Реферат на тему:
В.І. Вернадський: учення про ноосферу і й сучасне глобальне мислення
План
1. Життя й шлях у науці В. І. Вернадського.
2. Філософські підходи до природознавства.
Життя й шлях у науці В.І. Вернадського
Володимир Іванович Вернадський народився в 1863 році в Петербурзі, у
родині професора політичної економії, яскравого представника російської
ліберальної інтелігенції XIX століття. Через п'ять років Вернадські
переїхали до Харкова, де Володимир спілкувався зі своїм двоюрідним
дядьком ?. ? Королеком, який вплинув на формування особистості
майбутнього вченого.
Вернадський навчався в Петербурзькій класичній гімназії, що вважалася на
той час однією з кращих у Росії. Тут особливо цінувалися іноземні мови,
філософія, історія. Згодом Вернадському вдалося самостійно освоїти
кілька європейських мов. Майбутній вчений захоплювався літературою,
переважно науковою, причому читав її на п'ятнадцятьох мовах. Деякі свої
статті він писав французькою, англійською і німецькою мовами. На все
життя у Вернадського збереглася любов до філософії й історії.
Після закінчення гімназії Вернадський продовжував навчання на
фізико-математичному факультеті Петербурзького університету. Викладачами
там були люди зі світовими іменами: Менделєєв, Бекетов, Сеченов,
Бутлеров. I все-таки найбільший вплив на майбутнього вченого зробив
викладач мінералогії Докучаев. У роки навчання Вернадський захоплювався
також і геологією, кристалографією й історією.
Вернадський щиро підтримував вчення Толстого. Хоча тут й існували певні
протиріччя. Толстой зневірився в науці, яка, на його думку, не могла
допомогти людині знайти сенс життя, обґрунтувати високі моральні
принципи. Вернадський не поділяв такої думки Толстого. Учений був
переконаний у наукових знаннях, і саме спираючись на логічний аналіз
фактів і правдиві відомості про людину, намагався розкрити чимало
загадок буття.
Після закінчення університету в 1885 році Вернадського призначили
хранителем Мінералогічного кабінету Московського університету. У цей час
учений багато їздить, працює в хімічних і кристалографічних
лабораторіях, бере участь у геологічних експедиціях. У 1897 році
Вернадський захищає докторську дисертацію і призначається професором
Московського університету. У 1906 році його обирають членом Державної
ради від Московського університету. Два роки по тому він стає
екстраординарним академіком. З ініціативи і під головуванням
Вернадського в 1915 році при Академії наук була створена комісія з
вивчення природних продуктивних сил Росії. Наприкінці 1921 року
Вернадський заснував у Москві Радієвий інститут і був призначений його
директором. У 1926 році виходить друком його знаменита робота
«Біосфера», після чого він пише безліч досліджень про природні води,
кругообіг речовин і гази Землі, про космічний пил, геометрію, проблему
часу в сучасній науці. Але головною для нього завжди була тема біосфери
— області життя і геохімічної діяльності живої речовини
Не доживши всього кілька місяців до завершення Великої Вітчизняної
-----> Page:
0 [1] [2] [3] [4] [5] |
