ.
8.1.3. Кожне судно, до якого застосовується глава XI-2 СОЛАС-74, при
перебуванні в порту підлягає контролю посадовими особами ІДПН, Інспекції
контролю держави порту (ІКДП) та офіцерами ВМБ
8.1.4. За наявності явних підстав думати, що судно не відповідає вимогам
глави XI-2 СОЛАС-74 і частини А МК ОСПЗ, а також, якщо за вимогою посадових
осіб ІДПН і ІКДП не пред'явлене дійсне Міжнародне свідоцтво про охорону
судна або дійсне Тимчасове міжнародне свідоцтво про охорону судна, Журнал
безперервної реєстрації історії судна, то до судна можуть бути застосовані
наступні контрольні заходи:
перевірка або більш детальна інспекція судна;
затримка судна;
обмеження операцій, включаючи переміщення в межах порту;
видворення судна з порту;
додаткові або альтернативні адміністративні заходи, згідно з діючим законодавством
України.
8.1.5. Кожне судно не менш ніж за 72 години до підходу повинне подати
в ВМБ ІМТП стандартний перелік інформації з безпеки.
8.1.6. У разі потреби, ВМБ ІМТП може бути витребувана додаткова інформація.
8.1.7. При подачі судном несвоєчасної і/або неповної інформації судну
може бути відмовлено в дозволі на захід судна в порт або це може послужити
підставою для більш детальної інспекції судна посадовими особами ІДПН
і ІКДП.
8.1.8. Якщо на судні, що збирається зайти в порт, знаходиться нелегальний
пасажир(и), то судно, додатково до інформації, яку вимагає пункт 8.1.5
повинне подати інформацію про кожного нелегального пасажира, необхідну
згідно з резолюцією IMO A.871(20).
8.1.9. Усі судна, що заходять у ІМТП, повинні бути обладнані судновою
системою подачі сигналу тривоги.
8.1.10. З метою забезпечення постійно діючої системи заходів безпеки
у порту, у рамках виконання вимог МК ОСПЗ капітан конвенційного судна
зобов'язаний скористатися послугами Загону охорони конвенційних суден
оперативного відділу СБ порту по виставлянню постійного поста СБ на судно,
з обов'язковою оплатою згідно зі встановленим тарифом (виняток складають
конвенційні судна, що мають на борті штатну службу морської безпеки судна).
Замовлення поста виконується через агентуючу фірму по тел. 12-31.
8.1.11. Судна, на які не поширюється дія МК ОСПЗ, або, які плавають під
прапором країни, що не є учасницею Конвенції СОЛАС-74 (виняток складають
неконвенційні російські судна), дозвіл на захід у порт одержують тільки
після узгодження з ДП «Агентство морської безпеки».
8.1.12. Якщо неконвенційне судно або судно, що плаває під прапором країни,
яка не є учасницею Конвенції СОЛАС-74 одержало дозвіл на захід у порт,
то воно зобов'язане укласти з ВМБ Декларацію про охорону і прийняти договірні
умови охорони судна силами ВМБ згідно з затвердженим порядком і тарифами.
Даний пункт також поширюється і на неконвенційні російські судна.
8.2. ПРОПУСКНА СИСТЕМА ТА ОХОРОНА ПОРТУ
Пропускна система
8.2.1. ІМТП є морським міжнародним пунктом пропуску через державний кордон,
у якому діють прикордонно-митні зони. Порт є об'єктом, який охороняється,
і пропускна система повинна відповідати надійності охорони державного
кордону. Територія й акваторія ІМТП у встановлених межах є режимними і
знаходяться під охороною служби безпеки ІМТП та підрозділу комендатури
прикордонного загону. Всі вимоги по режиму і пропуску в порт регулюються
Положенням «Про пропускну систему і режим ІМТП», яке затверджене наказом
начальника порту.
8.2.2. Вхід пішоходів і в'їзд автотранспорту на територію порту здійснюється
через контрольні прохідні:
КП-1 (головну, розташовану напроти причалу № 6);
КП-2 (другу, напроти причалу № 11);
КП-3 (прохідна СВК «АЛДІ»);
КП-4 (третя прохідна, котра розташована напроти причалу №24);
КП-5 (прохідна паромно-пасажирского комплексу);
КП-6 (прохідна мультимодального комплексу, що розташована напроти причалу
№27).
Бюро перепусток відділу оформлення документів СБ розташовано на всіх
прохідних порту.
8.2.3. Всі особи, що знаходяться на режимній території Іллічівського
морського торговельного порту, зобов'язані мати при собі портові перепустки
встановленого зразка або інші документи, що дають право перебування на
території порту, і пред'являти їх на першу вимогу Службі безпеки порту
і підрозділу комендатури прикордонного загону.
Особи з перепустками без фотографій (разові або тимчасові) зобов'язані
пред'являти документи, що засвідчують їх особу.
8.2.4. На підставі вимог МК ОСПЗ, з метою забезпечення безпеки судна
і контролю за відвідуванням судна особами, які не є членами екіпажа, капітан
зобов'язаний організувати вахтову службу біля трапу на весь період стоянки
судна в порту.
Перевірку вахтової служби на суднах здійснюють представники прикордонних
військ і представники ІДПН.
8.2.5. Забороняється проживання на суднах осіб, які не належать до суднової
команди, за винятком найближчих родичів членів екіпажів.
Охорона вантажів
8.2.6. Охорона суден, які стоять у порту, і вантажів, що знаходяться на
них, входить до обов'язків власника судна.
8.2.7. Відкриті площадки, на яких тимчасово складені підлягаючи здачі
під охорону служби безпеки вантажі, повинні бути добре освітлені і забезпечені
леєрною огорожею.
8.3. РУХ І СТОЯНКА ТРАНСПОРТУ ТА РУХ ПІШОХОДІВ
8.3.1. Швидкість руху транспорту на території порту регулюється дорожними
знаками, розміткою, світлофорами та іншими встановленими способами і повинна
складати: на магістральних дорогах не більш 30 км/год., на головних проїздах
– 6 км/год., при проїзді через проїзди, по бічних проїздах і рампах –
3 км/год.
8.3.2. В'їзд особистого автотранспорту на територію порту регулюється
наказом начальника порту.
8.3.3. Рух пішоходів здійснюється по позначених маршрутах. Члени екіпажів
іноземних суден проходять з/у порт тільки через головну контрольну прохідну.
8.3.4 Маневрові залізничні засоби повинні рухатися територією порту зі
швидкістю не більше 5 км/год., сповіщаючи сигналом про своє наближення
до переїздів. Складач вагонів повинен завчасно перевірити стан шляхів
і наявність вільного простору для проходу вагонів.
8.4. ПАСАЖИРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ У ПОРТУ.
8.4.1. Перевезення пасажирів на судна, що стоять на якорі на акваторії
і на зовнішньому рейді порту, здійснюється від причалів №№ 1, 11, 18 і
причалу ПТФ. Стоянка біля цих причалів дозволяється тільки на час посадки
і висадки пасажирів, крім причалу ПТФ.
Капітани рейсових, рейдових катерів повинні перевіряти документи у пасажирів,
визначати законність виходу останніх на рейд, інформувати КПП про усі
випадки виявлення осіб без встановлених документів.
8.4.2. Пасажирські перевезення між портом і суднами, що стоять на зовнішньому
рейді, здійснюються при видимості не менше 1 милі і при хвилюванні моря
не вище 2 балів.
9. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ РЕЖИМ У ПОРТУ
9.1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРОТИПОЖЕЖНОГО РЕЖИМУ В ПОРТУ
9.1.1. Автотранспорт, який перевозить небезпечні вантажі, повинен бути
обладнаний і забезпечений засобами гасіння вогню згідно з нормами Правил
пожежної безпеки.
9.1.2. Забороняється допуск до штабелів бавовни, джуту й інших волокнистих
вантажів тепловозів, автомобілів, автонавантажувачів, пересувних кранів
ближче 5 м, а тракторів — 10-ти метрів при відсутності іскроуловлювачів
на вихлопних трактах.
9.1.3. Не допускаються вантажні роботи в складах автонавантажувачами,
автомобілями та іншими механізмами з двигунами внутрішнього згоряння,
що не мають іскрогасіння.
9.1.4. Користування електронагрівальними приладами без особливого дозволу
головного енергетика і пожежної охорони порту - забороняється. На території
порту забороняється користування тимчасовими залізними печами для обігрівання
приміщень.
9.1.5. При навантаженні і вивантаженні легкозаймистих вантажів на весь
період робіт керівники робіт зобов'язані забезпечити пожежні пости в місцях
вантажних робіт.
9.1.6. Не дозволяється закладка вантажем швартовних тумб, пожежних гідрантів
і кранів, захаращення пожежних проїздів і під'їздів. Вільний простір у
пожежних кранів повинен мати радіус не менше 5 метрів.
9.1.7. Забороняється ввозити, зберігати і застосовувати речовини і матеріали
з невивченими параметрами з пожежної і вибухової небезпеки.
9.1.8. Контроль за дотриманням протипожежного режиму на об'єкті і нагляд
за справним станом і готовністю до дії всіх засобів пожежогасіння здійснюють
керівники об'єктів або спеціально призначені керівні особи.
9.1.9. Усі пожежні насоси ППК і господарств порту повинні утримуватися
в постійній готовності до дії і щомісяця перевірятися на створення необхідного
напору шляхом пуску, з відповідним записом у спеціальному журналі про
технічний стан і результати перевірки.
9.1.10. Територія складів паливно-мастильних матеріалів, територія автозаправних
станцій (АЗС) і відкритих площадок збереження рідин у тарі повинні утримуватися
в чистоті, а пролиті легкозаймисті і пальні рідини повинні вчасно прибиратися.
Вище зазначені території повинні бути забезпечені відповідними знаками
безпеки відповідно до ДСТ 12.4.026-76.
9.1.11. Приміщення, стелі, стіни й устаткування, де є виділення пального
пилу, стружки тощо повинні очищатися в терміни, установлені відповідними
графіками, затвердженими керівниками господарств.
9.1.12. Регламент роботи з технічного обслуговування (ТО) і планово попереджувального
ремонту (ППР) комп'ютерів, оргтехніки (у тому числі промивання знімних
деталей пальними речовинами) повинні виконуватися в спеціальних приміщеннях,
що мають проточно-витяжну вентиляцію.
9.1.13. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними і ні
чим не захаращуватися (меблями, устаткуванням, різними матеріалами тощо)
і у випадку виникнення пожежі повинні забезпечити безпечну евакуацію людей
усіх людей, що знаходяться в приміщенні. Усі двері евакуаційних виходів
повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.
9.1.14. Переїзди і переходи через внутрішньопортові залізничні колії
повинні бути завжди вільні для проїзду пожежних автомашин і мати суцільні
настили на рівні з поверхнею рейок. Забороняється стоянка вагонів на переїздах
без тепловозів.
При закритті ділянок доріг або переїздів для ремонту (або з інших причин)
необхідно терміново повідомити ВВПО.
9.1.15. Зони перевантаження небезпечних вантажів, складські приміщення
і відкриті площадки для збереження небезпечних вантажів повинні бути забезпечені
відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТ 12.4.026-76. Перебування,
у небезпечних зонах (де проводяться перевантажувальні роботи з небезпечними
вантажами) автотранспорту, не зв'язаному з вантажними роботами – забороняється.
9.1.16. Всі вогневі роботи на тимчасових місцях (електро-газозварні,
газорізальні і роботи, пов'язані з використанням відкритого вогню) у будинках,
спорудах, на території порту, а також на суднах, що знаходяться біля причалів
порту, повинні виконуватися згідно зі Стандартом ІТП СТП 195-518-2004
з обов'язковим узгодженням з пожежною охороною порту напередодні виконання
робіт.
9.1.17. Потяги, розташовані в безпосередній близькості біля відшвартованих
суден, повинні мати розрив не менш 5 метрів у районі трапів (сходів),
що забезпечують вхід на борт судна.
9.1.18. Керівники підприємств-орендарів, інших підприємств, установ і
організацій, в т.ч. які діють на основі договорів про спільну діяльність,
що розміщені на території ІМТП, зобов'язані забезпечити вільний доступ
на підпорядковані їм об'єкти призначеним працівникам пожежної охорони
порту, для проведення пожежно-профілактичних робіт.
9.2. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА НА СУДНАХ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ПОРТУ
9.2.1. Контроль за дотриманням протипожежного режиму в порту здійснює
пожежна охорона порту.
9.2.2. Перевірку протипожежного режиму суден під Українським прапором,
що заходять на акваторію порту, повинні виконувати тільки працівники пожежної
охорони порту.
9.2.3. Бункерування суден, що стоять біля причалів вантажного порту і
на рейді, виконується бункерувальником. Бункерувальні операції в порту,
як правило, виконуються у світлий час доби. Адміністрація порту може дозволити
проведення бункерування в нічний час. При цьому повинні бути прийняті
додаткові заходи пожежної безпеки. Місце прийому бункера і район робіт
повинні бути освітлені, прийняті заходи запобігання розливу бункера.
Одержання або видача бункера з/в автомобільних цистерн виконується тільки
після узгодження робіт з пожежною охороною порту.
9.2.4. Бункерувальні операції на зовнішньому рейді здійснюються тільки
з дозволу капітана порту. Можливість такої операції керівництво порту
визначає разом з капітанами суден, що беруть участь у бункерувальній операції,
залежно від погодних умов.
9.2.5. Забороняється швартування бункерувальників лагом один до одного.
9.2.6. При виконанні вантажних операцій з вогненебезпечними або вибухонебезпечними
вантажами на причалі і на борту судна повинен бути виставлений посилений
пожежний пост або встановлене чергування пожежного катера. Капітан судна
зобов'язаний дати заявку на установку такого пожежного поста або на чергування
біля борта пожежного катера й оплатити витрати по несенню посиленого пожежного
нагляду відповідно до встановлених тарифів.
При невиконанні капітанами суден вимог даної статті виконання вантажних
операцій зі згаданими вище вантажами заборонено.
9.2.7. Швартування наливних суден з вантажем або в баласті з дегазованими
танками, а також суден, що мають на борту вантажі 3 класу МОПОГ, до причалів
порту можуть бути дозволені тільки по спеціальному узгодженню з пожежною
охороною порту.
Швартування нафтоналивних суден у баласті з недегазованими танками до
причалів порту заборонено.
9.2.8. Для буксирування несамохідних суден з вогненебезпечними вантажами
і для роботи буксирувальників, буксирувальні судна повинні мати дозвіл
Регістра і пожежної охорони порту і мати в наявності не менше двох сталевих
пожежних кінців (на бакі і кормі) приспущеними до 2-х метрів над рівнем
води, а вихлопні тракти ДВС повинні бути обладнані іскрогасниками.
9.2.9. Судно, що має на борту небезпечний вантаж або зайняте бункерувальними
операціями повинне виставляти сигнали:
вдень — піднімати прапор « БРАВО» по МППЗС-72;
вночі — виставляти червоний вогонь, видимий не менше за 2 милі по всьому
горизонті.
10. ПРО БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЛУАТАЦІЮ І СХОРОННІСТЬ СПОРУД ПОРТУ
10.1. ПРО ЕКСПЛУАТАЦІЮ БУДІВЕЛЬ, ПОРТОВИХ СПОРУД І ПРИСТРОЇВ
10.1.1. Усі споруди, що знаходяться на території порту, повинні мати технічний
паспорт.
10.1.2. Власники всіх будинків і споруд, розташованих на території порту
та у припортовій зоні, зобов'язані тримати їх у технічно справному стані.
Зовнішній вигляд будинків і споруд повинен бути охайним, а прилегла до
них територія на відстані до 20 м повинна постійно підтримуватися в належному
порядку і чистоті.
10.1.3. Підприємства та організації всіх видів власності, розташовані
на території порту, зобов'язані своїми засобами і за свій рахунок робити
щоденне очищення займаних ними ділянок, складських приміщень, пакгаузів,
причалів та інших місць.
10.1.4. Очищення від сміття, снігу і льоду під'їзних залізничних колій,
розташованих біля складів, що належать порту і експлуатуються ним, виконується
портом за свій рахунок.
Очищення всіх інших залізничних колій виконується Управлінням залізниці.
10.1.5. Всі організації, підприємства та установи, розташовані на території
ІМТП або на відчуженій від порту території, що безпосередньо прилягає
до території порту, зобов'язані брати часткову участь у прибиранні доріг
загального користування. Закріплення ділянок, що підлягають прибиранню,
за тією або іншою організацією здійснюється наказом начальника порту і
доводиться до відома відповідної організації.
10.2. ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
10.2.1. Суднам на швартовах працювати гвинтами забороняється.
Як виняток дозволяється провертання гвинтів:
дизельним суднам на найменших обертах перед відходом судна від причалу;
паровим суднам для прогрівання машин перед виходом у море (перед початком
роботи головними двигунами) тільки з дозволу Капітана порту за умови роботи
на найменших обертах і якщо відстань гвинтів до причалу складає не менше
10 м.
10.2.2. Всі ушкодження, заподіяні судном портовим спорудам, відшкодовуються
за рахунок судновласника (при наявності документів, що підтверджують провину
судна).
10.3. ПРО заходИ щодо ПОПЕРЕДЖЕННЯ УШКОДЖЕНЬ ПІДВоДНИХ КАБЕЛІВ І ТРУБОПРОВОДІВ.
ВОДОЛАЗНІ РОБОТИ
10.3.1. Райони, заборонені для постановки на якір, зазначені на навігаційних
картах.
10.3.2. Водолазні роботи у порту можуть виконуватись тільки з дозволу
капітана порту.
Капітан судна або організація-замовник запитує дозвіл на водолазні роботи
у капітана порту, а капітан водолазного бота перед початком робіт - у
ІДПН.
11. САНІТАРНИЙ І КАРАНТИННИЙ РЕЖИМ У ПОРТУ
11.1. Санітарно-карантинний огляд суден, які прибувають і відбувають,
здійснюється цілодобово.
Капітани всіх суден, що прямують з іноземних портів, зобов'язані повідомити
через агентуючі фірми в санітарно-карантинну службу про санітарно-епідеміологічний
стан судна і про наявність на борту інфекційних хворих членів екіпажу
або пасажирів, що температурять.
Окремо, всі судна, що прямують до ІСРЗ, повинні мати дозвіл від санітарно-карантинної
служби, а також дозволи від митної та прикордонної служб.
11.2. Про час приходу українських і іноземних суден із-за кордону агент
телефонограмою повідомляє санітарно-карантинній службі за 12 годин до
прибуття, а при тривалості переходу менш 48 годин — не пізніше, ніж за
6 годин. Телефонограма в санітарно-карантинну службу повинна містити інформацію:
про найменування судна, порт приписки; прапор, чисельність і стані здоров'я
екіпажу і пасажирів, наявність і марку системи знезаражування стічних
вод, відомості про вантаж.
У випадку повідомлення капітаном про те, що обстановка на судні неблагополучна
або про те, що на борту є хворі з числа членів екіпажу або пасажирів,
судно повинне бути поставлене на якірну стоянку № 351 (за вказівкою СРРС)
до подальших розпоряджень.
11.3. Із приходом судна в порт капітан зобов'язаний подати Санітарно-карантинній
службі наступні документи:
морську санітарну декларацію;
1 екземпляр суднової ролі;
генеральну і вантажну декларації;
відомості про токсикологічну (радіаційну) безпеку вантажу;
відомості про наявність на судні установки знезаражування та очищення
стічних вод, що діє в нормативному режимі, або збірної цистерни;
інші документи, передбачені Конвенціями й Угодами
11.4. У випадку підходу або стоянки на рейді судна з фумігованим вантажем
(зерно, шрот, тапіока тощо) санітарний огляд виконується разом з лікарем-токсикологом,
що визначає безпеку роботи в зоні фумігації членів комісії.
11.5. Для виконання протиепідемічних заходів, газової дератизації суден
виділений 28 причал, що на період проведення заходів повинен бути звільнений,
забезпечений електроенергією, мати вільні під'їзні колії для автотранспорту.
Територія причалу добре освітлюється в темний час доби, має діючий гідрант
і надійний телефонний зв'язок.
Газова дератизація судна проводиться за розпорядженням санітарно-карантинної
служби. Заявку на її проведення капітани суден подають у відділення профілактичної
дезінфекції.
11.6. Капітани суден, що знаходяться на дератизації, зобов'язані забезпечити
охорону і безпеку судна, несення на ньому запропонованих сигналів.
11.7. Судна, що прибувають із продовольчими вантажами, а також небезпечними
(радіоактивними, у тому числі) у кожному окремому випадку інформують про
це санітарно-карантинну службу порту для вирішення питання щодо їх обробки
і прийняття відповідних санітарних заходів.
11.8. Порт не виконує прийом санітарно-небезпечних вантажів (шкірсировина
й інші продукти тваринного походження) у зв'язку з відсутністю умов для
їхньої переробки. Заборонено прийом і відправлення тварин.
11.9. У літню пору дороги в порту і вільні вантажні площі, які використовуються
транспортом, необхідно поливати водою.
11.10. Товари, що знаходяться у складських приміщеннях порту, і матеріали,
що псуються, за висновком санепідемстанції, негайно вивозяться з порту.
11.11. Туалети громадського користування повинні відповідати санітарним
вимогам, щорічно очищатися, промиватися водою і систематично дезінфікуватися.
11.12. Завідувачі складами зобов'язані негайно сповіщати відділення профілактичної
дезінфекції порту про усі випадки появи комах-шкідників. Забороняється
завантаження заражених шкідниками складів до їхньої дезінфекції.
11.13. Вивіз харчових вантажів і вантажів тваринного походження з території
порту допускається при наявності дозволу санепідстанції.
11.14. Двері службових будинків і складських приміщень, а також сходи,
коридори та інші місця громадського користування підтримуються у чистоті
власниками будинків і приміщень за свій рахунок.
11.15. Ящики для сміття слід вчасно очищати і дезінфікувати. Для вільного
під'їзду до сміттєвих ящиків територія біля них не повинна закладатися
вантажами.
11.16. Місця для збору і короткочасного зберігання портових відходів
варто передбачати на спеціальних ділянках з удосконаленим покриттям на
відстані не ближче 25м від їдалень, буфетів, виробничих і допоміжних будинків.
11.17. Організації або особи, відповідальні за санітарний стан установ,
складських і інших приміщень, зобов'язані мати санітарні журнали, які
вони пред'являють на першу вимогу працівникам санепідстанції для внесення
в них записів.
Вимоги санітарного нагляду, пред'явлені в актах саноглядів, повинні виконуватися
в запропонований термін.
11.18. Всі установи й особи, що торгують харчовими продуктами на території
порту, повинні виконувати санітарні вимоги і правила про утримання у чистоті
і порядку місць для продажу продуктів, про медичний огляд і охайність
персоналу і про доброякісність продуктів, які продаються.
11.19. Для попередження проникнення пацюків (та інших гризунів) на судно
та із судна на берег усі швартові кінці обладнуються запобіжними щитами
діаметром не менше 720 мм, що знаходяться на швартових кінцях весь період
стоянки судна біля причалу.
У нічний час, при зупинці вантажних робіт, пішохідні і вантажні трапи
прибираються, або піднімаються над причалом на висоту не менше 1 метра
і повинні бути достатньо освітлені.
11.20. Системи біологічного очищення на суднах (там, де вони є) повинні
експлуатуватися відповідно до інструкції на таку систему. Відповідальність
за якість очищення стічно-фанових вод покладається на капітана судна при
стоянці біля причалу або на рейді. Санітарно-карантинна служба здійснює
лабораторний контроль за ефективністю очищення.
11.21. При оформленні дозволу СКВ на вихід капітан судна зобов'язаний
надати для огляду всі приміщення судна, пред'явити медичні сертифікати
і медичні свідоцтва членів екіпажу, 1 екземпляр суднової ролі, довідку
про здачу сміття і стічних вод у портові споруди.
Дозвіл на вихід судна з порту видається на спеціальному бланку і завіряється
круглою печаткою, оформляється, як правило, на борту судна.
11.22. Дозвіл СКВ на вихід судна з порту дійсний на протязі 24 годин
з моменту видачі і повинен бути пред'явлений для оформлення права відходу
в ІДПН.
Для суден місцевого сполучення дозвіл може бути виданий на більш тривалий
термін (але не перевищувати 1 місяць).
11.23. У випадку фумігації вантажів препаратами фосфіну (закладка фосфіну
у вантаж) судно повинне залишити порт не пізніше, ніж через 2 години після
початку фумігації. Робота комісії з огляду починається негайно після моменту
закладки фуміганта у вантаж і герметизації трюмів.
11.24. Порт у встановленому порядку забезпечує працівників СКВ порту
катерами для виконання санітарного огляду суден, які стоять на рейді,
оформлення приходів, а також для проведення протиепідемічних заходів на
зазначених суднах.
11.25. Контроль за виконанням санітарно-протиепідемічних правил, передбачених
даними Обов'язковими постановами, здійснюється органами Державного санітарного
нагляду. Порушення цих правил спричиняє відповідальність відповідно до
Закону України "Про санітарне й епідемічне благополуччя населення"
від 24.02.94 р. №4005-ХП і "Санітарних правил для морських і річкових
портів".
12. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТНИХ СУДЕН І СУДЕН ПОРТОФЛОТУ НА ВИПАДОК
ОГОЛОШЕННЯ ХІМІЧНОЇ ТРИВОГИ (ХЛОР, АМІАК) У ПОРТУ
12.1. Сигналу "ХІМІЧНА ТРИВОГА" передує сигнал "Увага всім"
– безперервними звуками сирен, гудками підприємств, суден і інших засобів
з метою залучення уваги. Після цього оголошується тривога по гучномовному
зв'язку з додаванням слів "хлор" або "аміак". Сигнал
дублюється всіма суднами, що знаходяться в порту.
12.2. При оформленні приходу судна капітан ознайомлюється з інструкцією
з організації захисту екіпажу й осіб, що відвідують судно від можливого
ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) і проводить наступні
заходи:
усі члени екіпажу знайомляться із сигналом "хімічна тривога";
приводяться до готовності пости колективного захисту (ПКЗ) і встановлюється
порядок і організація захисту (укриття) екіпажу в ПКЗ і сховищах порту
згідно з розкладом по сигналу "хімічна тривога";
усі члени екіпажу знайомляться з хімічними властивостями хлору й аміаку,
розташуванням сховищ у порту і заходами для надання першої допомоги при
отруєннях;
12.3. При оголошенні у порту "хімічної тривоги" заходи щодо
захисту членів екіпажу і відвідувачів судна виконуються відповідно до
суднового розкладу; Капітан будь-якими засобами зв'язку інформує Начальника
і Капітана порту про обстановку на судні.
12.4. Інформацію про обстановку в порту при аварійній ситуації капітан
судна одержує від чергового диспетчера або Капітана порту.
Начальник
ДП ІМТП |
|
Г.
П. Скворцов |
|